Флейта Дів'є Бабе

Флейта Дів'є Бабе археологічна знахідка фрагменту музичного інструменту із кістки печерного ведмедя із зробленими в ній отворами, яка була знайдена в 1995 в печері , археологічному парку, що знаходиться біля Церкно в північно-західній Словенії. Було висловлене припущення, що її могли зробити неандертальці як форму музичного інструменту, розміщення і відстань між отворами стали причиною, чому цей інструмент назвали "неандертальською флейтою". Словенський археолог , однак, стверджує, що її зробили кроманьйонці і це елемент Центрально-європейської орін'яцької культури. Маючи форму флейти, це ймовірно найстаріший відомий світу музичний інструмент. Незважаючи на альтернативні гіпотези, у (Любляна) артефакт представлений як неандертальська флейта.

Флейта з Дів'є Бабе
Музейний артефакт

Місце і подібні знахідки в Словенії

Розкопки в печері Дів'є Бабе

це найстаріший з відомих археологічних пам'ятників в Словенії. Це горизонтальна печера, 45 м в довжину і 15 м в ширину. Вона знаходиться в 230 м вверх річки Ідрійца, біля , і є доступною для відвідувачів. Дослідники, що працюють в цьому місці знайшли більше ніж 600 археологічних знахідок принаймні на десяти рівнях, включаючи 20 вогнищ, залишки скелетів печерних ведмедів і вивчили зміни клімати в період Плейстоцену. Відповідно до відомостей музею, знайдена флейта відноситься до "кінця середини Плейстоцена" і життя неандертальців, що приблизно 55,000 років тому.

В 1920-их і 1930-их роках, археолог знайшов десятки кісток із отворами в іншому місці, в (словен. Potočka zijalka) в східній Караванке, але майже всі знахідки були втрачені під час італійської анексії в період Другої світової війни. Серед тих знахідок, що збереглися найбільш відомою є нижньощелепна кістка печерного ведмедя із трьома отворами в .

"Флейта неандертальців"

В 1995, Іван Терк знайшов стегнову кістку печерного ведмедя віком приблизно в 43,100 років в місцевості Дів'є Бабе біля мустьєрського вогнища. Оскільки вона нагадувала флейту він назвав її флейтою неандертальців. Чи є це насправді флейта створена неандертальцями є предметом дискусій. Вона зламана з обох боків, і має два вцілілі отвори і ймовірно неповні залишки отворів на кожному кінці, що свідчить про те що кістка мала чотири або більше отворів до ушкодження. Фрагмент кіски це лівої стегнової кістки печерного ведмедя віком в один чи два роки і є довжиною в 133.6 мм. Найбільший діаметр двох цілих отворів становить 9.7 мм 9.0 мм. Відстань між центрами двох отворів 35 мм.

Якщо кістка насправді могла бути флейтою, це може бути свідченням існування музики ще 43,000 років тому. Іван Терк стверджував, що головним питанням є чи ці отвори "штучні" (зроблені людиною) або "природні" (проколи від укусу м'ясоїдної тварини). Іншим важливим питанням походження отворів "флейти", якщо вони штучної природи (рукотворні), на сьогоднішній день, здається немає доступних методів довести, що вони були зроблені 43,000 років тому, або мають більш сучасне походження (що може бути частиною складної "містифікації").

Кістка стала предметом уваги в , публікувалася на офіційних вебсайтах Словенії була показана на телебаченні із зразком мелодії зіграній на глиняній копії і є предметом національної гордості. Були зроблені малюнки, побудовані моделі, а також музиканти такі як професор біології і флейтист Джель Атема грав на ній для публіки.

Відстань між отворами і розташування

Ймовірність того, що чотири випадкових отвори будуть розташовані в ряд і відповідати пізнаванній музичній гамі є мало ймовірним, як стверджує канадський музикознавець Боб Фінк, кий провів аналіз в 2000. відповідаючи на гіпотезу Терка щодо походження від укусу м'ясоїдних тварин, Д'Ерріко (D'Errico) відзначив що ознаки, які були типовими для інших артефактів із кістками, які прожовані тваринами, які він вивчав раніше не мали нічого спільного із рівно розташованими отворами.

Діатонічна гама

Ілюстрація діатонічної флейти Боба Фінка.

Боб Фінк стверджував в результаті свого дослідження в 1997, що чотири отвори "збігаються із чотирма нотами гами" (до, ре, мі, фа), якщо аналізувати відстань цих чотирьох отворів. Відстань між отворами на сучасній діатонічний флейті (мінорної гами) є унікальними, і не рівномірними. В висновку, Фінк сказав, вони як простий відбиток пальця. Отвори кістки з Дів’є Бабе збігаються з цими відстанями дуже близько до послідовності нотних отворів в мінорній гамі.

Примітки

1. Brodar, Mitja (26 вересня 2008). "Piščalka" iz Divjih bab ni neandertalska [The Divje Babe "Flute" is not Neanderthal] (Slovenian) .
2. Omerzel-Terlep, Mira. Koščene piščali: pričetek slovenske, evropske in svetovne instrumentalne glasbene zgodovine [Bone flutes: Beginning of the history of the instrumental music in Slovenia, Europe, and world] (PDF). Etnolog (Slovenian) : 292. ISSN 0354-0316.
3. D'Errico 1998
4. Holderman and Serangeli 1999
5. Chase and Nowell 1998, 2003
6. . Natural History Museum of Slovenia. Архів оригіналу за 3 січня 2017. Процитовано 2 січня 2017.
7. Turk, 2003
8. Yu 2001
9. The flute from Divje Babe, National Museum of Slovenia, 2005
10. Nelson, D.E., Radiocarbon dating of bone and charcoal from Divje babe I cave, cited by Morley, p. 47
11. Blackwell, Bonnie A. B. (2006). [Določanje starosti v krasu s pomočjo elektronske spinske resonance (ESR)] (PDF). Acta Carsologica. Ljubljana: SAZU, IZRK ZRC SAZU. 35 (2): 123—153. ISSN 0583-6050. Архів оригіналу (PDF) за 9 січня 2007. Процитовано 30 травня 2017.
12. Kunej and Turk, cited by Morley, p. 47
13. Chase and Nowell, 2002–2003
14. "Neanderthal Man Moves Up the Evolutionary Scale" Times (London), April 5, 1997.
15. . Ukom.gov.si. Архів оригіналу за 27 травня 2015. Процитовано 27 травня 2015.
16. tunes played on a clay replica. Youtube.com. Процитовано 6 січня 2012.
18. source, reproduced at here [ 27 травня 2006 у Wayback Machine.]; (Fink 2000)
19. Early Music. Science. 276 (5310): 203g—205. 1997. doi:10.1126/science.276.5310.203g. Процитовано 27 травня 2015.