Флажоле́т — специфічний прийом звуковидобування на струнних інструментах, що являє собою ізольоване звучання певного гармонійного . Також флажолетом називається сам отримуваний звук-обертон. На струнних інструментах виконується шляхом часткового притиснення струни в точці ділення її довжини на 2 (висота звучання струни підвищується на октаву), на 3 (), на 4 (2 октави) і т. д.
Механізм видобування
Звук-флажолет отримується шляхом легкого торкання пальцем до струни в тому місці, де вона поділяється на половинні, треті, чверті та інші частини. Такий дотик не заважає коливатися цим частинам, що видають гармонійні призвуки та знищує коливання всіх великих частин струни. В результаті чути свистячий звук — флажолет, тобто складна частина звичайного звучання струни.
Флажолет відрізняється ніжністю та меншою силою звука, але також деякою порожнечею та холоднуватістю тембру, що нагадує тембр старовинної флейти (флажолета). Звідси й назва цих звуків.
Різновиди
Флажолети є:
- натуральні — гармонічні призвуки на струнних інструментах, які звучать без основного тону при легкому торканні пальцем до відкритої струни у місцях, які точно ділять її на дві, три, чотири й т.д. частини. Від кожного такого торкання починають звучати відповідно другий, третій, четвертий й т.д. гармонічні обертони звуку, що відповідає настройці струни. Натуральний флажолет позначається нотою, яка вийшла б від звичайного притискання струни, з цифрою 0 (нуль), яка вказує на необхідність легкого торкання пальця в цьому місці.
- штучні — особливі звуки, які отримують з використання двох пальців одночасно — один притискає струну до грифа, а інший злегка торкається її у відрізку, що звучить, в якомусь з місць точного поділу цього відрізку на дві, три й т. д. частини. Від цього заглушуються коливання усієї довжини відрізка струни, що звучить, але зберігаються коливання тих частин струни, яким не заважає палець, що її торкається. В результаті виникає штучний флажолет, тобто тільки призвук, що отримується від частин струни, що коливаються.
Штучний флажолет записується двома або трьома нотами різної форми у вигляді інтервалу або акорду. Звичайна нота вказує місце, де палець притискає струну до грифа. Нота у вигляді полого ромбу вказує місце, де палець злегка притискається до струни. Маленька нота (інколи розміщена у дужках) вказує висоту отриманого штучного флажолета. Ця остання нота може бути відсутньою.
Штучні флажолети поділяються (в залежності від інтервалу між місцями притискання струни й торкання до неї пальцем) на
- квінтовий (звучить дуодецимою вище за ноту відповідну місцю притискання струни);
- квартовий (звучить двома октавами вище за ноту відповідну місцю притискання струни);
- великий терцієвий (звучить великою терцією через дві октави вище за ноту відповідну місцю притискання струни);
- малий терцієвий (звучить квінтою через дві октави вище за ноту відповідну місцю притискання струни).
Діаграми
Діаграма нижче ілюструє можливість видобування флажолетів від певного основного тону на струнному інструменті. Чорні горизонтальні лінії ілюструють струну, настроєні на висоту, позначену літерою ліворуч. Кольорові квадрати вздовж струни означають можливість отримання наступних флажолетів, що можна видобути приглушенням струни у місці, вказаному кольоровим квадратом; висота отриманого в такий спосіб флажолету подана в кожному квадраті. Надписи на осі на діаграмі зверху означають позицію на струні, на якому струна приглушується. Цифри внизу означають позицію відносно її повної довжини, вгорі — відносно музичного інтервалу, що утворюється між висотою відкритої струни та висотою відповідного звуку при звичайному її притисканню. Наприклад, блокуючи коливання струни E (в горі діаграми) в точці означеній 1/2 (P8, сірий квадрат) отримуємо звук E октавою вище від основного тону.
Розташування квартових та квінтових натуральних флажолетів на гітарі показано діаграмою нижче. Римськими цифрами — показано номер ладку, біля якого струна приглушується, букви в кружечках — відкриті струни, в ромбах — звуки, що утворюються.
Література
- Таргонский Я., Флажолеты смычковых инструментов, М., 1936;
- Чулаки М., Инструменты симфонического оркестра, Л., 1950;
- Рогаль-Левицкий Д. Р., Современный оркестр, т. 1, M., 1953;
- Ямпольский A., Рабинович Я., Питкус М. (сост.), Флажолеты. Этюды, упражнения и отрывки из скрипичной литературы, М., 1957; Мострас К., Флажолеты, в сб. : Очерки по методике обучения игре на скрипке, М., 1960;
- Флажолет[недоступне посилання з червня 2019] // по: Риман Г. Музыкальный словарь [Пер. с нем. Б. П. Юргенсона, доп. рус. отд-нием]. — М.: ДиректМедиа Паблишинг, 2008.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Flazholet Flazhole t specifichnij prijom zvukovidobuvannya na strunnih instrumentah sho yavlyaye soboyu izolovane zvuchannya pevnogo garmonijnogo Takozh flazholetom nazivayetsya sam otrimuvanij zvuk oberton Na strunnih instrumentah vikonuyetsya shlyahom chastkovogo pritisnennya struni v tochci dilennya yiyi dovzhini na 2 visota zvuchannya struni pidvishuyetsya na oktavu na 3 na 4 2 oktavi i t d Mehanizm vidobuvannyaZvuk flazholet otrimuyetsya shlyahom legkogo torkannya palcem do struni v tomu misci de vona podilyayetsya na polovinni treti chverti ta inshi chastini Takij dotik ne zavazhaye kolivatisya cim chastinam sho vidayut garmonijni prizvuki ta znishuye kolivannya vsih velikih chastin struni V rezultati chuti svistyachij zvuk flazholet tobto skladna chastina zvichajnogo zvuchannya struni Flazholet vidriznyayetsya nizhnistyu ta menshoyu siloyu zvuka ale takozh deyakoyu porozhnecheyu ta holodnuvatistyu tembru sho nagaduye tembr starovinnoyi flejti flazholeta Zvidsi j nazva cih zvukiv RiznovidiShema utvorennya Flazholetu Flazholeti ye naturalni garmonichni prizvuki na strunnih instrumentah yaki zvuchat bez osnovnogo tonu pri legkomu torkanni palcem do vidkritoyi struni u miscyah yaki tochno dilyat yiyi na dvi tri chotiri j t d chastini Vid kozhnogo takogo torkannya pochinayut zvuchati vidpovidno drugij tretij chetvertij j t d garmonichni obertoni zvuku sho vidpovidaye nastrojci struni Naturalnij flazholet poznachayetsya notoyu yaka vijshla b vid zvichajnogo pritiskannya struni z cifroyu 0 nul yaka vkazuye na neobhidnist legkogo torkannya palcya v comu misci shtuchni osoblivi zvuki yaki otrimuyut z vikoristannya dvoh palciv odnochasno odin pritiskaye strunu do grifa a inshij zlegka torkayetsya yiyi u vidrizku sho zvuchit v yakomus z misc tochnogo podilu cogo vidrizku na dvi tri j t d chastini Vid cogo zaglushuyutsya kolivannya usiyeyi dovzhini vidrizka struni sho zvuchit ale zberigayutsya kolivannya tih chastin struni yakim ne zavazhaye palec sho yiyi torkayetsya V rezultati vinikaye shtuchnij flazholet tobto tilki prizvuk sho otrimuyetsya vid chastin struni sho kolivayutsya Shtuchnij flazholet zapisuyetsya dvoma abo troma notami riznoyi formi u viglyadi intervalu abo akordu Zvichajna nota vkazuye misce de palec pritiskaye strunu do grifa Nota u viglyadi pologo rombu vkazuye misce de palec zlegka pritiskayetsya do struni Malenka nota inkoli rozmishena u duzhkah vkazuye visotu otrimanogo shtuchnogo flazholeta Cya ostannya nota mozhe buti vidsutnoyu Shtuchni flazholeti podilyayutsya v zalezhnosti vid intervalu mizh miscyami pritiskannya struni j torkannya do neyi palcem na kvintovij zvuchit duodecimoyu vishe za notu vidpovidnu miscyu pritiskannya struni kvartovij zvuchit dvoma oktavami vishe za notu vidpovidnu miscyu pritiskannya struni velikij terciyevij zvuchit velikoyu terciyeyu cherez dvi oktavi vishe za notu vidpovidnu miscyu pritiskannya struni malij terciyevij zvuchit kvintoyu cherez dvi oktavi vishe za notu vidpovidnu miscyu pritiskannya struni DiagramiDiagrama nizhche ilyustruye mozhlivist vidobuvannya flazholetiv vid pevnogo osnovnogo tonu na strunnomu instrumenti Chorni gorizontalni liniyi ilyustruyut strunu nastroyeni na visotu poznachenu literoyu livoruch Kolorovi kvadrati vzdovzh struni oznachayut mozhlivist otrimannya nastupnih flazholetiv sho mozhna vidobuti priglushennyam struni u misci vkazanomu kolorovim kvadratom visota otrimanogo v takij sposib flazholetu podana v kozhnomu kvadrati Nadpisi na osi na diagrami zverhu oznachayut poziciyu na struni na yakomu struna priglushuyetsya Cifri vnizu oznachayut poziciyu vidnosno yiyi povnoyi dovzhini vgori vidnosno muzichnogo intervalu sho utvoryuyetsya mizh visotoyu vidkritoyi struni ta visotoyu vidpovidnogo zvuku pri zvichajnomu yiyi pritiskannyu Napriklad blokuyuchi kolivannya struni E v gori diagrami v tochci oznachenij 1 2 P8 sirij kvadrat otrimuyemo zvuk E oktavoyu vishe vid osnovnogo tonu Poznachennya intervaliv M velikij m malij P chistij Poznachennya zvukiv zgidno z amerikanskoyu notaciyeyu Roztashuvannya kvartovih ta kvintovih naturalnih flazholetiv na gitari pokazano diagramoyu nizhche Rimskimi ciframi pokazano nomer ladku bilya yakogo struna priglushuyetsya bukvi v kruzhechkah vidkriti struni v rombah zvuki sho utvoryuyutsya Poznachennya zvukiv zgidno z amerikanskoyu notaciyeyuLiteraturaTargonskij Ya Flazholety smychkovyh instrumentov M 1936 Chulaki M Instrumenty simfonicheskogo orkestra L 1950 Rogal Levickij D R Sovremennyj orkestr t 1 M 1953 Yampolskij A Rabinovich Ya Pitkus M sost Flazholety Etyudy uprazhneniya i otryvki iz skripichnoj literatury M 1957 Mostras K Flazholety v sb Ocherki po metodike obucheniya igre na skripke M 1960 Flazholet nedostupne posilannya z chervnya 2019 po Riman G Muzykalnyj slovar Per s nem B P Yurgensona dop rus otd niem M DirektMedia Pablishing 2008