Феофано Мартинакі Θεοφανώ Μαρτινιακή 866 867 10 листопада 897 візантійська імператриця Свята православної церкви Феофано

Феофано Мартинакі (*Θεοφανώ Μαρτινιακή, 866/867 — 10 листопада 897) — візантійська імператриця. Свята православної церкви.

Феофано Мартинакі

Народилася	866/867 Константинополь
Померла	10 листопада 897 Константинополь
Поховання	Церква Дванадцяти апостолів
Країна	Візантійська імперія
Національність	грекиня
Діяльність	суверен
Титул	імператриця
Посада	^d
Конфесія	православ'я
Рід	Мартинакі
Батько	Костянтин Мартинакі
Мати	Анна
У шлюбі з	Лев VI
Діти	1 донька
Медіафайли у Вікісховищі

Див. також: Феофано

Життєпис

Походила з аристократичного роду Мартинакі. Донька Костянтина Мартинакі та Анни. Народилася у 866 або 867 році. Здобула класичну освіту, була глибоко релігійною. Відзначалася красою. У 882 році на представлені наречених була обрана своєю родичкою імператрицею-матір'ю Євдокією Інґеріною за дружину спадкоємцеві трону Леву. Разом з тим шлюб виявився невдалим. У 883 році після розкриття змови Льва проти батька-імператора Василя I того разом з дружиною запроторено було за ґрати.

У 886 році чоловік Феофано стає володарем Візантії, а вона — імператрицею. Негаразд у шлюбі призвів до того, що імператриця Феофано стала більше часу приділяти гімнам і псалмам, допомозі церквам і монастирям. У 889 році Лев VI фактично перестав жити з Феофаною.

У 892 році померла її донька. Тому у 893 році Феофано пішла до монастиря. Імператриця не прийняла чернецтво і не розлучилася з чоловіком, мешкала в монастирі біля Влахернської церкви, де померла у 897 році. Сам імператор після цього оженився на своїй коханці Зої Заутцині.

Феофано було канонізовано незабаром після смерті, оскільки була уславлена дивами вже за кілька днів після смерті, що й зумовило її шанування. Імператор Лев VI через кілька років після смерті Феофано побудував храм на її честь поруч з церквою Дванадцяти Апостолів. Нині прах — біля південної стіни Патріаршого собору в Фанарі.

Родина

Чоловік — Лев VI, візантійський імператор.

Діти:

Євдокія (д/н—892)

Джерела

Garland, Lynda. Byzantine empresses: women and power in Byzantium, AD 527—1204. London, Routledge, 1999.
Lilie, Ralph-Johannes; Ludwig, Claudia; Pratsch, Thomas; Zielke, Beate (2013). Prosopographie der mittelbyzantinischen Zeit Online. Berlin-Brandenburgische Akademie der Wissenschaften. Nach Vorarbeiten F. Winkelmanns erstellt. Berlin and Boston: De Gruyter.