Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Феодосійський музей грошей — нумізматичний музей у Феодосії. Розміщений на вулиці Куйбишева, 12. Зареєстрований 15 липня 2003 року. Відкриття музею відбулося 22 серпня того ж року.
Україна
Україна: АРК,м. Феодосія
Феодосійський музей грошей у ВікісховищіІсторія монетництва та нумізматики у Феодосії
Феодосія — одне з найдавніших міст України, в якому віддавна карбувалися монети — історики нараховують 14 періодів випуску металевих грошей. Монетний двір існував в античній Феодосії. У середньовіччі тут було розташовано генуезький монетний двір. Свою монету карбували кримські татари, а останній кримський хан Шагін Ґерай у передмісті Феодосії створив новий монетний двір за європейським зразком з обладнанням із Польщі. Після першої окупації Криму Російською імперією цей монетний двір використали для виготовлення російських монет.
Колекціонування грошей у місті має давню історію. Так, нумізматом був Р. Галера, перший Феодосійський міський голова, який у 1811—1830 рр. був директором міського Музею старожитностей. Особлива роль у вивченні монет відводиться першому музею на півострові — Феодосійському музею старожитностей, що відкрився в 1810 р. Першим придбанням музею стала колекція Феодосійського купця Джіварджі, яка містила більше сотні мідних римських монет. У 1818 р. майбутній імператор Росії, цесаревич Микола I подарував музею золоту монету царя Лісімаха і срібну монету Пилипа III Македонського. Надалі історія нумізматичного зібрання пов'язана з діяльністю О. Ф. Ретовського (1849—1925 рр.), відомого нумізмата, колекціонера, що завідував музеєм протягом 22 років. Саме за нього Феодосія стала одним із провідних нумізматичних центрів Російської імперії. Його праці, які, в основному, стосуються карбування генуезької Кафи та монет Кримського ханства, актуальні і до нині. Значна частина його нумізматичної колекції надалі була куплена Ермітажем, багато монет потрапили за кордон, наприклад, у колекцію короля Італії Віктора Емануїла. У 1908 р. зібрання Музею старожитностей налічували 12 золотих монет, 1004 срібних і 1042 мідних. Непоправну втрату нумізматичному зібранню музею завдали царський і радянський часи, а також Друга світова війна.
У післявоєнні роки частина вивезених окупантами музейних експонатів, у тому числі і нумізматичних, була повернена. На жаль, за радянських часів у музеї не було нумізматів, здатних примножити і, головне, розробити експозицію, присвячену історії грошового обігу Феодосії.
Заснування
Продовжуючи нумізматичну естафету, за ініціативою феодосійського колекціонера Олещука Олександра Романовича, 15 липня 2003 року був зареєстрований Феодосійський музей грошей (перший музей грошей в Україні), відкриття якого відбулося 22 серпня того ж року.
Музей продовжує традиції, закладені міським Музеєм старожитностей. Одним із найважливіших завдань вважається відновлення пам'ятників нумізматики, з різних причин втрачених або не придбаних Музеєм старожитностей у царський і радянський час, а також повернення Феодосії світової слави нумізматичного центру, яка була у міста сторіччя тому.
Не випадково підібрані елементи музейної емблеми. У ромбі з монет світу різних епох — банкнота 1919 року Кримського крайового уряду з контурами Таврійської губернії. Поверх банкноти розміщена рідкісна монета античної Феодосії — срібний пентаобол (400 — 390 рр. до н. е.) із зображенням голови бика на реверсі і написом ФЕОДЕО («БОГОМ ДАНА») — так називалося місто в той період. А лупа свідчить, що музей не тільки збирає гроші, але й займається науково-дослідною діяльністю.
Музей вивчає і популяризує монетну справу Феодосії, оскільки з усіх міст України саме Феодосії належить пальма першості за кількістю періодів випусків грошей — їх налічується чотирнадцять.
31 липня 2005 року в музеї Феодосії грошей відбулося урочисте відкриття другої зали, т.з. «кімнати-сейфа». У цій залі представлена унікальна експозиція: гроші, що були викарбовані або надруковані у Феодосії з античних часів до наших днів; гроші, що були в обігу на території України і Криму впродовж двох із половиною тисячоліть, допоміжні нумізматичні експонати. Крім цього, зала розповідає про історію виникнення і розвитку банківської справи світу на прикладі Феодосії, де банківська справа зародилася ще в античний період.
Фонди
У фондах музею зберігається понад 30 000 монет, починаючи з VII сторіччя до нашої ери, паперових грошових знаків понад 1 000 екземплярів, цікавими є цілісні скарби грошей, серед яких особливе місце займає найбільший скарб, знайдений на території незалежної України. У ньому 10 168 екземплярів монет Кримського ханства кінця XVI — початку XVII ст. Гордістю музею є зібрання монет античної Феодосії — найбільше з усіх музейних зібрань світу. У зібранні монет Боспорського царства, середньовічних та нового часу є унікальні монеті, які представлені тільки в цьому музеї або мають найкращі якісні характеристики серед раритетних відомих екземплярів у нумізматичних зібраннях таких всесвітніх музеїв, як Ермітаж (Росія) та Британський музей (Велика Британія). Колектив музею працює над виконанням проекту реконструкції музею, що дозволить перетворити існуючий музей у всесвітньо відоме зібрання грошей, на базі якого будуть проводиться конференції, симпозіуми та інші акції.
Експозиція музею тематично поділяється на сім відділів.
Перший відділ — справді унікальний, адже в ньому презентовані гроші м. Феодосії з античних часів до початку XXI століття. Тут представлені монети, випущені античним містом-державою Феодосією в V—IV ст. до наший ери; монети Золотої Орди, карбовані в Кафі в XIV—XV століттях; монети генуезько-татарського (1396—1475 рр.) періоду. Цікаві монети періоду сюзеренітету (тобто, залежності від Туреччини) карбовані на старому монетному дворі за турецьким зразком. Потім слідують монети хана Шахін-Ґерая часу залежності від Росії, що карбовані на новому монетному дворі за російським ваговим стандартом на новому європейському обладнанні в 1781—1783 рр., а також монети Російського періоду, що карбовані на переобладнаному колишньому ханському палаці — так званому Таврійському монетному дворі в 1787—1788 рр. Цілісну картину минулого відтворюють монетоподібні бони, уперше випущені в Росії для потреб будівельників ділянки залізниці Джанкой — Феодосія у другій половині XIX століття, приватні бони Феодосійського повіту 1877—1917 рр., монетоподібні бони дачі «Добрий приют» Рукавишникова початку XX століття, не говорячи вже про численні випуски паперових грошей періоду Громадянської війни 1918—1920 рр., приватних бонів періоду нової економічної політики 1922—1927 рр. Завершують експозицію першого відділу приватні бони сучасної Феодосії, випущені в кінці ХХ — початку XXI століття.
Другий відділ являє колекцію монет Боспорського царства з моменту підкорення його царем Левконом міста Феодосії (IV століття до н. е.) аж до його розпаду під ударами варварів (III ст. н. е.). Літопис грошового обігу надалі презентують випуски різних держав і правителів, гроші яких перебували в обігу в окрузі Феодосії і в Криму в цілому аж до захоплення Криму Росією.
У третьому відділі представлені гроші інших держав, що були в обігу на території сучасної України. Можна відкрити для себе факт обігу у наший країні грошей не тільки Російської імперії, але Польщі, Німеччини, Австро-Угорщини, Туреччини, Чехословаччини, Румунії, а також інших держав.
Четвертий відділ становлять гроші України від часів Київської Русі аж досі. Презентовані випуски Тмутараканського князівства, усі гроші Української Народної Республіки 1918—1920 рр., Рейхскомісаріату «Україна» 1942 р., а також практично всі обігові і пам'ятні ювілейні монети та банкноти сучасної України.
У п'ятому відділі розміщені сучасні обігові гроші більш ніж 200 країн світу.
У шостому відділі представлені експонати з історії виникнення та еволюції грошей, аж до сучасних пластикових карт: колекція марок, підробки, гроші неіснуючих держав, курйози, сурогати, порцелянові гроші, гроші-колеса, найменші і найбільші гроші, сувеніри, скарби, гроші-прикраси та інші незвичайні та популярні гроші.
Сьомий відділ — бібліотека, у ній зібрання спеціальної літератури з нумізматики, боністики і колекціонування грошових знаків, фонди музею, що перебувають у дослідженні і реставрації, а також багатий рукописний матеріал (архів музею).
З моменту свого відкриття музей привертає увагу не тільки місцеві, але й закордонні засоби масової інформації. Безліч людей стали його почесними дарувальниками. Серед них як пересічні громадяни, скромні колекціонери, так і представники міської адміністрації — мер міста В. О. Шайдеров, керівник справами виконкому В. Д. Болотський. Особливо цінним став дар євромонет Ватикану, переданий музею генеральним секретарем Синоду Єпископів, Архієпископом Миколою Етеровічем за дорученням римського папи Івана Павла II.
Література
- У Феодосії створено Музей грошей//Касьяненко Микита, «День», № 122, 18 липня 2003.
- Фонди Феодосійського музею грошей.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Feodosijskij muzej groshej numizmatichnij muzej u Feodosiyi Rozmishenij na vulici Kujbisheva 12 Zareyestrovanij 15 lipnya 2003 roku Vidkrittya muzeyu vidbulosya 22 serpnya togo zh roku Feodosijskij muzej groshej45 01 48 pn sh 35 22 48 sh d 45 03016838555944901 pn sh 35 38012130313698123 sh d 45 03016838555944901 35 38012130313698123 Koordinati 45 01 48 pn sh 35 22 48 sh d 45 03016838555944901 pn sh 35 38012130313698123 sh d 45 03016838555944901 35 38012130313698123TipmuzejKrayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina ARK m FeodosiyaAdresavul Kujbisheva 12Zasnovano22 serpnya 2003 rokuVidkrito2003DirektorOleshuk Oleksandr RomanovichSajtmoneymuseum cashFeodosijskij muzej groshej Avtonomna Respublika Krim Feodosijskij muzej groshej u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi muzeyi z takoyu nazvoyu Muzej groshej Istoriya monetnictva ta numizmatiki u FeodosiyiFeodosiya odne z najdavnishih mist Ukrayini v yakomu viddavna karbuvalisya moneti istoriki narahovuyut 14 periodiv vipusku metalevih groshej Monetnij dvir isnuvav v antichnij Feodosiyi U serednovichchi tut bulo roztashovano genuezkij monetnij dvir Svoyu monetu karbuvali krimski tatari a ostannij krimskij han Shagin Geraj u peredmisti Feodosiyi stvoriv novij monetnij dvir za yevropejskim zrazkom z obladnannyam iz Polshi Pislya pershoyi okupaciyi Krimu Rosijskoyu imperiyeyu cej monetnij dvir vikoristali dlya vigotovlennya rosijskih monet Kolekcionuvannya groshej u misti maye davnyu istoriyu Tak numizmatom buv R Galera pershij Feodosijskij miskij golova yakij u 1811 1830 rr buv direktorom miskogo Muzeyu starozhitnostej Osobliva rol u vivchenni monet vidvoditsya pershomu muzeyu na pivostrovi Feodosijskomu muzeyu starozhitnostej sho vidkrivsya v 1810 r Pershim pridbannyam muzeyu stala kolekciya Feodosijskogo kupcya Dzhivardzhi yaka mistila bilshe sotni midnih rimskih monet U 1818 r majbutnij imperator Rosiyi cesarevich Mikola I podaruvav muzeyu zolotu monetu carya Lisimaha i sribnu monetu Pilipa III Makedonskogo Nadali istoriya numizmatichnogo zibrannya pov yazana z diyalnistyu O F Retovskogo 1849 1925 rr vidomogo numizmata kolekcionera sho zaviduvav muzeyem protyagom 22 rokiv Same za nogo Feodosiya stala odnim iz providnih numizmatichnih centriv Rosijskoyi imperiyi Jogo praci yaki v osnovnomu stosuyutsya karbuvannya genuezkoyi Kafi ta monet Krimskogo hanstva aktualni i do nini Znachna chastina jogo numizmatichnoyi kolekciyi nadali bula kuplena Ermitazhem bagato monet potrapili za kordon napriklad u kolekciyu korolya Italiyi Viktora Emanuyila U 1908 r zibrannya Muzeyu starozhitnostej nalichuvali 12 zolotih monet 1004 sribnih i 1042 midnih Nepopravnu vtratu numizmatichnomu zibrannyu muzeyu zavdali carskij i radyanskij chasi a takozh Druga svitova vijna U pislyavoyenni roki chastina vivezenih okupantami muzejnih eksponativ u tomu chisli i numizmatichnih bula povernena Na zhal za radyanskih chasiv u muzeyi ne bulo numizmativ zdatnih primnozhiti i golovne rozrobiti ekspoziciyu prisvyachenu istoriyi groshovogo obigu Feodosiyi ZasnuvannyaEmblema Feodosijskogo muzeyu groshej Prodovzhuyuchi numizmatichnu estafetu za iniciativoyu feodosijskogo kolekcionera Oleshuka Oleksandra Romanovicha 15 lipnya 2003 roku buv zareyestrovanij Feodosijskij muzej groshej pershij muzej groshej v Ukrayini vidkrittya yakogo vidbulosya 22 serpnya togo zh roku Muzej prodovzhuye tradiciyi zakladeni miskim Muzeyem starozhitnostej Odnim iz najvazhlivishih zavdan vvazhayetsya vidnovlennya pam yatnikiv numizmatiki z riznih prichin vtrachenih abo ne pridbanih Muzeyem starozhitnostej u carskij i radyanskij chas a takozh povernennya Feodosiyi svitovoyi slavi numizmatichnogo centru yaka bula u mista storichchya tomu Ne vipadkovo pidibrani elementi muzejnoyi emblemi U rombi z monet svitu riznih epoh banknota 1919 roku Krimskogo krajovogo uryadu z konturami Tavrijskoyi guberniyi Poverh banknoti rozmishena ridkisna moneta antichnoyi Feodosiyi sribnij pentaobol 400 390 rr do n e iz zobrazhennyam golovi bika na reversi i napisom FEODEO BOGOM DANA tak nazivalosya misto v toj period A lupa svidchit sho muzej ne tilki zbiraye groshi ale j zajmayetsya naukovo doslidnoyu diyalnistyu Muzej vivchaye i populyarizuye monetnu spravu Feodosiyi oskilki z usih mist Ukrayini same Feodosiyi nalezhit palma pershosti za kilkistyu periodiv vipuskiv groshej yih nalichuyetsya chotirnadcyat 31 lipnya 2005 roku v muzeyi Feodosiyi groshej vidbulosya urochiste vidkrittya drugoyi zali t z kimnati sejfa U cij zali predstavlena unikalna ekspoziciya groshi sho buli vikarbovani abo nadrukovani u Feodosiyi z antichnih chasiv do nashih dniv groshi sho buli v obigu na teritoriyi Ukrayini i Krimu vprodovzh dvoh iz polovinoyu tisyacholit dopomizhni numizmatichni eksponati Krim cogo zala rozpovidaye pro istoriyu viniknennya i rozvitku bankivskoyi spravi svitu na prikladi Feodosiyi de bankivska sprava zarodilasya she v antichnij period FondiFeodosijskij muzej groshej 1 a zala 2007 U fondah muzeyu zberigayetsya ponad 30 000 monet pochinayuchi z VII storichchya do nashoyi eri paperovih groshovih znakiv ponad 1 000 ekzemplyariv cikavimi ye cilisni skarbi groshej sered yakih osoblive misce zajmaye najbilshij skarb znajdenij na teritoriyi nezalezhnoyi Ukrayini U nomu 10 168 ekzemplyariv monet Krimskogo hanstva kincya XVI pochatku XVII st Gordistyu muzeyu ye zibrannya monet antichnoyi Feodosiyi najbilshe z usih muzejnih zibran svitu U zibranni monet Bosporskogo carstva serednovichnih ta novogo chasu ye unikalni moneti yaki predstavleni tilki v comu muzeyi abo mayut najkrashi yakisni harakteristiki sered raritetnih vidomih ekzemplyariv u numizmatichnih zibrannyah takih vsesvitnih muzeyiv yak Ermitazh Rosiya ta Britanskij muzej Velika Britaniya Kolektiv muzeyu pracyuye nad vikonannyam proektu rekonstrukciyi muzeyu sho dozvolit peretvoriti isnuyuchij muzej u vsesvitno vidome zibrannya groshej na bazi yakogo budut provoditsya konferenciyi simpoziumi ta inshi akciyi Ekspoziciya muzeyu tematichno podilyayetsya na sim viddiliv Pershij viddil spravdi unikalnij adzhe v nomu prezentovani groshi m Feodosiyi z antichnih chasiv do pochatku XXI stolittya Tut predstavleni moneti vipusheni antichnim mistom derzhavoyu Feodosiyeyu v V IV st do nashij eri moneti Zolotoyi Ordi karbovani v Kafi v XIV XV stolittyah moneti genuezko tatarskogo 1396 1475 rr periodu Cikavi moneti periodu syuzerenitetu tobto zalezhnosti vid Turechchini karbovani na staromu monetnomu dvori za tureckim zrazkom Potim sliduyut moneti hana Shahin Geraya chasu zalezhnosti vid Rosiyi sho karbovani na novomu monetnomu dvori za rosijskim vagovim standartom na novomu yevropejskomu obladnanni v 1781 1783 rr a takozh moneti Rosijskogo periodu sho karbovani na pereobladnanomu kolishnomu hanskomu palaci tak zvanomu Tavrijskomu monetnomu dvori v 1787 1788 rr Cilisnu kartinu minulogo vidtvoryuyut monetopodibni boni upershe vipusheni v Rosiyi dlya potreb budivelnikiv dilyanki zaliznici Dzhankoj Feodosiya u drugij polovini XIX stolittya privatni boni Feodosijskogo povitu 1877 1917 rr monetopodibni boni dachi Dobrij priyut Rukavishnikova pochatku XX stolittya ne govoryachi vzhe pro chislenni vipuski paperovih groshej periodu Gromadyanskoyi vijni 1918 1920 rr privatnih boniv periodu novoyi ekonomichnoyi politiki 1922 1927 rr Zavershuyut ekspoziciyu pershogo viddilu privatni boni suchasnoyi Feodosiyi vipusheni v kinci HH pochatku XXI stolittya Drugij viddil yavlyaye kolekciyu monet Bosporskogo carstva z momentu pidkorennya jogo carem Levkonom mista Feodosiyi IV stolittya do n e azh do jogo rozpadu pid udarami varvariv III st n e Litopis groshovogo obigu nadali prezentuyut vipuski riznih derzhav i praviteliv groshi yakih perebuvali v obigu v okruzi Feodosiyi i v Krimu v cilomu azh do zahoplennya Krimu Rosiyeyu U tretomu viddili predstavleni groshi inshih derzhav sho buli v obigu na teritoriyi suchasnoyi Ukrayini Mozhna vidkriti dlya sebe fakt obigu u nashij krayini groshej ne tilki Rosijskoyi imperiyi ale Polshi Nimechchini Avstro Ugorshini Turechchini Chehoslovachchini Rumuniyi a takozh inshih derzhav Feodosijskij muzej groshej 2 a zala 2007 Chetvertij viddil stanovlyat groshi Ukrayini vid chasiv Kiyivskoyi Rusi azh dosi Prezentovani vipuski Tmutarakanskogo knyazivstva usi groshi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1918 1920 rr Rejhskomisariatu Ukrayina 1942 r a takozh praktichno vsi obigovi i pam yatni yuvilejni moneti ta banknoti suchasnoyi Ukrayini U p yatomu viddili rozmisheni suchasni obigovi groshi bilsh nizh 200 krayin svitu U shostomu viddili predstavleni eksponati z istoriyi viniknennya ta evolyuciyi groshej azh do suchasnih plastikovih kart kolekciya marok pidrobki groshi neisnuyuchih derzhav kurjozi surogati porcelyanovi groshi groshi kolesa najmenshi i najbilshi groshi suveniri skarbi groshi prikrasi ta inshi nezvichajni ta populyarni groshi Somij viddil biblioteka u nij zibrannya specialnoyi literaturi z numizmatiki bonistiki i kolekcionuvannya groshovih znakiv fondi muzeyu sho perebuvayut u doslidzhenni i restavraciyi a takozh bagatij rukopisnij material arhiv muzeyu Z momentu svogo vidkrittya muzej privertaye uvagu ne tilki miscevi ale j zakordonni zasobi masovoyi informaciyi Bezlich lyudej stali jogo pochesnimi daruvalnikami Sered nih yak peresichni gromadyani skromni kolekcioneri tak i predstavniki miskoyi administraciyi mer mista V O Shajderov kerivnik spravami vikonkomu V D Bolotskij Osoblivo cinnim stav dar yevromonet Vatikanu peredanij muzeyu generalnim sekretarem Sinodu Yepiskopiv Arhiyepiskopom Mikoloyu Eterovichem za doruchennyam rimskogo papi Ivana Pavla II LiteraturaU Feodosiyi stvoreno Muzej groshej Kasyanenko Mikita Den 122 18 lipnya 2003 Fondi Feodosijskogo muzeyu groshej