Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Феодосій (Теодосій; в миру Микола Васильович Сергєєв або Сергіїв (1 (13) квітня 1880, село Мєлове, Старооскольський повіт, Курська губернія — 23 листопада 1937, Полтава) — український релігіний діяч, єпископ УАПЦ з титулами Кам'янець-Подільський, Переяславський, Бердичівський та Волинський. Убитий органами НКВД СССР.
| Феодосій Сергіїв | |
|---|---|
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 13 квітня 1880 село Мєлове, Старооскольський повіт, Курська губернія |
| Смерть | 23 листопада 1937, Полтава |
| Освіта | Курська духовна семінарія, Київська духовна академія |
| Ступені | Кандидат богослов'я |
| Служіння в церкві | |
| Титул | Єпископ Прилуцький, вікарій Полтавської єпархії |
| Конфесія | УАПЦ |
| Нагороди та відзнаки | |
| Набедренник, скуфія, камилавка | |
Біографія
Народився 13 квітня 1880 в селі Мєлове, Скороднянської волості Старооскольського повіту Курської губернії (нині Губкінський район Бєлгородської області) у сім'ї священика. Закінчив Старооскольське духовне училище. У 1902 закінчив Курську духовну семінарію.
По закінченні семінарії з 10 жовтня 1902 по 15 грудня 1903 працював учителем школи грамоти у селі Липовчик Щигрівського повіту Курської губернії.
21 лютого 1904 висвячений єпископом Лаврентієм у сан диякона до Покровської церкви села Покровське Щигрівського повіту, а 5 вересня 1904 єпископом Пітиримом висвячений у сан священика до Охтирської церкви села Охтирське Щигрівського повіту. З 6 жовтня 1904 по 15 вересня 1906 працював законовчителем народних шкіл: Сергіївської, Пожидаєвської та Струковської.
15 вересня 1906 звільнений за штат, у зв'язку з вступом до Київської духовної академії, яку закінчив у 1910 зі ступенем кандидата богослов'я.
3 вересня 1910 допущений до викладання Закону Божого в Курській 2-й жіночій гімназії, а 30 листопада 1910 піклувальником Харківського навчального округу затверджений на посаді законовчителя 2-ї Курської жіночої гімназії [2]. 14 лютого 1911 року нагороджений набедренником.
З 31 жовтня 1911 — священик Кирило-Мефодіївської церкви Курського духовного училища. Із 20 жовтня 1912 — законовчитель 1-го Курського справжнього училища. 3 квітня 1913 нагороджений оксамитовою фіолетовою скуфією.
З 26 квітня 1914 — настоятель Богородицької церкви при Курському Кутузовському реальному училищі, законовчитель і класний наставник.
З 29 вересня 1914 — настоятель Троїцького собору міста Щигри Курської єпархії зі зведенням у сан протоієрея. 23 листопада 1914 — законовчитель Щигрівского реального училища. 2 квітня 1915 нагороджений камилавкою. Овдовів.
У грудні 1921 року перейшов до Київської єпархії. 1922 в Києво-Печерській лаврі прийняв чернецтво. Зведений у сан архімандрита.
Висвячений Московською патріархією 1923 на єпископа Прилуцького. Проте вже у жовтні того ж року перейшов до Української Синодальної Церкви, ставши її єпископом у Полтаві.
7 жовтня 1923 стає членом Всеукраїнського Синоду Української Синодальної Церкви. Наприкінці 1923 призначений тимчасово керуючим Полтавською єпархією УСЦ зі зведенням у сан архієпископа. Кафедра розташовувалась у Полтавському Хрестовоздвиженському чоловічому монастирі.
Наприкінці 1924 приєднався до УАПЦ. У зв'язку з поганим знанням української мови протягом місяця проходив стажування в Миколаївській церкві Харкова під керівництвом єпископа Олександра Ярещенка. З 1925 — єпископ Кам'янець-Подільський УАПЦ. З кінця 1925 — єпископ Переяславський УАПЦ. З 1926 — єпископ Бердичевський УАПЦ.
В 1927 одночасно обраний архієпископом Волинським УАПЦ. Був делегатом «II Всеукраїнського Православного Церковного Собору» УАПЦ, що відбувся з 17 по 30 жовтня 1927.
Після церковного Собору (9—12 грудня 1930), який об'єднав частину парафій «самоліквідованої» УАПЦ, приєднався до Української православної церкви, яку очолював митрополит Іван Павловський.
3 жовтня 1926 року стає членом президії Всеукраїнської православної церковної ради та завідувач відділу богослужіння. Член редколегії журналу «Церква життя».
З 1931 по 1934 — архієпископ Лубенський УПЦ. Після цього відійшов від церковної діяльності та влаштувався на цивільну роботу.
Заарештований окупаційною московською владою 1936, утримувався у Полтавській в'язниці НКВД СССР. Там само і вбитий 23 листопада 1937.
Родина
Був одружений другим шлюбом із Аполінарією Сергіївою, у них народився син Микола (1926).
Примітки
- Войналович В. А. ФЕОДОСІЙ (Сергіїв) [Архівовано 2016-10-19 у Wayback Machine.] // Енциклопедія Полтавіка
- Біографія в енциклопедії «Ізборник»
- Лавринов, 2016.
- Мелавое // Осыков Б. И. Сёла Белгородские. Энциклопедический справочник — Белгород. Облтипография 2001 г. — 312 с.
Публікації
- Російські церковні собори від початку християнства на Русі до XVI ст. // Православний співрозмовник. - 1907. - С. 19.
- Феоктист Мочульський, архієпископ Курський та Білгородський // Вчено-богословські та церковно-проповідницькі досліди студентів КДА LXIII курсу. К., 1910. - С. 15-128.
Література
- Підкова, І. З.; Шуст, Р. М. Довідник з історії України : у 3 т. — Львів, 2010.
- Биографический словарь выпускников Киевской духовной академии / сост. В. И. Ульяновский. — К., 2019. — Т. 3: Р — Я. — 640 с. — (Киевские духовные школы. 400 лет: 1615-2015: юбилейная серия изданий к 400-летию Киевских духовных школ) — .
- Лавринов В. В., прот. Обновленческий раскол в портретах его деятелей. — М. : Общество любителей церковной истории, 2016. — 736 с. — (Материалы по истории Церкви. Книга 54) — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Feodosij 1 Teodosij 2 v miru Mikola Vasilovich Sergyeyev 3 abo Sergiyiv 1 13 kvitnya 1880 selo Myelove Starooskolskij povit Kurska guberniya 23 listopada 1937 Poltava ukrayinskij religinij diyach yepiskop UAPC z titulami Kam yanec Podilskij Pereyaslavskij Berdichivskij ta Volinskij Ubitij organami NKVD SSSR Feodosij SergiyivZagalna informaciyaNarodzhennya13 kvitnya 1880 selo Myelove Starooskolskij povit Kurska guberniyaSmert23 listopada 1937 PoltavaOsvitaKurska duhovna seminariya Kiyivska duhovna akademiyaStupeniKandidat bogoslov yaSluzhinnya v cerkviTitulYepiskop Priluckij vikarij Poltavskoyi yeparhiyiKonfesiyaUAPCNagorodi ta vidznakiNabedrennik skufiya kamilavka Zmist 1 Biografiya 1 1 Rodina 2 Primitki 3 Publikaciyi 4 LiteraturaBiografiyared Narodivsya 13 kvitnya 1880 v seli Myelove Skorodnyanskoyi volosti Starooskolskogo povitu Kurskoyi guberniyi nini Gubkinskij rajon Byelgorodskoyi oblasti 4 u sim yi svyashenika Zakinchiv Starooskolske duhovne uchilishe U 1902 zakinchiv Kursku duhovnu seminariyu Po zakinchenni seminariyi z 10 zhovtnya 1902 po 15 grudnya 1903 pracyuvav uchitelem shkoli gramoti u seli Lipovchik Shigrivskogo povitu Kurskoyi guberniyi 21 lyutogo 1904 visvyachenij yepiskopom Lavrentiyem u san diyakona do Pokrovskoyi cerkvi sela Pokrovske Shigrivskogo povitu a 5 veresnya 1904 yepiskopom Pitirimom visvyachenij u san svyashenika do Ohtirskoyi cerkvi sela Ohtirske Shigrivskogo povitu Z 6 zhovtnya 1904 po 15 veresnya 1906 pracyuvav zakonovchitelem narodnih shkil Sergiyivskoyi Pozhidayevskoyi ta Strukovskoyi 15 veresnya 1906 zvilnenij za shtat u zv yazku z vstupom do Kiyivskoyi duhovnoyi akademiyi yaku zakinchiv u 1910 zi stupenem kandidata bogoslov ya 3 veresnya 1910 dopushenij do vikladannya Zakonu Bozhogo v Kurskij 2 j zhinochij gimnaziyi a 30 listopada 1910 pikluvalnikom Harkivskogo navchalnogo okrugu zatverdzhenij na posadi zakonovchitelya 2 yi Kurskoyi zhinochoyi gimnaziyi 2 14 lyutogo 1911 roku nagorodzhenij nabedrennikom Z 31 zhovtnya 1911 svyashenik Kirilo Mefodiyivskoyi cerkvi Kurskogo duhovnogo uchilisha Iz 20 zhovtnya 1912 zakonovchitel 1 go Kurskogo spravzhnogo uchilisha 3 kvitnya 1913 nagorodzhenij oksamitovoyu fioletovoyu skufiyeyu Z 26 kvitnya 1914 nastoyatel Bogorodickoyi cerkvi pri Kurskomu Kutuzovskomu realnomu uchilishi zakonovchitel i klasnij nastavnik Z 29 veresnya 1914 nastoyatel Troyickogo soboru mista Shigri Kurskoyi yeparhiyi zi zvedennyam u san protoiyereya 23 listopada 1914 zakonovchitel Shigrivskogo realnogo uchilisha 2 kvitnya 1915 nagorodzhenij kamilavkoyu Ovdoviv U grudni 1921 roku perejshov do Kiyivskoyi yeparhiyi 1922 v Kiyevo Pecherskij lavri prijnyav chernectvo Zvedenij u san arhimandrita Visvyachenij Moskovskoyu patriarhiyeyu 1923 na yepiskopa Priluckogo Prote vzhe u zhovtni togo zh roku perejshov do Ukrayinskoyi Sinodalnoyi Cerkvi stavshi yiyi yepiskopom u Poltavi 7 zhovtnya 1923 staye chlenom Vseukrayinskogo Sinodu Ukrayinskoyi Sinodalnoyi Cerkvi Naprikinci 1923 priznachenij timchasovo keruyuchim Poltavskoyu yeparhiyeyu USC zi zvedennyam u san arhiyepiskopa Kafedra roztashovuvalas u Poltavskomu Hrestovozdvizhenskomu cholovichomu monastiri Naprikinci 1924 priyednavsya do UAPC U zv yazku z poganim znannyam ukrayinskoyi movi protyagom misyacya prohodiv stazhuvannya v Mikolayivskij cerkvi Harkova pid kerivnictvom yepiskopa Oleksandra Yareshenka Z 1925 yepiskop Kam yanec Podilskij UAPC Z kincya 1925 yepiskop Pereyaslavskij UAPC Z 1926 yepiskop Berdichevskij UAPC V 1927 odnochasno obranij arhiyepiskopom Volinskim UAPC Buv delegatom II Vseukrayinskogo Pravoslavnogo Cerkovnogo Soboru UAPC sho vidbuvsya z 17 po 30 zhovtnya 1927 Pislya cerkovnogo Soboru 9 12 grudnya 1930 yakij ob yednav chastinu parafij samolikvidovanoyi UAPC priyednavsya do Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi yaku ocholyuvav mitropolit Ivan Pavlovskij 3 zhovtnya 1926 roku staye chlenom prezidiyi Vseukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkovnoyi radi ta zaviduvach viddilu bogosluzhinnya Chlen redkolegiyi zhurnalu Cerkva zhittya Z 1931 po 1934 arhiyepiskop Lubenskij UPC Pislya cogo vidijshov vid cerkovnoyi diyalnosti ta vlashtuvavsya na civilnu robotu Zaareshtovanij okupacijnoyu moskovskoyu vladoyu 1936 utrimuvavsya u Poltavskij v yaznici NKVD SSSR Tam samo i vbitij 23 listopada 1937 Rodinared Buv odruzhenij drugim shlyubom iz Apolinariyeyu Sergiyivoyu u nih narodivsya sin Mikola 1926 Primitkired Vojnalovich V A FEODOSIJ Sergiyiv Arhivovano 2016 10 19 u Wayback Machine Enciklopediya Poltavika Biografiya v enciklopediyi Izbornik Lavrinov 2016 Melavoe Osykov B I Syola Belgorodskie Enciklopedicheskij spravochnik Belgorod Obltipografiya 2001 g 312 s Publikaciyired Rosijski cerkovni sobori vid pochatku hristiyanstva na Rusi do XVI st Pravoslavnij spivrozmovnik 1907 S 19 Feoktist Mochulskij arhiyepiskop Kurskij ta Bilgorodskij Vcheno bogoslovski ta cerkovno propovidnicki doslidi studentiv KDA LXIII kursu K 1910 S 15 128 Literaturared Pidkova I Z Shust R M Dovidnik z istoriyi Ukrayini u 3 t Lviv 2010 Biograficheskij slovar vypusknikov Kievskoj duhovnoj akademii sost V I Ulyanovskij K 2019 T 3 R Ya 640 s Kievskie duhovnye shkoly 400 let 1615 2015 yubilejnaya seriya izdanij k 400 letiyu Kievskih duhovnyh shkol ISBN 978 966 2371 50 5 Lavrinov V V prot Obnovlencheskij raskol v portretah ego deyatelej M Obshestvo lyubitelej cerkovnoj istorii 2016 736 s Materialy po istorii Cerkvi Kniga 54 ISBN 978 5 9906510 7 4 Otrimano z https uk wikipedia org wiki Feodosij Sergiyiv