Фе́лікс Ясі́нський (пол. Feliks Antoni Michał Jasiński, рос. Ясинский Феликс Станиславович; 15 вересня 1856, Варшава — 18 листопада 1899, Санкт-Петербург) — польський науковець-механік та інженер, фахівець в галузі будівельної механіки.
Фелікс Ясінський | |
---|---|
Народився | 15 вересня 1856[1] Варшава, Російська імперія[2] |
Помер | 18 листопада 1899[1] (43 роки) Санкт-Петербург, Російська імперія[2] |
Поховання | Повонзківський цвинтар |
Місце проживання | Санкт-Петербург[3] |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | інженер-будівельник |
Alma mater | Петербурзький державний університет шляхів сполучення Інститут інженерів шляхів сполучення[d] |
Галузь | будівельна механіка |
Заклад | Санкт-Петербурзький державний гірничий університет |
Рід | Q16272235? |
Фелікс Ясінський у Вікісховищі |
Біографія
Фелікс Ясінський народився у 1856 році у Варшаві в сім'ї нотаріуса земської канцелярії. Його мати померла при родах. Його дід ветеран Листопадового повстання був відомим у Варшаві лікарем. Старший брат Фелікса, Роман, був як і його дід, лікарем і одним із фундаторів швидкої медичної допомоги у Варшаві. У віці 8 років Фелікс пішов на навчання у 2-гу Варшавську класичну гімназію, яку закінчив, коли йому було 15. У 1872 перебрався до Санкт-Петербурга, де склав вступні іспити до Інституту інженерів шляхів сполучення, який закінчив у 1877 у віці 21 року.
У 1878 році поступив на службу у [ru], на Варшавську залізницю, де обіймав різні посади аж до начальника восьмої дистанції залізниці у Вільно.
З 1880 до 1888 року Ясінський працював за сумісництвом на посаді віленського міського інженера, причому проведені ним роботи суттєво посприяли благоустрою міста. Найважливіші його роботи у місті Вільно — регулювання й укріплення берегів річки Вілейки, водопостачання і каналізація частини міста, будівництво Заріченського та Поплавського мостів, проект будівлі міської бойні. За проектом Ясінського було реконструйовано палац графа Ігнаци Кароль Корвін-Мілевського, тепер палац Спілки письменників Литви. Після від'їзду Ясінського з Вільно у 1888 році реконструкцію завершував архітектор [ru]. У Вільно також розпочалась і педагогічна діяльність Ф. С. Ясінського. У 1881—1883 роках він викладав курс залізничної справи у Віленському залізнично-технічному училищі.
З робіт Ясінського на посаді начальника санкт-петербурзької дистанції залізниці Санкт-Петербург — Варшава в кінці 1880-х слід відзначити: перебудування залізного моста через річку Іжора, встановлення електричного освітлення на станції Гатчина та будівництво гатчинського навісу над пасажирським пероном за системою тришарнірних арок, вперше застосованих у Росії .
У 1890 році Ясінський перейшов на Миколаївську залізницю начальником технічного відділу, а згодом, з 1892 року помічником головного інженера (у 1894 році у зв'язку з перейменуванням посади помічником начальника служби колії та будівель). Під керівництвом Ясінського було виконано низку проектів з різних галузей інженерної справи, а саме: розширення паровозних майстерень на Олександрівському заводі із встановленням залізних кроков за врівноваженою системою, запропонованою Ясинським, що набула значного поширення в Росії, нові майстерні для пасажирських і товарних вагонів з конструкцією пилкоподібних крокв за новою схемою, запропонованою Ясінським, водопостачання цього заводу.
Наукова кар'єра
Більшість цих споруд були описані в «Известиях собраний инженеров путей сообщения», де у 1893 році була надрукована стаття Ясінського «Застосування зрівноважених ферм до залізних крокв» («Применение уравновешенных ферм к железным стропилам» изд. и отдельно СПб., 1893). При розробці проектів підсилень металевих мостів Ясінський зіштовхнувся з проблемою стійкості стиснутих стрижнів і у період 1892—1896 років опублікував у російських та зарубіжних технічних журналах низку статей і монографію з цієї проблеми. Остання у 1894 році була удостоєна премії заслуженого професора Андреєва П. М., яка присуджувалась Петербурзьким інститутом інженерів шляхів сполучень з 1884 року раз на 10 років за кращу працю інженера шляхів сполучень з будь-якого інженерного питання.
Ясінський на основі аналізу точного і наближеного диференціальних рівнянь зігнутої осі бруса після втрати стійкості у 1892—1894 пояснив збіжність критичних сил, отриманих шляхом інтегрування цих рівнянь. Він розв'язав низку задач про стійкість стрижнів під дією розподілених навантажень. Диференціальні рівняння були про інтегровані в рядах. Зокрема, він розглянув стрижень із шарнірно опертими кінцями в пружному середовищі, реакції якого є перпендикулярними до осі стрижня і пропорційні до величини прогину, стиснений осьовим зусиллям, інтенсивність якого є пропорційною до відстані середнього перерізу (задача Ясінського). До розв'язку цієї задачі зводиться розрахунок стиснених поясів відкритих мостів. Ясінський увів поняття коефіцієнта довжини, дав визначення критичних напружень за границею пропорційності, запропонував таку ж лінійну залежність їх від гнучкості, як і [en], коефіцієнти якої він отримав в результаті обробки даних Й. Баушінгера, Л.Тетмаєра та А. Консідера (фр. A. Conscider). Він увів поняття коефіцієнта допустимого напруження на стиск, що є функцією гнучкості стрижня і розробив метод розрахунку стиснутих стрижнів на стійкість за цим коефіцієнтом. Ясінському належать дослідження з розрахунку залізничних колій та статті про динамічний вплив навантажень на залізничні мости.
Ясінський брав активну участь у підготовці до випуску збірника «Очерк експлуатації Миколаївської залізниці Головним товариством російських залізниць» («Очерк эксплуатации Николаевской железной дороги Главным обществом российских железных дорог»), у якому йому належить значна частина статей. Ясінський був з 1892 року редактором журналу «Известия собраний инженеров путей сообщения», де були опубліковані його найзначиміші статті.
Викладацька робота
У 1892—1893 роках опублікував монографію «Опыт развития теории продольного изгиба», де подав одночасно з [en] емпіричні рівняння для обчислення напружень при поздовжньому згині. У цій праці він опублікував методики розрахунків з власного досвіду, започаткованого дослідженнями мостових балок, де запропонував рівняння для визначення критичних навантажень, при яких стискувані бруси зазнають викривлень через втрату стійкості. Ці рівняння як і таблиці запропоновані Ясінським застосовуються і донині в інженерній практиці у всьому світі.
У 1894 Ясінський за суттєво перероблену монографію, що вийшла під назвою «Про опір поздовжньому згину» («О сопротивлении продольному изгибу», СПб., перекладено французькою і польською) отримав світову славу серед інженерної спільноти та науковий ступінь ад'юкта прикладної механіки. Такий ступінь давав право обіймати професорську посаду. У 1895 році Ясінського було затверджено штатним ад'юнктом по кафедрі будівельної механіки Інституту шляхів сполучення. У тому ж році він подав у раду інституту записку про необхідність уведення в інституті викладання курсу теорії пружності, з якого ним була розроблена робоча програма. Ясінський став читати курс у 1895-96 роках, що незабаром став обов'язковим.
У 1896 році Ясінський був обраний екстраординарним професором по кафедрі будівельної механіки, у тому ж році він почав читати лекції з будівельної механіки, що викликали великий інтерес, також в Гірничому інституті та Інституті цивільних інженерів.
У 1899 році Фелікс Ясінський очолив кафедру будівельної механіки у реорганізованому у вищий навчальний заклад Електротехнічному інституті. За час своєї педагогічної діяльності він опублікував конспекти лекцій з курсів опору матеріалів, статики споруд і теорії пружності, а також низку статей з розрахунку плоских та просторових стрижневих систем.
Винахідництво
Ясінський був також автором винаходів і галузі будівельної механіки. Під час роботи над теорією пружності удосконалив обладнання для вимірювання деформацій — тензометр. Він перший розробив конструкцію тришарнірних решітчастих арок навісів над перонами, що були збудовані у 1889 році на станції Гатчина, а також спроектував дахове перекриття на основі пилкоподібних крокв, модель якого експонувалась на Всесвітній виставці у Парижі в 1900 році.
Деякі наукові публікації
Ф.Ясінський опублікував близько 50 праць з тематики будівельної механіки та цивільного будівництва. Серед них:
- «Опыт развития теории продольного изгиба» (1892 і окремо, СПб., 1893);
- «Заметка о рельсовых стыках на мостах в связи с вопросом о вертикальных колебаниях ферм» (1893);
- «К вопросу о сопротивлении решетчатых ферм выпучиванию» (1893);
- «Геометрическое доказательство теоремы Кориолиса»;
- «Расчёт шарнирного многоугольника с вершинами, скользящими по неподвижным прямым»;
- «О сопротивлении продольному изгибу», СПб., перекладено французькою і польською;
- «Влияние торможения поездов на прочность проезжей части железных мостов» (1894);
- «К вопросу о разложении сложных статически определимых ферм на простые системы» (1898);
- «Опыт общей теории равновесия сооружений» (1899).
Джерела
- Ясинский, Феликс Станиславович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Примітки
- https://www.vle.lt/straipsnis/feliks-jasinski/
- Ясинский Феликс Станиславович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- https://www.polskipetersburg.pl/hasla/jasinski-feliks-antoni-michal
- Alfred Liebfeld Polacy na szlakach techniki/ — WKŁ, Warszawa: 1966.
- Pastatų kompleksas, vad. Ignoto Korvin-Milevskio rūmais. Kultūros vertybių registras (лит.). Kultūros paveldo departamentas prie Kultūros ministerijos. Процитовано 20 січня 2014.
- Morta Baužienė. Lietuvos rašytojų sąjungos rūmų kompleksas. AUTC (лит.). Architektūros ir urbanistikos tyrimų centra. Процитовано 20 січня 2014.
- Čerbulėnas, Klemensas, Šlekys, Jonas. Rašytojų sąjungos rūmai // Lietuvos TSR istorijos ir kultūros paminklų sąvadas. — Vilnius : Vyriausioji enciklopedijų redakcija, 1988. — Т. 1: Vilnius. — С. 425—425. — 25000 прим.(лит.)
- Ясинский Ф. С. Опыт развития теории продольного изгиба. — Известия собрания инженеров путей сообщений, 1892, № 1, 2, 4, 8 и 9; 1893. № 8-10.
- Wasilij Wasiliew Feliks Antoni Jasiński — inżynier kolejowy, w: «Głos znad Pregoły», nr 5-6 (70-71), maj-czerwiec 2002.
- Roczniki Polskiego Towarzystwa Historii Techniki R. III, Retro-Art, Warszawa 2001, ISSN 1507-8310
- Bolesław Orłowski Nie tylko szablą i piórem. — Warszawa: Wydawnictwa Komunikacji i Łączności, 1985. — S. 214—215. —
Посилання
- Ясинский Феликс Станиславович // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Главное общество российских железных дорог (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fe liks Yasi nskij pol Feliks Antoni Michal Jasinski ros Yasinskij Feliks Stanislavovich 15 veresnya 1856 Varshava 18 listopada 1899 Sankt Peterburg polskij naukovec mehanik ta inzhener fahivec v galuzi budivelnoyi mehaniki Feliks YasinskijNarodivsya15 veresnya 1856 1856 09 15 1 Varshava Rosijska imperiya 2 Pomer18 listopada 1899 1899 11 18 1 43 roki Sankt Peterburg Rosijska imperiya 2 PohovannyaPovonzkivskij cvintarMisce prozhivannyaSankt Peterburg 3 Krayina Rosijska imperiyaDiyalnistinzhener budivelnikAlma materPeterburzkij derzhavnij universitet shlyahiv spoluchennya Institut inzheneriv shlyahiv spoluchennya d Galuzbudivelna mehanikaZakladSankt Peterburzkij derzhavnij girnichij universitetRidQ16272235 Feliks Yasinskij u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yasinskij BiografiyaFeliks Yasinskij narodivsya u 1856 roci u Varshavi v sim yi notariusa zemskoyi kancelyariyi Jogo mati pomerla pri rodah Jogo did veteran Listopadovogo povstannya buv vidomim u Varshavi likarem Starshij brat Feliksa Roman buv yak i jogo did likarem i odnim iz fundatoriv shvidkoyi medichnoyi dopomogi u Varshavi U vici 8 rokiv Feliks pishov na navchannya u 2 gu Varshavsku klasichnu gimnaziyu yaku zakinchiv koli jomu bulo 15 U 1872 perebravsya do Sankt Peterburga de sklav vstupni ispiti do Institutu inzheneriv shlyahiv spoluchennya yakij zakinchiv u 1877 u vici 21 roku Poplavskij mist j ukripleni beregi Vilni Vilejki U 1878 roci postupiv na sluzhbu u ru na Varshavsku zaliznicyu de obijmav rizni posadi azh do nachalnika vosmoyi distanciyi zaliznici u Vilno Z 1880 do 1888 roku Yasinskij pracyuvav za sumisnictvom na posadi vilenskogo miskogo inzhenera prichomu provedeni nim roboti suttyevo pospriyali blagoustroyu mista Najvazhlivishi jogo roboti u misti Vilno regulyuvannya j ukriplennya beregiv richki Vilejki vodopostachannya i kanalizaciya chastini mista budivnictvo Zarichenskogo ta Poplavskogo mostiv proekt budivli miskoyi bojni Za proektom Yasinskogo bulo rekonstrujovano palac grafa Ignaci Karol Korvin Milevskogo teper palac Spilki pismennikiv Litvi Pislya vid yizdu Yasinskogo z Vilno u 1888 roci rekonstrukciyu zavershuvav arhitektor ru U Vilno takozh rozpochalas i pedagogichna diyalnist F S Yasinskogo U 1881 1883 rokah vin vikladav kurs zaliznichnoyi spravi u Vilenskomu zaliznichno tehnichnomu uchilishi Varshavskij vokzal u Gatchini poch XX st na perednomu plani navis nad pasazhirskoyu platformoyu konstrukciyi Yasinskogo Z robit Yasinskogo na posadi nachalnika sankt peterburzkoyi distanciyi zaliznici Sankt Peterburg Varshava v kinci 1880 h slid vidznachiti perebuduvannya zaliznogo mosta cherez richku Izhora vstanovlennya elektrichnogo osvitlennya na stanciyi Gatchina ta budivnictvo gatchinskogo navisu nad pasazhirskim peronom za sistemoyu trisharnirnih arok vpershe zastosovanih u Rosiyi U 1890 roci Yasinskij perejshov na Mikolayivsku zaliznicyu nachalnikom tehnichnogo viddilu a zgodom z 1892 roku pomichnikom golovnogo inzhenera u 1894 roci u zv yazku z perejmenuvannyam posadi pomichnikom nachalnika sluzhbi koliyi ta budivel Pid kerivnictvom Yasinskogo bulo vikonano nizku proektiv z riznih galuzej inzhenernoyi spravi a same rozshirennya parovoznih majsteren na Oleksandrivskomu zavodi iz vstanovlennyam zaliznih krokov za vrivnovazhenoyu sistemoyu zaproponovanoyu Yasinskim sho nabula znachnogo poshirennya v Rosiyi novi majsterni dlya pasazhirskih i tovarnih vagoniv z konstrukciyeyu pilkopodibnih krokv za novoyu shemoyu zaproponovanoyu Yasinskim vodopostachannya cogo zavodu Naukova kar yeraBilshist cih sporud buli opisani v Izvestiyah sobranij inzhenerov putej soobsheniya de u 1893 roci bula nadrukovana stattya Yasinskogo Zastosuvannya zrivnovazhenih ferm do zaliznih krokv Primenenie uravnoveshennyh ferm k zheleznym stropilam izd i otdelno SPb 1893 Pri rozrobci proektiv pidsilen metalevih mostiv Yasinskij zishtovhnuvsya z problemoyu stijkosti stisnutih strizhniv i u period 1892 1896 rokiv opublikuvav u rosijskih ta zarubizhnih tehnichnih zhurnalah nizku statej i monografiyu z ciyeyi problemi Ostannya u 1894 roci bula udostoyena premiyi zasluzhenogo profesora Andreyeva P M yaka prisudzhuvalas Peterburzkim institutom inzheneriv shlyahiv spoluchen z 1884 roku raz na 10 rokiv za krashu pracyu inzhenera shlyahiv spoluchen z bud yakogo inzhenernogo pitannya Yasinskij na osnovi analizu tochnogo i nablizhenogo diferencialnih rivnyan zignutoyi osi brusa pislya vtrati stijkosti u 1892 1894 poyasniv zbizhnist kritichnih sil otrimanih shlyahom integruvannya cih rivnyan Vin rozv yazav nizku zadach pro stijkist strizhniv pid diyeyu rozpodilenih navantazhen Diferencialni rivnyannya buli pro integrovani v ryadah Zokrema vin rozglyanuv strizhen iz sharnirno opertimi kincyami v pruzhnomu seredovishi reakciyi yakogo ye perpendikulyarnimi do osi strizhnya i proporcijni do velichini proginu stisnenij osovim zusillyam intensivnist yakogo ye proporcijnoyu do vidstani serednogo pererizu zadacha Yasinskogo Do rozv yazku ciyeyi zadachi zvoditsya rozrahunok stisnenih poyasiv vidkritih mostiv Yasinskij uviv ponyattya koeficiyenta dovzhini dav viznachennya kritichnih napruzhen za graniceyu proporcijnosti zaproponuvav taku zh linijnu zalezhnist yih vid gnuchkosti yak i en koeficiyenti yakoyi vin otrimav v rezultati obrobki danih J Baushingera L Tetmayera ta A Konsidera fr A Conscider Vin uviv ponyattya koeficiyenta dopustimogo napruzhennya na stisk sho ye funkciyeyu gnuchkosti strizhnya i rozrobiv metod rozrahunku stisnutih strizhniv na stijkist za cim koeficiyentom Yasinskomu nalezhat doslidzhennya z rozrahunku zaliznichnih kolij ta statti pro dinamichnij vpliv navantazhen na zaliznichni mosti Yasinskij brav aktivnu uchast u pidgotovci do vipusku zbirnika Ocherk ekspluataciyi Mikolayivskoyi zaliznici Golovnim tovaristvom rosijskih zaliznic Ocherk ekspluatacii Nikolaevskoj zheleznoj dorogi Glavnym obshestvom rossijskih zheleznyh dorog u yakomu jomu nalezhit znachna chastina statej Yasinskij buv z 1892 roku redaktorom zhurnalu Izvestiya sobranij inzhenerov putej soobsheniya de buli opublikovani jogo najznachimishi statti Vikladacka robotaU 1892 1893 rokah opublikuvav monografiyu Opyt razvitiya teorii prodolnogo izgiba de podav odnochasno z en empirichni rivnyannya dlya obchislennya napruzhen pri pozdovzhnomu zgini U cij praci vin opublikuvav metodiki rozrahunkiv z vlasnogo dosvidu zapochatkovanogo doslidzhennyami mostovih balok de zaproponuvav rivnyannya dlya viznachennya kritichnih navantazhen pri yakih stiskuvani brusi zaznayut vikrivlen cherez vtratu stijkosti Ci rivnyannya yak i tablici zaproponovani Yasinskim zastosovuyutsya i donini v inzhenernij praktici u vsomu sviti U 1894 Yasinskij za suttyevo pereroblenu monografiyu sho vijshla pid nazvoyu Pro opir pozdovzhnomu zginu O soprotivlenii prodolnomu izgibu SPb perekladeno francuzkoyu i polskoyu otrimav svitovu slavu sered inzhenernoyi spilnoti ta naukovij stupin ad yukta prikladnoyi mehaniki Takij stupin davav pravo obijmati profesorsku posadu U 1895 roci Yasinskogo bulo zatverdzheno shtatnim ad yunktom po kafedri budivelnoyi mehaniki Institutu shlyahiv spoluchennya U tomu zh roci vin podav u radu institutu zapisku pro neobhidnist uvedennya v instituti vikladannya kursu teoriyi pruzhnosti z yakogo nim bula rozroblena robocha programa Yasinskij stav chitati kurs u 1895 96 rokah sho nezabarom stav obov yazkovim U 1896 roci Yasinskij buv obranij ekstraordinarnim profesorom po kafedri budivelnoyi mehaniki u tomu zh roci vin pochav chitati lekciyi z budivelnoyi mehaniki sho viklikali velikij interes takozh v Girnichomu instituti ta Instituti civilnih inzheneriv U 1899 roci Feliks Yasinskij ocholiv kafedru budivelnoyi mehaniki u reorganizovanomu u vishij navchalnij zaklad Elektrotehnichnomu instituti Za chas svoyeyi pedagogichnoyi diyalnosti vin opublikuvav konspekti lekcij z kursiv oporu materialiv statiki sporud i teoriyi pruzhnosti a takozh nizku statej z rozrahunku ploskih ta prostorovih strizhnevih sistem VinahidnictvoYasinskij buv takozh avtorom vinahodiv i galuzi budivelnoyi mehaniki Pid chas roboti nad teoriyeyu pruzhnosti udoskonaliv obladnannya dlya vimiryuvannya deformacij tenzometr Vin pershij rozrobiv konstrukciyu trisharnirnih reshitchastih arok navisiv nad peronami sho buli zbudovani u 1889 roci na stanciyi Gatchina a takozh sproektuvav dahove perekrittya na osnovi pilkopodibnih krokv model yakogo eksponuvalas na Vsesvitnij vistavci u Parizhi v 1900 roci Deyaki naukovi publikaciyiF Yasinskij opublikuvav blizko 50 prac z tematiki budivelnoyi mehaniki ta civilnogo budivnictva Sered nih Opyt razvitiya teorii prodolnogo izgiba 1892 i okremo SPb 1893 Zametka o relsovyh stykah na mostah v svyazi s voprosom o vertikalnyh kolebaniyah ferm 1893 K voprosu o soprotivlenii reshetchatyh ferm vypuchivaniyu 1893 Geometricheskoe dokazatelstvo teoremy Koriolisa Raschyot sharnirnogo mnogougolnika s vershinami skolzyashimi po nepodvizhnym pryamym O soprotivlenii prodolnomu izgibu SPb perekladeno francuzkoyu i polskoyu Vliyanie tormozheniya poezdov na prochnost proezzhej chasti zheleznyh mostov 1894 K voprosu o razlozhenii slozhnyh staticheski opredelimyh ferm na prostye sistemy 1898 Opyt obshej teorii ravnovesiya sooruzhenij 1899 DzherelaYasinskij Feliks Stanislavovich Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Primitkihttps www vle lt straipsnis feliks jasinski Yasinskij Feliks Stanislavovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 https www polskipetersburg pl hasla jasinski feliks antoni michal Alfred Liebfeld Polacy na szlakach techniki WKL Warszawa 1966 Pastatu kompleksas vad Ignoto Korvin Milevskio rumais Kulturos vertybiu registras lit Kulturos paveldo departamentas prie Kulturos ministerijos Procitovano 20 sichnya 2014 Morta Bauziene Lietuvos rasytoju sajungos rumu kompleksas AUTC lit Architekturos ir urbanistikos tyrimu centra Procitovano 20 sichnya 2014 Cerbulenas Klemensas Slekys Jonas Rasytoju sajungos rumai Lietuvos TSR istorijos ir kulturos paminklu savadas Vilnius Vyriausioji enciklopediju redakcija 1988 T 1 Vilnius S 425 425 25000 prim lit Yasinskij F S Opyt razvitiya teorii prodolnogo izgiba Izvestiya sobraniya inzhenerov putej soobshenij 1892 1 2 4 8 i 9 1893 8 10 Wasilij Wasiliew Feliks Antoni Jasinski inzynier kolejowy w Glos znad Pregoly nr 5 6 70 71 maj czerwiec 2002 Roczniki Polskiego Towarzystwa Historii Techniki R III Retro Art Warszawa 2001 ISSN 1507 8310 Boleslaw Orlowski Nie tylko szabla i piorem Warszawa Wydawnictwa Komunikacji i Lacznosci 1985 S 214 215 ISBN 83 206 0509 1PosilannyaYasinskij Feliks Stanislavovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Glavnoe obshestvo rossijskih zheleznyh dorog ros