Фелікс Бернштейн (англ. Felix Bernstein; 24 лютого 1878, Галле — 3 грудня 1956, Цюрих) — німецький математик. Першим довів центральну для теорії множин теорему Кантора — Бернштейна (1896 рік). Також визначив статистичні закони успадкування груп крові (1924 рік). Професор Колумбійського, Сиракузького і Нью-Йоркського університетів.
Фелікс Бернштейн | |
---|---|
нім. Felix Bernstein | |
Народився | 24 лютого 1878[4][5][…] Галле, Мерзебург[d], Саксонія, Королівство Пруссія, Німецька імперія |
Помер | 3 грудня 1956[1][2][…] (78 років) Цюрих, Швейцарія[3][5] |
Країна | Німеччина[7] |
Національність | євреї[6] |
Місце проживання | Галле |
Діяльність | математик, викладач університету |
Галузь | математика |
Alma mater | Геттінгенський університет і d |
Науковий керівник | Давид Гільберт |
Знання мов | німецька |
Заклад | Геттінгенський університет[6] і Університет Мартіна Лютера[6] |
Magnum opus | Теорема Кантора — Бернштейна |
Батько | d |
|
Ранні роки
Фелікс Бернштейн народився в єврейській родині науковців. Його батько Юліус Бернштейн (1839—1917) був провідним фізіологом. Батько Юліуса, дід Фелікса, Арон Бернштейн (1812—1884) був політичним діячем, вченим і журналістом. Мати Фелікса була талановитим музикантом, грала на фортепіано і складала музику. Фелікс був названий на честь композитора Фелікса Мендельсона, оскільки його мати сподівалася, що її син у майбутньому стане відомим музикантом.
Ще бувши учнем гімназії в Галле, Бернштейн відвідував семінар Георга Кантора в місцевому університеті (Кантор був другом батька Бернштейна).
Освіта та кар'єра
У 1896 році Фелікс вирушив до Пізи, де вивчав філософію, археологію та історію мистецтва. Потім, після навчання в Пізі він провів дослідження під керівництвом Давида Гільберта і Фелікса Кляйна, де написав дисертацію з теорії множин. За цю дисертацію він був відзначений докторським ступенем в 1901 році.
У 1901 році Фелікс повернувся в Галле і почав викладати математику.
З 1911 року Бернштейн почав працювати в Геттінгенському університеті. Приблизно в цей же час Фелікс познайомився і потоваришував з відомим фізиком Альбертом Ейнштейном.
Під час Першої Світової війни Бернштейн отримав медичне звільнення від військової служби, але все одно повинен був внести свій внесок у військові дії. У зв'язку з цим він працював на державній посаді комісара фінансів, аж до 1921 року.
У 1921 році він був призначений професором в Геттінгенському університеті і заснував там Інститут математичної статистики.
У 1928 році Бернштейн викладав в Гарвадськом університеті як запрошений професор.
30 січня 1933 року в Німеччині прийшла до влади націонал-соціалістична партія, яку очолював Гітлер. Гітлер, як канцлер Німеччини, негайно оголосив судовий позов проти євреїв Німеччини. У зв'язку з цим в 1934 році Бернштейн був звільнений з усіх своїх посад.
Потім Бернштейну вдалося емігрувати зі своєю сім'єю в Сполучені Штати Америки. У штатах життя було досить важке з фінансової точки зору. Бернштейн постійно потребував грошей, про що він писав у листах своєму другу Альберту Ейнштейну.
У 1948 році Бернштейн покинув викладацьку діяльність в США і повернувся в Геттінгені, де він був призначений почесним професором.
Також він провів якийсь час у Римі та Фрайбурзі.
Помер Фелікс Бернштейн в Цюриху 3 грудня 1956 року.
Наукова діяльність
Протягом своєї кар'єри Бернштейн викладав в університетах США, Колумбії, Нью-Йорка, Сіракуз і коледжі Triple Cities, які зараз є частиною Бінгемтонського університету.
Бернштейн був різнобічним математиком, його праці належать до теорії множин, теорії чисел, теорії тригонометричних рядів, теорії інтегральних рівнянь, теорії ймовірностей і математичній статистиці. Він довів фундаментальну теорему Кантора — Бернштейна, зробив значний внесок у ізопериметричну проблему та теорію перетворення Лапласа.
З 1920-х років багато займався застосуванням математичних методів в біології, досліджуючи завдання загальної генетики, генетики популяцій і теорії спадковості.
Діяльність Бернштейна не обмежувалася тільки наукою. У перші роки Веймарської республіки він активно займався політикою і обіймав посаду віцеголови місцевої організації Німецької демократичної партії. Однак пізніше зрозумів, що подібна діяльність заважає його академічній кар'єрі й пішов з політики.
У 2014 році в Геттінгені був відкритий Інститут математичної статистики в області біології імені Фелікса Бернштейна.
Основні праці
- Felix Bernstein (1905). . Mathematische Annalen. Springer. 61: 117—155. doi:10.1007/bf01457734. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 16 травня 2018. (Dissertation, 1901); reprint Jan 2010, 1141370263
- Felix Bernstein (1905). Über die isoperimetrische Eigenschaft des Kreises auf der Kugeloberfläche und in der Ebene (PDF). Mathematische Annalen. 60: 117—, 136. doi:10.1007/bf01447496.
- Felix Bernstein (1905). Über die Reihe der transfiniten Ordnungszahlen (PDF). Mathematische Annalen. 60: 187—, 193. doi:10.1007/bf01677265.
- Felix Bernstein (1905). Die Theorie der reellen Zahlen (PDF). Jahresbericht der Deutschen Mathematiker-Vereinigung. 14: 447—, 449.
- Felix Bernstein (1905). Zum Kontinuumproblem (PDF). Mathematische Annalen. 60: 463—, 464. doi:10.1007/bf01457626.
- Felix Bernstein (1907). Über das Gaußsche Fehlergesetz (PDF). Mathematische Annalen. 64: 417—, 448. doi:10.1007/bf01476025.
- Felix Bernstein (1907). Zur Theorie der trigonometrischen Reihe (PDF). Journal für die reine und angewandte Mathematik. 132: 270—, 278.
- Felix Bernstein (1919). Die Mengenlehre Georg Cantors und der Finitismus (PDF). Jahresbericht der Deutschen Mathematiker-Vereinigung. 28: 63—, 78.
- Felix Bernstein (1919). Die Übereinstimmung derjenigen beiden Summationsverfahren einer divergenten Reihe, welche von T.E. Stieltjes und E. Borel herrühren (PDF). Jahresbericht der Deutschen Mathematiker-Vereinigung. 28: 50—, 63. — Corrections in Vol.29 (1920), p. 94
- Felix Bernstein (1923). Zur Statistik der sekundären Geschlechtsmerkmale beim Menschen (PDF). Nachrichten von der Gesellschaft der Wissenschaften zu Göttingen, Mathematisch-Physikalische Klasse. 1923: 89—, 95.
Див. також
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #116147423 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ISNI — 2012.
- http://www-history.mcs.st-and.ac.uk/Biographies/Bernstein_Felix.html
- http://www-history.mcs.st-andrews.ac.uk/Biographies/Bernstein_Felix.html
- http://www.learn-math.info/historyDetail.htm?id=Bernstein_Felix
- Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- http://www-history.mcs.st-and.ac.uk/Countries/Germany.html
- Д. О'Конар, І. Робертсон (2008). Фелікс Бернштейн. Архів математики MacTutor (англ.). Університет Сент-Ендрюс. Процитовано 16 травня 2018.
- Євген Беркович (2008). Справа Фелікса Бернштейна, або Теорія анти-відносності. Нотатки з єврейської історії (рос.). Процитовано 16 травня 2018.
- Аксел Мунк (2014). Прес-реліз: Математична статистика в області наук про життя. Георг-Аугуст-Университет Гёттинген (англ.) (232). Процитовано 16 травня 2018.
Джерела
- Боголюбов А. Н. (1983). Математики. Механіки. біографічний довідник (рос.). Київ: Наукова думка. с. 46.
{{}}
: Вказано більш, ніж один|pages=
та|page=
() - Бородін А. І., Бугай А. С. (1979). Біографічний словник діячів у галузі математики. Київ: Радянська школа. с. 607.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Feliks Bernshtejn angl Felix Bernstein 24 lyutogo 1878 Galle 3 grudnya 1956 Cyurih nimeckij matematik Pershim doviv centralnu dlya teoriyi mnozhin teoremu Kantora Bernshtejna 1896 rik Takozh viznachiv statistichni zakoni uspadkuvannya grup krovi 1924 rik Profesor Kolumbijskogo Sirakuzkogo i Nyu Jorkskogo universitetiv Feliks Bernshtejnnim Felix BernsteinNarodivsya 24 lyutogo 1878 1878 02 24 4 5 Galle Merzeburg d Saksoniya Korolivstvo Prussiya Nimecka imperiyaPomer 3 grudnya 1956 1956 12 03 1 2 78 rokiv Cyurih Shvejcariya 3 5 Krayina Nimechchina 7 Nacionalnist yevreyi 6 Misce prozhivannya GalleDiyalnist matematik vikladach universitetuGaluz matematikaAlma mater Gettingenskij universitet i dNaukovij kerivnik David GilbertZnannya mov nimeckaZaklad Gettingenskij universitet 6 i Universitet Martina Lyutera 6 Magnum opus Teorema Kantora BernshtejnaBatko d Mediafajli u VikishovishiRanni rokiFeliks Bernshtejn narodivsya v yevrejskij rodini naukovciv Jogo batko Yulius Bernshtejn 1839 1917 buv providnim fiziologom Batko Yuliusa did Feliksa Aron Bernshtejn 1812 1884 buv politichnim diyachem vchenim i zhurnalistom Mati Feliksa bula talanovitim muzikantom grala na fortepiano i skladala muziku Feliks buv nazvanij na chest kompozitora Feliksa Mendelsona oskilki jogo mati spodivalasya sho yiyi sin u majbutnomu stane vidomim muzikantom She buvshi uchnem gimnaziyi v Galle Bernshtejn vidviduvav seminar Georga Kantora v miscevomu universiteti Kantor buv drugom batka Bernshtejna Osvita ta kar yeraU 1896 roci Feliks virushiv do Pizi de vivchav filosofiyu arheologiyu ta istoriyu mistectva Potim pislya navchannya v Pizi vin proviv doslidzhennya pid kerivnictvom Davida Gilberta i Feliksa Klyajna de napisav disertaciyu z teoriyi mnozhin Za cyu disertaciyu vin buv vidznachenij doktorskim stupenem v 1901 roci U 1901 roci Feliks povernuvsya v Galle i pochav vikladati matematiku Z 1911 roku Bernshtejn pochav pracyuvati v Gettingenskomu universiteti Priblizno v cej zhe chas Feliks poznajomivsya i potovarishuvav z vidomim fizikom Albertom Ejnshtejnom Pid chas Pershoyi Svitovoyi vijni Bernshtejn otrimav medichne zvilnennya vid vijskovoyi sluzhbi ale vse odno povinen buv vnesti svij vnesok u vijskovi diyi U zv yazku z cim vin pracyuvav na derzhavnij posadi komisara finansiv azh do 1921 roku U 1921 roci vin buv priznachenij profesorom v Gettingenskomu universiteti i zasnuvav tam Institut matematichnoyi statistiki U 1928 roci Bernshtejn vikladav v Garvadskom universiteti yak zaproshenij profesor 30 sichnya 1933 roku v Nimechchini prijshla do vladi nacional socialistichna partiya yaku ocholyuvav Gitler Gitler yak kancler Nimechchini negajno ogolosiv sudovij pozov proti yevreyiv Nimechchini U zv yazku z cim v 1934 roci Bernshtejn buv zvilnenij z usih svoyih posad Potim Bernshtejnu vdalosya emigruvati zi svoyeyu sim yeyu v Spolucheni Shtati Ameriki U shtatah zhittya bulo dosit vazhke z finansovoyi tochki zoru Bernshtejn postijno potrebuvav groshej pro sho vin pisav u listah svoyemu drugu Albertu Ejnshtejnu U 1948 roci Bernshtejn pokinuv vikladacku diyalnist v SShA i povernuvsya v Gettingeni de vin buv priznachenij pochesnim profesorom Takozh vin proviv yakijs chas u Rimi ta Frajburzi Pomer Feliks Bernshtejn v Cyurihu 3 grudnya 1956 roku Naukova diyalnistProtyagom svoyeyi kar yeri Bernshtejn vikladav v universitetah SShA Kolumbiyi Nyu Jorka Sirakuz i koledzhi Triple Cities yaki zaraz ye chastinoyu Bingemtonskogo universitetu Bernshtejn buv riznobichnim matematikom jogo praci nalezhat do teoriyi mnozhin teoriyi chisel teoriyi trigonometrichnih ryadiv teoriyi integralnih rivnyan teoriyi jmovirnostej i matematichnij statistici Vin doviv fundamentalnu teoremu Kantora Bernshtejna zrobiv znachnij vnesok u izoperimetrichnu problemu ta teoriyu peretvorennya Laplasa Z 1920 h rokiv bagato zajmavsya zastosuvannyam matematichnih metodiv v biologiyi doslidzhuyuchi zavdannya zagalnoyi genetiki genetiki populyacij i teoriyi spadkovosti Diyalnist Bernshtejna ne obmezhuvalasya tilki naukoyu U pershi roki Vejmarskoyi respubliki vin aktivno zajmavsya politikoyu i obijmav posadu vicegolovi miscevoyi organizaciyi Nimeckoyi demokratichnoyi partiyi Odnak piznishe zrozumiv sho podibna diyalnist zavazhaye jogo akademichnij kar yeri j pishov z politiki U 2014 roci v Gettingeni buv vidkritij Institut matematichnoyi statistiki v oblasti biologiyi imeni Feliksa Bernshtejna Osnovni praciFelix Bernstein 1905 Mathematische Annalen Springer 61 117 155 doi 10 1007 bf01457734 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2014 Procitovano 16 travnya 2018 Dissertation 1901 reprint Jan 2010 ISBN 11413702631141370263 Felix Bernstein 1905 Uber die isoperimetrische Eigenschaft des Kreises auf der Kugeloberflache und in der Ebene PDF Mathematische Annalen 60 117 136 doi 10 1007 bf01447496 Felix Bernstein 1905 Uber die Reihe der transfiniten Ordnungszahlen PDF Mathematische Annalen 60 187 193 doi 10 1007 bf01677265 Felix Bernstein 1905 Die Theorie der reellen Zahlen PDF Jahresbericht der Deutschen Mathematiker Vereinigung 14 447 449 Felix Bernstein 1905 Zum Kontinuumproblem PDF Mathematische Annalen 60 463 464 doi 10 1007 bf01457626 Felix Bernstein 1907 Uber das Gausssche Fehlergesetz PDF Mathematische Annalen 64 417 448 doi 10 1007 bf01476025 Felix Bernstein 1907 Zur Theorie der trigonometrischen Reihe PDF Journal fur die reine und angewandte Mathematik 132 270 278 Felix Bernstein 1919 Die Mengenlehre Georg Cantors und der Finitismus PDF Jahresbericht der Deutschen Mathematiker Vereinigung 28 63 78 Felix Bernstein 1919 Die Ubereinstimmung derjenigen beiden Summationsverfahren einer divergenten Reihe welche von T E Stieltjes und E Borel herruhren PDF Jahresbericht der Deutschen Mathematiker Vereinigung 28 50 63 Corrections in Vol 29 1920 p 94 Felix Bernstein 1923 Zur Statistik der sekundaren Geschlechtsmerkmale beim Menschen PDF Nachrichten von der Gesellschaft der Wissenschaften zu Gottingen Mathematisch Physikalische Klasse 1923 89 95 Div takozhTeorema Kantora BernshtejnaPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 116147423 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 ISNI 2012 d Track Q423048 http www history mcs st and ac uk Biographies Bernstein Felix html http www history mcs st andrews ac uk Biographies Bernstein Felix html http www learn math info historyDetail htm id Bernstein Felix Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 http www history mcs st and ac uk Countries Germany html D O Konar I Robertson 2008 Feliks Bernshtejn Arhiv matematiki MacTutor angl Universitet Sent Endryus Procitovano 16 travnya 2018 Yevgen Berkovich 2008 Sprava Feliksa Bernshtejna abo Teoriya anti vidnosnosti Notatki z yevrejskoyi istoriyi ros Procitovano 16 travnya 2018 Aksel Munk 2014 Pres reliz Matematichna statistika v oblasti nauk pro zhittya Georg August Universitet Gyottingen angl 232 Procitovano 16 travnya 2018 DzherelaBogolyubov A N 1983 Matematiki Mehaniki biografichnij dovidnik ros Kiyiv Naukova dumka s 46 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Vkazano bilsh nizh odin pages ta page dovidka Borodin A I Bugaj A S 1979 Biografichnij slovnik diyachiv u galuzi matematiki Kiyiv Radyanska shkola s 607