Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття не містить . (лютий 2022) |
Фелісет (фр. "Félicette") — перша кішка-астронавт, що у 1963 році здійснила суборбітальний політ у рамках французької космічної програми.
| Фелісет | |
|---|---|
| Інші імена | C341 |
| Вид | Felis catus |
| Стать | самиця |
| Народження | 1960 Париж, Франція |
| Смерть | 1963 |
| Громадянство | France |
| Рід занять | Тварини в космосі |
| Відомо за | Перша кішка в космосі |
| Хазяїн | French government |
| Вага | 2,5 kilograms (5,5 lb) |
| Вигляд | біколор |
Підготовка
Котів запускала в космос тільки Франція. Програмою опікувався Навчально-науковий центр авіаційної медицини (фр. Centre d'Enseignement et de Recherches de Médecine Aéronautique, CERMA). Франція є третьою країною, що запустила у космос тварин. 22 лютого 1961 року вперше була запущена ракета із щуром на ім'я Гектор, а у жовтні — ще дві. Проте, учені хотіли використовувати більших за розмірами тварин, і задля цього були обрані коти.
Для підготовки відібрали чотирнадцять вуличних тварин, усі з яких були самицями через спокійнішу поведінку. З метою запобігання особистої прив'язаності усі кішки не мали персональних імен, лише кодові цифрові позначення. Тваринам було імплантовано кілька електродів для реєстрації різноманітної біоелектричної активності: два на задній правій лапі для моніторингу електрокардіограми, ще дев'ять у мозку (вентральний гіпокамп, ретикулярна формація, соматосенсорна та асоціативна кора, а також у лобовій пазусі). Під час польоту додаткові два електроди було прикріплено до передньої ноги задля стимуляції в разі потреби. Коти проходили навчання за спеціально розробленою програмою, деякі її етапи були подібними до сучасного тренування астронавтів (наприклад, за допомогою центрифуги). Специфічним компонентом підготовки тварин була адаптація до знерухомлення під час перебування у спеціальному контейнері. В такий спосіб їх тренували близько двох місяців; довший термін був небезпечний через можливе погіршення стану електродів.
Політ
Безпосередня підготовка до запуску розпочалася 8 жовтня 1963 року. 11 жовтня відбулося випробовування носового маячка, його перевозили за допомогою гелікоптера та успішно відслідковували з наземних станцій спостереження. 12 жовтня було виявлено помилки в роботі телеметричної системи, але наступного дня вона успішно пройшла тест. 16 жовтня усі системи було визнано готовими.
За результатами тренування до «фіналу» відбору потрапили шість тварин. За день до старту з них було відібрано двоколірну кішку з кодовим ім'ям C341 — майбутню Фелісет. На той час вона важила всього 2.5 кг, що було одним із важливих факторів прийняття рішення. Другим чинником була її спокійна поведінка.
В якості носія використали метеорологічну ракету Véronique AGI 47. Старт відбувся 18 жовтня 1963 року о 8:09 із дослідного полігону «Хаммагір» в Алжирі, у пустелі Сахара. Розгін тривав 42 секунди і в цей час кішка переживала прискорення до 9.5 g. Після цього носова частина із твариною всередині від'єдналася від розгінної секції, це відбулося на висоті 152 км. Падіння тривало близько 5 хвилин, і в цей час астрокішка перебувала у стані мікрогравітації («невагомості»). Далі внаслідок обертання та вібрацій перевантаження всередині капсули збільшилося до 7 g. Через 8 хвилин 55 секунд від старту було випущено парашут, внаслідок чого перевантаження сягнуло 9 g. Загалом політ тривав 13 хвилин. До місця приземлення капсули прибув гелікоптер. Кішка була виявлена живою та неушкодженою. Так C341 стала першою кішкою, яка досягла космічного простору.
Результати та наслідки польоту
Під час польоту вдалося зібрати високоякісні дані, за виключенням активності ретикулярної формації та записів під час входження в атмосферу. За даними телеметрії під час розгону кішка перебувала у стані притомності. Настання мікрогравітації призвело до сповільнення серцевого ритму та суттєвого зниження інтенсивності дихання. Турбулентність під час повернення до атмосфери погіршила якість даних, і їх було важко проаналізувати та інтерпретувати.
Результати польоту були повідомлені ЗМІ, які дали С341 ім'я Фелікс на честь популярного на той час героя коміксів кота Фелікса. CERMA прийняло це, змінивши на фемінітив, так C341 отримала офіційне ім'я Фелісет.
За два місці після польоту її було евтаназовано з метою вивчення мозку.
Програмою була передбачена і друга спроба польоту — із колегою Фелісет. Цей старт відбувся 24 жовтня. Під час від'єднання ракети від стартової платформи виникли технічні негаразди, внаслідок чого ракета розпочала рух під неправильним кутом. До того ж під час старту перестав працювати радіопередавач, що ускладнило пошуки місця падіння. Пошукова команда на гелікоптері помітила парашут, але не змогла сісти на поверхню. Наступного дня до ракети було направлено наземну місію, яка виявила ракету та сильно ушкоджену носову частину.
Доля решти кішок з вихідної групи переважно невідома. Одна з них погано перенесла хірургічну операцію, через що була виключена з програми. Члени команди залишили її як талісман, давши ім'я Скубіду.
Надалі космічна програма Франції переключилася на використання мавп. Відтак, Фелісет лишилася не тільки першою, а й єдиною кішкою-астронавтом.
Вшанування пам'яті
Після перших повідомлень про успіх місії із Фелісет, її медійна популярність швидко закінчилася.
На честь Фелісет було випущено кілька серій поштових марок, зокрема, у 1992 році в Союзі Коморських Островів, у 1997 — у Республіці Чад, а у 1999 — у Нігері. Проте, на них Фелісет була помилково позначена як самець на ім'я Фелікс.
Цікаво, що інші тварини-астронавти набули більшої популярності. Радянські собаки Білка та Стрілка є героями коміксів та мультфільмів. Лайці — першій собаці, яку було виведено на орбіту Землі, у 1997 році в Зоряному містечку (Росія) встановлено бронзовий пам'ятник. Перший американський астронавт-шимпанзе на ім'я Хем похований у Міжнародній Космічній Залі Слави (International Space Hall of Fame) в Аламоґордо (стат Нью-Мексико, США), а його скелет є експонатом Національного Музею Здоров'я та Медицини (National Museum of Health and Medicine) у Сілвер-Спринг (штат Меріленд, США). Крім марок із неправильно зазначеною статтю, місія Фелісет більше півстоліття ніяк не була відзначена.
У 2017 році ентузіаст Метью Серж Гай (Matthew Serge Guy) запустив краудфандінгову кампанію для збору коштів на пам'ятник Фелісет. У квітні 2018 року кампанія зібрала необхідні 40000£. Дизайнером пам'ятника став Джил Паркер (Gill Parker). Його було відкрито 18 грудня 2019 року у Міжнародному Космічному Університеті в Стразбурзі. Пам'ятник має висоту 1.5 м. Він зображає кішку, яка сидить на Земній кулі, вдивляючись у небо, куди вона колись мандрувала.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lyutij 2022 Feliset fr Felicette persha kishka astronavt sho u 1963 roci zdijsnila suborbitalnij polit u ramkah francuzkoyi kosmichnoyi programi FelisetInshi imenaC341VidFelis catusStatsamicyaNarodzhennya1960 Parizh FranciyaSmert1963GromadyanstvoFranceRid zanyatTvarini v kosmosiVidomo zaPersha kishka v kosmosiHazyayinFrench governmentVaga2 5 kilograms 5 5 lb ViglyadbikolorPidgotovkaKotiv zapuskala v kosmos tilki Franciya Programoyu opikuvavsya Navchalno naukovij centr aviacijnoyi medicini fr Centre d Enseignement et de Recherches de Medecine Aeronautique CERMA Franciya ye tretoyu krayinoyu sho zapustila u kosmos tvarin 22 lyutogo 1961 roku vpershe bula zapushena raketa iz shurom na im ya Gektor a u zhovtni she dvi Prote ucheni hotili vikoristovuvati bilshih za rozmirami tvarin i zadlya cogo buli obrani koti Dlya pidgotovki vidibrali chotirnadcyat vulichnih tvarin usi z yakih buli samicyami cherez spokijnishu povedinku Z metoyu zapobigannya osobistoyi priv yazanosti usi kishki ne mali personalnih imen lishe kodovi cifrovi poznachennya Tvarinam bulo implantovano kilka elektrodiv dlya reyestraciyi riznomanitnoyi bioelektrichnoyi aktivnosti dva na zadnij pravij lapi dlya monitoringu elektrokardiogrami she dev yat u mozku ventralnij gipokamp retikulyarna formaciya somatosensorna ta asociativna kora a takozh u lobovij pazusi Pid chas polotu dodatkovi dva elektrodi bulo prikripleno do perednoyi nogi zadlya stimulyaciyi v razi potrebi Koti prohodili navchannya za specialno rozroblenoyu programoyu deyaki yiyi etapi buli podibnimi do suchasnogo trenuvannya astronavtiv napriklad za dopomogoyu centrifugi Specifichnim komponentom pidgotovki tvarin bula adaptaciya do zneruhomlennya pid chas perebuvannya u specialnomu kontejneri V takij sposib yih trenuvali blizko dvoh misyaciv dovshij termin buv nebezpechnij cherez mozhlive pogirshennya stanu elektrodiv PolitBezposerednya pidgotovka do zapusku rozpochalasya 8 zhovtnya 1963 roku 11 zhovtnya vidbulosya viprobovuvannya nosovogo mayachka jogo perevozili za dopomogoyu gelikoptera ta uspishno vidslidkovuvali z nazemnih stancij sposterezhennya 12 zhovtnya bulo viyavleno pomilki v roboti telemetrichnoyi sistemi ale nastupnogo dnya vona uspishno projshla test 16 zhovtnya usi sistemi bulo viznano gotovimi Za rezultatami trenuvannya do finalu vidboru potrapili shist tvarin Za den do startu z nih bulo vidibrano dvokolirnu kishku z kodovim im yam C341 majbutnyu Feliset Na toj chas vona vazhila vsogo 2 5 kg sho bulo odnim iz vazhlivih faktoriv prijnyattya rishennya Drugim chinnikom bula yiyi spokijna povedinka V yakosti nosiya vikoristali meteorologichnu raketu Veronique AGI 47 Start vidbuvsya 18 zhovtnya 1963 roku o 8 09 iz doslidnogo poligonu Hammagir v Alzhiri u pusteli Sahara Rozgin trivav 42 sekundi i v cej chas kishka perezhivala priskorennya do 9 5 g Pislya cogo nosova chastina iz tvarinoyu vseredini vid yednalasya vid rozginnoyi sekciyi ce vidbulosya na visoti 152 km Padinnya trivalo blizko 5 hvilin i v cej chas astrokishka perebuvala u stani mikrogravitaciyi nevagomosti Dali vnaslidok obertannya ta vibracij perevantazhennya vseredini kapsuli zbilshilosya do 7 g Cherez 8 hvilin 55 sekund vid startu bulo vipusheno parashut vnaslidok chogo perevantazhennya syagnulo 9 g Zagalom polit trivav 13 hvilin Do miscya prizemlennya kapsuli pribuv gelikopter Kishka bula viyavlena zhivoyu ta neushkodzhenoyu Tak C341 stala pershoyu kishkoyu yaka dosyagla kosmichnogo prostoru Rezultati ta naslidki polotuPid chas polotu vdalosya zibrati visokoyakisni dani za viklyuchennyam aktivnosti retikulyarnoyi formaciyi ta zapisiv pid chas vhodzhennya v atmosferu Za danimi telemetriyi pid chas rozgonu kishka perebuvala u stani pritomnosti Nastannya mikrogravitaciyi prizvelo do spovilnennya sercevogo ritmu ta suttyevogo znizhennya intensivnosti dihannya Turbulentnist pid chas povernennya do atmosferi pogirshila yakist danih i yih bulo vazhko proanalizuvati ta interpretuvati Rezultati polotu buli povidomleni ZMI yaki dali S341 im ya Feliks na chest populyarnogo na toj chas geroya komiksiv kota Feliksa CERMA prijnyalo ce zminivshi na feminitiv tak C341 otrimala oficijne im ya Feliset Za dva misci pislya polotu yiyi bulo evtanazovano z metoyu vivchennya mozku Programoyu bula peredbachena i druga sproba polotu iz kolegoyu Feliset Cej start vidbuvsya 24 zhovtnya Pid chas vid yednannya raketi vid startovoyi platformi vinikli tehnichni negarazdi vnaslidok chogo raketa rozpochala ruh pid nepravilnim kutom Do togo zh pid chas startu perestav pracyuvati radioperedavach sho uskladnilo poshuki miscya padinnya Poshukova komanda na gelikopteri pomitila parashut ale ne zmogla sisti na poverhnyu Nastupnogo dnya do raketi bulo napravleno nazemnu misiyu yaka viyavila raketu ta silno ushkodzhenu nosovu chastinu Dolya reshti kishok z vihidnoyi grupi perevazhno nevidoma Odna z nih pogano perenesla hirurgichnu operaciyu cherez sho bula viklyuchena z programi Chleni komandi zalishili yiyi yak talisman davshi im ya Skubidu Nadali kosmichna programa Franciyi pereklyuchilasya na vikoristannya mavp Vidtak Feliset lishilasya ne tilki pershoyu a j yedinoyu kishkoyu astronavtom Vshanuvannya pam yatiPislya pershih povidomlen pro uspih misiyi iz Feliset yiyi medijna populyarnist shvidko zakinchilasya Na chest Feliset bulo vipusheno kilka serij poshtovih marok zokrema u 1992 roci v Soyuzi Komorskih Ostroviv u 1997 u Respublici Chad a u 1999 u Nigeri Prote na nih Feliset bula pomilkovo poznachena yak samec na im ya Feliks Cikavo sho inshi tvarini astronavti nabuli bilshoyi populyarnosti Radyanski sobaki Bilka ta Strilka ye geroyami komiksiv ta multfilmiv Lajci pershij sobaci yaku bulo vivedeno na orbitu Zemli u 1997 roci v Zoryanomu mistechku Rosiya vstanovleno bronzovij pam yatnik Pershij amerikanskij astronavt shimpanze na im ya Hem pohovanij u Mizhnarodnij Kosmichnij Zali Slavi International Space Hall of Fame v Alamogordo stat Nyu Meksiko SShA a jogo skelet ye eksponatom Nacionalnogo Muzeyu Zdorov ya ta Medicini National Museum of Health and Medicine u Silver Spring shtat Merilend SShA Krim marok iz nepravilno zaznachenoyu stattyu misiya Feliset bilshe pivstolittya niyak ne bula vidznachena U 2017 roci entuziast Metyu Serzh Gaj Matthew Serge Guy zapustiv kraudfandingovu kampaniyu dlya zboru koshtiv na pam yatnik Feliset U kvitni 2018 roku kampaniya zibrala neobhidni 40000 Dizajnerom pam yatnika stav Dzhil Parker Gill Parker Jogo bulo vidkrito 18 grudnya 2019 roku u Mizhnarodnomu Kosmichnomu Universiteti v Strazburzi Pam yatnik maye visotu 1 5 m Vin zobrazhaye kishku yaka sidit na Zemnij kuli vdivlyayuchis u nebo kudi vona kolis mandruvala Div takozhTvarini v kosmosi Vidomi tvarini Room 8