Федченко Павло Максимович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Федченко.

Павло́ Макси́мович Фе́дченко (12 липня 1920, село Носачів, нині Смілянського району Черкаської області — 13 червня 2002, місто Київ) — український літературознавець, шевченкознавець. Доктор філологічних наук (1968), професор. Завідувач відділу культури ЦК КПУ (в 1968—1973 роках). Кандидат у члени ЦК КПУ в 1971—1976 роках. Депутат Верховної Ради УРСР 8-го скликання.

Федченко Павло Максимович
Народився	12 липня 1920(1920-07-12) Носачів, Смілянський район, Київська область
Помер	13 червня 2002(2002-06-13) (81 рік) Київ, Україна
Діяльність	літературознавець, викладач університету
Alma mater	Філологічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1949)
Науковий ступінь	доктор філологічних наук^[d] (1968)
Заклад	КНУ імені Тараса Шевченка і ЦК КПУ
Нагороди
«Слово про Кобзаря» (1961). «Тарас Шевченко» (1963). «Преса та її попередники» (К.: Наук. думка, 1969). «Літературна критика на Україні першої половини XIX ст.» (1982). Статті: «Публіцистика Т. Г. Шевченка» (1959), «Тарас Шевченко — великий співець дружби народів» (1965). Публіцистика Т. Г. Шевченка // Світова велич Шевченка. — Т. 2. — К., 1964. Коли і де народився Володимир Винниченко // Слово і час. — 2000. — № 7. «Закуток» — останній притулок Володимира Винниченка // Україна (Київ). — 1991. — № 12. Співавтор колективних праць: «Партія і література» (1975), «Українська література в російській критиці» (1980), «Історія української дожовтневої журналістики» (1983). Нагороди Нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора, медалями, почесною грамотою Президії Верховної Ради Української РСР (1970). Література Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .. Словникова частина. — Т. 9. — С. 3492. Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3 : Плюс — Ь. — 856 с. — С. 617. Шевченківський словник. Том 2 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1977. — С. 300. Сарана Ф. К. Федченко Павло Максимович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1984. — Т. 11, кн. 1 : Стодола — Фітогеографія. — 606, [2] с., [22] арк. іл. : іл., портр., карти с. — С. 550. Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 3 : Портулак — Ь. — 736 с. — С. 506. Павло Максимович Федченко: Некролог // Слово і Час. — 2002. — Липень. — С. 95. Посилання Федченко Павло Максимович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 482-483. Ю. Ф. Ярмиш. Кафедрі періодичної преси — 50 років