Фе дорівка Фрідріхсталь 5 село Нікольської селищної громади Маріупольського району Донецької області України Назване на

Фе́дорівка (Фрідріхсталь, № 5) — село Нікольської селищної громади Маріупольського району Донецької області України. Назване на честь Федора Катрича, який організував людей, щоб викупити ці землі у німецьких колоністів.

село Федорівка

Країна	Україна
Область	Донецька область
Район	Маріупольський район
Громада	Нікольська селищна громада
Облікова картка	Федорівка
Основні дані
Засноване	1852
Населення	▼ 458 (01.01.2017)
Площа	4.2 км²
Густота населення	109.1 осіб/км²
Поштовий індекс	87024
Телефонний код	+380 6246
Географічні дані
Географічні координати	47°12′30″ пн. ш. 37°07′04″ сх. д. / 47.20833° пн. ш. 37.11778° сх. д. / 47.20833; 37.11778Координати: 47°12′30″ пн. ш. 37°07′04″ сх. д. / 47.20833° пн. ш. 37.11778° сх. д. / 47.20833; 37.11778
Середня висота над рівнем моря	78 м
Водойми	р. Каратиш
Відстань до обласного центру	131 км
Відстань до районного центру	16,4 км
Найближча залізнична станція	Розівка
Відстань до залізничної станції	30,4 км


Місцева влада
Адреса ради	87000, Донецька обл., Маріупольський р-н, смт Нікольське, вул. Пушкіна, 94
Сільський голова	Юзвінкевич Микола Вілійович
Карта
Федорівка
Федорівка
Мапа

Федорівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Федорівка.

Відстань до центру громади становить 16 км і проходить автошляхом місцевого значення. Поблизу села розташоване одне з небагатьох лісових насаджень Приазов'я — .

Історія

Село було засноване 1852 р. німецькими колоністами—менонітами і мало назву Фрідрихсталь. Саме німці заклали початок Федорівського лісу.

За даними 1859 року у Фрідрихсталі було 32 подвір'їв, 107 мешканців.

У 1877 році меноніти почали виїжджати до Америки і продавати своє майно. Федір Катрич їздив по навколишніх селах Берестове, Андріївка, Попівка, Темрюк і набирав людей, щоб викупити землі та будинки. Після поселення українців село почало поширюватися. У кожного хазяїна було близько 1,5 га землі. Село потопало в садах. Тоненькою стрічкою звивалася річка Каратиш. А річка Бодня розділила села Федорівка і Карпівка.

Населення

За даними перепису 2001 року населення села становило 520 осіб, із них 63,65 % зазначили рідною мову українську, 35,96 % — російську, 0,19 % — болгарську та грецьку мови.

Постаті

Яблонський Микола Миколайович (1988—2016) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Федір Катрич - видатна постать, на честь якої назвали село Федорівка.

Див. також

Федорівка (археологічна пам'ятка)

Примітки

Колектив, авторів (2013). Все это из нашей истории строки... (російська) . Донецьк: Ваш имидж. с. 223.
. Архів оригіналу за 1 березня 2016. Процитовано 17 лютого 2016.
Списки населенныхъ мѣстъ Российской империи, составленные и издаваемые Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства внутренних дѣлъ (По свѣдѣніям 1859 года). Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Т. VIII. Екатеринославская губернія с Таганрогскимъ градоначальствомъ. СанктПетербургъ. 1863. — V + 152 с., 1863. (рос. дореф.)
Відділ культури Володарської ЦРБ, Централізована бібліотечна система (2004). Пам'ять втрачених сіл (українська) . Володарське: Методико-бібліографічний відділ. с. 4.
. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 17 лютого 2016.

Це незавершена стаття з географії Донецької області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Колектив, авторів (2013). Все это из нашей истории строки... (російська) . Донецьк: Ваш имидж. с. 223.

[2] . Архів оригіналу за 1 березня 2016. Процитовано 17 лютого 2016.

[3] Списки населенныхъ мѣстъ Российской империи, составленные и издаваемые Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства внутренних дѣлъ (По свѣдѣніям 1859 года). Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Т. VIII. Екатеринославская губернія с Таганрогскимъ градоначальствомъ. СанктПетербургъ. 1863. — V + 152 с., 1863. (рос. дореф.)

[4] Відділ культури Володарської ЦРБ, Централізована бібліотечна система (2004). Пам'ять втрачених сіл (українська) . Володарське: Методико-бібліографічний відділ. с. 4.

[5] . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 17 лютого 2016.