Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Федоров Федоров Юрій Андрійович український кінооператор Заслужений пр

Федоров Юрій Андрійович

Федоров Юрій Андрійович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Федоров.

Федоров Юрій Андрійович — український кінооператор. Заслужений працівник культури України (1982). Нагороджений Орденами «За Заслуги» третього (2009) та другого (2020) ступенів.

Федоров Юрій Андрійович
Народився16 вересня 1930(1930-09-16) (93 роки)
Діяльністьоператор-постановник
Нагороди та премії
image
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
image
Орден «За заслуги» ІІ ступеня

З життєпису

Народився 16 вересня 1930 р. в Москві в родині робітника. Закінчив операторський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1970). Працював радіотехніком, звукооператором і оператором Центрального телебачення. З 1958 р. — оператор Київської студії телебачення.

Зняв стрічки:

  • «Сашко обирає шлях» (1959), «Портрет» (1960), «Наймичка», «Куба — так!» (1961), «Рідна кров», «Обережно, листопад» (1962), «Прометей», «Це малюнок хлопчиська» (1964), «Хочу вірити» (1965), «Розумні речі» (1965), «Софія Київська» (1966, Диплом І Всесоюзного фестивалю телефільмів. Київ, 1966), «Пісня кольору» (1969), «Траса» (1970), «Запитай себе» (1971), «Автографи революції» (1972), «Найостанніший день» (1973), «Пам'ять пані Близни» (1974), «Лавина» (1975), «Розплата» (1980), «Лобановський, Блохін та ін.» (1987), «Проща до Святої Землі» (1994) тощо.

Йому присвячено телетвір «Телебачення про телебачення. Юрій Федоров» (1999).

Нагороджений медалями, Почесною Грамотою Президії Верховної Ради України.

Член Національної спілки кінематографістів України.

Примітки

  1. Указ президента України 491—2020

Література

  • Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.160.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Fedorov Fedorov Yurij Andrijovich ukrayinskij kinooperator Zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini 1982 Nagorodzhenij Ordenami Za Zaslugi tretogo 2009 ta drugogo 2020 stupeniv Fedorov Yurij AndrijovichNarodivsya16 veresnya 1930 1930 09 16 93 roki Diyalnistoperator postanovnikNagorodi ta premiyiOrden Za zaslugi III stupenyaOrden Za zaslugi II stupenyaZ zhittyepisuNarodivsya 16 veresnya 1930 r v Moskvi v rodini robitnika Zakinchiv operatorskij fakultet Vsesoyuznogo derzhavnogo institutu kinematografiyi 1970 Pracyuvav radiotehnikom zvukooperatorom i operatorom Centralnogo telebachennya Z 1958 r operator Kiyivskoyi studiyi telebachennya Znyav strichki Sashko obiraye shlyah 1959 Portret 1960 Najmichka Kuba tak 1961 Ridna krov Oberezhno listopad 1962 Prometej Ce malyunok hlopchiska 1964 Hochu viriti 1965 Rozumni rechi 1965 Sofiya Kiyivska 1966 Diplom I Vsesoyuznogo festivalyu telefilmiv Kiyiv 1966 Pisnya koloru 1969 Trasa 1970 Zapitaj sebe 1971 Avtografi revolyuciyi 1972 Najostannishij den 1973 Pam yat pani Blizni 1974 Lavina 1975 Rozplata 1980 Lobanovskij Blohin ta in 1987 Prosha do Svyatoyi Zemli 1994 tosho Jomu prisvyacheno teletvir Telebachennya pro telebachennya Yurij Fedorov 1999 Nagorodzhenij medalyami Pochesnoyu Gramotoyu Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayini Chlen Nacionalnoyi spilki kinematografistiv Ukrayini PrimitkiUkaz prezidenta Ukrayini 491 2020LiteraturaSpilka kinematografistiv Ukrayini K 1985 S 160

Дата публікації:
Топ