Володимир Іванович Федоров рос Владимир Иванович Фёдоров 5 січня 1956 Ташкентська область 11 серпня 1979 біля Курилівки

Володимир Іванович Федоров (рос. Владимир Иванович Фёдоров; * 5 січня 1956, Ташкентська область — † 11 серпня 1979, біля Курилівки, Дніпропетровська область) — радянський футболіст. Нападник, усю кар'єру провів у «Пахтакорі» (Ташкент). Бронзовий призер Олімпіади 1976, майстер спорту міжнародного класу (1976). Зіграв 18 матчів за збірну СРСР. Один з найталановитіших нападників Радянського Союзу 1970-х років, один з найкращих гравців в історії узбецького футболу. Загинув в авіакатастрофі над Дніпродзержинськом 11 серпня 1979 року. Нагороджений медаллю (2006, посмертно).

Особисті дані
Володимир Федоров
Повне ім'я	Володимир Іванович Федоров
Народження	5 січня 1956(1956-01-05)
	Ташкентська область
Смерть	11 серпня 1979(1979-08-11) (23 роки)
	біля Курилівки, Дніпропетровська область
Поховання	Боткінське кладовище
Зріст	171 см
Вага	64 кг
Громадянство	СРСР
Позиція	нападник
Професіональні клуби*
Роки	Клуб	І (г)
1972—1979	«Пахтакор»	187 (58)
Національна збірна
Роки	Збірна	І (г)
1974—1978	СРСР	18 (0)
Звання, нагороди
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Федоров.

Життєпис

Вихованець дитячої школи колгоспу ім. Свердлова Ташкентської області. Перші тренери: Ісак Карімович Ташмухамедов, Яків Аранович і Володимир Ятченко. За «Пахтакор» 18-річний нападник дебютував у сезоні 1972, забив у першості 7 м'ячів і допоміг клубу виграти змагання першої ліги й вийти до вищої. Того ж року дебютував у складі юнацької збірної СРСР. Попри запрошення від найсильніших клубів країни, гравець не погоджувався на перехід до іншого клубу й усю свою коротку кар'єру, що її перервала авіакатастрофа 1979 року, провів у ташкентському «Пахтакорі».

Один з найперспективніших нападників радянського футболу 1970-х років. Уже в 19-річному віці 30 жовтня 1974 дебютував за національну збірну СРСР у гостьовій грі зі збірної Ірландії (поразка 0:3). Був швидкий, маневрений, завжди націлений на ворота, сміливо брав ініціативу на себе, добре грав головою. Виділявся оригінальним дриблінгом, умів бити по воротах без підготовки.

За олімпійську збірну Радянського Союзу провів 7 матчів, забив 1 гол. Бронзовий призер Олімпіади-1976. За головну збірну Радянського Союзу протягом 1974—1978 років провів 18 ігор. Переможець молодіжного чемпіонату Європи-76.

Загинув в авіакатастрофі над Дніпродзержинськом 11 серпня 1979 року.

Могила знаходиться на меморіальному комплексі «Пахтакор 79» на Боткінському кладовищі в Ташкенті.

Примітки

О награждении группы спортсменов и тренеров, особо отличившихся в деле развития футбола в Узбекистане в связи с 50 летием образования футбольной команды «Пахтакор» (Національне інформагентство Узбекистану, 25 травня 2006)^{[недоступне посилання з липня 2019]}(рос.)

Посилання

Дані на сторінці збірної СРСР/Росії (рос.)
Статистики на сторінці КЛІСФ (рос.)

Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] О награждении группы спортсменов и тренеров, особо отличившихся в деле развития футбола в Узбекистане в связи с 50 летием образования футбольной команды «Пахтакор» (Національне інформагентство Узбекистану, 25 травня 2006)^{[недоступне посилання з липня 2019]}(рос.)