Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фаркунст (нім. Fahrkunst) — старовинне механічне пристосування для підйому людей з шахти і спуску їх у шахту, що служить для заміни сходів або драбин.
Принцип дії
Пристрій складається з ряду майданчиків на стіні, разом з рухомою вгору і вниз вертикальною штангою з такими ж майданчиками, або пари таких штанг, що рухаються вгору-вниз поперемінно. Людина може піднятися (або опуститися), за допомогою цього пристрою, переходячи з майданчика на майданчик, узгодивши свої рухи з рухами штанги (штанг). Розміри пристрою можуть бути різними, майданчики можуть вміщати по кілька чоловік, або бути просто сходинками. Штанга приводиться в рух від кривошипного механізму з приводом від двигуна, наприклад, від водяного колеса або парової машини. Для безпечного переходу між площадками при русі фаркунста пристрій може робити паузи в русі штанги, для чого служить особливий пристрій, що називається катарактою. Фаркунст через свої обмеження і недоліки (у тому числі, складності і дорожнеча) на промислових шахтах повсюдно витіснено кліттю.
Історія
До 1800 року шахти Верхнього Гарца досягли глибини 500—600 метрів. На той час це були найглибші шахти у світі. Для шахтарів, однак, спуск у шахту і підняття з шахти був непомірним тягарем: за таких умов шахтареві потрібна була година, щоб спуститися, і дві години, щоб піднятися з шахти. Останнє також вимагало надзвичайних фізичних зусиль. Оплачувався ж лише час перебування на робочому місці — на вибої. Були міркування, а деякі навіть прохання дозволити шахтарям ночувати під землею, щоб позбавити їх частих і напружених поїздок туди й назад. Однак це, очевидно, практикувалося лише у виняткових випадках.
Подорож по мотузці не була альтернативою для шахтарів у той час: з одного боку, не було надійних мотузок, які дозволяли б безпечно перевозити людей. З іншого боку, конвеєрні пристрої того часу не мали можливості транспортувати велику кількість шахтарів на початку та в кінці їхніх змін. Лише поранених або загиблих шахтарів витягували в шахтній бочці.
Для приводу поршневих насосів для відстійників у шахтах у шахтах уже були дерев'яні стовпи, які постійно рухалися вгору-вниз. Старший шахтар Георг Людвіг Дорелл (1793—1854) вважається винахідником фаркунста як пристрою для пересування шахтарів по стовбуру шахти. У 1833 році його оснастили стійкими підніжками та ручками, що підвищило зручність та безпеку використання фаркунстом. Цей винахід дуже швидко поширився не тільки в країнах Німеччини, а й у міжнародній гірничій промисловості (включаючи Норвегію та Англію).
Дослідження, проведене на бельгійських і англійських шахтах, показало, що з 23 000 000 поїздок був лише один нещасний випадок зі смертельним результатом.
Але були зафіксовані і аварії фаркунсту. Так, на шахті Самсон у Санкт-Андреасберзі сталося сім нещасних випадків зі смертельними наслідками з моменту створення фаркунсту в 1837 році. У шахті Розенхоф у 1878 році фаркунст зламалася, і загинули 11 шахтарів. Були і інші аварії.
Сьогодні останній діючий фаркунст 1837 року відкриття можна побачити в шахті Самсон у Санкт-Андреасберзі. Він простягається на глибину 190 метрів і все ще служить доступом до турбін для оператора гідроелектростанції. Другий фаркунст з дерев'яними прутами зберігається в срібній копальні Конгсберг (Норвегія), його довжина 25 м і демонструється тільки в музеї. У гірничому музеї Верхнього Гарца все ще є оригінальні частини гірничодобувної промисловості, але вони вже не функціонують.
Див. також
Література
- Man engines — from the Harz to the World: a Contribution to the History and global Distribution of Man Engines [ 4 березня 2012 у Wayback Machine.] (in German)
- BBC filmed history: Eyewitness account of Levant mine accident [ 20 березня 2005 у Wayback Machine.]
- Man engines — from the Harz to the World: a Contribution to the History and global Distribution of Man Engines [ 4 березня 2012 у Wayback Machine.] (in German)
- Video of Grube Samson man engine in operation [Архівовано 6 січня 2013 у Archive.is]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Jens Pfeifer: Die Fahrkünste im Freiberger Revier mit besonderer Berücksichtigung des Fahrkunstunglücks vom 29. Februar 1880 auf dem Abrahamschacht der Himmelfahrt Fundgrube. In: Wolfgang Ingenhaeff, Johann Bair (Hrsg.): Tagungsband 11. Montanhistorischer Kongress Schwaz, Hall in Tirol, Sterzing 2012. (= Bergbau und Kunst). Band III: Technische Künste (Wasserkunst, Wetterkunst, Markscheidekunst, Förderkunst, Fahrkunst, Schmelzkunst etc.). Berenkamp, Wattens 2013, S. 195–225
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фаркунст |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Farkunst nim Fahrkunst starovinne mehanichne pristosuvannya dlya pidjomu lyudej z shahti i spusku yih u shahtu sho sluzhit dlya zamini shodiv abo drabin FarkunstPrincip diyiPristrij skladayetsya z ryadu majdanchikiv na stini razom z ruhomoyu vgoru i vniz vertikalnoyu shtangoyu z takimi zh majdanchikami abo pari takih shtang sho ruhayutsya vgoru vniz popereminno Lyudina mozhe pidnyatisya abo opustitisya za dopomogoyu cogo pristroyu perehodyachi z majdanchika na majdanchik uzgodivshi svoyi ruhi z ruhami shtangi shtang Rozmiri pristroyu mozhut buti riznimi majdanchiki mozhut vmishati po kilka cholovik abo buti prosto shodinkami Shtanga privoditsya v ruh vid krivoshipnogo mehanizmu z privodom vid dviguna napriklad vid vodyanogo kolesa abo parovoyi mashini Dlya bezpechnogo perehodu mizh ploshadkami pri rusi farkunsta pristrij mozhe robiti pauzi v rusi shtangi dlya chogo sluzhit osoblivij pristrij sho nazivayetsya kataraktoyu Farkunst cherez svoyi obmezhennya i nedoliki u tomu chisli skladnosti i dorozhnecha na promislovih shahtah povsyudno vitisneno klittyu IstoriyaDo 1800 roku shahti Verhnogo Garca dosyagli glibini 500 600 metriv Na toj chas ce buli najglibshi shahti u sviti Dlya shahtariv odnak spusk u shahtu i pidnyattya z shahti buv nepomirnim tyagarem za takih umov shahtarevi potribna bula godina shob spustitisya i dvi godini shob pidnyatisya z shahti Ostannye takozh vimagalo nadzvichajnih fizichnih zusil Oplachuvavsya zh lishe chas perebuvannya na robochomu misci na viboyi Buli mirkuvannya a deyaki navit prohannya dozvoliti shahtaryam nochuvati pid zemleyu shob pozbaviti yih chastih i napruzhenih poyizdok tudi j nazad Odnak ce ochevidno praktikuvalosya lishe u vinyatkovih vipadkah Podorozh po motuzci ne bula alternativoyu dlya shahtariv u toj chas z odnogo boku ne bulo nadijnih motuzok yaki dozvolyali b bezpechno perevoziti lyudej Z inshogo boku konveyerni pristroyi togo chasu ne mali mozhlivosti transportuvati veliku kilkist shahtariv na pochatku ta v kinci yihnih zmin Lishe poranenih abo zagiblih shahtariv vityaguvali v shahtnij bochci Dlya privodu porshnevih nasosiv dlya vidstijnikiv u shahtah u shahtah uzhe buli derev yani stovpi yaki postijno ruhalisya vgoru vniz Starshij shahtar Georg Lyudvig Dorell 1793 1854 vvazhayetsya vinahidnikom farkunsta yak pristroyu dlya peresuvannya shahtariv po stovburu shahti U 1833 roci jogo osnastili stijkimi pidnizhkami ta ruchkami sho pidvishilo zruchnist ta bezpeku vikoristannya farkunstom Cej vinahid duzhe shvidko poshirivsya ne tilki v krayinah Nimechchini a j u mizhnarodnij girnichij promislovosti vklyuchayuchi Norvegiyu ta Angliyu Doslidzhennya provedene na belgijskih i anglijskih shahtah pokazalo sho z 23 000 000 poyizdok buv lishe odin neshasnij vipadok zi smertelnim rezultatom Ale buli zafiksovani i avariyi farkunstu Tak na shahti Samson u Sankt Andreasberzi stalosya sim neshasnih vipadkiv zi smertelnimi naslidkami z momentu stvorennya farkunstu v 1837 roci U shahti Rozenhof u 1878 roci farkunst zlamalasya i zaginuli 11 shahtariv Buli i inshi avariyi Sogodni ostannij diyuchij farkunst 1837 roku vidkrittya mozhna pobachiti v shahti Samson u Sankt Andreasberzi Vin prostyagayetsya na glibinu 190 metriv i vse she sluzhit dostupom do turbin dlya operatora gidroelektrostanciyi Drugij farkunst z derev yanimi prutami zberigayetsya v sribnij kopalni Kongsberg Norvegiya jogo dovzhina 25 m i demonstruyetsya tilki v muzeyi U girnichomu muzeyi Verhnogo Garca vse she ye originalni chastini girnichodobuvnoyi promislovosti ale voni vzhe ne funkcionuyut Div takozhShahtna pidijmalna ustanovka Shahtna klitLiteraturaMan engines from the Harz to the World a Contribution to the History and global Distribution of Man Engines 4 bereznya 2012 u Wayback Machine in German BBC filmed history Eyewitness account of Levant mine accident 20 bereznya 2005 u Wayback Machine Man engines from the Harz to the World a Contribution to the History and global Distribution of Man Engines 4 bereznya 2012 u Wayback Machine in German Video of Grube Samson man engine in operation Arhivovano 6 sichnya 2013 u Archive is Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s Jens Pfeifer Die Fahrkunste im Freiberger Revier mit besonderer Berucksichtigung des Fahrkunstunglucks vom 29 Februar 1880 auf dem Abrahamschacht der Himmelfahrt Fundgrube In Wolfgang Ingenhaeff Johann Bair Hrsg Tagungsband 11 Montanhistorischer Kongress Schwaz Hall in Tirol Sterzing 2012 Bergbau und Kunst Band III Technische Kunste Wasserkunst Wetterkunst Markscheidekunst Forderkunst Fahrkunst Schmelzkunst etc Berenkamp Wattens 2013 S 195 225Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Farkunst