Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Анатолій Всеволодович Фадєєв (1908—1965) — радянський історик Росії, кавказознавець
| Фадєєв Анатолій Всеволодович | |
|---|---|
| Народився | 9 (22) квітня 1908 Іркутськ, Російська імперія |
| Помер | 4 жовтня 1965 (57 років) Москва, СРСР |
| Країна |  Російська імперія СРСР |
| Діяльність | науковець |
| Alma mater | Російський державний педагогічний інститут імені О. І. Герцена |
| Заклад | d ОНУ ім. І. І. Мечникова d Історичний факультет МДУ Інститут історії АН СРСР |
| Науковий ступінь | доктор історичних наук |
| Нагороди |   |
Життєпис
Народився 22.05.1908 в Іркутську.
Після закінчення 1929 гуманітарно-економічного відділення Ленінградського держ. педагогічного ін.-ту ім. О. І. Герцена працював викладачем суспільствознавства в сухумській середній школі. У 1929—1931 проходив службу в червоній армії. Від 1931 працював науковим співробітником Абхазького ін-ту мови та історії Грузинського філіалу АН СРСР. 1934 під керівництвом академіка В. Волгіна брав участь у підготовки публікації документів з історії народів Кавказу. 1935 присуджено вчений ступінь кандидата історичних наук. У другий половині 1930-х переведено на посаду доцента історичного ф-ту ОДУ. Наприкінці 1930-х став завідувачем кафедри історії СРСР ОДУ. У числі перших викладачів ОДУ добровільно пішов на фронт. Брав участь в обороні Одеси, нагороджений орденом Червоної Зірки та медалями. Після закінчення війни чотири роки працював заступником начальника кафедри військової історії Московського Військово-педагогічного ін-ту радянської армії, а потім два роки на посаді доцента кафедри історії СРСР у Ростовському держ. ун-ті. Від 1951 до 1959 доцент, а згодом проф. МДУ. Від 1953 співробітник ін-ут історії АН СРСР, де у квітні 1954 захистив докторську дисертацію на тему «Россия и восточный кризис 20-х годов XIX в.», 1958 отримав звання проф-а. Був автором підручників з історії СРСР для вищих навчальних закладів та середньої школи. Від часу створення журналу «История СССР» входив до його редакційної колегії. Помер 4.10.1965 у Москві.
Науковий доробок
Написав понад 150 наукових праць, у тому числі 18 книжок, серед яких — 5 монографій. В силу загальної концепції радянській історіографії у перші десятиліття — викриття колоніальної політики самодержавства, основний масив досліджень вченого був присвячений вивченню насильницького підкорення народів Кавказу. Наслідком чого стало видання праць з історії абхазького, осетинського і балкарського народів у ХІХ ст. У фундаментальній роботі «Россия и Кавказ в первой трети XIX в.» показав значення кавказької проблеми у системі зовнішньої політики Росії, відношення до цієї проблеми різних верств російського суспільства та участь в її вирішенні самих народів Кавказу. «Очерки экономического развития Степного Предкавказья в дореформенный период» уперше в історичній літературі розглянув економічне освоєння краю в контексті боротьби феодально-кріпацьких та буржуазних тенденцій соціально-економічно розвитку, що мало велике значення для пояснення особливостей генезису капіталізму на південних окраїнах Росії. Ще одним вектором наукових інтересів історика була військово-патріотична тема. У науково-популярній книжки «Отечественная война 1812 года» виклав події, розкрив морально-політичну перевагу російської армії та відмітив значення перемоги Росії у цій війні для подальшої історії Європи й Азії. Книжка «Подвиг Одессы» витримала три видання — 1958, 1960, 1963. Подвигу героїв, що відстоювали плацдарм поблизу Новоросійська у 1943 присвятив книжку «Герои Малой Земли». Останнім вагомим внеском у розвиток історичної науки стала участь у роботі над виданням багатотомної «Истории СССР с древнейших времён до наших дней» — завідувач сектору дожовтневого періоду. Близько 40 статей історика увійшли до «БСЭ».
Праці
- Русский царизм и крестьянская реформа в Абхазии. — Сухуми, 1932; Абхазия в первой четверти ХІХ в. // Труды ОГУ. Т. І. — Одесса, 1939;
- Одесский университет за 75 лет (1865—1940). — Одесса, 1940 (член колективу авторів);
- Декабристы на Дону и на Кавказе. Исторический очерк. — Ростов-на-Дону, 1950;
- Суворов на Дону и в Приазовье. — Ростов-на-Дону, 1950;
- Героическая оборона Одессы в 1941 г. — М., 1955;
- Герои Малой Земли. — М., 1957;
- Очерки экономического развития Степного Предкавказья в дореформенный период. — М., 1957;
- Россия и восточный кризис 20-х годов XIX в. — М., 1958;
- Подвиг Одессы. — М., 1958;
- Россия и Кавказ в первой трети XIX в. — М., 1960;
- Отечественная война 1812 года. — М., 1962;
- Эхо революции 1905 года. — М., 1965;
- Россия и народы Северной Азии. Вклад русского народа в экономическое и культурное развитие Сибири. — М., 1965;
- Идейные связи и культурная жизнь народов дореформенной России. — М., 1966.
Література
- Анатолий Всеволодович Фадеев // История СССР. — 1965. — № 6. — С. 229—232;
- Історія Одеського університету за 100 років. — К., 1968. — С. 336;
- Исмаил-Заде Д. Фадеев А. В. // СИЭ. — Т. 14. — М., 1973. — С. 946;
- Петровський Е. П. Кадрова ситуація на історичному факультеті Одеського державного університету в 1930-х роках // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. — Вип. 13. — К., 2005. — С. 261, 264.
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Anatolij Vsevolodovich Fadyeyev 1908 1965 radyanskij istorik Rosiyi kavkazoznavecFadyeyev Anatolij VsevolodovichNarodivsya9 22 kvitnya 1908 Irkutsk Rosijska imperiyaPomer4 zhovtnya 1965 1965 10 04 57 rokiv Moskva SRSRKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnistnaukovecAlma materRosijskij derzhavnij pedagogichnij institut imeni O I GercenaZakladd ONU im I I Mechnikova d Istorichnij fakultet MDU Institut istoriyi AN SRSRNaukovij stupindoktor istorichnih naukNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Fadyeyev ZhittyepisNarodivsya 22 05 1908 v Irkutsku Pislya zakinchennya 1929 gumanitarno ekonomichnogo viddilennya Leningradskogo derzh pedagogichnogo in tu im O I Gercena pracyuvav vikladachem suspilstvoznavstva v suhumskij serednij shkoli U 1929 1931 prohodiv sluzhbu v chervonij armiyi Vid 1931 pracyuvav naukovim spivrobitnikom Abhazkogo in tu movi ta istoriyi Gruzinskogo filialu AN SRSR 1934 pid kerivnictvom akademika V Volgina brav uchast u pidgotovki publikaciyi dokumentiv z istoriyi narodiv Kavkazu 1935 prisudzheno vchenij stupin kandidata istorichnih nauk U drugij polovini 1930 h perevedeno na posadu docenta istorichnogo f tu ODU Naprikinci 1930 h stav zaviduvachem kafedri istoriyi SRSR ODU U chisli pershih vikladachiv ODU dobrovilno pishov na front Brav uchast v oboroni Odesi nagorodzhenij ordenom Chervonoyi Zirki ta medalyami Pislya zakinchennya vijni chotiri roki pracyuvav zastupnikom nachalnika kafedri vijskovoyi istoriyi Moskovskogo Vijskovo pedagogichnogo in tu radyanskoyi armiyi a potim dva roki na posadi docenta kafedri istoriyi SRSR u Rostovskomu derzh un ti Vid 1951 do 1959 docent a zgodom prof MDU Vid 1953 spivrobitnik in ut istoriyi AN SRSR de u kvitni 1954 zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Rossiya i vostochnyj krizis 20 h godov XIX v 1958 otrimav zvannya prof a Buv avtorom pidruchnikiv z istoriyi SRSR dlya vishih navchalnih zakladiv ta serednoyi shkoli Vid chasu stvorennya zhurnalu Istoriya SSSR vhodiv do jogo redakcijnoyi kolegiyi Pomer 4 10 1965 u Moskvi Naukovij dorobokNapisav ponad 150 naukovih prac u tomu chisli 18 knizhok sered yakih 5 monografij V silu zagalnoyi koncepciyi radyanskij istoriografiyi u pershi desyatilittya vikrittya kolonialnoyi politiki samoderzhavstva osnovnij masiv doslidzhen vchenogo buv prisvyachenij vivchennyu nasilnickogo pidkorennya narodiv Kavkazu Naslidkom chogo stalo vidannya prac z istoriyi abhazkogo osetinskogo i balkarskogo narodiv u HIH st U fundamentalnij roboti Rossiya i Kavkaz v pervoj treti XIX v pokazav znachennya kavkazkoyi problemi u sistemi zovnishnoyi politiki Rosiyi vidnoshennya do ciyeyi problemi riznih verstv rosijskogo suspilstva ta uchast v yiyi virishenni samih narodiv Kavkazu Ocherki ekonomicheskogo razvitiya Stepnogo Predkavkazya v doreformennyj period upershe v istorichnij literaturi rozglyanuv ekonomichne osvoyennya krayu v konteksti borotbi feodalno kripackih ta burzhuaznih tendencij socialno ekonomichno rozvitku sho malo velike znachennya dlya poyasnennya osoblivostej genezisu kapitalizmu na pivdennih okrayinah Rosiyi She odnim vektorom naukovih interesiv istorika bula vijskovo patriotichna tema U naukovo populyarnij knizhki Otechestvennaya vojna 1812 goda viklav podiyi rozkriv moralno politichnu perevagu rosijskoyi armiyi ta vidmitiv znachennya peremogi Rosiyi u cij vijni dlya podalshoyi istoriyi Yevropi j Aziyi Knizhka Podvig Odessy vitrimala tri vidannya 1958 1960 1963 Podvigu geroyiv sho vidstoyuvali placdarm poblizu Novorosijska u 1943 prisvyativ knizhku Geroi Maloj Zemli Ostannim vagomim vneskom u rozvitok istorichnoyi nauki stala uchast u roboti nad vidannyam bagatotomnoyi Istorii SSSR s drevnejshih vremyon do nashih dnej zaviduvach sektoru dozhovtnevogo periodu Blizko 40 statej istorika uvijshli do BSE PraciRusskij carizm i krestyanskaya reforma v Abhazii Suhumi 1932 Abhaziya v pervoj chetverti HIH v Trudy OGU T I Odessa 1939 Odesskij universitet za 75 let 1865 1940 Odessa 1940 chlen kolektivu avtoriv Dekabristy na Donu i na Kavkaze Istoricheskij ocherk Rostov na Donu 1950 Suvorov na Donu i v Priazove Rostov na Donu 1950 Geroicheskaya oborona Odessy v 1941 g M 1955 Geroi Maloj Zemli M 1957 Ocherki ekonomicheskogo razvitiya Stepnogo Predkavkazya v doreformennyj period M 1957 Rossiya i vostochnyj krizis 20 h godov XIX v M 1958 Podvig Odessy M 1958 Rossiya i Kavkaz v pervoj treti XIX v M 1960 Otechestvennaya vojna 1812 goda M 1962 Eho revolyucii 1905 goda M 1965 Rossiya i narody Severnoj Azii Vklad russkogo naroda v ekonomicheskoe i kulturnoe razvitie Sibiri M 1965 Idejnye svyazi i kulturnaya zhizn narodov doreformennoj Rossii M 1966 LiteraturaAnatolij Vsevolodovich Fadeev Istoriya SSSR 1965 6 S 229 232 Istoriya Odeskogo universitetu za 100 rokiv K 1968 S 336 Ismail Zade D Fadeev A V SIE T 14 M 1973 S 946 Petrovskij E P Kadrova situaciya na istorichnomu fakulteti Odeskogo derzhavnogo universitetu v 1930 h rokah Problemi istoriyi Ukrayini fakti sudzhennya poshuki Vip 13 K 2005 S 261 264 Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti lyutij 2014 Cya stattya vzhivaye skorochennya yaki mozhut buti neodnoznachnimi ta zbivati z panteliku Bud laska za mozhlivosti vdoskonalte cyu stattyu lyutij 2014 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin lyutij 2017 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij