Фабрика «А. Я. Коп» (нім. A.J Koop або a.j. koop fabriken landwirtschaftlicher maschinen alexandrowsk ) - одна з найбільших фабрик сільськогосподарської техніки що колись існувала в Олександрівську. Була заснована промисловцем німцем менонітом Абрахамом Копом. Фабрика займалась виготовленням сільськогосподарських машин і знарядь, млинових механізмів, нафтових двигунів, чавуну.
A. J. Koop fabriken landwirtschaftlicher maschinen alexandrowsk | |
---|---|
Галузь | Машинобудування |
Спеціалізація | Виробництво сільськогосподарських машин |
Засновано | 1864 рік |
Засновник(и) | Абрахам Якович Коп |
Закриття (ліквідація) | 1919 рік |
Причина закриття | Націоналізація виробництва |
Штаб-квартира | Україна, м. Запоріжжя, |
Продукція | Сільськогосподарська техніка |
Чистий прибуток | 1,5 млн.руб (1910 рік) |
Історія
У 1864 році Абрахам Коп відкрив свою першу фабрику з виготовлення сільськогосподарських машин. Спочатку це була маленька майстерня по виробництву соломорізок, де крім самого Копа працювали лише двоє робітників. Пізніше її розвиток перевершив усі очікування. Найбільші фабрики знаходилися в Олександрівську, Верхній Хортиці, Шенвізе, Ейнлаге. А їхня загальна вартість оцінювалася більш ніж у 10 мільйонів рублів.
У 1874 р. Коп побудує собі ливарний цех, а 1877 р. розширив його. У 1888 році він побудував у Шенвізі філію з виробництва твердої сталі.
На 1910 р.13 заводів у Хортиці і Шенвіз об'єдналися в одне «Товариство А. Коппа» на чолі з самим А. Я. Копом найбільше свого роду у всій Російській імперії, з річним обсягом промислової продукції на суму 1,5 млн. руб. Для виробництва сільськогосподарських машин використовувалася велика кількість матеріалів із ковкого чавуну, що ввозився з-за кордону. Проблему було вирішено з відкриттям у 1907 в Шенвізе заводу ковкого чавуну Коппа і Гелькера, який повністю задовольнив потреби заводів Коппа (в Олександрівську, Хортиці, Кічкасі).
Станом 1913 р. утворено акціонерне товариство «Урожай» під керівництвом трьох впливових бізнесменів: Абрама Дж. Купа (Олександрівськ), Дж. Хена (Одеса) та Ельворті (Єлисаветград). Цей синдикат контролює продаж сільгосптехніки в Російській імперії та за кордоном.
Після початку Першої світової війни У 1916 р. три завода в Шенвізе: "AJ Koop", "Lepp & Wallmann" та "Hildebrand & Pries" об'єднались в одне підприємство. Підписавши низку угод з петербурзьким головним артилерійським комітетом та катеринославським військовим комітетом про виробництво снарядів різних типів і до 1918 року заводи Абрагама Коопа 90 відсотків своєї продукції випускали для потреб армії. Завод землеробних машин і знарядь товариства Я. Копа в Олександрівську тільки протягом 1916 виробив для армії 316 бомбометів. На підприємствах міста працювали жінки, підлітки, діти.
Після громадянської війни в Росії та приходу до влади більшовиків, рішенням Українського бюро Вищої ради народного господарства в к. 1920 всі олександрівські підприємства сільськогосподарського машинобудування були націоналізовані. Разом з ними, у тому числі усі підприємства А. Я. Копа, також були націоналізовані. Вони отримали відповідно нові назви – «Коп» – «№ 3», «Коп і Гелькер» – «№ 13». Пізніше, в 1921 році, об'єднаному підприємству було надано назву «Комунар». З 1924 його перейменовано на завод «Запоріжкабель» ім. Ф. Енгельса.
Продукція
| Рік заснування | Об'єм виробництва на 1897 рік, тис. руб | Об'єм виробництва на 1900 рік, тис. руб. | Об'єм виробництва на 1902 рік, тис. руб. |
---|---|---|---|---|
Завод землеробських знарядь А. Копа в Шенвізе Виробляв 4 тис. жниварок та налічував 270 працівників (1905) | 1888 | 135 | 150 | 205 |
За півстолітню роботу заводами Товариства А.Я. Копа було випущено 166600 машин для сільського господарства. За багатством обладнання, організацією праці та якістю продукції заводи були зразковими підприємствами великого сучасного виробництва початку ХХ століття.
Назва | Чистий прибуток у рублях | Кількість робітників | Розташування |
---|---|---|---|
AJ Koop | 610 000 | 376 | Хортиця |
Ливарний завод | 100 000 | Шенвізе |
- Industrie | Chortitza. chortitza.org. Процитовано 26 лютого 2023.
- (PDF). web.archive.org. 15 травня 2017. Архів оригіналу (PDF) за 15 травня 2017. Процитовано 26 лютого 2023.
- Industrie | Chortitza. chortitza.org. Процитовано 26 лютого 2023.
- НЭБ - Национальная электронная библиотека. rusneb.ru - Национальная электронная библиотека (англ.). Процитовано 26 лютого 2023.
- Zemledelʹcheskai︠a︡ gazeta (Земледельческая газета) 1905.11.28 — Газеты Российской Империи. gpa.eastview.com. Процитовано 26 лютого 2023.
- Unternehmen | Chortitza. chortitza.org. Процитовано 26 лютого 2023.
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fabrika A Ya Kop nim A J Koop abo a j koop fabriken landwirtschaftlicher maschinen alexandrowsk odna z najbilshih fabrik silskogospodarskoyi tehniki sho kolis isnuvala v Oleksandrivsku Bula zasnovana promislovcem nimcem menonitom Abrahamom Kopom Fabrika zajmalas vigotovlennyam silskogospodarskih mashin i znaryad mlinovih mehanizmiv naftovih dviguniv chavunu Fabrika silskogospodarskih mashin A Ya Kop A J Koop fabriken landwirtschaftlicher maschinen alexandrowskGaluzMashinobuduvannyaSpecializaciyaVirobnictvo silskogospodarskih mashinZasnovano1864 rik Zasnovnik i Abraham Yakovich KopZakrittya likvidaciya 1919 rikPrichina zakrittyaNacionalizaciya virobnictvaShtab kvartira Ukrayina m Zaporizhzhya ProdukciyaSilskogospodarska tehnikaChistij pributok1 5 mln rub 1910 rik IstoriyaU 1864 roci Abraham Kop vidkriv svoyu pershu fabriku z vigotovlennya silskogospodarskih mashin Spochatku ce bula malenka majsternya po virobnictvu solomorizok de krim samogo Kopa pracyuvali lishe dvoye robitnikiv Piznishe yiyi rozvitok perevershiv usi ochikuvannya Najbilshi fabriki znahodilisya v Oleksandrivsku Verhnij Hortici Shenvize Ejnlage A yihnya zagalna vartist ocinyuvalasya bilsh nizh u 10 miljoniv rubliv U 1874 r Kop pobuduye sobi livarnij ceh a 1877 r rozshiriv jogo U 1888 roci vin pobuduvav u Shenvizi filiyu z virobnictva tverdoyi stali Na 1910 r 13 zavodiv u Hortici i Shenviz ob yednalisya v odne Tovaristvo A Koppa na choli z samim A Ya Kopom najbilshe svogo rodu u vsij Rosijskij imperiyi z richnim obsyagom promislovoyi produkciyi na sumu 1 5 mln rub Dlya virobnictva silskogospodarskih mashin vikoristovuvalasya velika kilkist materialiv iz kovkogo chavunu sho vvozivsya z za kordonu Problemu bulo virisheno z vidkrittyam u 1907 v Shenvize zavodu kovkogo chavunu Koppa i Gelkera yakij povnistyu zadovolniv potrebi zavodiv Koppa v Oleksandrivsku Hortici Kichkasi Stanom 1913 r utvoreno akcionerne tovaristvo Urozhaj pid kerivnictvom troh vplivovih biznesmeniv Abrama Dzh Kupa Oleksandrivsk Dzh Hena Odesa ta Elvorti Yelisavetgrad Cej sindikat kontrolyuye prodazh silgosptehniki v Rosijskij imperiyi ta za kordonom Pislya pochatku Pershoyi svitovoyi vijni U 1916 r tri zavoda v Shenvize AJ Koop Lepp amp Wallmann ta Hildebrand amp Pries ob yednalis v odne pidpriyemstvo Pidpisavshi nizku ugod z peterburzkim golovnim artilerijskim komitetom ta katerinoslavskim vijskovim komitetom pro virobnictvo snaryadiv riznih tipiv i do 1918 roku zavodi Abragama Koopa 90 vidsotkiv svoyeyi produkciyi vipuskali dlya potreb armiyi Zavod zemlerobnih mashin i znaryad tovaristva Ya Kopa v Oleksandrivsku tilki protyagom 1916 virobiv dlya armiyi 316 bombometiv Na pidpriyemstvah mista pracyuvali zhinki pidlitki diti Pislya gromadyanskoyi vijni v Rosiyi ta prihodu do vladi bilshovikiv rishennyam Ukrayinskogo byuro Vishoyi radi narodnogo gospodarstva v k 1920 vsi oleksandrivski pidpriyemstva silskogospodarskogo mashinobuduvannya buli nacionalizovani Razom z nimi u tomu chisli usi pidpriyemstva A Ya Kopa takozh buli nacionalizovani Voni otrimali vidpovidno novi nazvi Kop 3 Kop i Gelker 13 Piznishe v 1921 roci ob yednanomu pidpriyemstvu bulo nadano nazvu Komunar Z 1924 jogo perejmenovano na zavod Zaporizhkabel im F Engelsa ProdukciyaStatistika ob yemu virobnictva filiyi fabriki A Ya Kopa v Shenvize Nazva Rik zasnuvannya Ob yem virobnictva na 1897 rik tis rub Ob yem virobnictva na 1900 rik tis rub Ob yem virobnictva na 1902 rik tis rub Zavod zemlerobskih znaryad A Kopa v Shenvize Viroblyav 4 tis zhnivarok ta nalichuvav 270 pracivnikiv 1905 1888 135 150 205 Za pivstolitnyu robotu zavodami Tovaristva A Ya Kopa bulo vipusheno 166600 mashin dlya silskogo gospodarstva Za bagatstvom obladnannya organizaciyeyu praci ta yakistyu produkciyi zavodi buli zrazkovimi pidpriyemstvami velikogo suchasnogo virobnictva pochatku HH stolittya Pributok pidpriyemstv A Ya Kopa Nazva Chistij pributok u rublyah Kilkist robitnikiv Roztashuvannya AJ Koop 610 000 376 Horticya Livarnij zavod 100 000 Shenvize Industrie Chortitza chortitza org Procitovano 26 lyutogo 2023 PDF web archive org 15 travnya 2017 Arhiv originalu PDF za 15 travnya 2017 Procitovano 26 lyutogo 2023 Industrie Chortitza chortitza org Procitovano 26 lyutogo 2023 NEB Nacionalnaya elektronnaya biblioteka rusneb ru Nacionalnaya elektronnaya biblioteka angl Procitovano 26 lyutogo 2023 Zemledelʹcheskai a gazeta Zemledelcheskaya gazeta 1905 11 28 Gazety Rossijskoj Imperii gpa eastview com Procitovano 26 lyutogo 2023 Unternehmen Chortitza chortitza org Procitovano 26 lyutogo 2023 Primitki