Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Уїчита, В'їчита — індіанський народ в США, що мешкає на території штатів Оклахома, Техас і Канзас. Самоназва «кідікітташе», що в перекладі означає «люди з очима єнота». Це пояснюється тим, що представники цього народу часто робили татуювання навколо очей.
| Уїчита Apsáalooke | |
|---|---|
 | |
| Кількість | 2,564 |
| Ареал | Канзас, Техас, Оклахома |
| Близькі до: | Кеддо |
| Мова | , Англійська мова |
| Релігія | Танок духу, Католицизм, Церква корінних індіанців |
Історія
Належали до північних кеддо, які сформувалися на основі Каддоанської Міссісіпської культури. Після занепаду останньої наприкінці XIII ст., почалося формування окремих федерацій серед кеддо. Пращури уїчита мешкали на території сучасного штату Небраска. Уїчита сформували власну конфедерацію, яка у XV ст. перебралися до Великих рівнин. До 1450 року кількість уїчита значно збільшилася, відбулося значне піднесення племінної конфедерації: існувало мінімум 25 поселень з 200 будинками.
В XVI столітті конфедерація уїчита обіймала території, що тягнулися від Сан-Антоніо у Техасі до Грейт-Бенда в Канзасі. Найбільшим стає поселення, що отримало назву в іспанців Раядо, тобто власне поселення (також відоме як Ецаноа).
1541 року іспанський дослідник Франциско Васкес де Коронадо зустрівся з представниками племені вако, що були членами федерації уїчита. Нова зустріч відбулася 1601 року, коли іспанець Хуан де Оньяте відвідав велике село, де була резиденція одного з вождів уїчита.
У XVII столітті уїчита були витіснені південними сіу в долину річки Арканзас (сучасний штат Оклахома), де успішно торгували з французами. У 1719 році встановлені міцні торговельні та культурні контакти з колонією Луїзіана. В цей час найбільшої сили серед уїчита набрало плем'я таовайя. 1747 року укладено союз з команчі. До 1757 року уїчита мігрували на південь до Ред-Рівер, притоку Міссісіпі. 1759 році таовайя в союзі з команчами завдали поразки іспанцям, які намагалися знищити поселення індіанців. У 1770-х роках союз з команчами розпався.
До XIX століття основні поселення даного народу перебували уздовж річки Ред-Рівер (межа штатів Техас і Оклахома). Об'єднання уїчита в єдиний народ прискорилася з 1803, року купівлі урядом США колонії Луїзіана у Франції. Після приєднання Техасу у 1846 році усі уїчита опинилася на території США.
У 1859 році народ уїчита отримав землі в штаті Оклахома. Під час громадянської війни виступили проти конфедератів. 1867 року уїчита переселилися до Канзасу. У 1936 році Уїчита відновили обмежене самоврядування. У 1997 році союз «Уїчита і союзні племена (кіча, таваконі, вако)» було офіційно визнаний урядом США.
Демографія та розселення
Був одним з найбільш численних етносів Північної Америки. До моменту перших контактів з європейцями Уїчита становила близько 200 тисяч осіб. Після контакту з європейцями їх чисельність стала різко зменшуватися, значно удару завдала епідемія віспи у 1777-1778 роках. Згідно з переписом, до 1868 року чисельність уїчита склала близько 600 осіб. Втім починаючи з 1930-х років відбулося деяке збільшення населення. Напочатку 2000-х мали численність трохи більше ніж 2,5 тис. осіб.
Господарство
Основним заняттям уїчита було підсічно-вогневе землеробство (вирощували кукурудзу, боби, кабачки, гарбузи, соняшник, болотну бузину, тютюн), кінне полювання на бізонів, лосів, вилорогів та оленів, а також збиральництво (горіх, гікорі, слива, каркас з коноплевих) і рибальство. Жінки займалися землеробськими роботами, чоловіки — підготовкою полів для посіву, випасом коней і полюванням. Було одомашнено собак.
Сьогодні плем'я володіє казино, тютюновим магазином і рестораном «Тімберс-крос», розташований в Анадарко. Їх загальний прибуток становить 4,5 млн дол.
Культура
Мова
Розмовляють [en], що належить до каддоанської мовної родини.
Звичаї
Переважали родинні структури, засновані на материнській філіації. Керувалися радою вождів, очолюваним верховним спадковим вождем.
Будинки
Мешкали в укріплених поселеннях кругового планування. Мешкали в прямокутних будинках з солом'яною конічною стріхою з трави. Біля них розташовуються великі сховища, де зберігаються зерно, овочі, ягоди, фрукти.
Джерела
- Wood, W. Raymond (1998). Archaeology of the Great Plains University of Kansas Press.
- Smith, F. Wichita Locations and Population, 1719-1901. Plains Anthropologist Vol. 53,No. 28, 2008, pp.407-414
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Уїчита |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Uyichita V yichita indianskij narod v SShA sho meshkaye na teritoriyi shtativ Oklahoma Tehas i Kanzas Samonazva kidikittashe sho v perekladi oznachaye lyudi z ochima yenota Ce poyasnyuyetsya tim sho predstavniki cogo narodu chasto robili tatuyuvannya navkolo ochej Uyichita ApsaalookeKilkist2 564ArealKanzas Tehas OklahomaBlizki do KeddoMova Anglijska movaReligiyaTanok duhu Katolicizm Cerkva korinnih indiancivIstoriyaNalezhali do pivnichnih keddo yaki sformuvalisya na osnovi Kaddoanskoyi Missisipskoyi kulturi Pislya zanepadu ostannoyi naprikinci XIII st pochalosya formuvannya okremih federacij sered keddo Prashuri uyichita meshkali na teritoriyi suchasnogo shtatu Nebraska Uyichita sformuvali vlasnu konfederaciyu yaka u XV st perebralisya do Velikih rivnin Do 1450 roku kilkist uyichita znachno zbilshilasya vidbulosya znachne pidnesennya pleminnoyi konfederaciyi isnuvalo minimum 25 poselen z 200 budinkami V XVI stolitti konfederaciya uyichita obijmala teritoriyi sho tyagnulisya vid San Antonio u Tehasi do Grejt Benda v Kanzasi Najbilshim staye poselennya sho otrimalo nazvu v ispanciv Rayado tobto vlasne poselennya takozh vidome yak Ecanoa 1541 roku ispanskij doslidnik Francisko Vaskes de Koronado zustrivsya z predstavnikami plemeni vako sho buli chlenami federaciyi uyichita Nova zustrich vidbulasya 1601 roku koli ispanec Huan de Onyate vidvidav velike selo de bula rezidenciya odnogo z vozhdiv uyichita U XVII stolitti uyichita buli vitisneni pivdennimi siu v dolinu richki Arkanzas suchasnij shtat Oklahoma de uspishno torguvali z francuzami U 1719 roci vstanovleni micni torgovelni ta kulturni kontakti z koloniyeyu Luyiziana V cej chas najbilshoyi sili sered uyichita nabralo plem ya taovajya 1747 roku ukladeno soyuz z komanchi Do 1757 roku uyichita migruvali na pivden do Red River pritoku Missisipi 1759 roci taovajya v soyuzi z komanchami zavdali porazki ispancyam yaki namagalisya znishiti poselennya indianciv U 1770 h rokah soyuz z komanchami rozpavsya Do XIX stolittya osnovni poselennya danogo narodu perebuvali uzdovzh richki Red River mezha shtativ Tehas i Oklahoma Ob yednannya uyichita v yedinij narod priskorilasya z 1803 roku kupivli uryadom SShA koloniyi Luyiziana u Franciyi Pislya priyednannya Tehasu u 1846 roci usi uyichita opinilasya na teritoriyi SShA U 1859 roci narod uyichita otrimav zemli v shtati Oklahoma Pid chas gromadyanskoyi vijni vistupili proti konfederativ 1867 roku uyichita pereselilisya do Kanzasu U 1936 roci Uyichita vidnovili obmezhene samovryaduvannya U 1997 roci soyuz Uyichita i soyuzni plemena kicha tavakoni vako bulo oficijno viznanij uryadom SShA Demografiya ta rozselennyaBuv odnim z najbilsh chislennih etnosiv Pivnichnoyi Ameriki Do momentu pershih kontaktiv z yevropejcyami Uyichita stanovila blizko 200 tisyach osib Pislya kontaktu z yevropejcyami yih chiselnist stala rizko zmenshuvatisya znachno udaru zavdala epidemiya vispi u 1777 1778 rokah Zgidno z perepisom do 1868 roku chiselnist uyichita sklala blizko 600 osib Vtim pochinayuchi z 1930 h rokiv vidbulosya deyake zbilshennya naselennya Napochatku 2000 h mali chislennist trohi bilshe nizh 2 5 tis osib GospodarstvoZhinki uyichita Osnovnim zanyattyam uyichita bulo pidsichno vogneve zemlerobstvo viroshuvali kukurudzu bobi kabachki garbuzi sonyashnik bolotnu buzinu tyutyun kinne polyuvannya na bizoniv losiv vilorogiv ta oleniv a takozh zbiralnictvo gorih gikori sliva karkas z konoplevih i ribalstvo Zhinki zajmalisya zemlerobskimi robotami choloviki pidgotovkoyu poliv dlya posivu vipasom konej i polyuvannyam Bulo odomashneno sobak Sogodni plem ya volodiye kazino tyutyunovim magazinom i restoranom Timbers kros roztashovanij v Anadarko Yih zagalnij pributok stanovit 4 5 mln dol KulturaMova Rozmovlyayut en sho nalezhit do kaddoanskoyi movnoyi rodini Zvichayi Perevazhali rodinni strukturi zasnovani na materinskij filiaciyi Keruvalisya radoyu vozhdiv ocholyuvanim verhovnim spadkovim vozhdem Budinki Meshkali v ukriplenih poselennyah krugovogo planuvannya Meshkali v pryamokutnih budinkah z solom yanoyu konichnoyu strihoyu z travi Bilya nih roztashovuyutsya veliki shovisha de zberigayutsya zerno ovochi yagodi frukti DzherelaWood W Raymond 1998 Archaeology of the Great Plains University of Kansas Press Smith F Wichita Locations and Population 1719 1901 Plains Anthropologist Vol 53 No 28 2008 pp 407 414 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Uyichita