Учуй-Коско (Huch'uy Qusqu) — давнє містечко часів імперії інків Тауантінсую. Засновано Віракочею Інкою. Було однією з резиденцій та місць відпочинку володарів держави та представників вищої знаті. Перекладається як «Маленький Куско». Мало також неофіційну назву «Как'якавана» («Місто, де помітно грім»).
Учуй-Коско | |
---|---|
13°21′58″ пд. ш. 71°56′42″ зх. д. / 13.36625000002777952° пд. ш. 71.94512800002777908° зх. д.Координати: 13°21′58″ пд. ш. 71°56′42″ зх. д. / 13.36625000002777952° пд. ш. 71.94512800002777908° зх. д. | |
Країна | Перу |
Розташування | Куско |
Тип | населений пункт і археологічна пам'ятка |
Учуй-Коско Учуй-Коско (Перу) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Географія
Руїни міста розташовані на висоті 3200 м над рівнем моря, на відстані 3 км від м. Ламай та 5 км від м. Калка, поблизу долини Куско (Священної долини) в районі ламай провінції Калка регіону Куско.
Історія
Це місце було відомо ще до приходу сюди інків як Как'якавана. Ця назва перейшла на назву міста, яке було засновано на початку XV ст. Капак Інкою Віракоча, який наприкінці свого володарювання обрав місце, де проводив у спокою, приділяючи більше часу розвагам. На думку деяких дослідників саме тут Віракоча провів останні роки, після його повалення сином Пачакутеком, але цьому немає достеменного підтвердження.
За подальших володарів Тауантінсую місто слугувало резиденцією Сапа Інки, його родини, вищої аристократії, також тут проводили численні релігійні церемонії. Припинило своє існування в результаті війни іспанських конкістадорів з Манко Юпанкі у 1540-х роках.
Назву Учуй-Коско отримало лише у XX ст. від археологів, які проводили тут дослідження.
Опис
За своїм планом було зведено за подобою столиці імперії — Куско. Водою було забезпечено за допомогою спеціального каналу у 800 м, спорудженого за інкськими стандартами. Крім того, існувало декілька водосховищ.
Розташовані численні та широкі тераси з пологими стінками. Археологи виявили зміцнені 3-поверхові будівлі прямокутної форми, так звані льякти, яких ще називають цитаделі з численними дверними прорізами та вікнами. Усі будівлі виконані в типовому інкському стилі у вигляді обробленого, обтесаного каміння та адобів. Серед будівель відрізняються комори-«кальянки», деякі з яких сягають 40 м завдовжки.
Тут також розташовувалася церемоніальна еспланада, де проводилися релігійні обряди на честь грому (как'я).
Джерела
- Centro Arqueológico de Huchuy Qosqo o Qaqyaqawana[недоступне посилання з липня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Uchuj Kosko Huch uy Qusqu davnye mistechko chasiv imperiyi inkiv Tauantinsuyu Zasnovano Virakocheyu Inkoyu Bulo odniyeyu z rezidencij ta misc vidpochinku volodariv derzhavi ta predstavnikiv vishoyi znati Perekladayetsya yak Malenkij Kusko Malo takozh neoficijnu nazvu Kak yakavana Misto de pomitno grim Uchuj Kosko13 21 58 pd sh 71 56 42 zh d 13 36625000002777952 pd sh 71 94512800002777908 zh d 13 36625000002777952 71 94512800002777908 Koordinati 13 21 58 pd sh 71 56 42 zh d 13 36625000002777952 pd sh 71 94512800002777908 zh d 13 36625000002777952 71 94512800002777908Krayina PeruRoztashuvannyaKuskoTipnaselenij punkt i arheologichna pam yatkaUchuj KoskoUchuj Kosko Peru Mediafajli u VikishovishiGeografiyaRuyini mista roztashovani na visoti 3200 m nad rivnem morya na vidstani 3 km vid m Lamaj ta 5 km vid m Kalka poblizu dolini Kusko Svyashennoyi dolini v rajoni lamaj provinciyi Kalka regionu Kusko IstoriyaCe misce bulo vidomo she do prihodu syudi inkiv yak Kak yakavana Cya nazva perejshla na nazvu mista yake bulo zasnovano na pochatku XV st Kapak Inkoyu Virakocha yakij naprikinci svogo volodaryuvannya obrav misce de provodiv u spokoyu pridilyayuchi bilshe chasu rozvagam Na dumku deyakih doslidnikiv same tut Virakocha proviv ostanni roki pislya jogo povalennya sinom Pachakutekom ale comu nemaye dostemennogo pidtverdzhennya Za podalshih volodariv Tauantinsuyu misto sluguvalo rezidenciyeyu Sapa Inki jogo rodini vishoyi aristokratiyi takozh tut provodili chislenni religijni ceremoniyi Pripinilo svoye isnuvannya v rezultati vijni ispanskih konkistadoriv z Manko Yupanki u 1540 h rokah Nazvu Uchuj Kosko otrimalo lishe u XX st vid arheologiv yaki provodili tut doslidzhennya OpisZa svoyim planom bulo zvedeno za podoboyu stolici imperiyi Kusko Vodoyu bulo zabezpecheno za dopomogoyu specialnogo kanalu u 800 m sporudzhenogo za inkskimi standartami Krim togo isnuvalo dekilka vodoshovish Roztashovani chislenni ta shiroki terasi z pologimi stinkami Arheologi viyavili zmicneni 3 poverhovi budivli pryamokutnoyi formi tak zvani lyakti yakih she nazivayut citadeli z chislennimi dvernimi prorizami ta viknami Usi budivli vikonani v tipovomu inkskomu stili u viglyadi obroblenogo obtesanogo kaminnya ta adobiv Sered budivel vidriznyayutsya komori kalyanki deyaki z yakih syagayut 40 m zavdovzhki Tut takozh roztashovuvalasya ceremonialna esplanada de provodilisya religijni obryadi na chest gromu kak ya DzherelaCentro Arqueologico de Huchuy Qosqo o Qaqyaqawana nedostupne posilannya z lipnya 2019