Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Уфімська ТЕЦ-4 — теплова електростанція у Башкортостані.
| 54°54′47″ пн. ш. 56°04′18″ сх. д. / 54.91305556002777166° пн. ш. 56.0719444400277780° сх. д.Координати: 54°54′47″ пн. ш. 56°04′18″ сх. д. / 54.91305556002777166° пн. ш. 56.0719444400277780° сх. д. | ||||
| Країна |  Росія | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування | Уфа | |||
| Введення в експлуатацію | 1956—1966 | |||
| Модернізація | 2009 (заміна турбіни 10) | |||
| Вид палива | вугілля, природний газ | |||
| Водозабір | Біла | |||
| Котельні агрегати | 5 парових Подільський котельний завод Е-230-100ГМ (котли 1 — 5, виведені з експлуатації), 2 парові Подільський котельний завод Е-220-100ГМ (котли 6 та 7, виведені з експлуатації), 1 паровий Барнаульський котельний завод Е-240/140Ф ГМ (котел 8), 3 Таганрозький котельний завод ТГМ-84 (котли 11 — 13), 2 Таганрозький котельний завод ТГМ-84Б (котли 14 та 15), 1 Таганрозький котельний завод ТГМ-84Б (котел 15, виведений з експлуатації), 2 водогрійні Білгородський котельний завод ПТВМ-100 (водогрійні котли 1 та 2, виведені з експлуатації) | |||
| Турбіни | всі парові, 2 Харківський турбогенераторний завод ПТ-30-90/13 (турбіни 1 та 2, виведені з експлуатації), 1 Харківський турбогенераторний завод Р-20-90/18 (турбіна 3, виведена з експлуатації), 1 Ленінградський металічний завод ПТ-60-90/13 (турбіна 5, виведена з експлуатації), 3 Ленінградський металічний завод ПТ-60-130/13 (турбіни 6 — 8), 1 Ленінградський металічний завод Р-50-130/13 / завод Р-45-130/13 (турбіна 9, до /після переномінування), 1 Ленінградський металічний завод Р-50-130/13 / 1 К-45-1,6 (турбіна 10, до /після заміни) | |||
| Встановлена електрична потужність | 330 (2011), 270 (середина 2010-х) | |||
| Встановлена теплова потужність | 892 Гкал/год (2011) | |||
| Материнська компанія | «Интер РАО» | |||
| Сайт | bgkrb.ru/activities/business/143.pl | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
  Уфімська ТЕЦ-4 | ||||
З 1956 по 1969 роки на майданчику станції ввели в дію не менше ніж одинадцять парових котлів:
- п'ять запущених в 1956 (два), 1957 (два) та 1958 роках котлів Подільського котельного заводу типу Е-230-100ГМ продуктивністю по 230 тонн пари на годину (станційні номери 1 — 5);
- два введені у 1968 та 1967 роках котли Подільського котельного заводу типу Е-220-100ГМ продуктивністю по 220 тонн пари на годину (номери 7 та 6);
- три запущені в 1963, 1964 та 1965 роках котли від Таганрозького котельного заводу типу ТГМ-84 продуктивністю по 420 тонн пари на годину (номери 11 — 13);
- один введений в 1696-му котел виробництва Барнаульського котельного заводу типу Е-240/140Ф ГМ продуктивністю 210 тонн пари на годину (номер 8).
Від них живились не менше ніж дев'ять парових турбін:
- в 1956 та 1957 роках стали до ладу дві турбіни від Харківського турбогенераторного заводу типу ПТ-30-90/13 потужністю по 30 МВт (станційні номери 1 та 2);
- в 1956-му запустили турбіну Харківського турбогенераторного заводу типу Р-20-90/18 потужністю 20 МВт (номер 3);
- з 1958-го працювала поставлена Ленінградським металічним заводом турбіна типу ПТ-60-90/13 потужністю 60 МВт (номер 5);
- три запущені в 1959, 1960 та 1962 роках турбіни виробництва Ленінградського металічного заводу типу ПТ-60-130/13 потужністю по 60 МВт (номери 6 — 8);
- дві введені у 1965 та 1966 роках турбіни Ленінградського металічного заводу типу Р-50-130/13 потужністю по 50 МВт (номери 9 та 10).
Таким чином загальна потужність станції могла досягати 420 МВт.
В 1980, 1985 та 1987 роках котельне господарство ТЕЦ підсилили трьома паровими котлами виробництва Таганрозького котельного заводу типу ТГМ-84Б продуктивністю по 420 тонн пари на годину (котли 14 — 16).
Для збільшення теплової потужності ТЕЦ в 1978 та 1980 роках доповнили двома водогрійними котлами Білгородського котельного заводу типу ПТВМ-100 продуктивністю по 100 Гкал/год.
В якийсь момент турбіни № 9 та № 10 були переноміновані як Р-45-130/13 зі зменшенням потужності до 45 МВт.
У 2004-му поставили на консервацію перші сім парових котлів та турбіни зі станційними номерами від 1 до 5, а у 2010—2011 роках вивели з експлуатації значну частину цього обладнання — турбіни № 3 та № 5, котли № 2, № 5, № 6 та № 7, а також обидва водогрійні котли. Крім того, у 2009-му турбіну № 10 замінили на турбіну такої саме потужності, але типу К-45-1,6, що живиться відпрацьованою іншими агрегатами парою. Таким чином, загальна потужність станції зменшилась до 330 МВт при тепловій потужності у 892 Гкал/год.
Турбіни № 1 та № 2, а також котли № 1, № 3, № 4 та № 15 вивели з експлуатації не пізніше середини 2010-х років
Первісно станція використовувала вугілля, а потім була переведена на природний газ, який міг надходити до міста по газопроводах Ішимбай – Уфа та Туймази — Уфа.
Видалення продуктів згоряння відбувається за допомогою трьох димарів, дві з яких мають висоту по 120 метрів, а одна заввишки 180 метрів.
Для охолодження використовують воду з річки Біла.
Видача продукції відбувається під напругою 110 кВ.
Примітки
- Назначение, принцип работы и характеристика основного оборудования теплоэлектроцентрали. Отчет по практике. Физика. 2013-04-25. www.bibliofond.ru. Процитовано 29 березня 2024.
- Уфимская ТЭЦ-4. bbgl.ru. Процитовано 29 березня 2024.
- ОБ УТВЕРЖДЕНИИ КОМПЛЕКСНОЙ ПРОГРАММЫ РАЗВИТИЯ КОММУНАЛЬНОЙ ИНФРАСТРУКТУРЫ ГОРОДСКОГО ОКРУГА ГОРОД УФА РЕСПУБЛИКИ БАШКОРТОСТАН НА 2016 - 2025 ГОДЫ от 29 июня 2016 - docs.cntd.ru. docs.cntd.ru. Процитовано 29 березня 2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ufimska TEC 4 teplova elektrostanciya u Bashkortostani Ufimska TEC 454 54 47 pn sh 56 04 18 sh d 54 91305556002777166 pn sh 56 0719444400277780 sh d 54 91305556002777166 56 0719444400277780 Koordinati 54 54 47 pn sh 56 04 18 sh d 54 91305556002777166 pn sh 56 0719444400277780 sh d 54 91305556002777166 56 0719444400277780Krayina RosiyaRoztashuvannyaUfaVvedennya v ekspluataciyu1956 1966Modernizaciya2009 zamina turbini 10 Vid palivavugillya prirodnij gazVodozabirBilaKotelni agregati5 parovih Podilskij kotelnij zavod E 230 100GM kotli 1 5 vivedeni z ekspluataciyi 2 parovi Podilskij kotelnij zavod E 220 100GM kotli 6 ta 7 vivedeni z ekspluataciyi 1 parovij Barnaulskij kotelnij zavod E 240 140F GM kotel 8 3 Taganrozkij kotelnij zavod TGM 84 kotli 11 13 2 Taganrozkij kotelnij zavod TGM 84B kotli 14 ta 15 1 Taganrozkij kotelnij zavod TGM 84B kotel 15 vivedenij z ekspluataciyi 2 vodogrijni Bilgorodskij kotelnij zavod PTVM 100 vodogrijni kotli 1 ta 2 vivedeni z ekspluataciyi Turbinivsi parovi 2 Harkivskij turbogeneratornij zavod PT 30 90 13 turbini 1 ta 2 vivedeni z ekspluataciyi 1 Harkivskij turbogeneratornij zavod R 20 90 18 turbina 3 vivedena z ekspluataciyi 1 Leningradskij metalichnij zavod PT 60 90 13 turbina 5 vivedena z ekspluataciyi 3 Leningradskij metalichnij zavod PT 60 130 13 turbini 6 8 1 Leningradskij metalichnij zavod R 50 130 13 zavod R 45 130 13 turbina 9 do pislya perenominuvannya 1 Leningradskij metalichnij zavod R 50 130 13 1 K 45 1 6 turbina 10 do pislya zamini Vstanovlena elektrichna potuzhnist330 2011 270 seredina 2010 h Vstanovlena teplova potuzhnist892 Gkal god 2011 Materinska kompaniya Inter RAO Sajtbgkrb ru activities business 143 plidentifikatori i posilannyaUfimska TEC 4 Z 1956 po 1969 roki na majdanchiku stanciyi vveli v diyu ne menshe nizh odinadcyat parovih kotliv p yat zapushenih v 1956 dva 1957 dva ta 1958 rokah kotliv Podilskogo kotelnogo zavodu tipu E 230 100GM produktivnistyu po 230 tonn pari na godinu stancijni nomeri 1 5 dva vvedeni u 1968 ta 1967 rokah kotli Podilskogo kotelnogo zavodu tipu E 220 100GM produktivnistyu po 220 tonn pari na godinu nomeri 7 ta 6 tri zapusheni v 1963 1964 ta 1965 rokah kotli vid Taganrozkogo kotelnogo zavodu tipu TGM 84 produktivnistyu po 420 tonn pari na godinu nomeri 11 13 odin vvedenij v 1696 mu kotel virobnictva Barnaulskogo kotelnogo zavodu tipu E 240 140F GM produktivnistyu 210 tonn pari na godinu nomer 8 Vid nih zhivilis ne menshe nizh dev yat parovih turbin v 1956 ta 1957 rokah stali do ladu dvi turbini vid Harkivskogo turbogeneratornogo zavodu tipu PT 30 90 13 potuzhnistyu po 30 MVt stancijni nomeri 1 ta 2 v 1956 mu zapustili turbinu Harkivskogo turbogeneratornogo zavodu tipu R 20 90 18 potuzhnistyu 20 MVt nomer 3 z 1958 go pracyuvala postavlena Leningradskim metalichnim zavodom turbina tipu PT 60 90 13 potuzhnistyu 60 MVt nomer 5 tri zapusheni v 1959 1960 ta 1962 rokah turbini virobnictva Leningradskogo metalichnogo zavodu tipu PT 60 130 13 potuzhnistyu po 60 MVt nomeri 6 8 dvi vvedeni u 1965 ta 1966 rokah turbini Leningradskogo metalichnogo zavodu tipu R 50 130 13 potuzhnistyu po 50 MVt nomeri 9 ta 10 Takim chinom zagalna potuzhnist stanciyi mogla dosyagati 420 MVt V 1980 1985 ta 1987 rokah kotelne gospodarstvo TEC pidsilili troma parovimi kotlami virobnictva Taganrozkogo kotelnogo zavodu tipu TGM 84B produktivnistyu po 420 tonn pari na godinu kotli 14 16 Dlya zbilshennya teplovoyi potuzhnosti TEC v 1978 ta 1980 rokah dopovnili dvoma vodogrijnimi kotlami Bilgorodskogo kotelnogo zavodu tipu PTVM 100 produktivnistyu po 100 Gkal god V yakijs moment turbini 9 ta 10 buli perenominovani yak R 45 130 13 zi zmenshennyam potuzhnosti do 45 MVt U 2004 mu postavili na konservaciyu pershi sim parovih kotliv ta turbini zi stancijnimi nomerami vid 1 do 5 a u 2010 2011 rokah viveli z ekspluataciyi znachnu chastinu cogo obladnannya turbini 3 ta 5 kotli 2 5 6 ta 7 a takozh obidva vodogrijni kotli Krim togo u 2009 mu turbinu 10 zaminili na turbinu takoyi same potuzhnosti ale tipu K 45 1 6 sho zhivitsya vidpracovanoyu inshimi agregatami paroyu Takim chinom zagalna potuzhnist stanciyi zmenshilas do 330 MVt pri teplovij potuzhnosti u 892 Gkal god Turbini 1 ta 2 a takozh kotli 1 3 4 ta 15 viveli z ekspluataciyi ne piznishe seredini 2010 h rokiv Pervisno stanciya vikoristovuvala vugillya a potim bula perevedena na prirodnij gaz yakij mig nadhoditi do mista po gazoprovodah Ishimbaj Ufa ta Tujmazi Ufa Vidalennya produktiv zgoryannya vidbuvayetsya za dopomogoyu troh dimariv dvi z yakih mayut visotu po 120 metriv a odna zavvishki 180 metriv Dlya oholodzhennya vikoristovuyut vodu z richki Bila Vidacha produkciyi vidbuvayetsya pid naprugoyu 110 kV PrimitkiNaznachenie princip raboty i harakteristika osnovnogo oborudovaniya teploelektrocentrali Otchet po praktike Fizika 2013 04 25 www bibliofond ru Procitovano 29 bereznya 2024 Ufimskaya TEC 4 bbgl ru Procitovano 29 bereznya 2024 OB UTVERZhDENII KOMPLEKSNOJ PROGRAMMY RAZVITIYa KOMMUNALNOJ INFRASTRUKTURY GORODSKOGO OKRUGA GOROD UFA RESPUBLIKI BAShKORTOSTAN NA 2016 2025 GODY ot 29 iyunya 2016 docs cntd ru docs cntd ru Procitovano 29 bereznya 2024