Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Арон Михайлович Утевський (21 червня 1904, Конотоп — † 3 вересня 1988) — український, радянський біохімік, член-кореспондент АН УРСР.
| Утевський Арон Михайлович | |
|---|---|
| Народився | 3 липня 1904 Конотоп, Чернігівська губернія, Російська імперія |
| Помер | 3 вересня 1988 (84 роки) Київ, Українська РСР, СРСР |
| Поховання | Міське кладовище № 2 |
| Країна |  СРСР |
| Діяльність | біохімік |
| Alma mater | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
| Галузь | біохімія |
| Заклад | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
| Членство | НАНУ |
Життєпис
Народився 21 червня 1904 року в Конотопі в родині фармацевта . В юності мріяв стати літератором.
У 1922 році вступив на біологічний факультет Харківського Інституту Народної Освіти, маючи намір отримати природничо-наукову освіту, щоб стати письменником з широким кругозором. Однак поступово біохімія стала для Утевського головною справою, а література перемістилася на другий план. Будучи студентом працював викладачем фізики, хімії та біології .
У 1924 р. закінчив інститут.
З 1925 р. розпочалася його наукова робота на кафедрі біохімії Харківського медичного інституту під керівництвом професора А. В. Паладіна. У цьому ж році А. М. Утевський став аспірантом кафедри, яка надалі послужила базою для організації Українського біохімічного інституту .
У 1928 закінчив аспірантуру та до 1931 року працював в Українському Біохімічному Інституті.
У 1931 р. — почав працювати викладачем у вищій школі на посаді помічника кафедри біохімії Харківського медичного інституту .
Також з 1931 по 1975 роки завідував кафедрою біохімії Харківського медичного інституту, одночасно очолював біохімічні відділи Українського інституту експериментальної медицини і Всеукраїнського інституту ендокринології та органотерапії (нині ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського НАМН України»).
У 1935 році захистив дисертацію «Біохімічні процеси у залозах внутрішньої секреції», та у 1936 році йому було присвоєно вчений ступінь Доктор біологічних наук .
З 1939 р. — член-кореспондент Академії наук УРСР.
У 1938–1941 роках завідував кафедрою біохімії 2-го Харківського медичного інституту, а 1940 році був затверджений у званні професора на кафедрі біологічної хімії .
1941 рік — евакуювався з інститутом у м. Фрунзе (м. Бішкек), де працював професором кафедри біохімії Киргизького медичного інституту, з яким об’єднався 2-й Харківський медичний інститут. У 1943–1944 роках — був заступником директора Киргизького медичного інституту з навчальної та наукової роботи. Використавши свої знання у галузі вітамінології, він організував у Фрунзе перше у Киргизії вітамінне виробництво .
У 1944 році професор повернувся до м. Харкова та очолив кафедру біохімії вже єдиного Харківського медичного інституту й керував нею до 1975 року .
У 1975 р створив і очолив в Інституті проблем кріобіології і кріомедицини АН УРСР лабораторію кріобіохіміі нейрогуморальних систем, потім реорганізовану в відділ. Основним напрямком досліджень відділу стало вивчення механізмів регуляції і ауторегуляції біохімічних процесів.
Похований на міському кладовищі № 2 (Харків) поруч з дружиною Утевською (до шлюбу Файншмідт) Ольгою Ісаківною.
Наукова та педагогічна робота
Основоположник досліджень з обміну катехоламінів — з'єднань, близьких до гормону адреналіну. Встановив природу і функцію метаболітів цих гормонів-медіаторів та їх значення для фізіології і патології, розробив нові методи їх досліджень. Дослідження наукової школи професора Утевського показали, що в процесі перетворення гормон не припиняє діяльності в організмі, загибель гормону є початком життя нових регуляторів, які відіграють важливу роль в життєдіяльності організму. Монографія Утевського «Біохімія адреналіну» (1939 р.) започаткувала розвиток біохімії катехоламінів в СРСР.
Вивчення обміну адреналіну дозволило по-новому підійти до деяких актуальним питанням фізіології та патології, зокрема, питанням патогенезу гіпертонічної хвороби та облітеруючого ендартеріїту. Обґрунтовані роботами А. М. Утевського та його учнів вистави про шляхи обміну адреналіну та норадреналіну відображені у численних вітчизняних та зарубіжних підручниках та монографіях .
Арон Михайлович - автор низки науково-популярних книг та статей, серед них «Хімія травлення» (1930), «Залози внутрішньої секреції» (1938), «Білок — основа життя» (1957 р.) .
Вперше досліджував перетворення в м'язах піровиноградної кислоти в молочну кислоту.
Розробив метод кріоконсервування зрізів щитоподібної залози. Аутологічний кріоконсервований матеріал використовується в якості трансплантата для корекції гіпофункції щитоподібної залози у людини.
Опублікував близько 250 робіт в області біохімії, підготував 65 кандидатів наук і 21 доктори наук. Автор ряду робіт в області філософії природознавства та історії науки. Остання книга «Шляхи дослідження і дослідження шляху» залишилася незавершеною.
Літературна творчість
Вірші, оповідання, нариси Утевського друкувалися в газетах і журналах. Після виходу повісті «Чорна вода» був прийнятий до Спілки письменників. П'єса «Пам'ятні зустрічі» ставилася в більш ніж у 100 театрах театрах Радянського Союзу і Болгарії.
Нагороди
Нагороджений медаллю імені академіка С. І. Вавілова Всесоюзного товариства «Знання» та медаллю ВДНГ за впровадження норадреналіну та методу його дослідження (1964).
Премія НАН України імені О. В. Палладіна 1980 р. за цикл праць, присвячених вивченню обміну адренергічних гормонів-медіаторів (катехоламінів).
Література
- Арон Михайлович Утєвський. До 70-річчя від дня народження. // Український біохімічний журнал. — 1975. — № 1.
- Начало пути Из книги «Высшая школа. Путь исследования и исследование пути». (Автобіографія А. Утевського)
- 100-летие со дня рождения члена-корреспондента АН Украины А.М. Утевского (3.07.1904 - 3.09.1988) // Проблемы криобиологии. — 2004. — № 2. — С. 3.
- Кравчун Н. А., Бондаренко Л. А. Утевский Арон Михайлович. К 110-летию со дня рождения. // Проблеми ендокринної патології. — 2014. — № 1. — С. 95-98.
Примітки
- Утевский Арон Михайлович (PDF). Скарбниця Харківської медицини. Постаті : біогр. довід. / за заг. ред. В. М. Лісового. — Харків : ХНМУ, 2015. — С. . — 128 с.
- Петрова, З. П. Утевский Арон Михайлович 21.06(3.07). 1904–3.09.1988. Вірні клятві Гіппократа: розповіді про тих, хто є взірцем для прийдешніх поколінь лікарів / за ред.: В. М. Лісового, В. А. Капустника, Ж. М. Перцевої ; укладачі: Ж. М. Перцева, І. В. Киричок, О. В. Семененко ; Харківський національний медичний університет. — Харків : ХНМУ, 2020. — С. 495-496. — 624 с.
 | Це незавершена стаття про біохіміка. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Utevskij Aron Mihajlovich Utevskij 21 chervnya 1904 Konotop 3 veresnya 1988 ukrayinskij radyanskij biohimik chlen korespondent AN URSR Utevskij Aron MihajlovichNarodivsya3 lipnya 1904 1904 07 03 Konotop Chernigivska guberniya Rosijska imperiyaPomer3 veresnya 1988 1988 09 03 84 roki Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaMiske kladovishe 2Krayina SRSRDiyalnistbiohimikAlma materHNU im V N KarazinaGaluzbiohimiyaZakladHNU im V N KarazinaChlenstvoNANUZmist 1 Zhittyepis 2 Naukova ta pedagogichna robota 3 Literaturna tvorchist 4 Nagorodi 5 Literatura 6 PrimitkiZhittyepisred Narodivsya 21 chervnya 1904 roku v Konotopi v rodini farmacevta 1 V yunosti mriyav stati literatorom U 1922 roci vstupiv na biologichnij fakultet Harkivskogo Institutu Narodnoyi Osviti mayuchi namir otrimati prirodnicho naukovu osvitu shob stati pismennikom z shirokim krugozorom Odnak postupovo biohimiya stala dlya Utevskogo golovnoyu spravoyu a literatura peremistilasya na drugij plan Buduchi studentom pracyuvav vikladachem fiziki himiyi ta biologiyi 2 U 1924 r zakinchiv institut Z 1925 r rozpochalasya jogo naukova robota na kafedri biohimiyi Harkivskogo medichnogo institutu pid kerivnictvom profesora A V Paladina U comu zh roci A M Utevskij stav aspirantom kafedri yaka nadali posluzhila bazoyu dlya organizaciyi Ukrayinskogo biohimichnogo institutu 2 nbsp Pohovannya A M Utevskogo ta chleniv jogo rodini na Harkivskomu kladovishi 2 Svitlina DKM med U 1928 zakinchiv aspiranturu ta do 1931 roku pracyuvav v Ukrayinskomu Biohimichnomu Instituti U 1931 r pochav pracyuvati vikladachem u vishij shkoli na posadi pomichnika kafedri biohimiyi Harkivskogo medichnogo institutu 2 Takozh z 1931 po 1975 roki zaviduvav kafedroyu biohimiyi Harkivskogo medichnogo institutu odnochasno ocholyuvav biohimichni viddili Ukrayinskogo institutu eksperimentalnoyi medicini i Vseukrayinskogo institutu endokrinologiyi ta organoterapiyi nini DU Institut problem endokrinnoyi patologiyi im V Ya Danilevskogo NAMN Ukrayini U 1935 roci zahistiv disertaciyu Biohimichni procesi u zalozah vnutrishnoyi sekreciyi ta u 1936 roci jomu bulo prisvoyeno vchenij stupin Doktor biologichnih nauk 2 Z 1939 r chlen korespondent Akademiyi nauk URSR U 1938 1941 rokah zaviduvav kafedroyu biohimiyi 2 go Harkivskogo medichnogo institutu a 1940 roci buv zatverdzhenij u zvanni profesora na kafedri biologichnoyi himiyi 2 1941 rik evakuyuvavsya z institutom u m Frunze m Bishkek de pracyuvav profesorom kafedri biohimiyi Kirgizkogo medichnogo institutu z yakim ob yednavsya 2 j Harkivskij medichnij institut U 1943 1944 rokah buv zastupnikom direktora Kirgizkogo medichnogo institutu z navchalnoyi ta naukovoyi roboti Vikoristavshi svoyi znannya u galuzi vitaminologiyi vin organizuvav u Frunze pershe u Kirgiziyi vitaminne virobnictvo 2 U 1944 roci profesor povernuvsya do m Harkova ta ocholiv kafedru biohimiyi vzhe yedinogo Harkivskogo medichnogo institutu j keruvav neyu do 1975 roku 2 U 1975 r stvoriv i ocholiv v Instituti problem kriobiologiyi i kriomedicini AN URSR laboratoriyu kriobiohimii nejrogumoralnih sistem potim reorganizovanu v viddil Osnovnim napryamkom doslidzhen viddilu stalo vivchennya mehanizmiv regulyaciyi i autoregulyaciyi biohimichnih procesiv Pohovanij na miskomu kladovishi 2 Harkiv poruch z druzhinoyu Utevskoyu do shlyubu Fajnshmidt Olgoyu Isakivnoyu Naukova ta pedagogichna robotared Osnovopolozhnik doslidzhen z obminu kateholaminiv z yednan blizkih do gormonu adrenalinu Vstanoviv prirodu i funkciyu metabolitiv cih gormoniv mediatoriv ta yih znachennya dlya fiziologiyi i patologiyi rozrobiv novi metodi yih doslidzhen Doslidzhennya naukovoyi shkoli profesora Utevskogo pokazali sho v procesi peretvorennya gormon ne pripinyaye diyalnosti v organizmi zagibel gormonu ye pochatkom zhittya novih regulyatoriv yaki vidigrayut vazhlivu rol v zhittyediyalnosti organizmu Monografiya Utevskogo Biohimiya adrenalinu 1939 r zapochatkuvala rozvitok biohimiyi kateholaminiv v SRSR Vivchennya obminu adrenalinu dozvolilo po novomu pidijti do deyakih aktualnim pitannyam fiziologiyi ta patologiyi zokrema pitannyam patogenezu gipertonichnoyi hvorobi ta obliteruyuchogo endarteriyitu Obgruntovani robotami A M Utevskogo ta jogo uchniv vistavi pro shlyahi obminu adrenalinu ta noradrenalinu vidobrazheni u chislennih vitchiznyanih ta zarubizhnih pidruchnikah ta monografiyah 2 Aron Mihajlovich avtor nizki naukovo populyarnih knig ta statej sered nih Himiya travlennya 1930 Zalozi vnutrishnoyi sekreciyi 1938 Bilok osnova zhittya 1957 r 2 Vpershe doslidzhuvav peretvorennya v m yazah pirovinogradnoyi kisloti v molochnu kislotu Rozrobiv metod kriokonservuvannya zriziv shitopodibnoyi zalozi Autologichnij kriokonservovanij material vikoristovuyetsya v yakosti transplantata dlya korekciyi gipofunkciyi shitopodibnoyi zalozi u lyudini Opublikuvav blizko 250 robit v oblasti biohimiyi pidgotuvav 65 kandidativ nauk i 21 doktori nauk Avtor ryadu robit v oblasti filosofiyi prirodoznavstva ta istoriyi nauki Ostannya kniga Shlyahi doslidzhennya i doslidzhennya shlyahu zalishilasya nezavershenoyu Literaturna tvorchistred Virshi opovidannya narisi Utevskogo drukuvalisya v gazetah i zhurnalah Pislya vihodu povisti Chorna voda buv prijnyatij do Spilki pismennikiv P yesa Pam yatni zustrichi stavilasya v bilsh nizh u 100 teatrah teatrah Radyanskogo Soyuzu i Bolgariyi Nagorodired Nagorodzhenij medallyu imeni akademika S I Vavilova Vsesoyuznogo tovaristva Znannya 2 ta medallyu VDNG za vprovadzhennya noradrenalinu ta metodu jogo doslidzhennya 1964 Premiya NAN Ukrayini imeni O V Palladina 1980 r za cikl prac prisvyachenih vivchennyu obminu adrenergichnih gormoniv mediatoriv kateholaminiv Literaturared Aron Mihajlovich Utyevskij Do 70 richchya vid dnya narodzhennya Ukrayinskij biohimichnij zhurnal 1975 1 Nachalo puti Iz knigi Vysshaya shkola Put issledovaniya i issledovanie puti Avtobiografiya A Utevskogo 100 letie so dnya rozhdeniya chlena korrespondenta AN Ukrainy A M Utevskogo 3 07 1904 3 09 1988 Problemy kriobiologii 2004 2 S 3 Kravchun N A Bondarenko L A Utevskij Aron Mihajlovich K 110 letiyu so dnya rozhdeniya Problemi endokrinnoyi patologiyi 2014 1 S 95 98 Primitkired Utevskij Aron Mihajlovich PDF Skarbnicya Harkivskoyi medicini Postati biogr dovid za zag red V M Lisovogo Harkiv HNMU 2015 S 128 s a b v g d e zh i k l Petrova Z P Utevskij Aron Mihajlovich 21 06 3 07 1904 3 09 1988 Virni klyatvi Gippokrata rozpovidi pro tih hto ye vzircem dlya prijdeshnih pokolin likariv za red V M Lisovogo V A Kapustnika Zh M Percevoyi ukladachi Zh M Perceva I V Kirichok O V Semenenko Harkivskij nacionalnij medichnij universitet Harkiv HNMU 2020 S 495 496 624 s nbsp Ce nezavershena stattya pro biohimika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Utevskij Aron Mihajlovich amp oldid 43497266