Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Усть-Альминське городище — скіфське давнє городище розташоване в західній частині Криму, в Бахчисарайському районі, село Піщане.
| Усть-Альминське городище | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Археологічний комплекс «Усть-Альминський» | ||||
| 44°55′11″ пн. ш. 33°52′43″ сх. д. / 44.91972° пн. ш. 33.87861° сх. д. | ||||
| Тип | городище | |||
| Статус спадщини | d | |||
| Країна |  Україна | |||
| Розташування | Піщане, Автономна Республіка Крим | |||
  Усть-Альминське городище (Україна) | ||||
 Усть-Альминське городище у Вікісховищі | ||||
Заснування городища
Причорноморські скіфи, кочуючи і проживаючи поруч грецьких міст-колоній, контактували з еллінами та підпадали під вплив їх культури. Поступово переходячи на землеробство, вони змішувалися з ними, переймали мову, культуру, а греки-поселенці, і в свою чергу, також вбирали частину скіфських звичаїв. Оскільки скіфських письмових згадок не віднайдено, то лише завдяки історичним хронікам стародавніх греків сучасники дізналися історію цих земель, в загальному.
Усть-Альминське городище, як стверджують археологи, засноване скіфами і виникло близько 3-2 століть до нашої ери і знаходиться у гирлі річки Альма, яка й дала назву городищу. Круті і обривисті схили мису Лукул надійно захищали це місце від ворожих нападів з боку моря, а на південно-східній частині схилу місцеві жителі вирили рів і насипали земляний вал. У ті часи площа стародавнього городища поступалась, ймовірно, тільки Неаполю.
В античні часи річка Альма була досить повноводна, тому й вона була зручним причалом для грецьких суден. Стародавній морський шлях Херсонес — Керкинітида — Ольвія проходив через саме місто.
Археологічні особливості
Археологічні експедиції
Усть-Альминське городище було відкрите в 30-і роки 20 століття Ернстом Миколою Львовичем, який дав цьому місцю назву Алма-Тамак. Розвідували городище Павло Миколайович Шульц, Олександр Домбровський і Олександр Миколайович Щеглов у 1946, 1948, 1959 роках. У 1960 році Тетяна Миколаївна Висоцька провела на городищі перші розкопки і в 1964 році було відкрито могильник.
З 1968 року по 1984 тут працювали Альминський загін Кримської комплексної експедиції і Бахчисарайський історико-архітектурний музей. Через те, що могильник неодноразово грабували, тому охоронну роботу тут проводив Бахчисарайський державний історико-культурний заповідник у 1988 і 1992 роках.
З 1993 року Альминська експедиція під керівництвом Олександра Євгеновича Пуздровського працює саме на некрополі городища. Всі знайдені під час експедицій археологічні артефакти зберігаються у Бахчисарайському і Херсонеському історико-археологічних музеях.
Укріплення городища
Некрополь городища
У Усть-Альминському некрополі знаходиться декілька тисяч (І століття до нашої ери — ІІІ століття нашої ери), а саме ґрунтові склепи, підбойні могили, могили з заплечиками, . Дослідники відкрили понад 900 артефактів. Виявлені сімейні усипальниці з багатоярусними похованнями і поховання в окремих склепах-катакомбах. Дуже відомими є відкриття ґрунтових склепів з похованнями тодішньої сарматської знаті, які супроводжувались кінськими похованнями в могилах. Обряд і похоронний інвентар і інші отримані дані свідчать про те, що на початку ІІ століття нашої ери тут жили представники давнього знатного сарматського роду.
Також дослідники, проводячи розкопки, знайшли сарматське поховання з комплектом жіночих прикрас (носили такі прикраси близько два тисячоліття тому). Зразки цих знахідок: намисто, сережки, бляшки, брошка-фібула, на якій зображено Афродіта і Ерос, персні, багато золотих прикрас, сережки з гранатом, намисто з агатом, браслети і перстень із зображенням жіночого божества.
У іншому склепі археологи виявили останки п'яти воїнів із золотими вінками на головах і на лицях.
Побутова архітектура
Весь культурний шар поділяється на 3 шари: верхній (гумусний з великою кількістю кераміки), середній (суглинковий, пухкий), нижній (суглинковий, щільний).
На городищі знайдено залишки жител тодішніх мешканців міста зі зруйнованими кам'яними печами в будинках. Також археологічними знахідками є: керамічний шлак, ймовірно, існувало гончарство; кістки свійських тварин; луску та кістки різних риб; черепашки мідій; зольники і , в яких зберігались продукти.
Будинки в городищі були з каменю і серцевої цегли. Подекуди зустрічались , заглиблені в землю. Центральні вулиці (ширина 3,2 метра) були вмощені каменем і галькою. За штучно покладеним валом знаходилось селище, в якому проживала більша частина населення скіфів.
Могильник городища шукали довго, але безрезультатно. Допоміг випадок. При нарізці терас для посадки сосен на схилах балки ковш бульдозера виніс на поверхню , намиста, посуд. Інвентар могильників характерний до скіфо-сарматських курганів. Було знайдено багато артефактів, а саме: амфори, веретена, залишки стріл, бронзовий посуд, зброя, предмети кінського спорядження, різного роду прикраси, деталі оздоблення з срібла, золота і напівдорогоцінного каміння, шкатулки з дерев'яними лаковими орнаментами китайського виробництва. Також збереглись багато дерев'яних виробів: деталі саркофагів з , різьблені скульптури, гребені, шкатулки.
Інші знахідки
В Усть-Альминському городищі був дуже поширений обряд поховання новонароджених немовлят в амфорах і інших великих ліпних посудинах. Також було знайдено поховання воїна з мечем, бронзовою фібулою і кільцями від портупеї. Це поховання сармато-аланського воїна датується ІІІ століттям нашої ери.
Сучасний стан
У 1969 році виконавчий комітет Кримської обласної Ради депутатів трудящих ухвалив рішення взяти під охорону це місце, а в 1974 році Бахчисарайська районна Рада вирішила визначити зону охорони Усть-Альминське городище площею 4 гектари. Загальна площа міста становить близько 6 гектарів, а плато розорано на глибину 0,7 метрів.
Див. також
Примітки
Джерела
- Шульц П. Н. «Тавро-скифская экспедиция в 1946 г.» // Советский Крым. — 1947. — № 5. — С. 67.
- Шульц П. Н. «Тавро-скифская экспедиция» // КСИИМК. — Вып. XXVII. — 1949.
- Щеглов А. Н. «Разведки 1959 г. на западном побережье Крыма»// СХМ. — Вып. ІІ. — Симферополь, 1961.
- Щеглов А. Н. «Заметки по древней географии и топографии Сарматии и Тавриды» // ВДИ. — Вып. 2. — 1965. — С. 110.
- Высотская Т. Н. «Позднескифские городища и селища юго-западного Крыма» // СА. — Вып. 1. — 1968. — С. 185.
- Высотская Т. Н. «Раскопки Усть-Альминского городища и могильника»// АО 1969 г. — М., 1970. — С. 252—253.
- Высотская Т. Н. «Поздние скифы в юго-западном Крыму». — К., 1972.
- Высотская Т. Н. «Альминское городище и могильник» // АО 1971 г. — М., 1972. — С.360.
- Высотская Т. Н., Лобода И. И. «Работы Альминского отряда» // АО 1972 г. — М., 1973. — С. 266—267.
- Высотская Т. Н., Лобода И. И. «Раскопки Усть-Альминского городища и могильника» // АО 1973 г. — М., 1974. — С. 256—257.
- Высотская Т. Н., «Усть-Альминское городище и некрополь: Материалы по археологии Крыма» / НАН Украины; Крымский филиал Института археологии. — К.: Киев. Акад. Евробизнеса, 1994. — 207с. — Шифр зберігання книги в НБУВ: ВА564670
Посилання
- Городище Усть-Альминське(археологічні особливості) (рос.)
- Городище Усть-Альминське (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ust Alminske gorodishe skifske davnye gorodishe roztashovane v zahidnij chastini Krimu v Bahchisarajskomu rajoni selo Pishane Ust Alminske gorodisheArheologichnij kompleks Ust Alminskij 44 55 11 pn sh 33 52 43 sh d 44 91972 pn sh 33 87861 sh d 44 91972 33 87861Tip gorodisheStatus spadshini dKrayina UkrayinaRoztashuvannya Pishane Avtonomna Respublika KrimUst Alminske gorodishe Ukrayina Ust Alminske gorodishe u VikishovishiZasnuvannya gorodishaPrichornomorski skifi kochuyuchi i prozhivayuchi poruch greckih mist kolonij kontaktuvali z ellinami ta pidpadali pid vpliv yih kulturi Postupovo perehodyachi na zemlerobstvo voni zmishuvalisya z nimi perejmali movu kulturu a greki poselenci i v svoyu chergu takozh vbirali chastinu skifskih zvichayiv Oskilki skifskih pismovih zgadok ne vidnajdeno to lishe zavdyaki istorichnim hronikam starodavnih grekiv suchasniki diznalisya istoriyu cih zemel v zagalnomu Ust Alminske gorodishe yak stverdzhuyut arheologi zasnovane skifami i viniklo blizko 3 2 stolit do nashoyi eri i znahoditsya u girli richki Alma yaka j dala nazvu gorodishu Kruti i obrivisti shili misu Lukul nadijno zahishali ce misce vid vorozhih napadiv z boku morya a na pivdenno shidnij chastini shilu miscevi zhiteli virili riv i nasipali zemlyanij val U ti chasi plosha starodavnogo gorodisha postupalas jmovirno tilki Neapolyu V antichni chasi richka Alma bula dosit povnovodna tomu j vona bula zruchnim prichalom dlya greckih suden Starodavnij morskij shlyah Hersones Kerkinitida Olviya prohodiv cherez same misto Arheologichni osoblivostiArheologichni ekspediciyi Ust Alminske gorodishe bulo vidkrite v 30 i roki 20 stolittya Ernstom Mikoloyu Lvovichem yakij dav comu miscyu nazvu Alma Tamak Rozviduvali gorodishe Pavlo Mikolajovich Shulc Oleksandr Dombrovskij i Oleksandr Mikolajovich Sheglov u 1946 1948 1959 rokah U 1960 roci Tetyana Mikolayivna Visocka provela na gorodishi pershi rozkopki i v 1964 roci bulo vidkrito mogilnik Z 1968 roku po 1984 tut pracyuvali Alminskij zagin Krimskoyi kompleksnoyi ekspediciyi i Bahchisarajskij istoriko arhitekturnij muzej Cherez te sho mogilnik neodnorazovo grabuvali tomu ohoronnu robotu tut provodiv Bahchisarajskij derzhavnij istoriko kulturnij zapovidnik u 1988 i 1992 rokah Z 1993 roku Alminska ekspediciya pid kerivnictvom Oleksandra Yevgenovicha Puzdrovskogo pracyuye same na nekropoli gorodisha Vsi znajdeni pid chas ekspedicij arheologichni artefakti zberigayutsya u Bahchisarajskomu i Hersoneskomu istoriko arheologichnih muzeyah Ukriplennya gorodisha Nekropol gorodisha U Ust Alminskomu nekropoli znahoditsya dekilka tisyach I stolittya do nashoyi eri III stolittya nashoyi eri a same gruntovi sklepi pidbojni mogili mogili z zaplechikami Doslidniki vidkrili ponad 900 artefaktiv Viyavleni simejni usipalnici z bagatoyarusnimi pohovannyami i pohovannya v okremih sklepah katakombah Duzhe vidomimi ye vidkrittya gruntovih sklepiv z pohovannyami todishnoyi sarmatskoyi znati yaki suprovodzhuvalis kinskimi pohovannyami v mogilah Obryad i pohoronnij inventar i inshi otrimani dani svidchat pro te sho na pochatku II stolittya nashoyi eri tut zhili predstavniki davnogo znatnogo sarmatskogo rodu Takozh doslidniki provodyachi rozkopki znajshli sarmatske pohovannya z komplektom zhinochih prikras nosili taki prikrasi blizko dva tisyacholittya tomu Zrazki cih znahidok namisto serezhki blyashki broshka fibula na yakij zobrazheno Afrodita i Eros persni bagato zolotih prikras serezhki z granatom namisto z agatom brasleti i persten iz zobrazhennyam zhinochogo bozhestva U inshomu sklepi arheologi viyavili ostanki p yati voyiniv iz zolotimi vinkami na golovah i na licyah Pobutova arhitektura Ves kulturnij shar podilyayetsya na 3 shari verhnij gumusnij z velikoyu kilkistyu keramiki serednij suglinkovij puhkij nizhnij suglinkovij shilnij Na gorodishi znajdeno zalishki zhitel todishnih meshkanciv mista zi zrujnovanimi kam yanimi pechami v budinkah Takozh arheologichnimi znahidkami ye keramichnij shlak jmovirno isnuvalo goncharstvo kistki svijskih tvarin lusku ta kistki riznih rib cherepashki midij zolniki i v yakih zberigalis produkti Budinki v gorodishi buli z kamenyu i sercevoyi cegli Podekudi zustrichalis zaglibleni v zemlyu Centralni vulici shirina 3 2 metra buli vmosheni kamenem i galkoyu Za shtuchno pokladenim valom znahodilos selishe v yakomu prozhivala bilsha chastina naselennya skifiv Mogilnik gorodisha shukali dovgo ale bezrezultatno Dopomig vipadok Pri narizci teras dlya posadki sosen na shilah balki kovsh buldozera vinis na poverhnyu namista posud Inventar mogilnikiv harakternij do skifo sarmatskih kurganiv Bulo znajdeno bagato artefaktiv a same amfori veretena zalishki stril bronzovij posud zbroya predmeti kinskogo sporyadzhennya riznogo rodu prikrasi detali ozdoblennya z sribla zolota i napivdorogocinnogo kaminnya shkatulki z derev yanimi lakovimi ornamentami kitajskogo virobnictva Takozh zbereglis bagato derev yanih virobiv detali sarkofagiv z rizbleni skulpturi grebeni shkatulki Inshi znahidki V Ust Alminskomu gorodishi buv duzhe poshirenij obryad pohovannya novonarodzhenih nemovlyat v amforah i inshih velikih lipnih posudinah Takozh bulo znajdeno pohovannya voyina z mechem bronzovoyu fibuloyu i kilcyami vid portupeyi Ce pohovannya sarmato alanskogo voyina datuyetsya III stolittyam nashoyi eri Suchasnij stanU 1969 roci vikonavchij komitet Krimskoyi oblasnoyi Radi deputativ trudyashih uhvaliv rishennya vzyati pid ohoronu ce misce a v 1974 roci Bahchisarajska rajonna Rada virishila viznachiti zonu ohoroni Ust Alminske gorodishe plosheyu 4 gektari Zagalna plosha mista stanovit blizko 6 gektariv a plato rozorano na glibinu 0 7 metriv Div takozhPrimitkiDzherelaShulc P N Tavro skifskaya ekspediciya v 1946 g Sovetskij Krym 1947 5 S 67 Shulc P N Tavro skifskaya ekspediciya KSIIMK Vyp XXVII 1949 Sheglov A N Razvedki 1959 g na zapadnom poberezhe Kryma SHM Vyp II Simferopol 1961 Sheglov A N Zametki po drevnej geografii i topografii Sarmatii i Tavridy VDI Vyp 2 1965 S 110 Vysotskaya T N Pozdneskifskie gorodisha i selisha yugo zapadnogo Kryma SA Vyp 1 1968 S 185 Vysotskaya T N Raskopki Ust Alminskogo gorodisha i mogilnika AO 1969 g M 1970 S 252 253 Vysotskaya T N Pozdnie skify v yugo zapadnom Krymu K 1972 Vysotskaya T N Alminskoe gorodishe i mogilnik AO 1971 g M 1972 S 360 Vysotskaya T N Loboda I I Raboty Alminskogo otryada AO 1972 g M 1973 S 266 267 Vysotskaya T N Loboda I I Raskopki Ust Alminskogo gorodisha i mogilnika AO 1973 g M 1974 S 256 257 Vysotskaya T N Ust Alminskoe gorodishe i nekropol Materialy po arheologii Kryma NAN Ukrainy Krymskij filial Instituta arheologii K Kiev Akad Evrobiznesa 1994 207s Shifr zberigannya knigi v NBUV VA564670PosilannyaGorodishe Ust Alminske arheologichni osoblivosti ros Gorodishe Ust Alminske ros