Устуу Хурее тув Үстүү Хүрээ верхній хурее монастир один з найбільших і найвідоміших буддійських монастирів Туви Устуу Ху

Устуу-Хурее
Устуу-Хурее
	Новий храм
	51°15′29″ пн. ш. 91°39′13″ сх. д. / 51.25805555558377336° пн. ш. 91.65361111113878678° сх. д.Координати: 51°15′29″ пн. ш. 91°39′13″ сх. д. / 51.25805555558377336° пн. ш. 91.65361111113878678° сх. д.
Тип споруди	монастир
Розташування	Росія, Тива
Стан	d
Вебсайт	ustuhure.com
	Устуу-Хурее (Росія)
	Устуу-Хурее у Вікісховищі

Устуу-Хурее (тув. Үстүү-Хүрээ — верхній хурее (монастир)) — один з найбільших і найвідоміших буддійських монастирів Туви.

Розташований в урочищі Чайлаг-Алаак на правому березі річки Чадан (права притока ), за 7 км на південний схід від міста Чадана, за 1,5 км на південь від дороги, що веде в село Бажин-Алаак.

Устуу-Хурее — один з двох найбільших храмових комплексів, що перебували на території Даа-кожууна. Є центром духовності й державності Туви. На території хурее була закладена основа тувинського алфавіту, виготовлена перша монета Тувинської Народної Республіки.

Історія створення

Монастир Устуу-Хурээ був заснований у 1905-1907 рр. найняв Хайдипом. Будівництво здійснювалось під керівництвом і за проєктом спеціально запрошеного тибетського лами Кунтана Рімпоче і за участю китайських майстрів.

Населення кожууна, що обкладене додатковою грошовою та натуральною повинностями (ліс для будівництва, тяглову худобу), безпосередньо брало участь і в самих будівельних роботах: кожен сумон у призначений день виставляв певну кількість людей, які готували розчин, споруджували опалубку, ставили лісу і т. д. Проєкт тибетського монастиря зразка привіз у 1905 р. Кунтан Рімпоче, однак деякі стверджують, що це типова монгольська споруда, що поєднала в собі архітектурні прийоми Тибету і Китаю: скошений низ типовий для тибетських будівель, а легкий дерев'яний павільйон другого ярусу — для китайських.

У 1930 році, після прийняття спеціальної постанови монастир був закритий. У 1937 році ухвалено рішення про руйнування головного храму - Цогчена, проте повністю зруйнувати комплекс не вдалося, від храму залишилися високі глинобитні стіни. Лами, що служили в Устуу-хурее, були репресовані й декого розстріляли. До 1956 року діяла молитовня юрта. Останній лама відвіз буддійські атрибути в республіканський краєзнавчий музей у Кизилі, де вони знаходяться дотепер.

Відновлення та відкриття Устуу-Хурее

У 1999 р. Уряд Росії, визнаючи історичну та архітектурну цінність Устуу-Хурее, ухвалив рішення про його відновлення. У тому ж році для привернення уваги до храму і збору коштів на відновлення по ідеї Ігоря Дулуша проведений Міжнародний благодійний фестиваль живої музики й віри "Устуу-Хурее", відтоді проводиться щорічно.

Відновлення храму почалося у 2008 р. при підтримці тодішнього міністра з надзвичайних ситуацій Сергія Шойгу. Спочатку планувалося побудувати новий Цогчен (соборний храм) на місці стін старого, однак руїни вирішили залишити й звести новий храм поруч зі старим зруйнованим. Відновлення храму закінчено у 2012 році та 23 липня відбулася церемонія відкриття Устуу-Хурее.

Міжнародний фестиваль живої музики та віри «Устуу-Хурее»

Міжнародний фестиваль живої музики й віри «Устуу-Хурее» проводиться з 1999 року. Програма фестивалю складається з двох смислових понять — «живої музики» і «живої віри». Заснований Ігорем Диртик-ооловичем Дулуш.

«Жива музика» — це концертна програма, що складається з блоків, в яких беруть участь колективи різних жанрів і стильових напрямків (фольклор, класика і т. д.), що проходить на конкурсній основі, де журі виявляє кращих для участі в гала-концерті.

«Жива віра» — це відродження духовності та буддизму; в рамках фестивалю проводиться карнавальна хода «Цам» в дусі (буддійської містерії) з відвідуванням Чаданських храмів Алдии-Хурее й Устуу-Хурее.

Довгий час захід мав статус неофіційного і був своєрідною формою альтернативної культури. Але з кожним разом розширювалася географія учасників, фестиваль залучав все більше музикантів різних течій з самої Туви, Росії та з інших країн. У підсумку фестиваль отримав державну підтримку.

Традиційно фестиваль відкривається незвичайним і яскравим ритуалом — ходою «Цам» вулицями міста, учасниками якого стають усі: артисти й глядачі. Щоденна програма складається з 4 концертів на день. Завершує її гала-концерт лауреатів і переможців, і нічний джем-сейшен. У фестивалі можуть взяти участь всі охочі, як окремі музиканти, так і склади: ансамблі, групи, оркестри.

Посилання

Примітки

до 1929 г.
отец нойона
В Туве открылся международный фестиваль живой музыки "Устуу-Хурээ" - Российская газета
Фестиваль «Устуу-Хурээ» [ 2012-06-30 у Wayback Machine.] // Портал Сибирской Музыки.

[1] до 1929 г.

[2] отец нойона

[3] В Туве открылся международный фестиваль живой музыки "Устуу-Хурээ" - Российская газета

[4] Фестиваль «Устуу-Хурээ» [ 2012-06-30 у Wayback Machine.] // Портал Сибирской Музыки.