Усереднення вугілля — комплекс технологічних операцій та організаційних заходів метою яких є досягнення однорідних властивостей перероблюваної маси вугілля.
Загальний опис
Полягає у змішуванні та вирівнюванні складу і властивостей вугілля різних або родовищ перед збагаченням або коксуванням. О.в. найчастіше здійснюється шляхом пошарового завантаження вугілля різного складу і якості в бункери (силоси) і подальшого дозованого вивантаження його у зворотній послідовності на стрічку конвеєра. Крім того, усередненню вугілля сприяє попередній поділ состава вагонів (складу на колесах) на дві вервеч-ки з різними якісними параметрами (напр., зольністю), одночасна регульована подача їх на два паралельно працюючі вагоноперекидачі з подальшим змішуванням одержаних потоків матеріалу на конвеєрі. У світовій практиці відомі спеціальні усереднювальні установки для приготування шихти з вугілля різних постачальників.
Основні етапи і способи усереднення вугілля
Первинне усереднення засобами транспортного цеху
Транспортні цехи і вуглеприймальні дільниці коксохімзаводів теж мають великий потенціал усереднення. Так, при двох лініях вивантаження вихідного вугілля (дві паралельні колії, два вагоноперекидачі, дві вуглеприймальні ями) вагони на паралельних лініях можна і треба встановлювати так щоб характеристики матеріалу в них максимально відрізнялися (наприклад, за зольністю, сірчистістю тощо). Так як у подальшому вивантажений матеріал з двох ліній надходить на один збірний конвеєр, то саме на ньому укладаються два шари з максимально контрастними характеристиками і відбувається ефективне усереднення матеріалу.
Усереднення на відкритих складах
Достатньо ефективне усереднення вугілля досягається на складах сировини, що оснащені мостовими грейферними кранами, штабелеукладачами, екскаваторами забірними машинами або перевантажувачами. Усереднення вугілля на таких складах здійснюється шляхом закладки штабелів горизонтальними шарами по всій площі, що відведена для даного сорту, марки або шахтогрупи, і забору корисної копалини вертикально до горизонтальних шарів.
Усередненню на складах звичайно піддаються великі маси вугілля, що накопичуються протягом значного часу. Маса вугілля, що відбирається для поточного виробництва складається з множини невеликих порцій, які взяті з кожного горизонтального шару. Таким чином, усереднена суміш представлена вугіллям різних відвантажуваних партій і різних термінів надходження. Цей спосіб усереднення дозволяє вирівняти коливання якісних показників, але частинна участь складових в одержаній суміші не регламентована і має випадковий характер, зумовлений нерівномірністю надходження корисної копалини. Такий спосіб усереднення характерний для вуглезбагачувальних фабрик при коксохімзаводах. Запас вугілля на складі повинен складати 6 –7-добову норму для безперебійного постачання коксових печей.
Усереднення в бункерах
Ефективне усереднення досягається за допомогою акумулюючих бункерів.
По-перше, кожен бункер, при правильній його експлуатації, вже є усереднювальним апаратом. На ефективність усереднення вугілля у бункерах впливає спосіб їх заповнення й режим вивантаження. При завантаженні бункера в одну точку потік вугілля, падаючи на конус, що утворюється, розбивається на безліч тонких потоків, які рухаються по поверхні конуса від центру до периферії під кутом природного укосу. При вивантаженні бункера матеріали рухаються від периферії до центру й направляються до випускного отвору одночасно великим числом потоків, перетинаючи покладені в бункер шари вугілля. Такий характер руху матеріалу й сприяє його усередненню. Іншими словами, усереднення в бункері залежить від воронки випуску — послідовного положення поверхні контакту між шарами сипкого матеріалу при початковому пошаровому укладенні і випуску їх з бункера під дією сили тяжіння.
Розрізняють три стадії воронки випуску: воронка прогину, впровадження і провалу. Сипучі матеріали витікають з об'ємів, які приймають за еліпсоїди обертання (т. зв. еліпсоїди випуску). Частинки, розташовані на їх поверхні, рухаються за параболічними траєкторіями і приходять до випускного отвору одночасно. При випуску корисної копалини рухається тільки певна частина її маси в зоні еліпсоїда розпушення. Ця зона поступово досягає області впливу випускного отвору. Поза цією зоною частинки залишаються нерухомими. Коли вершина еліпсоїда розпушення перейде за площину контакту між корисною копалиною і покриваючими породами, останні починають зміщатися. Поверхня контакту набуває форми воронки (воронка прогину), при досягненні якою випускного отвору починається випуск корисної копалини разом з породою. У цьому положенні воронка випуску виявляється у вигляді воронки впровадження. При виході еліпсоїда розпушення до поверхні матеріалу в ємкості утворюється третя стадія воронки випуску воронка провалу. Найкраще усереднення досягається в режимі воронки впрова-дження — тоді при випуску перемішуються всі шари матеріалу бункера.
По-друге, усереднення досягається шляхом послідовного завантаження чарунок акумулюючих бункерів вугіллям, що надходить на збагачувальну фабрику, і паралельного вивантаження із всіх або більшої частини чарунок дозволяє одержати на збірному конвеєрі достатньо однорідну суміш зі значно меншими коливаннями показниками якості, ніж у вихідній сировині. Такий спосіб усереднення вугілля застосовують на групових і центральних вуглезбагачувальних фабриках.
На багатьох вуглезбагачувальних фабриках акумулюючі бункери виконують роль дозувальних відділень, де виконується шихтування з вугілля різних марок або різних шахтогруп. \
Для акумулювання вугілля на фабриках використовують прямокутні бункери з пірамідальними або нахиленими днищами і циліндричні бункери силосного типу.
Прямокутні бункери з нахиленими днищами застосовують головним чином на антрацитових збагачувальних фабриках, де не бажане подрібнення і збереження сортності відіграє першорядну роль. Циліндричні бункери з конічною розвантажувальною частиною забезпечують краще вивантаження вугілля і зменшують імовірність його затримання. У вугільній промисловості як типові прийняті дворядні бункери силосного типу діаметром 12 м, місткістю 2500 або 1600 т у залежності від їхньої висоти. Запас вугілля в дозувально-акумулюючих бункерах повинен забезпечити 13–20-годинну безперебійну роботу фабрики.
Розподілення вугілля по бункерах здійснюється реверсивними пересувними стрічковими конвеєрами або стрічковими конвеєрами з пересувним розвантажувальним візком. Вивантаження вугілля з бункерів здійснюється живильниками різних типів. Для зменшення подрібнення вугілля в бункерах застосовують каскадні і спіральні спуски. Для запобігання зависання вугілля застосовують спеціальні комплексні засоби, пов'язані з вибором раціональної форми бункера, облицюванням розвантажувальної частини гладким матеріалом, збільшенням перетину випускного отвора і застосуванням примусових засобів обвалення склепінчастих зависань.
Кожний бункер дозувального відділення призначається для приймання вугілля визначеної марки або шахтогрупи. Вивантаження вугілля з бункерів здійснюється в строго заданій пропорції згідно з планом складання багатомарочної шихти. Частинна участь вугілля, що вивантажується з кожної чарунки бункера, розраховується таким чином, щоб одержана суміш була не тільки однорідною за якістю, але й відповідала визначеним показникам якості (наприклад, за вмістом сірки, зольністю, виходом летких речовин і т. ін.).
Ефективність усереднення і шихтування вугілля залежать від кількості чарунок бункерів, що працюють одночасно. Зі збільшенням числа чарунок зростає ймовірність взаємної компенсації максимальних і мінімальних значень показників, яки характеризують якість компонентів, що входять до складу суміші, відхилення якісних показників від середніх значень зменшується і рівномірність складу вугілля підвищується.
Усереднення забезпечує стабілізацію технологічного процесу на оптимальному рівні й спрощує роботу засобів автоматизації, а також дозволяє підвищити продуктивність збагачувальної фабрики, якість концентрату і ступінь вилучення органічної маси.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Смирнов В. О., Сергєєв П. В., Білецький В. С. Технологія збагачення вугілля. Навчальний посібник. — Донецьк: Східний видавничий дім, — 2011. — 476 с.
- К вопросу автоматизации комплексов усреднения-обогащения на углеобогатительных фабриках / А. А. Иванов, А. И. Лазорин, В. С. Белецкий // Трета конференция по автоматизация на миннодоби-вната промишленост, Варна (България), 17–19 май 1976 г. — [Варна, 1976]. — С. 74–81
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Userednennya vugillya kompleks tehnologichnih operacij ta organizacijnih zahodiv metoyu yakih ye dosyagnennya odnoridnih vlastivostej pereroblyuvanoyi masi vugillya Zagalnij opisPolyagaye u zmishuvanni ta virivnyuvanni skladu i vlastivostej vugillya riznih abo rodovish pered zbagachennyam abo koksuvannyam O v najchastishe zdijsnyuyetsya shlyahom posharovogo zavantazhennya vugillya riznogo skladu i yakosti v bunkeri silosi i podalshogo dozovanogo vivantazhennya jogo u zvorotnij poslidovnosti na strichku konveyera Krim togo userednennyu vugillya spriyaye poperednij podil sostava vagoniv skladu na kolesah na dvi vervech ki z riznimi yakisnimi parametrami napr zolnistyu odnochasna regulovana podacha yih na dva paralelno pracyuyuchi vagonoperekidachi z podalshim zmishuvannyam oderzhanih potokiv materialu na konveyeri U svitovij praktici vidomi specialni userednyuvalni ustanovki dlya prigotuvannya shihti z vugillya riznih postachalnikiv Transportnij ceh metalurgijnogo pidpriyemstva analog transportnogo cehu koksohimzavodu Osnovni etapi i sposobi userednennya vugillyaPervinne userednennya zasobami transportnogo cehu Transportni cehi i vugleprijmalni dilnici koksohimzavodiv tezh mayut velikij potencial userednennya Tak pri dvoh liniyah vivantazhennya vihidnogo vugillya dvi paralelni koliyi dva vagonoperekidachi dvi vugleprijmalni yami vagoni na paralelnih liniyah mozhna i treba vstanovlyuvati tak shob harakteristiki materialu v nih maksimalno vidriznyalisya napriklad za zolnistyu sirchististyu tosho Tak yak u podalshomu vivantazhenij material z dvoh linij nadhodit na odin zbirnij konveyer to same na nomu ukladayutsya dva shari z maksimalno kontrastnimi harakteristikami i vidbuvayetsya efektivne userednennya materialu Shema formuvannya shtabelyu a i zaboru korisnoyi kopalini zi skladu b Userednennya na vidkritih skladah Dostatno efektivne userednennya vugillya dosyagayetsya na skladah sirovini sho osnasheni mostovimi grejfernimi kranami shtabeleukladachami ekskavatorami zabirnimi mashinami abo perevantazhuvachami Userednennya vugillya na takih skladah zdijsnyuyetsya shlyahom zakladki shtabeliv gorizontalnimi sharami po vsij ploshi sho vidvedena dlya danogo sortu marki abo shahtogrupi i zaboru korisnoyi kopalini vertikalno do gorizontalnih shariv Userednennyu na skladah zvichajno piddayutsya veliki masi vugillya sho nakopichuyutsya protyagom znachnogo chasu Masa vugillya sho vidbirayetsya dlya potochnogo virobnictva skladayetsya z mnozhini nevelikih porcij yaki vzyati z kozhnogo gorizontalnogo sharu Takim chinom userednena sumish predstavlena vugillyam riznih vidvantazhuvanih partij i riznih terminiv nadhodzhennya Cej sposib userednennya dozvolyaye virivnyati kolivannya yakisnih pokaznikiv ale chastinna uchast skladovih v oderzhanij sumishi ne reglamentovana i maye vipadkovij harakter zumovlenij nerivnomirnistyu nadhodzhennya korisnoyi kopalini Takij sposib userednennya harakternij dlya vuglezbagachuvalnih fabrik pri koksohimzavodah Zapas vugillya na skladi povinen skladati 6 7 dobovu normu dlya bezperebijnogo postachannya koksovih pechej Userednennya v bunkerah Shema userednennya korisnoyi kopalini v bunkerah 1 zavantazhuvalnij konveyer 2 rozvantazhuvalnij vizok 3 bunker 4 zhivilnik 5 rozvantazhuvalnij konveyer Efektivne userednennya dosyagayetsya za dopomogoyu akumulyuyuchih bunkeriv Po pershe kozhen bunker pri pravilnij jogo ekspluataciyi vzhe ye userednyuvalnim aparatom Na efektivnist userednennya vugillya u bunkerah vplivaye sposib yih zapovnennya j rezhim vivantazhennya Pri zavantazhenni bunkera v odnu tochku potik vugillya padayuchi na konus sho utvoryuyetsya rozbivayetsya na bezlich tonkih potokiv yaki ruhayutsya po poverhni konusa vid centru do periferiyi pid kutom prirodnogo ukosu Pri vivantazhenni bunkera materiali ruhayutsya vid periferiyi do centru j napravlyayutsya do vipusknogo otvoru odnochasno velikim chislom potokiv peretinayuchi pokladeni v bunker shari vugillya Takij harakter ruhu materialu j spriyaye jogo userednennyu Inshimi slovami userednennya v bunkeri zalezhit vid voronki vipusku poslidovnogo polozhennya poverhni kontaktu mizh sharami sipkogo materialu pri pochatkovomu posharovomu ukladenni i vipusku yih z bunkera pid diyeyu sili tyazhinnya Rozriznyayut tri stadiyi voronki vipusku voronka proginu vprovadzhennya i provalu Sipuchi materiali vitikayut z ob yemiv yaki prijmayut za elipsoyidi obertannya t zv elipsoyidi vipusku Chastinki roztashovani na yih poverhni ruhayutsya za parabolichnimi trayektoriyami i prihodyat do vipusknogo otvoru odnochasno Pri vipusku korisnoyi kopalini ruhayetsya tilki pevna chastina yiyi masi v zoni elipsoyida rozpushennya Cya zona postupovo dosyagaye oblasti vplivu vipusknogo otvoru Poza ciyeyu zonoyu chastinki zalishayutsya neruhomimi Koli vershina elipsoyida rozpushennya perejde za ploshinu kontaktu mizh korisnoyu kopalinoyu i pokrivayuchimi porodami ostanni pochinayut zmishatisya Poverhnya kontaktu nabuvaye formi voronki voronka proginu pri dosyagnenni yakoyu vipusknogo otvoru pochinayetsya vipusk korisnoyi kopalini razom z porodoyu U comu polozhenni voronka vipusku viyavlyayetsya u viglyadi voronki vprovadzhennya Pri vihodi elipsoyida rozpushennya do poverhni materialu v yemkosti utvoryuyetsya tretya stadiya voronki vipusku voronka provalu Najkrashe userednennya dosyagayetsya v rezhimi voronki vprova dzhennya todi pri vipusku peremishuyutsya vsi shari materialu bunkera Po druge userednennya dosyagayetsya shlyahom poslidovnogo zavantazhennya charunok akumulyuyuchih bunkeriv vugillyam sho nadhodit na zbagachuvalnu fabriku i paralelnogo vivantazhennya iz vsih abo bilshoyi chastini charunok dozvolyaye oderzhati na zbirnomu konveyeri dostatno odnoridnu sumish zi znachno menshimi kolivannyami pokaznikami yakosti nizh u vihidnij sirovini Takij sposib userednennya vugillya zastosovuyut na grupovih i centralnih vuglezbagachuvalnih fabrikah Na bagatoh vuglezbagachuvalnih fabrikah akumulyuyuchi bunkeri vikonuyut rol dozuvalnih viddilen de vikonuyetsya shihtuvannya z vugillya riznih marok abo riznih shahtogrup Dlya akumulyuvannya vugillya na fabrikah vikoristovuyut pryamokutni bunkeri z piramidalnimi abo nahilenimi dnishami i cilindrichni bunkeri silosnogo tipu Pryamokutni bunkeri z nahilenimi dnishami zastosovuyut golovnim chinom na antracitovih zbagachuvalnih fabrikah de ne bazhane podribnennya i zberezhennya sortnosti vidigraye pershoryadnu rol Cilindrichni bunkeri z konichnoyu rozvantazhuvalnoyu chastinoyu zabezpechuyut krashe vivantazhennya vugillya i zmenshuyut imovirnist jogo zatrimannya U vugilnij promislovosti yak tipovi prijnyati dvoryadni bunkeri silosnogo tipu diametrom 12 m mistkistyu 2500 abo 1600 t u zalezhnosti vid yihnoyi visoti Zapas vugillya v dozuvalno akumulyuyuchih bunkerah povinen zabezpechiti 13 20 godinnu bezperebijnu robotu fabriki Rozpodilennya vugillya po bunkerah zdijsnyuyetsya reversivnimi peresuvnimi strichkovimi konveyerami abo strichkovimi konveyerami z peresuvnim rozvantazhuvalnim vizkom Vivantazhennya vugillya z bunkeriv zdijsnyuyetsya zhivilnikami riznih tipiv Dlya zmenshennya podribnennya vugillya v bunkerah zastosovuyut kaskadni i spiralni spuski Dlya zapobigannya zavisannya vugillya zastosovuyut specialni kompleksni zasobi pov yazani z viborom racionalnoyi formi bunkera oblicyuvannyam rozvantazhuvalnoyi chastini gladkim materialom zbilshennyam peretinu vipusknogo otvora i zastosuvannyam primusovih zasobiv obvalennya sklepinchastih zavisan Kozhnij bunker dozuvalnogo viddilennya priznachayetsya dlya prijmannya vugillya viznachenoyi marki abo shahtogrupi Vivantazhennya vugillya z bunkeriv zdijsnyuyetsya v strogo zadanij proporciyi zgidno z planom skladannya bagatomarochnoyi shihti Chastinna uchast vugillya sho vivantazhuyetsya z kozhnoyi charunki bunkera rozrahovuyetsya takim chinom shob oderzhana sumish bula ne tilki odnoridnoyu za yakistyu ale j vidpovidala viznachenim pokaznikam yakosti napriklad za vmistom sirki zolnistyu vihodom letkih rechovin i t in Efektivnist userednennya i shihtuvannya vugillya zalezhat vid kilkosti charunok bunkeriv sho pracyuyut odnochasno Zi zbilshennyam chisla charunok zrostaye jmovirnist vzayemnoyi kompensaciyi maksimalnih i minimalnih znachen pokaznikiv yaki harakterizuyut yakist komponentiv sho vhodyat do skladu sumishi vidhilennya yakisnih pokaznikiv vid serednih znachen zmenshuyetsya i rivnomirnist skladu vugillya pidvishuyetsya Userednennya zabezpechuye stabilizaciyu tehnologichnogo procesu na optimalnomu rivni j sproshuye robotu zasobiv avtomatizaciyi a takozh dozvolyaye pidvishiti produktivnist zbagachuvalnoyi fabriki yakist koncentratu i stupin viluchennya organichnoyi masi Div takozhUserednennya girnictvo LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s Smirnov V O Sergyeyev P V Bileckij V S Tehnologiya zbagachennya vugillya Navchalnij posibnik Doneck Shidnij vidavnichij dim 2011 476 s K voprosu avtomatizacii kompleksov usredneniya obogasheniya na ugleobogatitelnyh fabrikah A A Ivanov A I Lazorin V S Beleckij Treta konferenciya po avtomatizaciya na minnodobi vnata promishlenost Varna Blgariya 17 19 maj 1976 g Varna 1976 S 74 81