Трохи м Титович Усе нко 18 05 1881 11 09 1952 український фахівець з механічної технології металів Професор Київського п

Трохи́м Титович Усе́нко (18.05.1881-11.09.1952) — український фахівець з механічної технології металів. Професор Київського політехнічного інституту.

Трохим Титович Усенко
Народився	1881
Помер	1952(1952)
Місце проживання	УРСР, УНР
Країна	УНР
Галузь	теплотехніка
Заклад	Київський політехнічний інститут, Науково-дослідна кафедра теплотехніки
Посада	завідувач кафедри парових котлів
Вчене звання	професор

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Усенко.

Репресований на початку 1930-х років.

Біографія

У 1911 році був штатним молодшим лаборантом у лабораторії з випробувань парових котлів Київського політехнічного інституту.

У 1917-1920 завідував кафедрою прикладної механіки Уральського гірничого інституту, полагодив там електростанцію. У 1919 році після захоплення Єкатеринбургу більшовиками від'їжджав до Владивостока, але невдовзі повернувся.

З 1922 року очолив кафедру теплртехніки КПІ. У вересні 1926 року очолив створену Головнаукою УРСР Науково-дослідну кафедру теплотехніки при механічному факультеті КПІ. До складу кафедри увійшло 28 спеціалістів, за розміром вона була другою в інституті. Серед співробітників кафедри були , Олекса Ступін, Ладижинський І. А., с.н.с. Синеуцький В. В., інженери Шелковников Л. М., Брегман Я. М. Аспірантами кафедри були Михайло Кондак, Іван Швець, Джуваго В. А., Барановський М. А., Сердюків П. Т., Бертов В. Я. та інші.

У 1928—1930 роках завідував кафедрою парових котлів КПІ.

Надалі заарештований ОДПУ. Вочевидь працював разом з Леонідом Рамзіним, засудженим за «справою Промпартії», у московському ОТБ-11, де було створено перший у СРСР прямоточний котел. Амністований у лютому 1936 року разом з Рамзіним та іншими інженерами за підтримки Наркомату важкого машинобудування СРСР.

У 1945-1952 роках завідував кафедрою котельних установок ^[ru] і паралельно був деканом енергетичного факультету.

Нагороджений Сталінської премією З-го ступеня за видатні винаходи та корінні удосконалення методів виробничої праці, а саме за розробку й впровадження до промисловості внутрішньоциліндрового мастила поршневих машин графітом.

Наукові праці

Усенко, Т. Т. (1920). К вопросу о передаче тепла лучеиспусканием. Известия Уральского государственного университета. 1920. Т. 1. — с. 17-32. (рос.)
Усенко, Т. Т. Як треба палити в паровиках. Київ, 1924.
Усенко Т. Т. О связи ВТУЗов с производством // Вісті Київського політехнічного інституту. − 1926. — Кн. 3. — С. 56–63.(рос.)

Примітки

Усенко Трофим Титович. Химическое машиностроение и химическая промышленность(рос.)
Шорин А. Г. Два года, о которых мы забыли (Уральский горный институт в 1917-1919 гг.) // Известия УГГУ. 2016. №4 (44)(рос.)
А. Г. Шорин. Здания Уральского Горного // Известия УГГУ. 2017. Вып. 1(45). С. 109–125(рос.)
. Архів оригіналу за 18 лютого 2018. Процитовано 17 лютого 2018.
Кафедра атомних електричних станцій і інженерної теплофізики. НТУУ КПІ імені Ігоря Сикорського
ОТБ — особливе технічне бюро, спеціальна тюрма для інженерів у складі тюрем ОГПУ та ГУЛАГ. Сделано в СССР — Сделано в ГУЛаге. Бессмертный барак(рос.)
Экспериментальная ТЭЦ / ОТБ-11. Топография террора — Москва. Общество «Мемориал»(рос.)
Постановление ЦИК СССР от 04.02.1936. «Об амнистии Рамзина Л. К., Ларичева В. А., Очкина В. И., Булашевича А. Ф., Иваницкого Н. М., Прасолова М. Н., Рунова В. И., Сбродова В. А. и Усенко Т. Т.» [ 2018-02-18 у Wayback Machine.](рос.)

Література

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .

Посилання

Марина Мірошниченко. До історії парових машин. КП, 2020, 1

Це незавершена стаття про українського науковця.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[михм-1] Усенко Трофим Титович. Химическое машиностроение и химическая промышленность(рос.)

[2] Шорин А. Г. Два года, о которых мы забыли (Уральский горный институт в 1917-1919 гг.) // Известия УГГУ. 2016. №4 (44)(рос.)

[3] А. Г. Шорин. Здания Уральского Горного // Известия УГГУ. 2017. Вып. 1(45). С. 109–125(рос.)

[4] . Архів оригіналу за 18 лютого 2018. Процитовано 17 лютого 2018.

[5] Кафедра атомних електричних станцій і інженерної теплофізики. НТУУ КПІ імені Ігоря Сикорського

[6] ОТБ — особливе технічне бюро, спеціальна тюрма для інженерів у складі тюрем ОГПУ та ГУЛАГ. Сделано в СССР — Сделано в ГУЛаге. Бессмертный барак(рос.)

[7] Экспериментальная ТЭЦ / ОТБ-11. Топография террора — Москва. Общество «Мемориал»(рос.)

[8] Постановление ЦИК СССР от 04.02.1936. «Об амнистии Рамзина Л. К., Ларичева В. А., Очкина В. И., Булашевича А. Ф., Иваницкого Н. М., Прасолова М. Н., Рунова В. И., Сбродова В. А. и Усенко Т. Т.» [ 2018-02-18 у Wayback Machine.](рос.)