Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Координати 13 32 пд ш 167 20 сх д 13 533 пд ш 167 333 сх д 13 533 167 333 Урепарапара також відомий як скорочено Парапар

Урепарапара

Урепарапара

Координати: 13°32′ пд. ш. 167°20′ сх. д. / 13.533° пд. ш. 167.333° сх. д. / -13.533; 167.333

Урепарапара (також відомий як скорочено Парапара; колись відомий як острів Блай) - третій за величиною острів у групі Бенкс на півночі Вануату після Гауа та Вануа-Лава.

Урепарапара
image
Карта
image
Карта острова
Географія
13°32′ пд. ш. 167°20′ сх. д. / 13.533° пд. ш. 167.333° сх. д. / -13.533; 167.333Координати: 13°32′ пд. ш. 167°20′ сх. д. / 13.533° пд. ш. 167.333° сх. д. / -13.533; 167.333{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку
АкваторіяТихий океан
Архіпелаг,
Площа39 км²
Довжина8,3 км
Ширина7,7 км
Найвища точка14 м
Країна
image
(Адм. одиниця)Провінція Торба
Населення437
image
image
Урепарапара
Урепарапара (Вануату)

Клімат на острові вологий тропічний. Середньорічна кількість опадів перевищує 4000 мм. Урепарапара піддається частим землетрусам і циклонам.

Географія

Острів Урепарапара — це старий вулканічний конус, який на його східному узбережжі пробило море. Бухта, що утворилася, відома як Divers' Bay і Löyöp [løjøp] однойменною місцевою мовою. Крім цього поглиблення, острів має круглу форму з діаметром 15 км. Площа території становить 39 км2.

Історія

Першим зареєстрованим європейцем, який прибув до Урепарапара, був іспанський дослідник Педро Фернандес де Кірос 15 червня 1606 року. Він вперше назвав острів Пілар де Сарагоса; однак пізніше він і його капелан Фрай Мартін де Мунілья позначили його як Nuestra Señora de Montserrate.

У 1789 році острів був знову відкритий Вільямом Блаєм під час його подорожі з Тонга до Тимору після заколоту на Баунті. Після цього Урепарапара деякий час був відомий під назвою Острів Блай.

Населення і культура

Населення

Населення на 2009 рік становило 437 осіб. На острові три села. Головне село — Лір. Інші — Лехалі (на західному узбережжі) і Лек’янґл.

Мови

На острові розмовляють двома мовами: лехалі та лейоп, якими розмовляють відповідно 200 і 240 осіб.

У своєму огляді мовних різновидів регіону 1885 року місіонер і лінгвіст Роберт Кодрінгтон описав острів як батьківщину двох мовних різновидів, які він називає ретан на заході та бей на сході. Порівняння його опису із сучасними даними показує, що ретан була тією ж мовою, що й сучасна лехалі; в той час як затока, очевидно, була предком Löyöp (також називається Divers Bay сьогодні).

Кодрінгтон розглядає Ретан і Бей як два діалекти однієї мови, яку він називає норбарською; однак численні відмінності між ними, які він цитує, свідчать про те, що їх можна було розглядати як дві різні мови. Недавнє дослідження лінгвіста А. Франсуа підтверджує, що це дві окремі мови.

Усна історія Урепарапари, як цитується в різних джерелах, повідомляє, що нинішнє населення затоки (мовці лейоп) включає нащадків біженців, які були вихідцями з сусідніх островів Рова: вони були змушені мігрувати до Урепарапари через подію, яку іноді описують як цунамі в 1930-х роках або циклон в 1950-х роках. Цілком ймовірно, що сучасна мова лейоп утворилася в результаті злиття двох мовних різновидів: оригінального діалекту затоки, описаного Кодрінгтоном (1885), і діалекту, яким спочатку говорили на Рова – тепер безлюдному архіпелазі.

Глотометричне дослідження островів Бенкс у 2014 році показало, що Лейоп близький до Мвотлапа та Волоу, тоді як Лехалі поділяє елементи як з Лойоп, так і з Ло-Тога на островах Торрес.

Назва острова

Ім'я Урепарапара [ureparapara] відображає те, як острів названо мовою мота, яку колись обрали місіонери наприкінці 19 ст. як мову відліку для цієї території.

Місцева назва острова — Noypēypay [nɔjpɪjˈpaj] в Lehali та Aö [aˈø] в Льойопі. Інші назви острова включають Mwotlap Nōybaybay [nʊjpajˈpaj], Vurës Ōrbarbar [orᵐbarˈᵐbar] і Lakon Ōlpaapaa [ʊlpaːˈpaː]. За винятком терміну Löyöp (невідомого походження), назви походять від прото-Торрес-Бенкс *[na] ureᵐbaraᵐbara, що можна розуміти як «острів схилів» (прото-Торрес-Бенкс *ure «острів» має споріднені слова, такі як Tamambo ure [ˈure]). Назва Норбарбар, яку Кодрінгтон назвав для острова, також має таке ж походження.

Історичні місця

Урепарапара, як відомо, містить історичні місця, виготовлені з коралового каменю, які називаються Nowon і Votwos у Лехалі. Ці села предків, розташовані всередині лісу, були покинуті в 19 столітті, але збереглися під рослинністю; їх було запропоновано включити до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Одним із найвідоміших місць є кам’яна платформа заввишки 12 футів під назвою Votwos. Раніше вони служили церемоніальним майданчиком для гучних церемоній виставлення оцінок, відомих як sok або nsok в лехалі, і згадуються в антропологічній літературі як suqe або sukwe (за назвою в моті).

Зараз ці місця відвідують лише з церемоніальними цілями, оскільки сьогодні більшість людей живуть уздовж узбережжя.

Список літератури

  1. Kelly, Celsus, O.F.M. La Austrialia del Espiritu Santo. The Journal of Fray Martín de Munilla O.F.M. and other documents relating to the Voyage of Pedro Fernández de Quirós to the South Sea (1605-1606) and the Franciscan Missionary Plan (1617-1627) Cambridge, 1966, p.121.
  2. See A chart of islands to the north of the New Hebrides discovered by Captain William Bligh.
  3. See p.162 of Ida Lee. 1920. Captain Bligh’s second voyage to the South Sea. Longmans, Green.
  4. See for example The Journal of the Royal Geographical Society, 1834.
  5. (Звіт). {{}}: |archive-date= вимагає |archive-url= (); Вказано більш, ніж один |archivedate= та |archive-date= (); Пропущений або порожній |title= ()Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  6. Lebot, Vincent & Pierre Cabalion. 1988. Kavas of Vanuatu. Cultivars of Piper methysticum. Forst. Technical Paper 195, p.54.
  7. Maffi & Taylor, 1977, "The mosquitoes of the Banks and Torres island groups of the South Pacific".
  8. ; see also Detailed list and map of the Banks and Torres languages.
  9. , pp.384–391.
  10. , p.4.
  11. .
  12. , p.39.
  13. , p.97.
  14. , p.183.
  15. "The Nowon and Votwos of Ureparapara", Tentative list for UNESCO World Heritage sites (homepage of UNESCO).
  16. , p.234.

Бібліографія

  • (1885). The Melanesian Languages. Т. 47. Oxford: Clarendon Press. с. 25—60.
  • (2012), The dynamics of linguistic diversity: Egalitarian multilingualism and power imbalance among northern Vanuatu languages (PDF), International Journal of the Sociology of Language, 2012 (214): 85—110, doi:10.1515/ijsl-2012-0022
  • François, Alexandre (2013), Shadows of bygone lives: The histories of spiritual words in northern Vanuatu (PDF), у Mailhammer, Robert (ред.), Lexical and structural etymology: Beyond word histories, Studies in Language Change, т. 11, Berlin: DeGruyter Mouton, с. 185—244, ISBN 
  • François, Alexandre (2014), Trees, Waves and Linkages: Models of Language Diversification, у Bowern, Claire; Evans, Bethwyn (ред.), The Routledge Handbook of Historical Linguistics, London: Routledge, с. 161—189, ISBN .
  • François, Alexandre; Franjieh, Michael; Lacrampe, Sébastien; Schnell, Stefan (2015), The exceptional linguistic density of Vanuatu (PDF), у François, Alexandre; Lacrampe, Sébastien; Franjieh, Michael; Schnell, Stefan (ред.), The Languages of Vanuatu: Unity and Diversity, Studies in the Languages of Island Melanesia, Canberra: Asia Pacific Linguistics Open Access, с. 1—21, ISBN .
  • (1972). The languages of the New Hebrides: A checklist and general survey. У Beaumont (ред.). Papers in Linguistics of Melanesia, Series A-33. Pacific Linguistics..
  • Vienne, Bernard (1984). Gens de Motlav - Idéologie et pratique sociale en Mélanésie. Société des Océanistes. Paris: ORSTOM..
  •  

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Koordinati 13 32 pd sh 167 20 sh d 13 533 pd sh 167 333 sh d 13 533 167 333 Ureparapara takozh vidomij yak skorocheno Parapara kolis vidomij yak ostriv Blaj tretij za velichinoyu ostriv u grupi Benks na pivnochi Vanuatu pislya Gaua ta Vanua Lava UreparaparaKarta Karta ostrovaGeografiya13 32 pd sh 167 20 sh d 13 533 pd sh 167 333 sh d 13 533 167 333 Koordinati 13 32 pd sh 167 20 sh d 13 533 pd sh 167 333 sh d 13 533 167 333 coordinates ne mozhna mati bilsh nizh odin pervinnij teg na storinkuAkvatoriyaTihij okeanArhipelag Plosha39 km Dovzhina8 3 kmShirina7 7 kmNajvisha tochka14 mKrayinaAdm odinicyaProvinciya TorbaNaselennya437UreparaparaUreparapara Vanuatu Klimat na ostrovi vologij tropichnij Serednorichna kilkist opadiv perevishuye 4000 mm Ureparapara piddayetsya chastim zemletrusam i ciklonam GeografiyaOstriv Ureparapara ce starij vulkanichnij konus yakij na jogo shidnomu uzberezhzhi probilo more Buhta sho utvorilasya vidoma yak Divers Bay i Loyop lojop odnojmennoyu miscevoyu movoyu Krim cogo pogliblennya ostriv maye kruglu formu z diametrom 15 km Plosha teritoriyi stanovit 39 km2 IstoriyaPershim zareyestrovanim yevropejcem yakij pribuv do Ureparapara buv ispanskij doslidnik Pedro Fernandes de Kiros 15 chervnya 1606 roku Vin vpershe nazvav ostriv Pilar de Saragosa odnak piznishe vin i jogo kapelan Fraj Martin de Munilya poznachili jogo yak Nuestra Senora de Montserrate U 1789 roci ostriv buv znovu vidkritij Vilyamom Blayem pid chas jogo podorozhi z Tonga do Timoru pislya zakolotu na Baunti Pislya cogo Ureparapara deyakij chas buv vidomij pid nazvoyu Ostriv Blaj Naselennya i kulturaNaselennya Naselennya na 2009 rik stanovilo 437 osib Na ostrovi tri sela Golovne selo Lir Inshi Lehali na zahidnomu uzberezhzhi i Lek yangl Movi Na ostrovi rozmovlyayut dvoma movami lehali ta lejop yakimi rozmovlyayut vidpovidno 200 i 240 osib U svoyemu oglyadi movnih riznovidiv regionu 1885 roku misioner i lingvist Robert Kodrington opisav ostriv yak batkivshinu dvoh movnih riznovidiv yaki vin nazivaye retan na zahodi ta bej na shodi Porivnyannya jogo opisu iz suchasnimi danimi pokazuye sho retan bula tiyeyu zh movoyu sho j suchasna lehali v toj chas yak zatoka ochevidno bula predkom Loyop takozh nazivayetsya Divers Bay sogodni Kodrington rozglyadaye Retan i Bej yak dva dialekti odniyeyi movi yaku vin nazivaye norbarskoyu odnak chislenni vidminnosti mizh nimi yaki vin cituye svidchat pro te sho yih mozhna bulo rozglyadati yak dvi rizni movi Nedavnye doslidzhennya lingvista A Fransua pidtverdzhuye sho ce dvi okremi movi Usna istoriya Ureparapari yak cituyetsya v riznih dzherelah povidomlyaye sho ninishnye naselennya zatoki movci lejop vklyuchaye nashadkiv bizhenciv yaki buli vihidcyami z susidnih ostroviv Rova voni buli zmusheni migruvati do Ureparapari cherez podiyu yaku inodi opisuyut yak cunami v 1930 h rokah abo ciklon v 1950 h rokah Cilkom jmovirno sho suchasna mova lejop utvorilasya v rezultati zlittya dvoh movnih riznovidiv originalnogo dialektu zatoki opisanogo Kodringtonom 1885 i dialektu yakim spochatku govorili na Rova teper bezlyudnomu arhipelazi Glotometrichne doslidzhennya ostroviv Benks u 2014 roci pokazalo sho Lejop blizkij do Mvotlapa ta Volou todi yak Lehali podilyaye elementi yak z Lojop tak i z Lo Toga na ostrovah Torres Nazva ostrova Im ya Ureparapara ureparapara vidobrazhaye te yak ostriv nazvano movoyu mota yaku kolis obrali misioneri naprikinci 19 st yak movu vidliku dlya ciyeyi teritoriyi Misceva nazva ostrova Noypeypay nɔjpɪjˈpaj v Lehali ta Ao aˈo v Lojopi Inshi nazvi ostrova vklyuchayut Mwotlap Nōybaybay nʊjpajˈpaj Vures Ōrbarbar orᵐbarˈᵐbar i Lakon Ōlpaapaa ʊlpaːˈpaː Za vinyatkom terminu Loyop nevidomogo pohodzhennya nazvi pohodyat vid proto Torres Benks na ureᵐbaraᵐbara sho mozhna rozumiti yak ostriv shiliv proto Torres Benks ure ostriv maye sporidneni slova taki yak Tamambo ure ˈure Nazva Norbarbar yaku Kodrington nazvav dlya ostrova takozh maye take zh pohodzhennya Istorichni miscya Ureparapara yak vidomo mistit istorichni miscya vigotovleni z koralovogo kamenyu yaki nazivayutsya Nowon i Votwos u Lehali Ci sela predkiv roztashovani vseredini lisu buli pokinuti v 19 stolitti ale zbereglisya pid roslinnistyu yih bulo zaproponovano vklyuchiti do spisku vsesvitnoyi spadshini YuNESKO Odnim iz najvidomishih misc ye kam yana platforma zavvishki 12 futiv pid nazvoyu Votwos Ranishe voni sluzhili ceremonialnim majdanchikom dlya guchnih ceremonij vistavlennya ocinok vidomih yak sok abo nsok v lehali i zgaduyutsya v antropologichnij literaturi yak suqe abo sukwe za nazvoyu v moti Zaraz ci miscya vidviduyut lishe z ceremonialnimi cilyami oskilki sogodni bilshist lyudej zhivut uzdovzh uzberezhzhya Spisok literaturiKelly Celsus O F M La Austrialia del Espiritu Santo The Journal of Fray Martin de Munilla O F M and other documents relating to the Voyage of Pedro Fernandez de Quiros to the South Sea 1605 1606 and the Franciscan Missionary Plan 1617 1627 Cambridge 1966 p 121 See A chart of islands to the north of the New Hebrides discovered by Captain William Bligh See p 162 of Ida Lee 1920 Captain Bligh s second voyage to the South Sea Longmans Green See for example The Journal of the Royal Geographical Society 1834 Zvit a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite report title Shablon Cite report cite report a archive date vimagaye archive url dovidka Vkazano bilsh nizh odin archivedate ta archive date dovidka Propushenij abo porozhnij title dovidka Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Lebot Vincent amp Pierre Cabalion 1988 Kavas of Vanuatu Cultivars of Piper methysticum Forst Technical Paper 195 p 54 Maffi amp Taylor 1977 The mosquitoes of the Banks and Torres island groups of the South Pacific see also Detailed list and map of the Banks and Torres languages pp 384 391 p 4 p 39 p 97 p 183 The Nowon and Votwos of Ureparapara Tentative list for UNESCO World Heritage sites homepage of UNESCO p 234 Bibliografiya 1885 The Melanesian Languages T 47 Oxford Clarendon Press s 25 60 2012 The dynamics of linguistic diversity Egalitarian multilingualism and power imbalance among northern Vanuatu languages PDF International Journal of the Sociology of Language 2012 214 85 110 doi 10 1515 ijsl 2012 0022 Francois Alexandre 2013 Shadows of bygone lives The histories of spiritual words in northern Vanuatu PDF u Mailhammer Robert red Lexical and structural etymology Beyond word histories Studies in Language Change t 11 Berlin DeGruyter Mouton s 185 244 ISBN 978 1 61451 058 1 Francois Alexandre 2014 Trees Waves and Linkages Models of Language Diversification u Bowern Claire Evans Bethwyn red The Routledge Handbook of Historical Linguistics London Routledge s 161 189 ISBN 978 0 41552 789 7 Francois Alexandre Franjieh Michael Lacrampe Sebastien Schnell Stefan 2015 The exceptional linguistic density of Vanuatu PDF u Francois Alexandre Lacrampe Sebastien Franjieh Michael Schnell Stefan red The Languages of Vanuatu Unity and Diversity Studies in the Languages of Island Melanesia Canberra Asia Pacific Linguistics Open Access s 1 21 ISBN 9781922185235 1972 The languages of the New Hebrides A checklist and general survey U Beaumont red Papers in Linguistics of Melanesia Series A 33 Pacific Linguistics Vienne Bernard 1984 Gens de Motlav Ideologie et pratique sociale en Melanesie Societe des Oceanistes Paris ORSTOM

Дата публікації:
Топ