Стародавнє село Урдовіза розташоване на однойменному півострові Урдовіза на території сьогоднішнього Китена. Археологічними дослідженнями виявлено артефакти ранньої бронзової доби (близько 3000 р. до н.е.). Значна частина стародавніх залишків сьогодні під водою, що робить дослідження надзвичайно складним. Висота над рівнем моря: 15 м.
Урдовіза | |
---|---|
42°14′07″ пн. ш. 27°46′59″ сх. д. / 42.235277777805777077° пн. ш. 27.78305555558377904° сх. д.Координати: 42°14′07″ пн. ш. 27°46′59″ сх. д. / 42.235277777805777077° пн. ш. 27.78305555558377904° сх. д. | |
Країна | Болгарія |
Розташування | Китен (Варненська область) |
Тип | археологічна пам'ятка затока і d |
Урдовіза Урдовіза (Болгарія) | |
Історія
Відразу ж за містом Кітен можна побачити залишки фортеці Урдовіза, розташованої в 35 км від Созополя. Вона існувала з часів Троянської війни (12 ст. до н.е.). Доведено, що тут існувала гавань як в античності, так і в середньовіччя, коли форт був важливою болгарською фортецею і військово-морською базою. Це давнє фракійське поселення, яке знайшло підтвердження в багатих знахідках античних кам'яних якорів і кераміки кінця бронзового століття, архаїчної, класичної і елліністичної кераміки (переважно фрагментів амфор) і фрагментів червоно-залізних римських суден, знайдених у двох бухтах навколо півострова.
Півострів, на якому розташована фортеця, довжиною близько 120 м і шириною від 60 до 80 м, з шийкою, що з'єднує його з материком завширшки 40 м. Узбережжя півострова круте і від 10 до 15 м заввишки, що робить його недоступним з моря. Брати Шкорпіл виявили залишки укріпленої стіни довжиною 100 футів завтовшки 3 м, зроблену з каменю, скріплену білим розчином із шамотом. Стіна була увінчана двома бойовими вежами. Перед нею був виритий глибокий рів. Тепер фортечна стіна межує з півостровом і сушею. Ще наприкінці XIX століття стіна Урдовізи була у доброму стані. Одна з гіпотез полягає в тому, що це був останній порт для експорту поставок до Трої, і його блокування призвело до її краху.
Розкопки фортечної стіни Удовіза, яка є однією з найбільш збережених фортечних стін уздовж узбережжя Чорного моря, виявили 12 сходів, дві оглядові вежі, камін і чітко окреслені двері.
Згідно з легендою, записаною братами Шкорпілями, на південь від Урдовізи проходила через бухту кам'яна стіна до протилежного мису, який зберігав гавань від бур. Кораблі входили через отвір, заблокований залізним ланцюгом.
У затонулому доісторичному поселенні 5000-4000 років тому (рання бронзова доба) палеоорнолог проф. Златозар Боєв відкрив кістки більшої частини об`єктів полювань давніх мешканців. Серед них найчисленніші - німого лебедя (Cylorus olor), баклана великого (Phalacrocorax carbo), норця великого(Podiceps cristatus), червоноголової черні (Aythya ferina), рожевого пелікана (Pelecanus onocrotalus), білоокої черні (Aythya nyroca) і т.д. Цікаві залишки чубатих бакланів (Phalacrocorax aristotelis), які сьогодні мешкаютьі тільки на Добруджанському узбережжі. Всі види водолюбиві , більшість - водоплавні, а для їхнього лова використовувались петлі, сітки, стріли і човни.
Джерела
- Боєв З., Рибаров Г.І. 1990. Орнітофауна затонулого села Урдовіза (нині Кітен) з ранньої бронзової доби. - Археологія, БАН, 2: 53-57.
- Чулпанов Б. (1989), Камінь Шилдс, 102-103, Військове видання, Софія.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Starodavnye selo Urdoviza roztashovane na odnojmennomu pivostrovi Urdoviza na teritoriyi sogodnishnogo Kitena Arheologichnimi doslidzhennyami viyavleno artefakti rannoyi bronzovoyi dobi blizko 3000 r do n e Znachna chastina starodavnih zalishkiv sogodni pid vodoyu sho robit doslidzhennya nadzvichajno skladnim Visota nad rivnem morya 15 m Urdoviza42 14 07 pn sh 27 46 59 sh d 42 235277777805777077 pn sh 27 78305555558377904 sh d 42 235277777805777077 27 78305555558377904 Koordinati 42 14 07 pn sh 27 46 59 sh d 42 235277777805777077 pn sh 27 78305555558377904 sh d 42 235277777805777077 27 78305555558377904Krayina BolgariyaRoztashuvannya Kiten Varnenska oblast Tip arheologichna pam yatka zatoka i dUrdovizaUrdoviza Bolgariya German ShkorpilIstoriyaVidrazu zh za mistom Kiten mozhna pobachiti zalishki forteci Urdoviza roztashovanoyi v 35 km vid Sozopolya Vona isnuvala z chasiv Troyanskoyi vijni 12 st do n e Dovedeno sho tut isnuvala gavan yak v antichnosti tak i v serednovichchya koli fort buv vazhlivoyu bolgarskoyu forteceyu i vijskovo morskoyu bazoyu Ce davnye frakijske poselennya yake znajshlo pidtverdzhennya v bagatih znahidkah antichnih kam yanih yakoriv i keramiki kincya bronzovogo stolittya arhayichnoyi klasichnoyi i ellinistichnoyi keramiki perevazhno fragmentiv amfor i fragmentiv chervono zaliznih rimskih suden znajdenih u dvoh buhtah navkolo pivostrova Pivostriv na yakomu roztashovana fortecya dovzhinoyu blizko 120 m i shirinoyu vid 60 do 80 m z shijkoyu sho z yednuye jogo z materikom zavshirshki 40 m Uzberezhzhya pivostrova krute i vid 10 do 15 m zavvishki sho robit jogo nedostupnim z morya Brati Shkorpil viyavili zalishki ukriplenoyi stini dovzhinoyu 100 futiv zavtovshki 3 m zroblenu z kamenyu skriplenu bilim rozchinom iz shamotom Stina bula uvinchana dvoma bojovimi vezhami Pered neyu buv viritij glibokij riv Teper fortechna stina mezhuye z pivostrovom i susheyu She naprikinci XIX stolittya stina Urdovizi bula u dobromu stani Odna z gipotez polyagaye v tomu sho ce buv ostannij port dlya eksportu postavok do Troyi i jogo blokuvannya prizvelo do yiyi krahu Rozkopki fortechnoyi stini Udoviza yaka ye odniyeyu z najbilsh zberezhenih fortechnih stin uzdovzh uzberezhzhya Chornogo morya viyavili 12 shodiv dvi oglyadovi vezhi kamin i chitko okresleni dveri Zgidno z legendoyu zapisanoyu bratami Shkorpilyami na pivden vid Urdovizi prohodila cherez buhtu kam yana stina do protilezhnogo misu yakij zberigav gavan vid bur Korabli vhodili cherez otvir zablokovanij zaliznim lancyugom U zatonulomu doistorichnomu poselenni 5000 4000 rokiv tomu rannya bronzova doba paleoornolog prof Zlatozar Boyev vidkriv kistki bilshoyi chastini ob yektiv polyuvan davnih meshkanciv Sered nih najchislennishi nimogo lebedya Cylorus olor baklana velikogo Phalacrocorax carbo norcya velikogo Podiceps cristatus chervonogolovoyi cherni Aythya ferina rozhevogo pelikana Pelecanus onocrotalus bilookoyi cherni Aythya nyroca i t d Cikavi zalishki chubatih baklaniv Phalacrocorax aristotelis yaki sogodni meshkayuti tilki na Dobrudzhanskomu uzberezhzhi Vsi vidi vodolyubivi bilshist vodoplavni a dlya yihnogo lova vikoristovuvalis petli sitki strili i chovni DzherelaBoyev Z Ribarov G I 1990 Ornitofauna zatonulogo sela Urdoviza nini Kiten z rannoyi bronzovoyi dobi Arheologiya BAN 2 53 57 Chulpanov B 1989 Kamin Shilds 102 103 Vijskove vidannya Sofiya