Уральський теплотехнічний науково-дослідний інститут (Інститут «УралВТІ») був заснований 7 грудня 1955. Інститут організований за наказом Міністерства електростанцій від 7 грудня 1955 № 172 / а спочатку як Східний філіал (Москва) з метою посилення науково — технічної допомоги електростанціям Уральських і Східних енергосистем в освоєнні нових видів палива і потужних енергоблоків, розвитку на їх базі наукових досліджень в галузі теплоенергетики.
Основним завданням УралВТІ стало рішення наукових питань підвищення культури експлуатації, надійності і економічності роботи енергообладнання діючих і перспективних станцій. Традиційні роботи, які проводяться Інститутом з самого початку діяльності, — це освоєння енергообладнання нових головних блоків.
За короткий час філія стала повноцінним науково-дослідним інститутом з структурними підрозділами, відповідними основним виробничим цехам ТЕС, з лабораторної, приладової та стендової базою, з колективом висококваліфікованих фахівців. Початок великої діяльності було покладено на Челябінської ТЕЦ-1, де вперше в СРСР була освоєна робота блоку з надвисокими параметрами пари (240 ата, 565 ° C).
Далі під керівництвом ВТІ були розгорнуті роботи по забезпеченню надійної експлуатації котла, живильних насосів, млинів, знесолюючих установок на головному блоці потужністю 200 МВт Південноуральської ГРЕС. Результати досліджень блоку 200 МВт Південноуральської ГРЕС були використані в масовому виробництві по СРСР від Молдови до Далекого Сходу. УралВТІ, як головна наукова організація, виконував роботи з освоєння енергоблоків 300, 500 МВт на Екібастузському вугіллі спільно з персоналом Троїцької ГРЕС, Челябенерго, іншими налагоджувальними організаціями та численними заводами-виробниками складного обладнання. Блоки 200 … 800 МВт на довгі роки стали полігоном для відпрацювання новітніх технологій енергетики. Набутий досвід реалізувався при освоєнні головного енергоблоку потужністю 300 МВт Троїцької ГРЕС на Екибастузському вугіллі, де інститут був призначений головною налагоджувальної організацією. Результати освоєння головного блоку 300 МВт послужили основою для швидкого і широкого впровадження аналогічних блоків на Троїцькій, Рефтінській і Єрмаковській ГРЕС.
У 1970–1980-ті роки УралВТІ брав активну участь у вирішенні масштабного завдання — створення і освоєння якісно нового рівня енергоблоків потужністю 500 і 800 МВт (Пермська ГРЕС).
У 1994 році інститут був перетворений у відкрите акціонерне товариство — ВАТ «УралВТІ».
У 2004 році відповідно до програми реформування науково-проектного комплексу ВАТ РАО «ЄЕС Росії» інститут увійшов до ВАТ [ru]» у складі філії «УралВТІ — Челябенергосетьпроект».
З 18 серпня 2004 Інститут «УралВТІ» разом з Інститутом «Челябенергосетьпроект» склав Філію «УралВТІ — Челябенергосетьпроект» ВАТ «Інженерний центр енергетики Уралу», а з 1 січня 2010 року (з переходом Інституту «Челябенергосетьпроект» до складу Дирекції «Енергомережпроект») є Філією «УралВТІ» компанії.
Найбільш відомі роботи інституту з:
- котельно-топковим пристроям, режимам роботи котлів, використання непроектних палив (водовугільне паливо, гранульоване вугілля, різні паливні суспензії та емульсії);
- системам паливоподачі та паливно-транспортному устаткуванню;
- дослідженню металу обладнання після тривалих термінів експлуатації, діагностиці обладнання, що виробило встановлені строки служби;
- конструкційної міцності і системам кріплення трубопроводів;
- допоміжному устаткуванню і живильних насосів;
- паротурбінних установок, підігрівників високого тиску і деаератора;
- водопідготовці і водним режимам;
- системам мастила;
- дослідженню властивостей палив;
- обмуровочних матеріалів;
- термічній обробці води;
- системам автоматизації (включно АСУП ТЕС, ГРЕС;
- розробки нормативної документації.
Велика робота інституту з вивчення фізико-хімічних, теплотехнічних властивостей енергетичного вугілля нових родовищ, розробці методів оцінки шлаки властивостей вугілля та його сумішей, методів аналізу котлів за умовами шлакування закінчилася виданням у 2004 році нового довідника «Енергетичне вугілля у східній частині Росії і Казахстану». У довіднику наведені відомості про такі показники як: можливість зберігання, сипучі, вибухонебезпечні, шлакувальні властивості вугілля.
Постійна затребуваність галуззю нових розробок викликала необхідність систематичного підвищення кваліфікації співробітників і зростання наукового потенціалу інституту : з 1960 року захищено понад 50 кандидатських і 3 докторських дисертацій.
Найбільш значущі результати виконаних робіт постійно висвітлюються в щомісячних галузевих журналах: «Теплоэнергетика», «Электрические станции», «Энергетик», «Металловедение и термообработка металлов», «Физика металлов и металловедение» та ін. Важливі проблеми енергетики відбивалися у збірниках наукових праць УралВТІ (їх випущено понад 25), а також в 20 книгах і брошурах, авторами яких були співробітники УралВТІ.
Див. також
Джерела
- Сайт ОАО «Инженерный центр энергетики Урала» [ 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
Примітки
- [ru]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Uralskij teplotehnichnij naukovo doslidnij institut Institut UralVTI buv zasnovanij 7 grudnya 1955 Institut organizovanij za nakazom Ministerstva elektrostancij vid 7 grudnya 1955 172 a spochatku yak Shidnij filial Moskva z metoyu posilennya naukovo tehnichnoyi dopomogi elektrostanciyam Uralskih i Shidnih energosistem v osvoyenni novih vidiv paliva i potuzhnih energoblokiv rozvitku na yih bazi naukovih doslidzhen v galuzi teploenergetiki Osnovnim zavdannyam UralVTI stalo rishennya naukovih pitan pidvishennya kulturi ekspluataciyi nadijnosti i ekonomichnosti roboti energoobladnannya diyuchih i perspektivnih stancij Tradicijni roboti yaki provodyatsya Institutom z samogo pochatku diyalnosti ce osvoyennya energoobladnannya novih golovnih blokiv Za korotkij chas filiya stala povnocinnim naukovo doslidnim institutom z strukturnimi pidrozdilami vidpovidnimi osnovnim virobnichim ceham TES z laboratornoyi priladovoyi ta stendovoyi bazoyu z kolektivom visokokvalifikovanih fahivciv Pochatok velikoyi diyalnosti bulo pokladeno na Chelyabinskoyi TEC 1 de vpershe v SRSR bula osvoyena robota bloku z nadvisokimi parametrami pari 240 ata 565 C Dali pid kerivnictvom VTI buli rozgornuti roboti po zabezpechennyu nadijnoyi ekspluataciyi kotla zhivilnih nasosiv mliniv znesolyuyuchih ustanovok na golovnomu bloci potuzhnistyu 200 MVt Pivdennouralskoyi GRES Rezultati doslidzhen bloku 200 MVt Pivdennouralskoyi GRES buli vikoristani v masovomu virobnictvi po SRSR vid Moldovi do Dalekogo Shodu UralVTI yak golovna naukova organizaciya vikonuvav roboti z osvoyennya energoblokiv 300 500 MVt na Ekibastuzskomu vugilli spilno z personalom Troyickoyi GRES Chelyabenergo inshimi nalagodzhuvalnimi organizaciyami ta chislennimi zavodami virobnikami skladnogo obladnannya Bloki 200 800 MVt na dovgi roki stali poligonom dlya vidpracyuvannya novitnih tehnologij energetiki Nabutij dosvid realizuvavsya pri osvoyenni golovnogo energobloku potuzhnistyu 300 MVt Troyickoyi GRES na Ekibastuzskomu vugilli de institut buv priznachenij golovnoyu nalagodzhuvalnoyi organizaciyeyu Rezultati osvoyennya golovnogo bloku 300 MVt posluzhili osnovoyu dlya shvidkogo i shirokogo vprovadzhennya analogichnih blokiv na Troyickij Reftinskij i Yermakovskij GRES U 1970 1980 ti roki UralVTI brav aktivnu uchast u virishenni masshtabnogo zavdannya stvorennya i osvoyennya yakisno novogo rivnya energoblokiv potuzhnistyu 500 i 800 MVt Permska GRES U 1994 roci institut buv peretvorenij u vidkrite akcionerne tovaristvo VAT UralVTI U 2004 roci vidpovidno do programi reformuvannya naukovo proektnogo kompleksu VAT RAO YeES Rosiyi institut uvijshov do VAT ru u skladi filiyi UralVTI Chelyabenergosetproekt Z 18 serpnya 2004 Institut UralVTI razom z Institutom Chelyabenergosetproekt sklav Filiyu UralVTI Chelyabenergosetproekt VAT Inzhenernij centr energetiki Uralu a z 1 sichnya 2010 roku z perehodom Institutu Chelyabenergosetproekt do skladu Direkciyi Energomerezhproekt ye Filiyeyu UralVTI kompaniyi Najbilsh vidomi roboti institutu z kotelno topkovim pristroyam rezhimam roboti kotliv vikoristannya neproektnih paliv vodovugilne palivo granulovane vugillya rizni palivni suspenziyi ta emulsiyi sistemam palivopodachi ta palivno transportnomu ustatkuvannyu doslidzhennyu metalu obladnannya pislya trivalih terminiv ekspluataciyi diagnostici obladnannya sho virobilo vstanovleni stroki sluzhbi konstrukcijnoyi micnosti i sistemam kriplennya truboprovodiv dopomizhnomu ustatkuvannyu i zhivilnih nasosiv paroturbinnih ustanovok pidigrivnikiv visokogo tisku i deaeratora vodopidgotovci i vodnim rezhimam sistemam mastila doslidzhennyu vlastivostej paliv obmurovochnih materialiv termichnij obrobci vodi sistemam avtomatizaciyi vklyuchno ASUP TES GRES rozrobki normativnoyi dokumentaciyi Velika robota institutu z vivchennya fiziko himichnih teplotehnichnih vlastivostej energetichnogo vugillya novih rodovish rozrobci metodiv ocinki shlaki vlastivostej vugillya ta jogo sumishej metodiv analizu kotliv za umovami shlakuvannya zakinchilasya vidannyam u 2004 roci novogo dovidnika Energetichne vugillya u shidnij chastini Rosiyi i Kazahstanu U dovidniku navedeni vidomosti pro taki pokazniki yak mozhlivist zberigannya sipuchi vibuhonebezpechni shlakuvalni vlastivosti vugillya Postijna zatrebuvanist galuzzyu novih rozrobok viklikala neobhidnist sistematichnogo pidvishennya kvalifikaciyi spivrobitnikiv i zrostannya naukovogo potencialu institutu z 1960 roku zahisheno ponad 50 kandidatskih i 3 doktorskih disertacij Najbilsh znachushi rezultati vikonanih robit postijno visvitlyuyutsya v shomisyachnih galuzevih zhurnalah Teploenergetika Elektricheskie stancii Energetik Metallovedenie i termoobrabotka metallov Fizika metallov i metallovedenie ta in Vazhlivi problemi energetiki vidbivalisya u zbirnikah naukovih prac UralVTI yih vipusheno ponad 25 a takozh v 20 knigah i broshurah avtorami yakih buli spivrobitniki UralVTI Div takozhDzherelaSajt OAO Inzhenernyj centr energetiki Urala 29 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Primitki ru