Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ура́льська обла́сть (рос. Уральская область) — адміністративна одиниця в складі РРФСР в 1923—1934.
| Уральська область | |
| Дата створення / заснування | 3 листопада 1923 |
|---|---|
| Країна |  СРСР |
| Столиця | Єкатеринбург |
| Адміністративна одиниця | РРФСР |
| Кількість населення | 7 785 500 осіб |
| Спільний кордон із | d |
| Замінений на | Свердловська область, d і Челябінська область |
| На заміну | d[1], Пермська губернія[1], d[1] і Челябінська губернія[1] |
| Час/дата припинення існування | 17 січня 1934 |
| Площа | 1 804 100 км² |
 | |
 Уральська область у Вікісховищі | |
Історія
Утворена постановою ВЦВК від 3 листопада 1923 з Пермської, , Челябінської та губерній. Центром області стало місто Єкатеринбург. Площа становила 1 659 000 км², населення — 6 380 000 осіб.
12 листопада 1923 затверджена структура області, з'являються округи, які поділені на райони.
На 1926 на території округів Уральської області було 137 районів та 787 сільрад.
В 1925—1929 в області утворено 4 національних райони та 128 національних сільрад, були розформовані 88 райони, утворено 13 нових. Були також створені 9 міст, 4 смт та 171 район. Міста Златоуст, Кізел, Магнітогорськ, Сєров, Нижній Тагіл, Перм, Свердловськ (нині Єкатеринбург), Тюмень, Челябінськ та смт Чусовський були підпорядковані облвиконкому.
В кінці 1920-х область складалась 3 15 округів, 205 районів та 3 100 сільрад.
8 серпня 1930 округи скасовані, основною одиницею став район. Постановою ВЦВК від 10 грудня 1930 на півночі були створені та національні округи. Одночасно почалась ліквідація туземних рад та заміна їх територіальними.
17 січня 1934 область скасована, територія розділена на Челябінську, Свердловську та області.
На кінець 1933 площа області становила 1 896 000 км², вона складалась з 3 національних округів, 116 районі, 15 міст та 1 смт обласного значення, 3 129 сільрад, 41 міста та 100 смт районного значення.
Примітки
- http://www.libussr.ru/doc_ussr/ussr_1838.htm
Джерела
| Ця стаття не містить . (жовтень 2020) |
 | Це незавершена стаття про Росію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ura lska obla st ros Uralskaya oblast administrativna odinicya v skladi RRFSR v 1923 1934 Uralska oblast Data stvorennya zasnuvannya3 listopada 1923 Krayina SRSR StolicyaYekaterinburg Administrativna odinicyaRRFSR Kilkist naselennya7 785 500 osib Spilnij kordon izd Zaminenij naSverdlovska oblast d i Chelyabinska oblast Na zaminud 1 Permska guberniya 1 d 1 i Chelyabinska guberniya 1 Chas data pripinennya isnuvannya17 sichnya 1934 Plosha1 804 100 km Uralska oblast u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Uralska oblast IstoriyaUtvorena postanovoyu VCVK vid 3 listopada 1923 z Permskoyi Chelyabinskoyi ta gubernij Centrom oblasti stalo misto Yekaterinburg Plosha stanovila 1 659 000 km naselennya 6 380 000 osib 12 listopada 1923 zatverdzhena struktura oblasti z yavlyayutsya okrugi yaki podileni na rajoni Na 1926 na teritoriyi okrugiv Uralskoyi oblasti bulo 137 rajoniv ta 787 silrad V 1925 1929 v oblasti utvoreno 4 nacionalnih rajoni ta 128 nacionalnih silrad buli rozformovani 88 rajoni utvoreno 13 novih Buli takozh stvoreni 9 mist 4 smt ta 171 rajon Mista Zlatoust Kizel Magnitogorsk Syerov Nizhnij Tagil Perm Sverdlovsk nini Yekaterinburg Tyumen Chelyabinsk ta smt Chusovskij buli pidporyadkovani oblvikonkomu V kinci 1920 h oblast skladalas 3 15 okrugiv 205 rajoniv ta 3 100 silrad 8 serpnya 1930 okrugi skasovani osnovnoyu odiniceyu stav rajon Postanovoyu VCVK vid 10 grudnya 1930 na pivnochi buli stvoreni ta nacionalni okrugi Odnochasno pochalas likvidaciya tuzemnih rad ta zamina yih teritorialnimi 17 sichnya 1934 oblast skasovana teritoriya rozdilena na Chelyabinsku Sverdlovsku ta oblasti Na kinec 1933 plosha oblasti stanovila 1 896 000 km vona skladalas z 3 nacionalnih okrugiv 116 rajoni 15 mist ta 1 smt oblasnogo znachennya 3 129 silrad 41 mista ta 100 smt rajonnogo znachennya Primitkihttp www libussr ru doc ussr ussr 1838 htmDzherelaCya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2020 Ce nezavershena stattya pro Rosiyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi