Уралов Микола Якович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Уралов.

Уралов Микола Якович (1847, м­істечко Великі Будища Зіньківського повіту Полтавської губернії — 1922, місто Полтава) — церковний і суспільний діяч Полтавської губернії, заслужений протоієрей, син священника із дворян Зіньківського повіту. Був священником у Сідаківці Полтавського повіту, Лубнах, Ромнах, Решетилівці. У 1890—1899 роках — настоятель Полтавського кафедрального собору, потім — настоятель Стрітенського храму. Редактор офіційної частини «Полтавських єпархіальних відомостей» (1887—1912), депутат від духовенства в міській думі (1893—1911), із 1887 — член правління єпархіального церковно-свічного заводу та ін. Опікувався церковно-приходськими училищами.

Уралов Микола Якович

Нагороди

• благословення Св. Синоду (1880),
• скуфія (1885),
• камилавка (1889),
• наперсний хрест (1892),
• ордени св. Анни ІІІ і ІІ ст. (1888, 1896),
• орден св. Володимира IV і ІІІ ст. (1901, 1904),
• палиця (1908),
• золотий наперсний хрест із кабінету Його Імператорської Величності, прикрашеним діамантами (1913).

Посилання

Уралов, Николай Яковлевич. История Полтавы (сайт Бориса Тристанова)

Джерела

• Гужва Ю. М. УРАЛОВ Микола Якович. Енциклопедія Полтавіка
• Павловский И. Ф. Полтавцы. Иерархи, государственные и общественные деятели и благотворители. — Полтава: Т-во Печати. Дела (тип. бывш. Дохмана), 1914. — С. 272—273.