Упо́ровський район (рос. Упоровский район) — муніципальний район в складі Тюменської області, Росія.
Упоровський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
рос. Армизонский район | |||||
| |||||
Основні дані | |||||
Суб'єкт Російської Федерації: | Тюменська область | ||||
Утворений: | 1932 року | ||||
Населення (2020): | 20296 осіб | ||||
Площа: | 3007,70 км² | ||||
Густота населення: | 6,75 осіб/км² | ||||
Населені пункти та поселення | |||||
Адміністративний центр: | село Армізонське | ||||
Кількість сільських поселень: | 14 | ||||
Кількість сіл та присілків: | 50 | ||||
Кількість селищ: | 6 | ||||
Влада |
Адміністративний центр — село Упорово.
Географія
Район розташований на півдні області, межує з Ісетським, Армізонським районами, Заводоуковським міським округом і на півдні має спільні кордони з Мокроусовським, Білозерським та Варгашинським районами Курганської області.
Площа району — 3007,7 км, з них сільгоспугіддя — 171,4 тис. га, ліси — 99,6 тис. га. Найбільшими водоймами є річки Тобол і Емуртла. Безліч дрібних озер мають загальну площу 3,8 тис. га.
Історія
Упоровський район утворено 1 січня 1932 року у складі Уральської області з усіх сільрад ліквідованого Суєрського району (Бизовська, Буньковська, Верх-Інгалінська, Інгалінська, Коркинська, Липіхинська, Ликовська, Ніфакінська, Одінська, Петропавловська, Поспіловська, Пушкарьовська, Скородумська, Суєрська, Тюменцевська, Упоровська, Чорнаківська та Шадрінська), частини сільрад ліквідованого (Верхньоманайська, Відоновська, Горюновська, Ємуртлинська, Капраліхинська, Кізацька, Кисельовська, Комісаровська, Масальська, Моревська, Нижньоманайська, Пантелеєвська, П'ятковська, Слободчиковська, Старонерпинська), та деяких сільрад Ялуторовського (Зирянська та Ніколаєвська).
У 1932-1934 роках ліквідована Кізацька сільрада. 1934 року ліквідована Петропавловська сільрада. 17 січня 1934 року район увійшов до складу Челябінської області, 7 грудня — до складу Омської області. 25 січня 1935 року Верхньоманайська, Відоновська, Горюновська, Кисельовська, Комісаровська, Масальська, Нижньоманайська, Пантелеєвська, П'ятковська та Слободчиковська сільради передані до складу , Верх-Інгалінська сільрада передана до складу Ялуторовського району, Капраліхинська сільрада передана до складу Армізонського району.
6 лютого 1943 року район переданий до складу Курганської області, 14 серпня 1944 року — до складу Тюменської області. 17 червня 1954 року ліквідовані Верхньоманайська, Ликовська, Масальська, Ніфакінська, Одінська, Поспіловська, Старонерпинська та Тюменцевська сільради. 27 вересня 1956 року ліквідована Бизовська сільрада. 14 червня 1957 року ліквідована Зирянська сільрада. 11 грудня 1958 року Шадрінська сільрада перейменована в Старошадрінську. 22 травня 1961 року ліквідовані Кисельовська, Липіхинська, Моревська, Слободчиковська, Старошадринська та Чорнаківська сільради.
1 лютого 1963 року район був ліквідований, територія відійшла до складу укрупненого Ялуторовського сільського району. 30 грудня 1966 року район відновлений з 13 сільрад, які входили до його ліквідації. 7 травня 1968 року утворена Липіхинська сільрада. 29 жовтня 1971 року Ніколаєвська сільрада перейменована в Чорнаківську.
Населення
Населення району становить 20296 осіб (2020; 20824 у 2018; 20662 у 2010, 20865 у 2002).
Національний склад: 89,7 % населення — росіяни, 8,2 % — німці, 1,2 % — українці, 0,8 % — татари та представники інших національностей.
Адміністративно-територіальний поділ
На території району 14 сільських поселень:
Найбільші населені пункти
№ | Населений пункт | Населення, осіб (2002) | Населення, осіб (2010) |
---|---|---|---|
1 | Упорово | 5333 | 5847 |
2 | П'ятково | 1368 | 1293 |
3 | Суєрка | 1051 | 1053 |
Примітки
- Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2020 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- . Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 24 травня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Численность населения России, субъеков Российской Федерации в составе федеральных округов, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - районных центров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более человек — Всеросійський перепис населення 2002 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 лютого 2012.]
Це незавершена стаття про Тюменську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Upo rovskij rajon ros Uporovskij rajon municipalnij rajon v skladi Tyumenskoyi oblasti Rosiya Uporovskij rajonros Armizonskij rajonOsnovni daniSub yekt Rosijskoyi Federaciyi Tyumenska oblastUtvorenij 1932 rokuNaselennya 2020 20296 osibPlosha 3007 70 km Gustota naselennya 6 75 osib km Naseleni punkti ta poselennyaAdministrativnij centr selo ArmizonskeKilkist silskih poselen 14Kilkist sil ta prisilkiv 50Kilkist selish 6Vlada Administrativnij centr selo Uporovo GeografiyaRajon roztashovanij na pivdni oblasti mezhuye z Isetskim Armizonskim rajonami Zavodoukovskim miskim okrugom i na pivdni maye spilni kordoni z Mokrousovskim Bilozerskim ta Vargashinskim rajonami Kurganskoyi oblasti Plosha rajonu 3007 7 km z nih silgospugiddya 171 4 tis ga lisi 99 6 tis ga Najbilshimi vodojmami ye richki Tobol i Emurtla Bezlich dribnih ozer mayut zagalnu ploshu 3 8 tis ga IstoriyaUporovskij rajon utvoreno 1 sichnya 1932 roku u skladi Uralskoyi oblasti z usih silrad likvidovanogo Suyerskogo rajonu Bizovska Bunkovska Verh Ingalinska Ingalinska Korkinska Lipihinska Likovska Nifakinska Odinska Petropavlovska Pospilovska Pushkarovska Skorodumska Suyerska Tyumencevska Uporovska Chornakivska ta Shadrinska chastini silrad likvidovanogo Verhnomanajska Vidonovska Goryunovska Yemurtlinska Kapralihinska Kizacka Kiselovska Komisarovska Masalska Morevska Nizhnomanajska Panteleyevska P yatkovska Slobodchikovska Staronerpinska ta deyakih silrad Yalutorovskogo Ziryanska ta Nikolayevska U 1932 1934 rokah likvidovana Kizacka silrada 1934 roku likvidovana Petropavlovska silrada 17 sichnya 1934 roku rajon uvijshov do skladu Chelyabinskoyi oblasti 7 grudnya do skladu Omskoyi oblasti 25 sichnya 1935 roku Verhnomanajska Vidonovska Goryunovska Kiselovska Komisarovska Masalska Nizhnomanajska Panteleyevska P yatkovska ta Slobodchikovska silradi peredani do skladu Verh Ingalinska silrada peredana do skladu Yalutorovskogo rajonu Kapralihinska silrada peredana do skladu Armizonskogo rajonu 6 lyutogo 1943 roku rajon peredanij do skladu Kurganskoyi oblasti 14 serpnya 1944 roku do skladu Tyumenskoyi oblasti 17 chervnya 1954 roku likvidovani Verhnomanajska Likovska Masalska Nifakinska Odinska Pospilovska Staronerpinska ta Tyumencevska silradi 27 veresnya 1956 roku likvidovana Bizovska silrada 14 chervnya 1957 roku likvidovana Ziryanska silrada 11 grudnya 1958 roku Shadrinska silrada perejmenovana v Staroshadrinsku 22 travnya 1961 roku likvidovani Kiselovska Lipihinska Morevska Slobodchikovska Staroshadrinska ta Chornakivska silradi 1 lyutogo 1963 roku rajon buv likvidovanij teritoriya vidijshla do skladu ukrupnenogo Yalutorovskogo silskogo rajonu 30 grudnya 1966 roku rajon vidnovlenij z 13 silrad yaki vhodili do jogo likvidaciyi 7 travnya 1968 roku utvorena Lipihinska silrada 29 zhovtnya 1971 roku Nikolayevska silrada perejmenovana v Chornakivsku NaselennyaNaselennya rajonu stanovit 20296 osib 2020 20824 u 2018 20662 u 2010 20865 u 2002 Nacionalnij sklad 89 7 naselennya rosiyani 8 2 nimci 1 2 ukrayinci 0 8 tatari ta predstavniki inshih nacionalnostej Administrativno teritorialnij podilNa teritoriyi rajonu 14 silskih poselen Poselennya Plosha km Naselennya osib 2002 Naselennya osib 2010 Naselennya osib 2018 Naselennya osib 2020 Centr Naseleni punktiBizovske silske poselennya 251 31 858 889 888 867 Bizovo 4Bunkovske silske poselennya 180 70 1266 1240 1230 1190 Bunkovo 6Vidonovske silske poselennya 283 69 1740 1752 1745 1716 Masali 5Yemurtlinske silske poselennya 393 36 2619 2403 2290 2206 Yemurtla 8Ingalinske silske poselennya 194 46 1019 969 966 900 Ingalinske 3Korkinske silske poselennya 240 36 1114 1053 980 941 Korkino 6Krashenininske silske poselennya 81 55 421 407 369 350 Krasheninino 3Lipihinske silske poselennya 146 38 527 471 414 393 Lipiha 1Nizhnomanajske silske poselennya 173 19 857 766 647 611 Nizhnomanaj 5P yatkovske silske poselennya 203 31 1649 1545 1474 1443 P yatkovo 2Skorodumske silske poselennya 122 17 637 555 617 594 Skorodum 3Suyerske silske poselennya 418 10 1709 1633 1656 1607 Suyerka 4Uporovske silske poselennya 120 58 5333 5847 6400 6361 Uporovo 1Chornakivske silske poselennya 198 54 1116 1132 1148 1117 Chorna 5Najbilshi naseleni punkti Naselenij punkt Naselennya osib 2002 Naselennya osib 2010 1 Uporovo 5333 58472 P yatkovo 1368 12933 Suyerka 1051 1053PrimitkiChislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam na 1 yanvarya 2020 goda Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Chislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam na 1 yanvarya 2018 goda Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Arhiv originalu za 15 lipnya 2020 Procitovano 24 travnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Chislennost naseleniya Rossii subekov Rossijskoj Federacii v sostave federalnyh okrugov rajonov gorodskih poselenij selskih naselyonnyh punktov rajonnyh centrov i selskih naselyonnyh punktov s naseleniem 3 tysyachi i bolee chelovek Vserosijskij perepis naselennya 2002 roku ros Arhivovano z pershodzherela 3 lyutogo 2012 Ce nezavershena stattya pro Tyumensku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi