Уманський Яків Наумович

Яків Наумович Уманський (21 серпня 1908, Конотоп — 12 липня 1976) — радянський юрист, фахівець із теоретичних питань радянського державного права та суверенітету союзних республік СРСР; випускник Інституту червоної професури (1938); доктор юридичних наук (1971) з дисертацією про теорію радянського державного права, професор (1971) та завідувач кафедри державного права в Університеті імені О. Є. Кутафіна (МДЮА).

Уманський Яків Наумович
Народився	21 серпня 1908(1908-08-21)^[1] Конотоп, Конотопський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія
Помер	12 липня 1976(1976-07-12)^[1] (67 років)
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	професор
Заклад	Московський державний юридичний університет
Науковий ступінь	доктор юридичних наук^[d]
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Уманський.

Життєпис

В 1926 році Яків Уманський став випускником Української військово-підготовчої школи імені М. В. Фрунзе, що розташовувалася в Харкові. Потім, 1931 року він закінчив московський Інститут радянського права, а сім років став випускником Інституту червоної професури в Москві. У 1940 році він захистив кандидатську дисертацію на тему «Соціально-політична сутність прав та обов'язків громадян при капіталізмі та соціалізмі» — став кандидатом юридичних наук.

У 1931 році Уманський почав працювати в Прокуратурі Російської РФСР: обіймав посаду слідчого з особливо важливих справ до 1936 року. У 1938 році він був направлений на роботу до Інституті права Академії наук СРСР, де став старшим науковим співробітником та вченим секретарем. У серпні 1940 року його було переведено посаду консультанта у юридичний відділ, працював при президії Верховної Ради СРСР, а у січні наступного року став начальником кримінально-судового відділу Генеральної прокуратури СРСР.

1944 року Уманський став викладачем у Московському юридичному інституті (МЮІ). Через п'ять років, після закінчення другої світової війни, він став завідувачем кафедри державного права у Всесоюзному юридичному заочному інституті (ВЮЗІ). У 1962 році обійняв посаду завідувача кафедри радянського будівництва того ж інституту. 1971 року успішно захистив докторську дисертацію на тему «Радянське державне право. Питання теорії», ставши доктором юридичних наук. Того ж року йому було присуджено вчене звання професора. Був також обраний державним радником юстиції 3-го класу, а також нагороджений орденом Червоної Зірки, орденом «Знак Пошани» та цілою низкою медалей.

Наукові праці

Яків Уманський був автором та співавтором понад 130 наукових праць, включаючи три підручники та цілу низку навчально-методичних посібників. Більше двох десятків робіт за його участю було перекладено та видано в Мексиці, Китаї, Індії, Венесуелі, Норвегії, Великій Британії, Франції та Німеччині (ФРН). До сфери наукових інтересів Уманського входили здебільшого теоретичні питання радянського державного права та радянського державного будівництва; він займався питаннями, пов'язаними з розмежуванням повноважень між гілками влади у радянських органах управління, та вивчав проблеми суверенітету союзних республік СРСР, а також питаннями захисту прав громадян у радянському законодавстві.

Уманський вважав, що «для норм радянського державного права, що закріплюють і регулюють відносини, що становлять основу економічної та політичної організації радянського суспільства, був характерний метод конституційного закріплення. Відмінною рисою цих норм, не властивих жодній іншій галузі права, і те, що вони мають юридичних санкцій»:

• Основные права и обязанности граждан СССР. — Москва: Моск. рабочий, 1940. — 56 с.
  • Constitutional rights of Soviet citizens / Y. Umansky. — Moscow: Foreign languages publ. house, 1955. — 53 p.
• Советское государственное право: учебное пособие. — М., 1955.
• Советское государственное право: [Учебник для юрид. ин-тов и фак.]. — Москва: Высш. школа, 1970. — 448 с.
• Как выбираются органы власти в СССР. — Москва: Знание, 1958. — 39 с.; (Серия 2 / Всесоюз. о-во по распространению полит. и науч. знаний; № 38)

Примітки

1. SNK authority file
   d:Track:Q107922512
2. Екатерина Ивановна Козлова: классик при жизни // Lex Russica. — 2016. — Вип. 3 (112) (12 липня). — ISSN 1729-5920. з джерела 15 листопада 2019.
3. Постников Александр Евгеньевич. О конституционно-правовом методе регулирования // Журнал российского права. — 2012. — Вип. 12 (192) (12 липня). — ISSN 1605-6590. з джерела 3 грудня 2019.
4. Нарутто Светлана Васильевна. Научные воззрения профессоров МГЮА о предмете конституционного права // Актуальные проблемы российского права. — 2016. — Вип. 4 (65) (12 липня). — ISSN 1994-1471. з джерела 28 листопада 2019.

Посилання

• Кафедра конституционного и муниципального права. msal.ru. Московський державний юридичний університет імені О.О. Кутафіна. Процитовано 16 вересня 2023.