Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ула | |
|---|---|
 | |
| 54°09′50″ пн. ш. 24°20′11″ сх. д. / 54.16390000002777327° пн. ш. 24.33640000002777981° сх. д. | |
| Витік | у місці злиття й |
| • координати | 53°56′42″ пн. ш. 24°52′19″ сх. д. / 53.94518800002777681° пн. ш. 24.87220700002777818° сх. д. |
| Гирло | Мяркіс |
| • координати | 54°09′50″ пн. ш. 24°20′11″ сх. д. / 54.16389100002777468° пн. ш. 24.33651900002777779° сх. д. |
| Похил, м/км | 52 см/км |
| Басейн | Балтійського моря |
| Країни: |  Білорусь Литва |
| Прирічкові країни: | Білорусь Литва |
| Регіон | Гродненська область, Алітуський повіт |
| Довжина | 84 км |
| Площа басейну: | 753 км² |
| Притоки: |
|
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Ула, у верхній течії має назву Пеляса (біл. Пеляса, Ула, лит. Ūla) — річка на північному заході Білорусі та півдні Литви. Ліва притока Мяркіса, належить до басейну Балтійського моря.
Етимологія її основної назви має кілька тлумачень. Згідно першого, в її основі лежить праіндоєвропейський корінь *aul-, що означає «довгаста порожнина», «трубка». Згідно з цією версією також можливе пізніше походження від грец. αύλών — «порожнина», «долина». За другим припущенням, назва річки походить від іншого праіндоєвропейського кореня *av-, що перекладається як «джерело», «потік». За третьою версією, назва Ули походить від імені людини.
Опис
Загальна довжина Ули складає 84 км. Площа басейну становить 753 км², причому уся водозбірна територія лежить в межах Білорусі й Литви. Похил у межах Литви коливається від 45 до 104 см/км, а в середньому становить 52 см/км. Заміри у селі показали, що середня витрата води в річці складає 5,58 м³/с, найменша зафіксована становила 0,13 м³/с, а найбільша — 106 м³/с. Живлення цієї річки змішане: ґрунтове, дощове і снігове, однак основна частина водозбору формується саме підземними водами. Переважно ґрунтовим живленням пояснюються незначні перепади стоку за порами року: на весну припадає 39 % річного стоку, на літо й осінь по 20 %, на зиму 21 %. Крім того, здебільшого ґрунтове живлення обумовлює нетипову для рівнинних річок особливість Ули: її води доволі холодні навіть влітку. В минулому це створювало сприятливі умови для розвитку молоді лосося й струмкового пструга, які заходили до Ули на нерест. Однак побудова в XX столітті гідроелектростанції поблизу Каунаса створила перепону на нерестовому шляху риби, тому наразі лососеві в ній представлений лише однією осілою формою — пстругом.
Ула починається на теренах Білорусі поблизу села злиттям двох річок — й . Вона тече на північний захід протягом 20 км по території Білорусі, ще близько 4 км її річище йде уздовж білорусько-литовського кордону, далі 61 км її довжини пролягає по теренам Литви. Від витоку і до села ця річка називається Пеляса. На півдні Литви впадає до Мяркіса трохи нижче села (ліва притока). Ула належить до річок рівнинного типу. Вона має звивисте річище у середній і нижній течії завширшки 10—15 м. Річище Ули утворює багато меандрів. Попри це, його вигини не надто сповільнюють течію річки — на Улі подекуди можна спостерігати вири. На всьому протязі річка тече переважно лісистою місцевістю, тому її береги вкриті здебільшого різними породами дерев: звичайною сосною, європейською ялиною, чорною вільхою, повислою березою тощо. Часто її річище перетинають повалені стовбури. Долина Ули неширока, у верхній течії зайнята невеликими за площею торфовими луками. Нижче села Зярвінос річка перетинає ділянку із континентальними піщаними дюнами, тому тут її долина різко звужується, береги стають крутими, а урвища сягають висоти 5—8 м. У низов'ях Ула протікає над мореною, через що в цій місцевості на її дні багато каміння.
Притоки
Ула вбирає в себе води дев'ятьох малих річок, більшість з яких схожі на широкі лісові струмки. Серед її приток такі:
- праві — Нача, Канявеле, Мажупіс, , Сеничя, Ішрюгініс;
- ліві — Котра, Линюпіс, .
Господарське використання
У 1553 році на Улі збудували греблю задля потреб місцевого ливарного цеху і монетного двору. Гребля була зруйнована весняним паводком у 1841 році, а відновлена лише в 1976. Руйнація греблі призвела до частково осушення болота Чяпкяляй, розташованого у басейні Ули вище за течією. Луки у долині річки використовують як сіножаті і пасовища. В XXI столітті через низьку щільність населення води річки інтенсивно не експлуатуються: з гідротехнічних споруд на ній зведено понад десяток невеликих мостів. Ведеться аматорський лов пструга.
Туристичні об'єкти
У Варенському районі Литви в долині Ули розташовані дві супутні водойми: невелике однойменне озеро та джерело . Стосовно озера гідрологи не дійшли спільної думки. Одні припускають, що Ула протікає через нього, тому озеро фактично є розширенням її річища, інші вважають, що Ула огинає озеро, тому воно є окремою водоймою. Джерело Око Ули вирізняється дуже прозорою, м'якою водою магніє-кальцієво-бікарбонатного типу. Піднімаючись з глибших водоносних горизонтів, струмінь «вивергає» цівки піску. Як цікавий гідрологічний об'єкт із слабомінералізованою цілющою водою Око Ули оголошено пам'яткою природи.
Близько 25 км річища Ули протікає через Дзукійський національний парк, в якому можна натрапити на рідкісні види рослин, включно із занесеними до справжніми зозулиними черевичками. Окремою пам'яткою природи в межах парку оголошено . Цей велетень разом із ще 24-ма старими охоронюваними соснами несе на своєму стовбурі сліди давнього промислу — бортництва. Ця галузь бджолярства, в якій замість вуликів для розведення бджіл використовували дупла дерев, сьогодні майже щезла. На південному сході від Зярвіноса на високому лівому березі Ули розташований , в якому охороняються унікальні ландшафти: річка із суфозійною долиною. Крім того, навколо Ули знайдені сліди поселень кам'яної доби.
Сама річка з мальовничими береговими пейзажами, крутими поворотами, швидкою течією, вирами та поваленими деревами також приваблива для туристів. Сплав по ній можливий цілорічно на байдарках і каяках. оцінюють як ZW (WW 1+), що дозволяє сплавлятись по ній навіть початківцям.
Джерела
- Ūla // Tarybų Lietuvos enciklopedija, T. 4 (Simno-Žvorūnė). — Vilnius: Vyriausioji enciklopedijų redakcija, 1988.(лит.)
- Река Ула. Описание. Маршрут. Лоция [Річка Ула. Опис. Маршрут. Лоція]. Литовські річки ((рос.)) . Процитовано 21 квітня 2018.
- Заповедники СССР: в 11 т. / под ред. В. Е. Соколова, Е. Е. Сыроечковского. — М.: Мысль, 1993. — Т. Национальные парки и заказники. — С. 293—294. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
originalna nazva UlaUla poblizu sela Zyarvinos 54 09 50 pn sh 24 20 11 sh d 54 16390000002777327 pn sh 24 33640000002777981 sh d 54 16390000002777327 24 33640000002777981Vitiku misci zlittya j koordinati53 56 42 pn sh 24 52 19 sh d 53 94518800002777681 pn sh 24 87220700002777818 sh d 53 94518800002777681 24 87220700002777818GirloMyarkis koordinati54 09 50 pn sh 24 20 11 sh d 54 16389100002777468 pn sh 24 33651900002777779 sh d 54 16389100002777468 24 33651900002777779Pohil m km52 sm kmBasejnBaltijskogo moryaKrayini Bilorus LitvaPririchkovi krayini Bilorus LitvaRegionGrodnenska oblast Alituskij povitDovzhina84 kmPlosha basejnu 753 km Pritoki pravi Nacha Kanyavele Mazhupis Senichya Ishryuginis livi Kotra Linyupis Mediafajli u Vikishovishi Ula u verhnij techiyi maye nazvu Pelyasa bil Pelyasa Ula lit ula richka na pivnichnomu zahodi Bilorusi ta pivdni Litvi Liva pritoka Myarkisa nalezhit do basejnu Baltijskogo morya Etimologiya yiyi osnovnoyi nazvi maye kilka tlumachen Zgidno pershogo v yiyi osnovi lezhit praindoyevropejskij korin aul sho oznachaye dovgasta porozhnina trubka Zgidno z ciyeyu versiyeyu takozh mozhlive piznishe pohodzhennya vid grec aylwn porozhnina dolina Za drugim pripushennyam nazva richki pohodit vid inshogo praindoyevropejskogo korenya av sho perekladayetsya yak dzherelo potik Za tretoyu versiyeyu nazva Uli pohodit vid imeni lyudini OpisDyuni na berezi Uli Zagalna dovzhina Uli skladaye 84 km Plosha basejnu stanovit 753 km prichomu usya vodozbirna teritoriya lezhit v mezhah Bilorusi j Litvi Pohil u mezhah Litvi kolivayetsya vid 45 do 104 sm km a v serednomu stanovit 52 sm km Zamiri u seli pokazali sho serednya vitrata vodi v richci skladaye 5 58 m s najmensha zafiksovana stanovila 0 13 m s a najbilsha 106 m s Zhivlennya ciyeyi richki zmishane gruntove doshove i snigove odnak osnovna chastina vodozboru formuyetsya same pidzemnimi vodami Perevazhno gruntovim zhivlennyam poyasnyuyutsya neznachni perepadi stoku za porami roku na vesnu pripadaye 39 richnogo stoku na lito j osin po 20 na zimu 21 Krim togo zdebilshogo gruntove zhivlennya obumovlyuye netipovu dlya rivninnih richok osoblivist Uli yiyi vodi dovoli holodni navit vlitku V minulomu ce stvoryuvalo spriyatlivi umovi dlya rozvitku molodi lososya j strumkovogo pstruga yaki zahodili do Uli na nerest Odnak pobudova v XX stolitti gidroelektrostanciyi poblizu Kaunasa stvorila pereponu na nerestovomu shlyahu ribi tomu narazi lososevi v nij predstavlenij lishe odniyeyu osiloyu formoyu pstrugom Povaleni dereva grayut rol prirodnih mini grebel Ula pochinayetsya na terenah Bilorusi poblizu sela zlittyam dvoh richok j Vona teche na pivnichnij zahid protyagom 20 km po teritoriyi Bilorusi she blizko 4 km yiyi richishe jde uzdovzh bilorusko litovskogo kordonu dali 61 km yiyi dovzhini prolyagaye po terenam Litvi Vid vitoku i do sela cya richka nazivayetsya Pelyasa Na pivdni Litvi vpadaye do Myarkisa trohi nizhche sela liva pritoka Ula nalezhit do richok rivninnogo tipu Vona maye zviviste richishe u serednij i nizhnij techiyi zavshirshki 10 15 m Richishe Uli utvoryuye bagato meandriv Popri ce jogo vigini ne nadto spovilnyuyut techiyu richki na Uli podekudi mozhna sposterigati viri Na vsomu protyazi richka teche perevazhno lisistoyu miscevistyu tomu yiyi beregi vkriti zdebilshogo riznimi porodami derev zvichajnoyu sosnoyu yevropejskoyu yalinoyu chornoyu vilhoyu povisloyu berezoyu tosho Chasto yiyi richishe peretinayut povaleni stovburi Dolina Uli neshiroka u verhnij techiyi zajnyata nevelikimi za plosheyu torfovimi lukami Nizhche sela Zyarvinos richka peretinaye dilyanku iz kontinentalnimi pishanimi dyunami tomu tut yiyi dolina rizko zvuzhuyetsya beregi stayut krutimi a urvisha syagayut visoti 5 8 m U nizov yah Ula protikaye nad morenoyu cherez sho v cij miscevosti na yiyi dni bagato kaminnya PritokiUla vbiraye v sebe vodi dev yatoh malih richok bilshist z yakih shozhi na shiroki lisovi strumki Sered yiyi pritok taki pravi Nacha Kanyavele Mazhupis Senichya Ishryuginis livi Kotra Linyupis Gospodarske vikoristannyaU 1553 roci na Uli zbuduvali greblyu zadlya potreb miscevogo livarnogo cehu i monetnogo dvoru Greblya bula zrujnovana vesnyanim pavodkom u 1841 roci a vidnovlena lishe v 1976 Rujnaciya grebli prizvela do chastkovo osushennya bolota Chyapkyalyaj roztashovanogo u basejni Uli vishe za techiyeyu Luki u dolini richki vikoristovuyut yak sinozhati i pasovisha V XXI stolitti cherez nizku shilnist naselennya vodi richki intensivno ne ekspluatuyutsya z gidrotehnichnih sporud na nij zvedeno ponad desyatok nevelikih mostiv Vedetsya amatorskij lov pstruga Turistichni ob yekti Dzherelo U Varenskomu rajoni Litvi v dolini Uli roztashovani dvi suputni vodojmi nevelike odnojmenne ozero ta dzherelo Stosovno ozera gidrologi ne dijshli spilnoyi dumki Odni pripuskayut sho Ula protikaye cherez nogo tomu ozero faktichno ye rozshirennyam yiyi richisha inshi vvazhayut sho Ula oginaye ozero tomu vono ye okremoyu vodojmoyu Dzherelo Oko Uli viriznyayetsya duzhe prozoroyu m yakoyu vodoyu magniye kalciyevo bikarbonatnogo tipu Pidnimayuchis z glibshih vodonosnih gorizontiv strumin vivergaye civki pisku Yak cikavij gidrologichnij ob yekt iz slabomineralizovanoyu cilyushoyu vodoyu Oko Uli ogolosheno pam yatkoyu prirodi Blizko 25 km richisha Uli protikaye cherez Dzukijskij nacionalnij park v yakomu mozhna natrapiti na ridkisni vidi roslin vklyuchno iz zanesenimi do spravzhnimi zozulinimi cherevichkami Okremoyu pam yatkoyu prirodi v mezhah parku ogolosheno Cej veleten razom iz she 24 ma starimi ohoronyuvanimi sosnami nese na svoyemu stovburi slidi davnogo promislu bortnictva Cya galuz bdzholyarstva v yakij zamist vulikiv dlya rozvedennya bdzhil vikoristovuvali dupla derev sogodni majzhe shezla Na pivdennomu shodi vid Zyarvinosa na visokomu livomu berezi Uli roztashovanij v yakomu ohoronyayutsya unikalni landshafti richka iz sufozijnoyu dolinoyu Krim togo navkolo Uli znajdeni slidi poselen kam yanoyi dobi Sama richka z malovnichimi beregovimi pejzazhami krutimi povorotami shvidkoyu techiyeyu virami ta povalenimi derevami takozh privabliva dlya turistiv Splav po nij mozhlivij cilorichno na bajdarkah i kayakah ocinyuyut yak ZW WW 1 sho dozvolyaye splavlyatis po nij navit pochatkivcyam Dzherelaula Tarybu Lietuvos enciklopedija T 4 Simno Zvorune Vilnius Vyriausioji enciklopediju redakcija 1988 lit Reka Ula Opisanie Marshrut Lociya Richka Ula Opis Marshrut Lociya Litovski richki ros Procitovano 21 kvitnya 2018 Zapovedniki SSSR v 11 t pod red V E Sokolova E E Syroechkovskogo M Mysl 1993 T Nacionalnye parki i zakazniki S 293 294 ros