Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (березень 2015) |
Українсько-російський газовий конфлікт 2005—2006 року — економічний конфлікт між російською кампанією «Газпром» та українською компанією «Нафтогаз» щодо умов постачання газу в Україну і транзиту газу європейським споживачам.
Відносини між РФ і Україною загострилися після того, як у березні 2005 російська газова монополія Газпром зажадала від України платити за газ з 2006 за цінами, близькими до європейських (біля $250 за 1000 м³). При цьому сама Російська Федерація купувала газ у Туркменістані за ціною $44 за 1000 м³. Газпром намагався збільшити прибуток від продажу газу на суму від 3 до 5 мільярдів доларів США щорічно. При цьому, шляхом підняття цін на газ в Україні, російський уряд бажав захопити частину російського ринку металургії, на якому українські компанії успішно конкурували з російськими. Попри те, що економічні причини існували й раніше, російський уряд не поспішав здійснювати різких дій, припасаючи їх як засіб політичного тиску, і почав підняття цін тільки після зміни зовнішньополітичного курсу України у напрямку Заходу.
Українське керівництво до останнього моменту не було готове платити більше і Газпром, посилаючись на 4 параграф договору про постачання газу, за яким ціни на газ визначаються щорічно, у ніч на 1 січня 2006 зупинив постачання. З боку Газпрому пролунали звинувачення, що Україна "приступила до несанкціонованого відбору газу", призначеного європейським споживачам. Представники українського Нафтогазу звинувачення відкинули.
4 січня обом сторонам вдалося підписати договір, за яким закінчувалася практика бартерної торгівлі (транзит за газ в обмін на постачання газу) і в результаті якого ці дві речі стали розглядатися окремо. Щодо ціни, то вона стала тимчасово складати $95 за 1000 м³, що стало можливим завдяки змішуванню російського газу за ціною у $230 і туркменського за ціною у $44.
Російська офіційна пропаганда висловила здивування засудженням дій Газпрому в Європі, особливо на тлі колишніх вимог ЄС усунути неринкові відносини на пострадянському просторі.
Суспільна реакція
Політичний тиск Росії на Україну під час газового конфлікту спричинив появу громадської кампанії з бойкоту російських товарів в Україні. У грудні 2005 року невідомі активісти в Кропивницькому поширили листівки із закликами не купувати російські товари. Після цього ідею підхопили різні громадські та політичні середовища в Україні, які набули широкого розголосу та підтримки.
Див. також
- (Перелік газових конфліктів у світі)
- (Газові конфлікти між Росією і Україною)
- (Експортна блокада України Росією)
Посилання
- Александр Медведев: самое главное, что мы уходим от бартерной схемы [ 19 лютого 2006 у Wayback Machine.], Вести.Ru, 04.01.2006 21:47.
- , «Українська правда», 05.01.2006 18:40
- Чи Росії вдасться дискредитувати Україну?, polskieradio.pl, 06.01.2009
- Київ погодився на переговори про газ у четвер, вівторок, 6 січня 2009
- Олександр Медвєдєв: Україна 'краде газ і бреше', BBC Ukrainian, вівторок, 6 січня 2009 p., 11:13 GMT 13:13 за Києвом
- Примус Росії до миру [ 13 січня 2010 у Wayback Machine.], Брати Капранови // Українська правда, 11 січня 2010
В іншому мовному розділі є повніша стаття Russia–Ukraine gas dispute of 2005–2006(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою з англійської.
|
Це незавершена стаття про політику. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет