Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Українська Істинно-Православна Церква, відгалуження від АПЦ РФ (Апостольської православної церкви Російської Федерації), утворене на початку 2000 року з колишніх священнослужителів УПЦ-КП та Руської ІПЦ в Україні.
Історія юрисдикції
16 січня 2000 року єпископами Апостольської Православної Церкви (одна з російських православних юрисдикцій, яка стоїть на засадах обновленства та отримала свою апостольську лінію від УАПЦ) Стефаном Лінницьким та Кіріаком Тімірциді був рукоположений єпископ Венедикт (Молчанов) з титулом Царицинський та Верхньодніпровський. За іншими ж даними, ця хіротонія спочатку трималась у таємниці, оскільки Царицинська єпархія АПЦ реально не існувала, а оприлюднена лише у 2001 році, коли перебуваючий у клірі Дніпропетровсько-Богородської єпархії УПЦ-КП і проживаючий у м. Ногінськ Московської області Венедикт офіційно покинув юрисдикцію Адріана (Старини), та переїхав тоді ж з Росії в Україну.
24 жовтня 2001 року його було возведено митрополитом Стефаном (Ліницьким), етнічним українцем з Москви, та Священним Синодом Апостольської Православної Церкви Росії в сан архієпископа для створення Української ІПЦ, з титутулом "Царицинський і Січеславський". В 2002 році в юрисдикції АПЦ було рукоположено ще ряд єпископів для України: Вишгородського і Галицького Андрія (Трегуба) - 7 січня, Сергія (Журавльова) на архієпископа Київського - 14 січня, Антонія (Власова) на єпископа Миколаївського і Таврійського - 12 липня. Також 14 вересня 2002 року Стефан і Синод АПЦ возвели в сан архієпископа Антонія (Власова), останній уже 2 жовтня 2002 року ініціював проведення собору в м. Верхньодніпровськ, на якому оголошена декларація про створення самостійної Української ІПЦ.
Антоній (Власов) почав свою діяльність у Миколаївській єпархії УПЦ-КП, а далі, як катакомбний монах, належав з 1999 року до юрисдикції Одесько-Тамбовської єпархії Руської істинно-православної церкви, яку очолював архієпископ Лазар (Журбенко). У 2000 році утворив чоловічий скит у селі Новий Городок Веселинівського району Миколаївської області. Кліриками цієї обителі в 2001-2002 роках були ігумен Олександр (Власюк) та ігумен Венедикт (Молчанов), останній 2001 року вийшов з юрисдикції митрополита Дніпропетровсько-Богородського УПЦ-КП Адріана (Старини). Далі, 12 липня 2002 року Антоній (Власов) рукоположений на єпископа Миколаївського в юрисдикції Сергія (Журавльова), якому і підпорядковувався кілька місяців.
Однак, вже 2 жовтня 2002 року єпископи Венедикт, Андрій та Антоній провели "архієрейську нараду" в м. Верхньодніпровськ (Дніпропетровська область), на якій усунули з Київської кафедри архієпископа Сергія і на його місце обрали єпископа Антонія (Власова). А вже невдовзі, 14 грудня 2002 року проголосили себе митрополитами.
Таким чином, вони фактично унезалежнили Українську частину Церкви від російського центру (в даному випадку - Московської митрополії АПЦ). Нова юрисдикція отримала назву Українська апостольська православна церква, але вже у 2003 році розпалася, більша частина її духовенства відійшла від обновленських ідей АПЦ, та оголосила себе незалежною синодальною Українською істинно-православною церквою.
Колишній архієпископ Київський Сергій у 2002-2003 роках поступово створив свою церковну структуру під назвою .
Сергій (Журавльов) знаходиться в тісних стосунках з різного роду неопротестанськими харизматичними течіями (наприклад „Посольство Боже” Сандея Аделаджі) та значною мірою відійшов від православного вчення (сам архієпископ одружений і має шестеро дітей).
Після обрання митрополитом Київським Антонія (Власова) - вихідця саме з середовища катакомбного, "істинно-православного" духовенства, таким чином було покладено початок Українській Істинно-Православній Церкві. Надалі в УІПЦ було здійснено ще кілька хіротоній нових єпископів: 2 жовтня 2002 року - єпископа Даміана Акімова з титулом "Херсонеський" для Кримської єпархії, та 19 грудня 2002 року - єпископа Луки Ніколаєнка для Одеської єпархії, а також Діонісія (Грищенко) Волинського - для громади м. Рівного.
Однак у даному випадку мова йде не про рівненського протоієрея Діонісія Грищенка, який з УПЦ-МП ніколи не виходив, а про схиархімандрита Іова (Грищенка), який пізніше залишив течію Андрія (Трегуба), став насельником Київського Звіринецького монастиря, та помер у 2020 році на 51 році життя.
17 жовтня 2002 року Синод УІПЦ благословив відкриття Покровського чоловічого монастиря в селі Новий Городок Веселинівського району Миколаївської області, а також благословив єпископську хіротонію Даміана (Акімова) з Криму, та постановив утворити від УІПЦ Російський екзархат під керівництвом Венедикта (Молчанова).
Другий Синод УІПЦ 14 грудня 2002 року постановив возвести Андрія і Венедикта в сан митрополитів.
В 2003 році в самій УІПЦ відбулось розмежування — частина єпископів на чолі з митрополитом Венедиктом (Молчановим) перейшли в юрисдикцію Російської Істинно-Православної Церкви Рафаїла Прокоф’єва (юрисдикція, яка має єпископальну лінію від УАПЦ, була заснована в 1997 році і з того часу перетерпіла велику кількість розколів). Так було покладено початок Українському Екзархату Російської Істинно-Православної Церкви (сьогоднішня назва Православна Російська Церква).
Главою Екзархату став митрополит Венедикт з титулом Царицинського. Разом з митрополитом в юрисдикцію РІПЦ перейшли єпископи: Даміан, Лука, Ростислав та Гедеон, громадяни Росії, котрі спочатку в 2000-2002 роках входили в очолювану Венедиктом Царицинсько-Верхньодніпровську архієпископію-митрополію АПЦ.
Відколовся від УІПЦ також і єпископ Даміан (Акімов), мешканець м. Миколаїв, який у 2001 році прийняв чернецтво у юрисдикції Російської автономної православної церкви під керіництвом митрополита Валентина (Русанцова). У 2001-2002 роках служив у скиті цієї церкви в Орєхво-Зуєвському районі Московської області. Далі у домовому Іоанно-Хрестительському храмі Миколаєва 26 жовтня 2002 року був хіротонізований на єпископа ІПЦ з титулом "Херсонеський і Готський". Під керівництвом Даміана у 2003 році були засновані Богоявленський скит у селі Лазурне Алуштинського району, та Благовіщенський скит у селі Красносілля (колишнє Тавель) Симферопольського району.
У 2003 році Акімов зареєстрував у Симферополі свою релігійну громаду під назвою "Українська апостольська істинно-православна церква".
Тоді ж, у 2003 році до Акімова приєднався мешканець м. Севастополь, керівник реабілітаційного центру "Відродження" та співзасновник спортивного клубу "Ахіллес" бізнесмен Гудзь Ігор Георгійович, який відновив Шулданський монастир поблизу села Тернівка Балаклавського району Севастополя, та пізніше став його настоятелем, прийнявши 30 листопада 2003 року чернечий постриг з іменем Ахіллес. Пізніше став відомим, як владика Ахіллес, схиєпископ Шулданський.
Станом на 11 березня 2005 року архієпископ Даміан Готський і схиєпископ Ахіллес Шулданський відокремилися від Російської Істинно-Православної Церкви Рафаїла Прокоф’єва, та утворили самостійну юрисдикцію - Готську православну архиєпископію.
Сучасний стан і розколи
З часом розмежування відбулось і між єпископами Антонієм (Власовим) та Андрієм (Трегубом).
Останній, після відходу від нього 13 липня 2003 року Верхньодніпровської митрополії Венедикта (Молчанова), став главою нової гілки — Української Автокефальної Православної Церкви — Апостольської — Катакомбної, пізніше перейменованої в УІПЦ. До складу цієї юрисдикції, за твердженням її власного, нині вже не існуючого інтернет-сайту, увійшли ще чотири єпископи: рукоположений нібито 7 січня 2003 року єпископ Рівненський Діонісій Грищенко (щодо першого це повідомлення виявилося інтернет-фейком, одружений протоієрей Грищенко з Рівного нікуди не переходив і залишився у складі УПЦ-МП), єпископ Львівський Лука (Дейнега) - рукоположений 2003 року, єпископ Дніпропетровський Селафиїл (Маслов) - рукоположений 2004 року, та ркоположений в АПЦ єпископ Донецький та Горловський Віталій (Гуменюк). Лука та Селафиїл у 2007 році відійшли від Трегуба, і можливо, що сам факт їхнього існування був звичайним інтернет-фейком, як і у випадку з Грищенком.
Андрій, в миру Трегуб Володимир Миколайович, зареєстрував під омофором УАПЦ Мефодія Кудрякова дві свої парафії: "Релігійна громада Української автокефальної православної церкви парафії святителя Миколая, архієпископа Мир Лікійських у Солом'янському районі" (місто Київ, вулиця Героїв Севастополя, будинок 15, квартира 8, дата заснування 26.03.2003), та "Релігійна громада Української автокефальної православної церкви парафії святого Різдва Христового в Оболонському районі м.Києва" (місто Київ, вулиця Полярна, будинок 5а, квартира 121, дата заснування 28.11.2003). Разом з Володимиром, співзасновниками останньої громади стали Трегуб Раїса Миколаївна, його дружина (пізніше прийняла чернецтво), та Пасічник Ростислав Григорович.
Також Трегуб та народний цілитель Черніков Віктор Михайлович заснували 11 серпня 2010 року ГО "Асоціація духовного єднання святого Іоанна Ієрусалимського".
7 січня 2002 року, рішенням Священого Синода РІПЦ в сан єпископа Вишгородського був хіротонісан архимандрит Андрій (Трегуб) (митрополитом Стефаном Ліницьким, архиєпископом Киріаком Темірциді та архиєпископом Віталієм Кужеватовим). Від З жовтня 2002 року, Владика Андрій член Священого Синоду Української Автокефальної Православної Церкви - Апостольської. 5 жовтня 2002 року возведений у сан Архиєпископа Вишгородського та Галицького. 14 грудня 2002 року, високопреосвященний Андрій, возведений рішенням Священного Синода в сан митрополита, як керуючий Київською та Галицькою епархією, а вже 2003 року став предстоятелем Української ІПЦ.
27 січня 2008 року прийнятий в ІПЦ (Рафаїла) з титулом Високопреосвященній Андрій (Трегуб) Митрополит Київський та Галицький. При участі владики Андрія були звершені архиєрейські хіротонії: 12 липня 2002 року - Єпископа Антонія Власова, 6 жовтня 2002 року - Єпископа Віталія Гуменюка, 18 жовтня 2002 року - Єпископа Даміана Акимова, 19 грудня 2002 року - Єпископа Луки Ніколаєнко, 9 січня 2003 року - Єпископа Луки Дейнеги, 28 січня 2008 року - Єпископа Матвія Майстренко, 24 січня 2010 року - Єпископа Андрія Гаврилова.
5 жовтня 2011 року єпископ Луганський Никодим (Стешенко) ініціював проведення у м. Новоайдар наради єпископів УІПЦ за участю Андрія Трегуба та Віталія Гуменюка, на якій прийняли звернення до Рафаїла про надання єпархіям ІПЦ в Україні статусу екзархату. Це прохання було задоволено Рафаїлом у 2012 році.
У 2013 році Трегуб помер.
Кількість громад в юрисдикції митрополита Андрія (Трегуба) не перевищує 6, проте, існує 2 монастирі (чоловічий і жіночий) загальною кількістю 7 монахів та монахинь. Крім трьох архієреїв, у 2004 році у клір церкви входили: ігумен Ігнатій (Сорочинський), священики Віталій Троіцький, Вячеслав Коновалов, Сергій Хонич, Ілля Попов, диякон Олег Борейко, ігуменія Анна Онищенко-Трегуб, іподиякон Валерій Полищук, інокиня Надія Маценко, та інокиня Валентина Вир
Преображенський жіночий монастир УІПЦ діяв за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Ясногородка, вул. Коцюбинського, буд. 10.
Також до УІПЦ належав ієромонах Ісідор (Сікилінда Віктор Петрович) з Симферополя.
Залишившись наодинці, митрополит здійснив хіротонію на єпископа ієромонаха Феодосія (Леміша) - колишнього настоятеля парафії УПЦ-КП у м. Одеса, який після його смерті в 2006 році очолив УІПЦ, та оголосив себе митрополитом. А в 2007 році Феодосій перейшов в РІПЦ Рафаїла Прокоф’єва, подальша доля невідома (очевидно, у період 2008-2009 років вибув з юрисдикції ІПЦ-Рафаїла).
Група єпископів на чолі з Венедиктом (Молчановим), що в свій час відділилась від УІПЦ, в 2006 році приєднались до Автономної Української Православної Церкви в Америці, та вже у складі цією юрисдикції утворили Російську архиєпархію. Остання вже у 2010 році стала незалежною структурою.
6 червня 2012 року було утворено так званий "Український екзархат Російської істинно-православної церкви (Рафаїла)". Його главою став сам Андрій Трегуб, а після його смерті 2013 року, новим екзархом був обраний рукоположений у 2011 році у Москві єпископ Луганський і Старобільський Никодим (Стешенко Андрій Миколайович, 1970 року народження), який уже 12 березня 2014 року порвав з Рафаїлом, та утворив самостійну юрисдикцію під назвою "Українська автокефальна істинно-православна церква" (УАІПЦ). Але у 2015 році був відсторонений від посади першоієрарха, новим митрополитом цієї юрисдикції став проживаючий у Києві владика Стефан (Негребецький). У цих умовах, у 2014-2015 роках відбувся розкол серед єпископату УАІПЦ.
17 березня 2014 року під керівництвом Стешенка та спонсора громади, екстрасенса Миколи Іщенка (колишнього бізнесмена з м. Краснодон) була зареєстрована "Парафія великомученика і цілителя Пантелеймона Істинно-православної церкви" в селі Дмитрівка Новоайдарського району. Але вже 2019 року парафія перейшла назад до УПЦ(МП). За деякими даними, сам Стешенко тоді ж переїхав у м. Сєвєродонецьк - адміністративний центр підконтрольної Україні частини Луганської області, де свторив нову "істинно-православну" парафію. Подальша доля Стешенка після 2022 року невідома. Але до УПЦ-МП перейшли щонайменше два клірика ІПЦ: протоієрей Микола Іщенко з Новоайдару, та ієрей Антоній Острогорський з Луганська.
Як правило кількість громад всіх цих юрисдикцій є не більшою п’яти-десяти, а кількість пастви одного єпископа вимірюється десятками людей.
Примітки
- Архівована копія. оригіналу за 2 травня 2004. Процитовано 2 травня 2004.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - https://opendatabot.ua/c/26386988/
Джерела
- Інші православні юрисдикції в Україні [ 16 липня 2016 у Wayback Machine.] risu.org.ua
- УАПЦ — Апостольська — Катакомбна [ 16 серпня 2016 у Wayback Machine.] Офіційний сайт
- Архів офіційного сайту
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrayinska Istinno Pravoslavna Cerkva vidgaluzhennya vid APC RF Apostolskoyi pravoslavnoyi cerkvi Rosijskoyi Federaciyi utvorene na pochatku 2000 roku z kolishnih svyashennosluzhiteliv UPC KP ta Ruskoyi IPC v Ukrayini Istoriya yurisdikciyi16 sichnya 2000 roku yepiskopami Apostolskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi odna z rosijskih pravoslavnih yurisdikcij yaka stoyit na zasadah obnovlenstva ta otrimala svoyu apostolsku liniyu vid UAPC Stefanom Linnickim ta Kiriakom Timircidi buv rukopolozhenij yepiskop Venedikt Molchanov z titulom Caricinskij ta Verhnodniprovskij Za inshimi zh danimi cya hirotoniya spochatku trimalas u tayemnici oskilki Caricinska yeparhiya APC realno ne isnuvala a oprilyudnena lishe u 2001 roci koli perebuvayuchij u kliri Dnipropetrovsko Bogorodskoyi yeparhiyi UPC KP i prozhivayuchij u m Noginsk Moskovskoyi oblasti Venedikt oficijno pokinuv yurisdikciyu Adriana Starini ta pereyihav todi zh z Rosiyi v Ukrayinu 24 zhovtnya 2001 roku jogo bulo vozvedeno mitropolitom Stefanom Linickim etnichnim ukrayincem z Moskvi ta Svyashennim Sinodom Apostolskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Rosiyi v san arhiyepiskopa dlya stvorennya Ukrayinskoyi IPC z titutulom Caricinskij i Sicheslavskij V 2002 roci v yurisdikciyi APC bulo rukopolozheno she ryad yepiskopiv dlya Ukrayini Vishgorodskogo i Galickogo Andriya Treguba 7 sichnya Sergiya Zhuravlova na arhiyepiskopa Kiyivskogo 14 sichnya Antoniya Vlasova na yepiskopa Mikolayivskogo i Tavrijskogo 12 lipnya Takozh 14 veresnya 2002 roku Stefan i Sinod APC vozveli v san arhiyepiskopa Antoniya Vlasova ostannij uzhe 2 zhovtnya 2002 roku iniciyuvav provedennya soboru v m Verhnodniprovsk na yakomu ogoloshena deklaraciya pro stvorennya samostijnoyi Ukrayinskoyi IPC Antonij Vlasov pochav svoyu diyalnist u Mikolayivskij yeparhiyi UPC KP a dali yak katakombnij monah nalezhav z 1999 roku do yurisdikciyi Odesko Tambovskoyi yeparhiyi Ruskoyi istinno pravoslavnoyi cerkvi yaku ocholyuvav arhiyepiskop Lazar Zhurbenko U 2000 roci utvoriv cholovichij skit u seli Novij Gorodok Veselinivskogo rajonu Mikolayivskoyi oblasti Klirikami ciyeyi obiteli v 2001 2002 rokah buli igumen Oleksandr Vlasyuk ta igumen Venedikt Molchanov ostannij 2001 roku vijshov z yurisdikciyi mitropolita Dnipropetrovsko Bogorodskogo UPC KP Adriana Starini Dali 12 lipnya 2002 roku Antonij Vlasov rukopolozhenij na yepiskopa Mikolayivskogo v yurisdikciyi Sergiya Zhuravlova yakomu i pidporyadkovuvavsya kilka misyaciv Odnak vzhe 2 zhovtnya 2002 roku yepiskopi Venedikt Andrij ta Antonij proveli arhiyerejsku naradu v m Verhnodniprovsk Dnipropetrovska oblast na yakij usunuli z Kiyivskoyi kafedri arhiyepiskopa Sergiya i na jogo misce obrali yepiskopa Antoniya Vlasova A vzhe nevdovzi 14 grudnya 2002 roku progolosili sebe mitropolitami Takim chinom voni faktichno unezalezhnili Ukrayinsku chastinu Cerkvi vid rosijskogo centru v danomu vipadku Moskovskoyi mitropoliyi APC Nova yurisdikciya otrimala nazvu Ukrayinska apostolska pravoslavna cerkva ale vzhe u 2003 roci rozpalasya bilsha chastina yiyi duhovenstva vidijshla vid obnovlenskih idej APC ta ogolosila sebe nezalezhnoyu sinodalnoyu Ukrayinskoyu istinno pravoslavnoyu cerkvoyu Kolishnij arhiyepiskop Kiyivskij Sergij u 2002 2003 rokah postupovo stvoriv svoyu cerkovnu strukturu pid nazvoyu Sergij Zhuravlov znahoditsya v tisnih stosunkah z riznogo rodu neoprotestanskimi harizmatichnimi techiyami napriklad Posolstvo Bozhe Sandeya Adeladzhi ta znachnoyu miroyu vidijshov vid pravoslavnogo vchennya sam arhiyepiskop odruzhenij i maye shestero ditej Pislya obrannya mitropolitom Kiyivskim Antoniya Vlasova vihidcya same z seredovisha katakombnogo istinno pravoslavnogo duhovenstva takim chinom bulo pokladeno pochatok Ukrayinskij Istinno Pravoslavnij Cerkvi Nadali v UIPC bulo zdijsneno she kilka hirotonij novih yepiskopiv 2 zhovtnya 2002 roku yepiskopa Damiana Akimova z titulom Hersoneskij dlya Krimskoyi yeparhiyi ta 19 grudnya 2002 roku yepiskopa Luki Nikolayenka dlya Odeskoyi yeparhiyi a takozh Dionisiya Grishenko Volinskogo dlya gromadi m Rivnogo Odnak u danomu vipadku mova jde ne pro rivnenskogo protoiyereya Dionisiya Grishenka yakij z UPC MP nikoli ne vihodiv a pro shiarhimandrita Iova Grishenka yakij piznishe zalishiv techiyu Andriya Treguba stav naselnikom Kiyivskogo Zvirineckogo monastirya ta pomer u 2020 roci na 51 roci zhittya 17 zhovtnya 2002 roku Sinod UIPC blagosloviv vidkrittya Pokrovskogo cholovichogo monastirya v seli Novij Gorodok Veselinivskogo rajonu Mikolayivskoyi oblasti a takozh blagosloviv yepiskopsku hirotoniyu Damiana Akimova z Krimu ta postanoviv utvoriti vid UIPC Rosijskij ekzarhat pid kerivnictvom Venedikta Molchanova Drugij Sinod UIPC 14 grudnya 2002 roku postanoviv vozvesti Andriya i Venedikta v san mitropolitiv V 2003 roci v samij UIPC vidbulos rozmezhuvannya chastina yepiskopiv na choli z mitropolitom Venediktom Molchanovim perejshli v yurisdikciyu Rosijskoyi Istinno Pravoslavnoyi Cerkvi Rafayila Prokof yeva yurisdikciya yaka maye yepiskopalnu liniyu vid UAPC bula zasnovana v 1997 roci i z togo chasu pereterpila veliku kilkist rozkoliv Tak bulo pokladeno pochatok Ukrayinskomu Ekzarhatu Rosijskoyi Istinno Pravoslavnoyi Cerkvi sogodnishnya nazva Pravoslavna Rosijska Cerkva Glavoyu Ekzarhatu stav mitropolit Venedikt z titulom Caricinskogo Razom z mitropolitom v yurisdikciyu RIPC perejshli yepiskopi Damian Luka Rostislav ta Gedeon gromadyani Rosiyi kotri spochatku v 2000 2002 rokah vhodili v ocholyuvanu Venediktom Caricinsko Verhnodniprovsku arhiyepiskopiyu mitropoliyu APC Vidkolovsya vid UIPC takozh i yepiskop Damian Akimov meshkanec m Mikolayiv yakij u 2001 roci prijnyav chernectvo u yurisdikciyi Rosijskoyi avtonomnoyi pravoslavnoyi cerkvi pid kerinictvom mitropolita Valentina Rusancova U 2001 2002 rokah sluzhiv u skiti ciyeyi cerkvi v Oryehvo Zuyevskomu rajoni Moskovskoyi oblasti Dali u domovomu Ioanno Hrestitelskomu hrami Mikolayeva 26 zhovtnya 2002 roku buv hirotonizovanij na yepiskopa IPC z titulom Hersoneskij i Gotskij Pid kerivnictvom Damiana u 2003 roci buli zasnovani Bogoyavlenskij skit u seli Lazurne Alushtinskogo rajonu ta Blagovishenskij skit u seli Krasnosillya kolishnye Tavel Simferopolskogo rajonu U 2003 roci Akimov zareyestruvav u Simferopoli svoyu religijnu gromadu pid nazvoyu Ukrayinska apostolska istinno pravoslavna cerkva Todi zh u 2003 roci do Akimova priyednavsya meshkanec m Sevastopol kerivnik reabilitacijnogo centru Vidrodzhennya ta spivzasnovnik sportivnogo klubu Ahilles biznesmen Gudz Igor Georgijovich yakij vidnoviv Shuldanskij monastir poblizu sela Ternivka Balaklavskogo rajonu Sevastopolya ta piznishe stav jogo nastoyatelem prijnyavshi 30 listopada 2003 roku chernechij postrig z imenem Ahilles Piznishe stav vidomim yak vladika Ahilles shiyepiskop Shuldanskij Stanom na 11 bereznya 2005 roku arhiyepiskop Damian Gotskij i shiyepiskop Ahilles Shuldanskij vidokremilisya vid Rosijskoyi Istinno Pravoslavnoyi Cerkvi Rafayila Prokof yeva ta utvorili samostijnu yurisdikciyu Gotsku pravoslavnu arhiyepiskopiyu Suchasnij stan i rozkoliZ chasom rozmezhuvannya vidbulos i mizh yepiskopami Antoniyem Vlasovim ta Andriyem Tregubom Ostannij pislya vidhodu vid nogo 13 lipnya 2003 roku Verhnodniprovskoyi mitropoliyi Venedikta Molchanova stav glavoyu novoyi gilki Ukrayinskoyi Avtokefalnoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Apostolskoyi Katakombnoyi piznishe perejmenovanoyi v UIPC Do skladu ciyeyi yurisdikciyi za tverdzhennyam yiyi vlasnogo nini vzhe ne isnuyuchogo internet sajtu uvijshli she chotiri yepiskopi rukopolozhenij nibito 7 sichnya 2003 roku yepiskop Rivnenskij Dionisij Grishenko shodo pershogo ce povidomlennya viyavilosya internet fejkom odruzhenij protoiyerej Grishenko z Rivnogo nikudi ne perehodiv i zalishivsya u skladi UPC MP yepiskop Lvivskij Luka Dejnega rukopolozhenij 2003 roku yepiskop Dnipropetrovskij Selafiyil Maslov rukopolozhenij 2004 roku ta rkopolozhenij v APC yepiskop Doneckij ta Gorlovskij Vitalij Gumenyuk Luka ta Selafiyil u 2007 roci vidijshli vid Treguba i mozhlivo sho sam fakt yihnogo isnuvannya buv zvichajnim internet fejkom yak i u vipadku z Grishenkom Andrij v miru Tregub Volodimir Mikolajovich zareyestruvav pid omoforom UAPC Mefodiya Kudryakova dvi svoyi parafiyi Religijna gromada Ukrayinskoyi avtokefalnoyi pravoslavnoyi cerkvi parafiyi svyatitelya Mikolaya arhiyepiskopa Mir Likijskih u Solom yanskomu rajoni misto Kiyiv vulicya Geroyiv Sevastopolya budinok 15 kvartira 8 data zasnuvannya 26 03 2003 ta Religijna gromada Ukrayinskoyi avtokefalnoyi pravoslavnoyi cerkvi parafiyi svyatogo Rizdva Hristovogo v Obolonskomu rajoni m Kiyeva misto Kiyiv vulicya Polyarna budinok 5a kvartira 121 data zasnuvannya 28 11 2003 Razom z Volodimirom spivzasnovnikami ostannoyi gromadi stali Tregub Rayisa Mikolayivna jogo druzhina piznishe prijnyala chernectvo ta Pasichnik Rostislav Grigorovich Takozh Tregub ta narodnij cilitel Chernikov Viktor Mihajlovich zasnuvali 11 serpnya 2010 roku GO Asociaciya duhovnogo yednannya svyatogo Ioanna Iyerusalimskogo 7 sichnya 2002 roku rishennyam Svyashenogo Sinoda RIPC v san yepiskopa Vishgorodskogo buv hirotonisan arhimandrit Andrij Tregub mitropolitom Stefanom Linickim arhiyepiskopom Kiriakom Temircidi ta arhiyepiskopom Vitaliyem Kuzhevatovim Vid Z zhovtnya 2002 roku Vladika Andrij chlen Svyashenogo Sinodu Ukrayinskoyi Avtokefalnoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Apostolskoyi 5 zhovtnya 2002 roku vozvedenij u san Arhiyepiskopa Vishgorodskogo ta Galickogo 14 grudnya 2002 roku visokopreosvyashennij Andrij vozvedenij rishennyam Svyashennogo Sinoda v san mitropolita yak keruyuchij Kiyivskoyu ta Galickoyu eparhiyeyu a vzhe 2003 roku stav predstoyatelem Ukrayinskoyi IPC 27 sichnya 2008 roku prijnyatij v IPC Rafayila z titulom Visokopreosvyashennij Andrij Tregub Mitropolit Kiyivskij ta Galickij Pri uchasti vladiki Andriya buli zversheni arhiyerejski hirotoniyi 12 lipnya 2002 roku Yepiskopa Antoniya Vlasova 6 zhovtnya 2002 roku Yepiskopa Vitaliya Gumenyuka 18 zhovtnya 2002 roku Yepiskopa Damiana Akimova 19 grudnya 2002 roku Yepiskopa Luki Nikolayenko 9 sichnya 2003 roku Yepiskopa Luki Dejnegi 28 sichnya 2008 roku Yepiskopa Matviya Majstrenko 24 sichnya 2010 roku Yepiskopa Andriya Gavrilova 5 zhovtnya 2011 roku yepiskop Luganskij Nikodim Steshenko iniciyuvav provedennya u m Novoajdar naradi yepiskopiv UIPC za uchastyu Andriya Treguba ta Vitaliya Gumenyuka na yakij prijnyali zvernennya do Rafayila pro nadannya yeparhiyam IPC v Ukrayini statusu ekzarhatu Ce prohannya bulo zadovoleno Rafayilom u 2012 roci U 2013 roci Tregub pomer Kilkist gromad v yurisdikciyi mitropolita Andriya Treguba ne perevishuye 6 prote isnuye 2 monastiri cholovichij i zhinochij zagalnoyu kilkistyu 7 monahiv ta monahin Krim troh arhiyereyiv u 2004 roci u klir cerkvi vhodili igumen Ignatij Sorochinskij svyasheniki Vitalij Troickij Vyacheslav Konovalov Sergij Honich Illya Popov diyakon Oleg Borejko igumeniya Anna Onishenko Tregub ipodiyakon Valerij Polishuk inokinya Nadiya Macenko ta inokinya Valentina Vir Preobrazhenskij zhinochij monastir UIPC diyav za adresoyu Kiyivska obl Vishgorodskij r n s Yasnogorodka vul Kocyubinskogo bud 10 Takozh do UIPC nalezhav iyeromonah Isidor Sikilinda Viktor Petrovich z Simferopolya Zalishivshis naodinci mitropolit zdijsniv hirotoniyu na yepiskopa iyeromonaha Feodosiya Lemisha kolishnogo nastoyatelya parafiyi UPC KP u m Odesa yakij pislya jogo smerti v 2006 roci ocholiv UIPC ta ogolosiv sebe mitropolitom A v 2007 roci Feodosij perejshov v RIPC Rafayila Prokof yeva podalsha dolya nevidoma ochevidno u period 2008 2009 rokiv vibuv z yurisdikciyi IPC Rafayila Grupa yepiskopiv na choli z Venediktom Molchanovim sho v svij chas viddililas vid UIPC v 2006 roci priyednalis do Avtonomnoyi Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi v Americi ta vzhe u skladi ciyeyu yurisdikciyi utvorili Rosijsku arhiyeparhiyu Ostannya vzhe u 2010 roci stala nezalezhnoyu strukturoyu 6 chervnya 2012 roku bulo utvoreno tak zvanij Ukrayinskij ekzarhat Rosijskoyi istinno pravoslavnoyi cerkvi Rafayila Jogo glavoyu stav sam Andrij Tregub a pislya jogo smerti 2013 roku novim ekzarhom buv obranij rukopolozhenij u 2011 roci u Moskvi yepiskop Luganskij i Starobilskij Nikodim Steshenko Andrij Mikolajovich 1970 roku narodzhennya yakij uzhe 12 bereznya 2014 roku porvav z Rafayilom ta utvoriv samostijnu yurisdikciyu pid nazvoyu Ukrayinska avtokefalna istinno pravoslavna cerkva UAIPC Ale u 2015 roci buv vidstoronenij vid posadi pershoiyerarha novim mitropolitom ciyeyi yurisdikciyi stav prozhivayuchij u Kiyevi vladika Stefan Negrebeckij U cih umovah u 2014 2015 rokah vidbuvsya rozkol sered yepiskopatu UAIPC 17 bereznya 2014 roku pid kerivnictvom Steshenka ta sponsora gromadi ekstrasensa Mikoli Ishenka kolishnogo biznesmena z m Krasnodon bula zareyestrovana Parafiya velikomuchenika i cilitelya Pantelejmona Istinno pravoslavnoyi cerkvi v seli Dmitrivka Novoajdarskogo rajonu Ale vzhe 2019 roku parafiya perejshla nazad do UPC MP Za deyakimi danimi sam Steshenko todi zh pereyihav u m Syevyerodoneck administrativnij centr pidkontrolnoyi Ukrayini chastini Luganskoyi oblasti de svtoriv novu istinno pravoslavnu parafiyu Podalsha dolya Steshenka pislya 2022 roku nevidoma Ale do UPC MP perejshli shonajmenshe dva klirika IPC protoiyerej Mikola Ishenko z Novoajdaru ta iyerej Antonij Ostrogorskij z Luganska Yak pravilo kilkist gromad vsih cih yurisdikcij ye ne bilshoyu p yati desyati a kilkist pastvi odnogo yepiskopa vimiryuyetsya desyatkami lyudej PrimitkiArhivovana kopiya originalu za 2 travnya 2004 Procitovano 2 travnya 2004 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya https opendatabot ua c 26386988 DzherelaInshi pravoslavni yurisdikciyi v Ukrayini 16 lipnya 2016 u Wayback Machine risu org ua UAPC Apostolska Katakombna 16 serpnya 2016 u Wayback Machine Oficijnij sajt Arhiv oficijnogo sajtu