Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Українська сюїта у формі старовинних танців на основі народних пісень op. 2 — фортепіанний твір Миколи Лисенка, написаний між 1867–1869 роками. В «Українській сюїті» Лисенко, як і в багатьох інших своїх творах, використовує мелодії народних пісень як початкове інтонаційне зерно, яке він розробляє на ґрунті канонів професійної європейської музичної мови. Разом із тим, сюїта виділяється з-поміж інших творів Лисенка, зокрема, тим, що деякі дослідники вважають її раннім зразком неокласицизму в музиці.
| Українська сюїта у формі старовинних танців | ||||
|---|---|---|---|---|
| | ||||
Будова циклу
«Українська сюїта» складається з шести частин, кожна з яких написана на мелодію народної пісні (винятком тут є лише Сарабанда, у якій використано пісню-романс «Сонце низенько»). Композитор будує цикл за принципом чергування нетанцювальних і танцювальних, мажорних та мінорних розділів (мінор — мінор — мажор — мінор — мінор — мажор), а також на темповому контрасті (Andante poco sostenuto — Andantino — Allegro giojoso — Moderato — Allegretto — Allegro vivace).
Деякі з використаних пісень Лисенко включає й в інші свої твори, зокрема до «Збірника народних пісень для хору» потрапляють «Ой чия ти дівчино, чия ти», «Пішла мати за село» і «Та казала мені Солоха». Тему пісні «Хлопче-молодче, яке ж ти ледащо» (Прелюдія) Лисенко включає також до своєї «Фантазії на дві українські народні теми» для скрипки (або флейти) з фортепіано, й окрім цього ця пісня лежить в основі однієї з арій Петра в третій дії Лисенкової опери «Наталка Полтавка».
Про характер використання Лисенком народних мелодій у сюїті Олександр Козаренко пише:
 | «Це вже не обробки — це оригінальна творчість за обраною жанрово-стильовою моделлю, коли традиційні фактурні формули, поліфонічні прийоми (лескичні "кліше" музичної мови бароко) раптом "заіскрилися" новим змістом, набули свіжости, виразности, живости (зрештою, актуальности). [...] Це був крок уперед у розвитку музичної мови Лисенка, оскільки було подолано роздвоєність музичної свідомости композитора між національним фольклорним та професійним — професійне наблизилось, ожило через наповнення його національним». |  |
Прелюдія («Хлопче — молодче, який ти ледащо»)
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 | №1 Прелюдія ("хлопче-молодче) Виконує Ірина Рябчун |
Відкриває сюїту прелюдія, в якій лірична тема народної пісні проходить в середньому регістрі фортепіано, а в той час її постійно оспівують хвилеподібні віртуозні арпеджіо, що перебирають на себе основний рушій драматургічного розвитку в цій частині твору. Попри вказаний темп Andante poco sostenuto, прелюдія творить динамічний та драматичний образ.
Куранта («Помалу-малу, братику, грай»)
Для цієї частини характерне індивідуальне, вільне трактування фольклорного матеріалу, який під впливом жанру куранти трансформується й розчиняється в авторському матеріалі, й повертається лише в репризі. Тут простежується також тяжіння до поліфонічного типу мислення, що зближує Лисенка з бароковими музичними моделями та свідчить на користь твердження про неокласичність його сюїти.
Токата («Пішла мати на село»)
До цієї частини твору Лисенко залишив у нотах примітку: «Невеличний утвір за для фортепъяно, посо́бний до спірного, метко́го розви́ття пальців».
В основі Токати — жвава пісня-танець «Гречаники»; тональність змінюється на мажорну. Ствердний, рішучий характер виконання диктують вказівки на кшталт sempre forte, marcato, risoluto, хоч не обходиться й без mezzo piano, а то й piano. Не оминає поліфонічних прийомів Лисенко і в цій частині сюїти: тут простежується імітаційність.
Сарабанда («Сонце низенько, вечір близенько»)
Примітка Лисенка в нотах: «Стари́й Шпанський танець, мірний, трохи пова́жний».
Ця частина бере за основу не суто народну мелодію, а пісню-романс. Повертається мінорна тональність. Сарабанда має скорботний характер, і при тім Лисенко не дозволяє собі тут надмірного ліризму — мелодична лінія зберігає розповідний, виважений характер, а форма — логічну розміреність.
Гавот («Ой чия ти дівчино, чия ти?»)
В цій частині переважає журливий, драматичний настрій, якому, проте, протиставляється дещо радісніший, безтурботний середній епізод (що проходить у мажорі). Тут має місце активна варіаційна та імітаційна робота з темою, що подекуди її суттєво трансформує, що свідчить про артистичний підхід Лисенка до роботи з фольклором.
Скерцо («Та казала мені Солоха»)
Примітка Лисенка: «Scherzo — жарт. Пъєса жвава, легенька, грається швидко».
Закриває сюїту мажорне Скерцо, в якому Лисенко інтерпретує народну пісню жартівливо-грайливого характеру. Лисенкова робота з народною темою й тут індивідуальна, сповнена уваги до деталей. Скерцо утверджує радісний завершальний характер сюїти.
Риси неокласицизму в Українській сюїті
Сама назва твору свідчить про звернення композитора до стилістики попередніх епох, що й підтверджується при аналізі твору. Лисенко використовує старовинні танці (Куранта, Токата, Сарабанда, Гавот), будує цикл за принципом однієї основної тональності, використовує поліфонічні прийоми та варіаціану тематичну роботу. Усе це підтверджує наявність неокласицистичних тенденцій в цьому творі.
Примітки
- Кричинська О. В. Неокласичні тенденції у творчості Миколи Лисенка (на прикладі «Української сюїти для фортепіано op. 2) // Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського / під ред. Олександра Антонюка. — 2012. — Вип. №2 (15). — С. 40—44.
- Козаренко О. Феномен української національної музичної мови. — Львів : НТШ, 2000. — 73 с.
Посилання
Українська сюїта формі старовинних танців: Ноти на сайті International Music Score Library Project.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrayinska syuyita u formi starovinnih tanciv na osnovi narodnih pisen op 2 fortepiannij tvir Mikoli Lisenka napisanij mizh 1867 1869 rokami V Ukrayinskij syuyiti Lisenko yak i v bagatoh inshih svoyih tvorah vikoristovuye melodiyi narodnih pisen yak pochatkove intonacijne zerno yake vin rozroblyaye na grunti kanoniv profesijnoyi yevropejskoyi muzichnoyi movi Razom iz tim syuyita vidilyayetsya z pomizh inshih tvoriv Lisenka zokrema tim sho deyaki doslidniki vvazhayut yiyi rannim zrazkom neoklasicizmu v muzici Ukrayinska syuyita u formi starovinnih tanciv Titulnij listok syuyitiBudova ciklu Ukrayinska syuyita skladayetsya z shesti chastin kozhna z yakih napisana na melodiyu narodnoyi pisni vinyatkom tut ye lishe Sarabanda u yakij vikoristano pisnyu romans Sonce nizenko Kompozitor buduye cikl za principom cherguvannya netancyuvalnih i tancyuvalnih mazhornih ta minornih rozdiliv minor minor mazhor minor minor mazhor a takozh na tempovomu kontrasti Andante poco sostenuto Andantino Allegro giojoso Moderato Allegretto Allegro vivace Deyaki z vikoristanih pisen Lisenko vklyuchaye j v inshi svoyi tvori zokrema do Zbirnika narodnih pisen dlya horu potraplyayut Oj chiya ti divchino chiya ti Pishla mati za selo i Ta kazala meni Soloha Temu pisni Hlopche molodche yake zh ti ledasho Prelyudiya Lisenko vklyuchaye takozh do svoyeyi Fantaziyi na dvi ukrayinski narodni temi dlya skripki abo flejti z fortepiano j okrim cogo cya pisnya lezhit v osnovi odniyeyi z arij Petra v tretij diyi Lisenkovoyi operi Natalka Poltavka Pro harakter vikoristannya Lisenkom narodnih melodij u syuyiti Oleksandr Kozarenko pishe Ce vzhe ne obrobki ce originalna tvorchist za obranoyu zhanrovo stilovoyu modellyu koli tradicijni fakturni formuli polifonichni prijomi leskichni klishe muzichnoyi movi baroko raptom zaiskrilisya novim zmistom nabuli svizhosti viraznosti zhivosti zreshtoyu aktualnosti Ce buv krok upered u rozvitku muzichnoyi movi Lisenka oskilki bulo podolano rozdvoyenist muzichnoyi svidomosti kompozitora mizh nacionalnim folklornim ta profesijnim profesijne nablizilos ozhilo cherez napovnennya jogo nacionalnim Prelyudiya Hlopche molodche yakij ti ledasho Zovnishni videofajli 1 Prelyudiya hlopche molodche Vikonuye Irina Ryabchun Vidkrivaye syuyitu prelyudiya v yakij lirichna tema narodnoyi pisni prohodit v serednomu registri fortepiano a v toj chas yiyi postijno ospivuyut hvilepodibni virtuozni arpedzhio sho perebirayut na sebe osnovnij rushij dramaturgichnogo rozvitku v cij chastini tvoru Popri vkazanij temp Andante poco sostenuto prelyudiya tvorit dinamichnij ta dramatichnij obraz Kuranta Pomalu malu bratiku graj 2 Kuranta source source Vikonuye Lesya Lemeh 4 Sarabanda source source Vikonuye Lesya Lemeh Pri problemah glyante v dovidku Dlya ciyeyi chastini harakterne individualne vilne traktuvannya folklornogo materialu yakij pid vplivom zhanru kuranti transformuyetsya j rozchinyayetsya v avtorskomu materiali j povertayetsya lishe v reprizi Tut prostezhuyetsya takozh tyazhinnya do polifonichnogo tipu mislennya sho zblizhuye Lisenka z barokovimi muzichnimi modelyami ta svidchit na korist tverdzhennya pro neoklasichnist jogo syuyiti Tokata Pishla mati na selo Do ciyeyi chastini tvoru Lisenko zalishiv u notah primitku Nevelichnij utvir za dlya fortepyano poso bnij do spirnogo metko go rozvi ttya palciv V osnovi Tokati zhvava pisnya tanec Grechaniki tonalnist zminyuyetsya na mazhornu Stverdnij rishuchij harakter vikonannya diktuyut vkazivki na kshtalt sempre forte marcato risoluto hoch ne obhoditsya j bez mezzo piano a to j piano Ne ominaye polifonichnih prijomiv Lisenko i v cij chastini syuyiti tut prostezhuyetsya imitacijnist Sarabanda Sonce nizenko vechir blizenko Primitka Lisenka v notah Stari j Shpanskij tanec mirnij trohi pova zhnij Cya chastina bere za osnovu ne suto narodnu melodiyu a pisnyu romans Povertayetsya minorna tonalnist Sarabanda maye skorbotnij harakter i pri tim Lisenko ne dozvolyaye sobi tut nadmirnogo lirizmu melodichna liniya zberigaye rozpovidnij vivazhenij harakter a forma logichnu rozmirenist Gavot Oj chiya ti divchino chiya ti V cij chastini perevazhaye zhurlivij dramatichnij nastrij yakomu prote protistavlyayetsya desho radisnishij bezturbotnij serednij epizod sho prohodit u mazhori Tut maye misce aktivna variacijna ta imitacijna robota z temoyu sho podekudi yiyi suttyevo transformuye sho svidchit pro artistichnij pidhid Lisenka do roboti z folklorom Skerco Ta kazala meni Soloha Primitka Lisenka Scherzo zhart Pyesa zhvava legenka grayetsya shvidko Zakrivaye syuyitu mazhorne Skerco v yakomu Lisenko interpretuye narodnu pisnyu zhartivlivo grajlivogo harakteru Lisenkova robota z narodnoyu temoyu j tut individualna spovnena uvagi do detalej Skerco utverdzhuye radisnij zavershalnij harakter syuyiti Risi neoklasicizmu v Ukrayinskij syuyitiSama nazva tvoru svidchit pro zvernennya kompozitora do stilistiki poperednih epoh sho j pidtverdzhuyetsya pri analizi tvoru Lisenko vikoristovuye starovinni tanci Kuranta Tokata Sarabanda Gavot buduye cikl za principom odniyeyi osnovnoyi tonalnosti vikoristovuye polifonichni prijomi ta variacianu tematichnu robotu Use ce pidtverdzhuye nayavnist neoklasicistichnih tendencij v comu tvori PrimitkiKrichinska O V Neoklasichni tendenciyi u tvorchosti Mikoli Lisenka na prikladi Ukrayinskoyi syuyiti dlya fortepiano op 2 Chasopis Nacionalnoyi muzichnoyi akademiyi Ukrayini imeni P I Chajkovskogo pid red Oleksandra Antonyuka 2012 Vip 2 15 S 40 44 Kozarenko O Fenomen ukrayinskoyi nacionalnoyi muzichnoyi movi Lviv NTSh 2000 73 s PosilannyaUkrayinska syuyita formi starovinnih tanciv Noti na sajti International Music Score Library Project