Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Українська оселя в Маквілері (також Український Центр отця Павла Когута) — культурний центр українців Франції, Бельгії та Німеччини, заснований 1955 року греко-католицьким священником Павлом Когутом в селі Маквіллер біля Страсбурга. Місце проведення масових зустрічей українців, насамперед молоді, період найвищої активності в якому припав на 60-80 роки ХХ століття.
| Українська оселя в Маквілері | |
|---|---|
| Український Центр о. Павла Когута | |
 | |
| 48°55′25″ пн. ш. 7°10′38″ сх. д. / 48.9237° пн. ш. 7.1772° сх. д.Координати: 48°55′25″ пн. ш. 7°10′38″ сх. д. / 48.9237° пн. ш. 7.1772° сх. д. | |
| Розташування | Франція, Маквіллер |
| Засновник | Павло Когут |
| Належність | УГКЦ |
| Адреса | 43 Rue Principale, 67430 Mackwiller |
| Вебсайт | facebook.com/EGCUmackwiller |
  Українська оселя в Маквілері (Франція) | |
Історія
Українсько-французька організація «Les Amis des Ukrainiens» («Друзі українців», гол. Т. Бравн, адміністративний дир. о. П. Когут) придбала нерухомість в Маквіллері у 1955 році. Отець Павло згадував, що роботи було розпочато в травні, хоча пізніші нотаріальні документи містять згадку про акт прийому-передачі майна від 28 жовтня 1955 року.
Півтора десятка добровольців взялися відновлювати стару триповерхову будівлю без дверей та долівки на краю села. Відновлювати та перебудовувати маквіллерський «замок» отцю Когуту допомагали не тільки українці-емігранти з різних країн Європи, але й місцеве населення, представники якого, за спогадами очільниці Маквіллера Беатріс Хаммер-Бек, позичали будівничі інструменти, приносили їжу робітникам, запрошували у гості українську громаду у святкові дні.
Урочисте посвячення Української вакаційної оселі відбулось 12 липня 1964 року, хоча перший табір для молоді проведено вже в 1961 році.
З того часу «Оселя» отця Павла діяла як місце зустрічей, знайомств, відпочинку, духових реколекцій і приймала гостей з усього світу. Тут зупинялися численні українські родини, діти, громадські діячі, артисти, письменники, художники, священики та єпископи, політики. Щороку в час Зіслання Святого Духа (Зелені Свята) за Григоріанським календарем отець Павло організовував тут масові зустрічі українців зі Східної Франції, а також з Німеччини, Швейцарії та Бельгії. Такі зустрічі завжди мали конкретну ціль: роковини Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, вшанування жертв Голодомору, ювілей хрещення Русі-України, 700-ліття коронації Данила Галицького та інші важливі події.
У 1966 році, як видається, розпочато будівництво другого приміщення на два поверхи, що мало служити місцем для гуртків художньої самодіяльності, містити залу для святкових зібрань та кімнати для старших осіб.
В роботі в оселі отцю Павлу допомагали сестра Ірина (в миру Павлина Савчук), а також отці з сусідніх департаментів: Іван Лужецький, Михайло Длубак, Ярослав Салевич.
У 1970 році Українську оселю відвідав глава греко-католицької церкви блаженніший Йосиф Сліпий.
Влітку 1982 року, будучи семінаристом в Римі, в отця Павла працював Борис Ґудзяк. Пізніше він їздив до Маквіллера кілька разів.
Табори відбувалися щорічно до 1993 року, коли після падіння «залізної завіси» українці у Європі дістали змогу відвідувати свої родини в Україні.
22 листопада 2006 року отець Павло Когут помер. Протягом майже десятиліття осередок українців у Маквіллері був порожнім, однак 4 листопада 2016 році сюди переїхав молодий український священик Святослав Горецький з родиною.
В грудні 2019 року було завершено будинок священника, закладений ще отцем Когутом. Це вже третє приміщення на території оселі.
Вакаційна оселя
Українська дітвора з діаспори отримала місце де проводити канікули, так звані зимові і літні «табори», вперше проведені в Маквіллері в 1961 році. Адже діти емігрантів, на відміну від своїх однолітків, не мали бабці і діда, до яких могли б з’їздити «на вакацію». Крім того, за французьким законодавством діти з багатодітних родин чи з сімей, де батьки мають невеликі заробітки, могли отримати від держави цільові кошти на літній відпочинок, отож ці кошти й витрачалися для їхнього утримання в українській оселі.
Учасник таборів так описує програму:
Нема сумніву, що пластовий дух панував підчас відпочинкових таборів у Маквілєр, коли я там бував як новак. Була дисципліна. Коли згодом я сам відбував свої пластові табори вже юнаком, я зрозумів багато того, що відбувалося на оселях о. Павла. Завжди були поставлені шатра для дещо старшого новацтва, а менші діти мали свої кімнати в будинках. Там були ранішні і вечірні збірки, де відбувалася спільна молитва. Рано — «Боже Великий», а ввечір — «О Мати Божа». Щонеділі і пару разів протягом тижня відправляли св. Літургію. Були численні гутірки зі спільним співом. Часто то були пластові і навіть стрілецькі пісні: «Гей, пластуни, гей, юнаки», «Ой, у лузі червона калина» та інші. Діти ходили по Ельзаському регіоні на більші кількаденні мандрівки з шатрами.
Українська оселя також була місцем для курсів українознавства Українського Вільного Університету, вперше проведені тут в 1976 році. Американка Марта Зелик так описує «міжріздвяний» курс 1979-1980 років:
Цього року на курси прибуло близько 40 студентів з Франції, Бельгії, Західньої Німеччини, Італії, Юrославії, Великобрітанії, Австрії, Австралії та США. Хоча студенти виявили різні ступені знання української мови, все таки вона була розговірною та викладовою мовою.
Щоденно курси тривали шість годин. Викладачів було підібрано так, щоб були заступлені різні дисципліни українознавства, як: історія, література, філософія, духовість. Доктор історичних наук Богдан Злепко доповідав про повстання під проводом Богдана Хмельницького на тлі доби. Професор Аркадій Жуковський з Франції, подав нам короткий огляд історії України. Темою лекції д-ра Кирила Митровича була українська філософія. Професор Петро Цимбалістий з Великобрітанії доповідав про українську літературу козацької доби. Професор Володимир Янів говорив про джерела української духовости. З Українського Дослідного Інституту Гарвардського Vніверситету з США був Валентин Мороз, недавній радянський політв'язень. Він доповідав про геополітичні підстави української держави, про українську мову та про українські церкви.
Але курси українознавства не були лише одним притягаючим елементом. Нас усіх, напевно, також привабила нагода товариської зустрічі. В години, вільні ·від викладів, ми, студенти, збиралися, щоб розважитися, погуторити, поспівати. Найбільш популярним місцем для цих зайнять було «кафе» у Маквіллер. Ми щовечора вщерть виповняли маленьке приміщення, де своєю мовою, співами та жартами викликали зацікавлення французького населення.
Потім відбувся дводенний з'їзд Українських Студентських Товариств Европи. Представники з Італії, Франції, Бельгії, Німеччини та Великобрітанії обговорили проблеми нашого студентства поза межами Батьківщини, наше відношення до України, проблематику збереження власної української ідентичности, засоби опанування української мови та засвоєння українознавчих предметів.
Галерея
-
![image]()
Ймовірно квиток або листівка 1959 року -
![image]()
Запрошення на посвяту Оселі. 1964 р. -
![image]()
Лист щодо проведення зимової вакаційної оселі 1965-1966 рр. -
![image]()
Стаття регіональної газети про літню вакаційну оселю 1991 року -
![image]()
Хор на фоні другої будівлі -
![image]()
Отець Павло в капличці
Сучасність
Станом на 2020 рік Українська оселя в Маквілері складається з трьох будівель на ділянці понад 1 га. Тут є спальні кімнати, їдальня, каплиця, бібліотека, архів, сад, пасіка. Хоча технічний стан приміщень не відповідає вимогам для розміщення гостей, оселя продовжує гуртувати навколо себе українців. В теплу пору року тут відбуваються масові зустрічі, зокрема пластунів.
Отець Святослав власноруч відновлює та переобладнує оселю. Також в допомогу приїжджають парафіяни з Лотарингії, Вансена, Страсбурга, Саарбрюкена, Парижа. Постійно ведеться пошук коштів на подальші роботи. Відбувається співпраця з місцевою асоціацією неповносправних осіб, футбольним клубом у Маквіллері та в'язничним капеланством, які зацікавленні у оселі як місці зустрічей та проведення разом часу у молитві. Розвивається землеробство та пасічництво.
Щодня відбувається Божественна Літургія.
Примітки
- Марциновський, Анатолій (3 жовтня 1997 року). Пастир українців Ельзасу та Лотарингії. Голос України.
- Пруденко, Яніна (03.08.2019). . Журнал "Коридор". Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 06.12.2020.
- Герасименко, Ольга (22.10.2013). Владика Борис Ґудзяк: Ми покликані рости. Процитовано 06.12.2020.
- Янів, Володимир (15.01.1977). (PDF). Український щоденник "Свобода". Архів оригіналу (PDF) за 6 липня 2016. Процитовано 06.12.2020.
- Татарський, Зенон. . 100 кроків Історія Пласту. Архів оригіналу за 3 серпня 2019. Процитовано 06.12.2020.
- Зєлик, Марта (Січень-червень 1980). (PDF). Пластовий шлях. Архів оригіналу (PDF) за 10 березня 2022. Процитовано 06.12.2020.
- Пластовий осередок у Франції запрошує на «Свято Весни-2020». Сайт української діаспори "Стожари". 02.03.2020. Процитовано 06.12.2020.
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrayinska oselya v Makvileri takozh Ukrayinskij Centr otcya Pavla Koguta kulturnij centr ukrayinciv Franciyi Belgiyi ta Nimechchini zasnovanij 1955 roku greko katolickim svyashennikom Pavlom Kogutom v seli Makviller bilya Strasburga Misce provedennya masovih zustrichej ukrayinciv nasampered molodi period najvishoyi aktivnosti v yakomu pripav na 60 80 roki HH stolittya Ukrayinska oselya v MakvileriUkrayinskij Centr o Pavla Koguta48 55 25 pn sh 7 10 38 sh d 48 9237 pn sh 7 1772 sh d 48 9237 7 1772 Koordinati 48 55 25 pn sh 7 10 38 sh d 48 9237 pn sh 7 1772 sh d 48 9237 7 1772RoztashuvannyaFranciya MakvillerZasnovnikPavlo KogutNalezhnistUGKCAdresa43 Rue Principale 67430 MackwillerVebsajtfacebook com EGCUmackwillerUkrayinska oselya v Makvileri Franciya IstoriyaMakvillerskij zamok zadovgo do kupivli Ukrayinsko francuzka organizaciya Les Amis des Ukrainiens Druzi ukrayinciv gol T Bravn administrativnij dir o P Kogut pridbala neruhomist v Makvilleri u 1955 roci Otec Pavlo zgaduvav sho roboti bulo rozpochato v travni hocha piznishi notarialni dokumenti mistyat zgadku pro akt prijomu peredachi majna vid 28 zhovtnya 1955 roku Pivtora desyatka dobrovolciv vzyalisya vidnovlyuvati staru tripoverhovu budivlyu bez dverej ta dolivki na krayu sela Vidnovlyuvati ta perebudovuvati makvillerskij zamok otcyu Kogutu dopomagali ne tilki ukrayinci emigranti z riznih krayin Yevropi ale j misceve naselennya predstavniki yakogo za spogadami ochilnici Makvillera Beatris Hammer Bek pozichali budivnichi instrumenti prinosili yizhu robitnikam zaproshuvali u gosti ukrayinsku gromadu u svyatkovi dni Urochiste posvyachennya Ukrayinskoyi vakacijnoyi oseli vidbulos 12 lipnya 1964 roku hocha pershij tabir dlya molodi provedeno vzhe v 1961 roci Z togo chasu Oselya otcya Pavla diyala yak misce zustrichej znajomstv vidpochinku duhovih rekolekcij i prijmala gostej z usogo svitu Tut zupinyalisya chislenni ukrayinski rodini diti gromadski diyachi artisti pismenniki hudozhniki svyasheniki ta yepiskopi politiki Shoroku v chas Zislannya Svyatogo Duha Zeleni Svyata za Grigorianskim kalendarem otec Pavlo organizovuvav tut masovi zustrichi ukrayinciv zi Shidnoyi Franciyi a takozh z Nimechchini Shvejcariyi ta Belgiyi Taki zustrichi zavzhdi mali konkretnu cil rokovini Tarasa Shevchenka Ivana Franka Lesi Ukrayinki vshanuvannya zhertv Golodomoru yuvilej hreshennya Rusi Ukrayini 700 littya koronaciyi Danila Galickogo ta inshi vazhlivi podiyi U 1966 roci yak vidayetsya rozpochato budivnictvo drugogo primishennya na dva poverhi sho malo sluzhiti miscem dlya gurtkiv hudozhnoyi samodiyalnosti mistiti zalu dlya svyatkovih zibran ta kimnati dlya starshih osib V roboti v oseli otcyu Pavlu dopomagali sestra Irina v miru Pavlina Savchuk a takozh otci z susidnih departamentiv Ivan Luzheckij Mihajlo Dlubak Yaroslav Salevich U 1970 roci Ukrayinsku oselyu vidvidav glava greko katolickoyi cerkvi blazhennishij Josif Slipij Vlitku 1982 roku buduchi seminaristom v Rimi v otcya Pavla pracyuvav Boris Gudzyak Piznishe vin yizdiv do Makvillera kilka raziv Tabori vidbuvalisya shorichno do 1993 roku koli pislya padinnya zaliznoyi zavisi ukrayinci u Yevropi distali zmogu vidviduvati svoyi rodini v Ukrayini 22 listopada 2006 roku otec Pavlo Kogut pomer Protyagom majzhe desyatilittya oseredok ukrayinciv u Makvilleri buv porozhnim odnak 4 listopada 2016 roci syudi pereyihav molodij ukrayinskij svyashenik Svyatoslav Goreckij z rodinoyu V grudni 2019 roku bulo zaversheno budinok svyashennika zakladenij she otcem Kogutom Ce vzhe tretye primishennya na teritoriyi oseli Vakacijna oselyaUkrayinska ditvora z diaspori otrimala misce de provoditi kanikuli tak zvani zimovi i litni tabori vpershe provedeni v Makvilleri v 1961 roci Adzhe diti emigrantiv na vidminu vid svoyih odnolitkiv ne mali babci i dida do yakih mogli b z yizditi na vakaciyu Krim togo za francuzkim zakonodavstvom diti z bagatoditnih rodin chi z simej de batki mayut neveliki zarobitki mogli otrimati vid derzhavi cilovi koshti na litnij vidpochinok otozh ci koshti j vitrachalisya dlya yihnogo utrimannya v ukrayinskij oseli Uchasnik taboriv tak opisuye programu Nema sumnivu sho plastovij duh panuvav pidchas vidpochinkovih taboriv u Makvilyer koli ya tam buvav yak novak Bula disciplina Koli zgodom ya sam vidbuvav svoyi plastovi tabori vzhe yunakom ya zrozumiv bagato togo sho vidbuvalosya na oselyah o Pavla Zavzhdi buli postavleni shatra dlya desho starshogo novactva a menshi diti mali svoyi kimnati v budinkah Tam buli ranishni i vechirni zbirki de vidbuvalasya spilna molitva Rano Bozhe Velikij a vvechir O Mati Bozha Shonedili i paru raziv protyagom tizhnya vidpravlyali sv Liturgiyu Buli chislenni gutirki zi spilnim spivom Chasto to buli plastovi i navit strilecki pisni Gej plastuni gej yunaki Oj u luzi chervona kalina ta inshi Diti hodili po Elzaskomu regioni na bilshi kilkadenni mandrivki z shatrami Ukrayinska oselya takozh bula miscem dlya kursiv ukrayinoznavstva Ukrayinskogo Vilnogo Universitetu vpershe provedeni tut v 1976 roci Amerikanka Marta Zelik tak opisuye mizhrizdvyanij kurs 1979 1980 rokiv Cogo roku na kursi pribulo blizko 40 studentiv z Franciyi Belgiyi Zahidnoyi Nimechchini Italiyi Yuroslaviyi Velikobritaniyi Avstriyi Avstraliyi ta SShA Hocha studenti viyavili rizni stupeni znannya ukrayinskoyi movi vse taki vona bula rozgovirnoyu ta vikladovoyu movoyu Shodenno kursi trivali shist godin Vikladachiv bulo pidibrano tak shob buli zastupleni rizni disciplini ukrayinoznavstva yak istoriya literatura filosofiya duhovist Doktor istorichnih nauk Bogdan Zlepko dopovidav pro povstannya pid provodom Bogdana Hmelnickogo na tli dobi Profesor Arkadij Zhukovskij z Franciyi podav nam korotkij oglyad istoriyi Ukrayini Temoyu lekciyi d ra Kirila Mitrovicha bula ukrayinska filosofiya Profesor Petro Cimbalistij z Velikobritaniyi dopovidav pro ukrayinsku literaturu kozackoyi dobi Profesor Volodimir Yaniv govoriv pro dzherela ukrayinskoyi duhovosti Z Ukrayinskogo Doslidnogo Institutu Garvardskogo Vniversitetu z SShA buv Valentin Moroz nedavnij radyanskij politv yazen Vin dopovidav pro geopolitichni pidstavi ukrayinskoyi derzhavi pro ukrayinsku movu ta pro ukrayinski cerkvi Ale kursi ukrayinoznavstva ne buli lishe odnim prityagayuchim elementom Nas usih napevno takozh privabila nagoda tovariskoyi zustrichi V godini vilni vid vikladiv mi studenti zbiralisya shob rozvazhitisya pogutoriti pospivati Najbilsh populyarnim miscem dlya cih zajnyat bulo kafe u Makviller Mi shovechora vshert vipovnyali malenke primishennya de svoyeyu movoyu spivami ta zhartami viklikali zacikavlennya francuzkogo naselennya Potim vidbuvsya dvodennij z yizd Ukrayinskih Studentskih Tovaristv Evropi Predstavniki z Italiyi Franciyi Belgiyi Nimechchini ta Velikobritaniyi obgovorili problemi nashogo studentstva poza mezhami Batkivshini nashe vidnoshennya do Ukrayini problematiku zberezhennya vlasnoyi ukrayinskoyi identichnosti zasobi opanuvannya ukrayinskoyi movi ta zasvoyennya ukrayinoznavchih predmetiv GalereyaJmovirno kvitok abo listivka 1959 roku Zaproshennya na posvyatu Oseli 1964 r List shodo provedennya zimovoyi vakacijnoyi oseli 1965 1966 rr Stattya regionalnoyi gazeti pro litnyu vakacijnu oselyu 1991 roku Hor na foni drugoyi budivli Otec Pavlo v kaplichciSuchasnistStanom na 2020 rik Ukrayinska oselya v Makvileri skladayetsya z troh budivel na dilyanci ponad 1 ga Tut ye spalni kimnati yidalnya kaplicya biblioteka arhiv sad pasika Hocha tehnichnij stan primishen ne vidpovidaye vimogam dlya rozmishennya gostej oselya prodovzhuye gurtuvati navkolo sebe ukrayinciv V teplu poru roku tut vidbuvayutsya masovi zustrichi zokrema plastuniv Otec Svyatoslav vlasnoruch vidnovlyuye ta pereobladnuye oselyu Takozh v dopomogu priyizhdzhayut parafiyani z Lotaringiyi Vansena Strasburga Saarbryukena Parizha Postijno vedetsya poshuk koshtiv na podalshi roboti Vidbuvayetsya spivpracya z miscevoyu asociaciyeyu nepovnospravnih osib futbolnim klubom u Makvilleri ta v yaznichnim kapelanstvom yaki zacikavlenni u oseli yak misci zustrichej ta provedennya razom chasu u molitvi Rozvivayetsya zemlerobstvo ta pasichnictvo Shodnya vidbuvayetsya Bozhestvenna Liturgiya PrimitkiMarcinovskij Anatolij 3 zhovtnya 1997 roku Pastir ukrayinciv Elzasu ta Lotaringiyi Golos Ukrayini Prudenko Yanina 03 08 2019 Zhurnal Koridor Arhiv originalu za 28 listopada 2020 Procitovano 06 12 2020 Gerasimenko Olga 22 10 2013 Vladika Boris Gudzyak Mi poklikani rosti Procitovano 06 12 2020 Yaniv Volodimir 15 01 1977 PDF Ukrayinskij shodennik Svoboda Arhiv originalu PDF za 6 lipnya 2016 Procitovano 06 12 2020 Tatarskij Zenon 100 krokiv Istoriya Plastu Arhiv originalu za 3 serpnya 2019 Procitovano 06 12 2020 Zyelik Marta Sichen cherven 1980 PDF Plastovij shlyah Arhiv originalu PDF za 10 bereznya 2022 Procitovano 06 12 2020 Plastovij oseredok u Franciyi zaproshuye na Svyato Vesni 2020 Sajt ukrayinskoyi diaspori Stozhari 02 03 2020 Procitovano 06 12 2020 DzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3