Угорська хокейна федерація

Угорська хокейна федерація (угор. Magyar Jégkorong Szövetség) — організація, яка займається проведенням на території Угорщини змагань з хокею із шайбою. Утворена у 1908 році, член ІІХФ з 24 січня 1927 року. Об'єднує 8 клубів, понад 2,075 зареєстрованих гравців (із них 350 дорослих). У країні 10 відкритих майданчиків зі штучним льодом і 8 Палаців спорту, найбільший у Будапешті («Кішштадіон») місткістю 2000 місць.

Угорщина

Назва	Угорська хокейна федерація
Заснована	1908
Член ІІХФ	24 січня 1927
Президент	Міклош Немет
Рейтинг ІІХФ (чол.)	20
Рейтинг ІІХФ (жін.)	27
Офіційний сайт

Історія

Розвиток хокею в Угорщині почався із захоплення хокеєм з м'ячем. Перша команда з хокею з м'ячем створена у 1905 році, а перший матч проведено у 1907 році. Пізніше був організований міжнародний турнір за участю команд Будапешта, Відня, Праги і Берліна.

У хокей із шайбою в Угорщині почали грати після Першої світової війни. У 1926 році у Будапешті була побудована перша відкрита ковзанка зі штучним льодом — «Штадіон Варошлігет». Найважливішу роль у розвитку хокею зіграв Будапештський лижний клуб (БКЕ), у якому до цього була сильна команда з хокею із м'ячем. У грудні 1925 року клуб провів перший міжнародний хокейний матч. Господарі майданчика поступилися хокеїстам Відня — 0:1. У 1930-х роках угорські хокеїсти вийшли на передові позиції в європейському хокеї, а воротар І. Хірчак був одним із найкращих на континенті. Але недолік ковзанок зі штучним льодом в умовах м'якої та короткої зими стримував зростання майстерності угорських хокеїстів.

Турніри

Перший чемпіонат країни був проведений у 1937 році. Система проведення чемпіонату неодноразово змінювалася. У 1970-х роках у вищій лізі виступали 4-6 команд, що грали в 4-6 кіл, у 1980-х роках — 3 клуби, що грали у 8-10 кіл.

Зараз на попередньому етапі грають 6 команд у 2 кола. Дві найкращі відразу отримують право грати на третьому етапі, а ті, що посіли 3-6-те місця визначають ще двох учасників двоколового турніру. Після двоколового турніру в утвореній четвірці проводяться серії за золото і бронзу.

Чемпіони Угорщині: БКЕ (Будапешт) — 1937—1940, 1942, 1944 і 1946, БВТЕ (Будапешт) — 1941 і 1943, МТК (Будапешт) — 1947—1949, БВМ (Будапешт) — 1950, 1952, 1957, 1959 і 1963, «Кініжі» (Будапешт) — 1951, 1955 і 1956, «Пошташ» (Будапешт) — 1953 та 1954, «Уйпешт Дожа ШК» (Будапешт) — 1958, 1960, 1965-1970, 1982, 1983, 1985-1989, «Ференцварош» (Будапешт) — 1961, 1962, 1964, 1971—1980, 1984, 1991-1995 і 1997, «Альба Волан» (Секешфехервар) — 1981, 2003 і 2004, «Лехел» — 1990, «Дунаферр ШЕ» (Дунайварош) — 1996, 1998, 2000 і 2002. У 1945 році чемпіонат не проводився.

Щорічно в Угорщині вручають призи найкращому хокеїстові, найкращим воротареві, захиснику, нападнику, найрезультативнішому хокеїстові, приз «Справедливої гри».

З 1964 року розігрується Кубок Угорщини, перший володар якого — БВМ (Будапешт). З розіграшу Кубка Угорщини, як правило, починається хокейний сезон. Найчастіше цей трофей завойовували «Ференцварош» і «Уйпешт Дожа».

Гравці та національна збірна

Збірна Угорщини перший міжнародний матч провела 24 січня 1927 року на чемпіонаті Європи у Відні і програла господарям із рахунком 0:6. Угорські хокеїсти виступали у групах А, В і С ЧМЕ. Найкращий результат на чемпіонаті світу — 5-те (1937), на чемпіонаті Європи — 4-те місце (1934 і 1937), на зимових Олімпійських іграх — 7-8-е місця (1936).

Найсильніші хокеїсти Угорщини різних років:

• воротарі: Іштван Хірчак, Матьяш Ведреш, П. Ковальчик;
• захисники: Л. Якабхазі, Л. Гоголак, І. Патолаш;
• нападники: Я. Кендереші, Ф. Льорінц, Г. Бороці, В. Житва, Артур Балінт, Ф. Шамоші, Т. Мольнар, З. Хорват, Я. Пот, П. Хавран, Г. Меніхарт, Д. Пьок, Янош Анчін, А. Месей.

Література

• Хоккей. Большая энциклопедия. — В 2 т. — М. : Терра-Спорт, Олимпия Пресс, 2006.

Посилання

• Офіційний сайт (угор.)
• Угорщина на ІІХФ (англ.)