Угерці Мінеральні (пол. Uherce Mineralne) — село в Польщі, у гміні Вільшаниця Ліського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 1334 особи (2011).
Село Костел в сучасному селі Координати 49°27′ пн. ш. 22°24′ сх. д. / 49.450° пн. ш. 22.400° сх. д.Координати: 49°27′ пн. ш. 22°24′ сх. д. / 49.450° пн. ш. 22.400° сх. д.
Угерці Мінеральні у Вікісховищі |
Географія
Село знаходиться в Угерчанській долині біля пасми гір Жуківа. Знаходиться 360 м н.р.м. на кордоні двох регіонів — Бескидів і Перемишлянського Передгір'я. Низ долини складає плоска рівнина висотою 5 м над Сяном, переходячи поволі в пологі схили. В долині тече також річка Вільшанка, притока Сяну і чотири потіка.
Угерці Мінеральні лежать на перетині декількох шляхів — дороги крайової 84 з Ліська до Устриків Долішніх, дороги воєводській 895 на Солину, а також залізниці Загорж-Устрики Долішні-Коростенько-Чирів. Таке положення місцевості дає селу перевагу в сполученні з найближчими містами — Устрики Долішні, Лісько, Сянік, Кросно, Ряшів, і згодом Краків, що дало розвиток інфраструктурі села.
Назва
На назву села вплинула частина переселенців з-за Карпат — з угорського боку, які колись оселились на цих теренах. В українській мові слово «угерці» походить від назви історичного регіону Угорщина.
У 1977—1981 рр. в ході кампанії ліквідації українських назв село називалося Нова Вєшь (пол. Nowa Wieś).
Історія
Одне з найстаріших поселень в Бескидах. Імовірно, що поселення було засноване за часів Русі на руському праві.
- 1436 — перша писемна згадка про місцевість — власність роду Кмітів.
- 1437 — згадка про першого солтиса села — Миколи Оріховського.
- 1491 — з цього року село на праві волоському.
- 1520 — згадка про дорогу, яка перетинала село і була однією з головних доріг (з заходу на схід), яка згадувалась ще в 1345, як дорога на Русь:
- Від Сяніка на схід дорога йшла лівим берегом Сяну в (де з неї виходила дорога до Лупківського перевалу) i Лісько до Угерців, або по правому березі Сяну коло замку Соб'єн і теж до Угерців.
- Від Угерців дорога на схід йшла долиною річки Вільшанка, a далі після перетину кордону з Перемиською землею, долині річки Стривігор в напрямку до Самбора. Відгалуження її по річці Вільшанка згадано в 1520, як «via publika». В документі зазначено, що Кмітам дається право на стягування мита для утримання дороги в належному стані, так як на ній трапляються чисельні болотисті місця і не всім купцям, обтяжених товарами і сіллю, вдається проїхати по ній.
- «Великим гостинцем» названо ту дорогу в 1689, коли сеймик постановим стягувати мито в Угерцях на її ремонт.
- 1526- після запису податку подимного, в селі з'являється млин і корчма.
- 1530 — Угерці — центр греко-католиків. З того часу відома ікона Деісус, яка знаходиться в Художньому музеї м. Львів.
- 1531 i 1536- двічі згадується, що село має волоське право. Мали 15 i 1 ланів «areae valachicae», 2 млини, 2 корчми і 2 пароха.
- 1579 — з цього року власності ліські, в тому числі Угерці, в управлінні Миколая Гербурта, львівського старости, a з 1580 — в його власності.
- Гербуртові збудували в селі мурований маєток — «Fortalitium».
- В кінці XVI — поч. XVII ст. — міжусобіці між польськими панами за колишні володіння Кмітів.
- 1672 — останній татарський набіг під керівництвом Нурадін-Султана, в селі залишилось 5 будинків. Село у власності Буковських.
- XVII—XVIII ст. — власники села Малицькі.
- 1710 — зберігся опис люстрації греко-католицької церкви.
- 1754–1757 — в селі збудовано мурований костел з окремою дзвіницею.
- Поч. XIX ст. — власники села Скібінські.
- 1807 — з опису церкви, що проводив священик Лаурецький відомо, що всятиня Свято-Різдва Іоанна Хрестителя, в формі «Грецькій», з одним куполом в центрі, побудована в плані прямокутника з розмірами 12×7 м. В не зразковому стані. Парох писав далі: «в Угерцях є великий дерев'яний вівтар, як столик, але в такому поганому стані, що на нього небезпечно ставити чашу, на ньому є обрах Різдва Христоваn i cymborium sanctissimum, на вівтярі великому тільки 4 підсвічника».
- 1816 — проведено військовий опис Сяніцької землі після війни з Наполеоном І. Село лічило 575 мешканців в 91 будинку, 141 родин, 1 парох, 1 шляхтич, 1 урядник, 58 чоловіків, пригодних для військової служби, 1 садівник, 11 менше пригодних i 72 непригодних до військової служби, 1 тимчасово звільнений від служби, 1 вдовець з дітьми без опіки, 109 хлопчиків 14 років, 22 хлопців від 15 до 17 років, 259 дівчат, з них — 111 заміжніх, 175 незаміжних i вдов. 3 особи під час перепису не були в селі. Населення мало 8 коней, 56 волів, 131 корів.
- 1834 — збудована нова дерев'яна церква Різдва Св. Іоанна Хрестителя. Парафіяльна, Устрицького деканату. Кількість парафіян: 1872—571, 1890—631, 1918—753, 1938—741.
- 1846 — невдале повстання проти Австрійської імперії, в тому числі на теренах Бескидів.
- З II пол. XIX ст. село у власності Анни Свєйковської.
- До назви села додається Мінеральні в зв'язку з нетривалим використанням місцевої мінеральної води в лікувальних цілях.
- 1860 — початок функціювання школи. Власник землі Свєйковський подарував морг землі і ліс на будівництво народної школи. Побудовано будинок з залом для навчання і помешканням для вчителя. Перший вчитель — Войцех Потала, після його смерті — Іван Дабровецький.
- 1866 — почались пошукові роботи по добуванню нафти.
- 1870 — перші копальні нафти.
- 1872 — через село прокладена так звана «галицько-угорська» залізнична колія Перемишль — Лупків.
- 1880 — працює 9 нафтових свердловин, добування нафти виросло до 144 тон.
- 1881 — нафтова компанія будує очисний завод.
- 1883 — впроваджено новий «канадський» метод добування нафти.
- 1910 — побудовано перший мурований шкільний будинок — 12×15 м з двома лекційними залами і помешканням для вчителя. До 1920 школа була двокласова, згодом трикласова, а з 1937 шестикласова. В той час керівників шкіл призначали поляків і 90 % викладання було на польській мові (до політики полонізації — 10 %). Місцевий шкільний керівник — Францишек Кава.
- 1921 — в селі 183 будинків і 1043 мешканців (483 греко-католиків, 506 римо-католиків, 44 юдея i 10 протестантів. В палаці мешкало 39 осіб, разом — 1082. Серед них 505 чоловіків i 577 жінок.
- 30-ті рр. ХХ ст. — пацифікація українського населення, впровадження політики полонізації — знущання над українською культурою, мовою і релігією.
- 1933 — село стає центром гміни, в яку входять також села: Бережниця Нижня, Мишківці, Вільшаниця, Орелець, Руденка, Стефкове, Здвижень.
- 1936 — створене Коло Сільських Господарств, яке діє до цього часу.
- 1939 1 січня — в селі було 1410 жителів, з них 750 українців-грекокатоликів, 90 українців-римокатоликів, 510 поляків (за Австрії вживали українську мову), 60 євреїв.
- 1939 — в селі діяли наступні організації:
- русинсько-українські освітнього характеру: москвофільська читальня Качковського, господарчі: кооператив «Наша праця», Кружок сільського господарювання.
- польські освітнього характеру: читальня, осередок, хор; господарчі: Kółko rolnicze, Kasa Stefczyka, Koło Gospodyń Wiejskich, Przysposobienie Gospodarcze Młodzieży.
- добровільна пожежна бригада, яка об'єднувала всю громаду.
- 1939 — бої з німцями.
- 1939 29 вересня — окупація радянськими військами, створено колгосп. Районний центр НКВД. Замість солтиса Станіслава Врашковського головою став Антін Черніга. Арештовано і вислано в концтабори 16 родин, подальшу депортацію перервав напад Гітлера на СРСР.
- 1941 — 22 червня — після короткої перерви до села повернулись німці. В палаці організовано Liegenschaft. Пам'ятаючи гарне ставлення до українців з боку Австрійської влади до 1918 року, німців вітали, як союзників. Керівником школи став Шумилович, а солтусом Дмитро Біндас. Польська вчителька — Антоніна Гафтек.
- 1944 — сутички поляків з УПА.
- 1944 — 14 вересня з району Монастирця просувалась 237 дивізія 11 корпусу піхоти 4 українського фронту радянської армії. Спочатку були здобуті Янківці і Вільшаниця.
- 1944 — 15 вересня село було зайняте 276 Дивізією Піхоти генерал-майора П. Бєжки.
- 1945 — проводивсь перепис населення гміни Вільшаниця — в селі при солтисі Франциску Курці мешкало 601 дорослих i 467 дітей (більше половини — українці).
- до кінця року насильно вигнано на схід до СРСР 316 українців. В селі залишилось 61 родин, разом — 226 осіб.
- 1945 — до гміни Угерці Мінеральні додали громади сіл Бобрки і Заброди.
- 1947 — під час операції «Вісла» насильно виселено на північ Польщі 553 греко-католиків. Святиню Різдва Св. Іоанна Хрестителя було розібрано.
- 1953 — після смерті кривавого диктатора Сталіна, уряд Польщі дав дозвіл українцям, яких було виселено під час операції «Вісла», повертатись на свої прадавні етнічні землі, до могил своїх батьків і дідів; скористались цим правом поодинокі люди і родини.
У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
На старому церковному цвинтарі збереглись 4 могили, серед яких пароха о. Григорія Макара і його дружини (з 30-х рр. ХХ ст.), Ольги Фуканчик (1907—1956), дружини о. Григорія Фуканчика.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 670 | 123 | 463 | 84 |
Жінки | 664 | 125 | 397 | 142 |
Разом | 1334 | 248 | 860 | 226 |
Уродженці
- Гелена Васку (1876—?) — польська перекладачка, письменниця, громадська діячка.
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Угерці Мінеральні
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 44, 119.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Література
- Uherce (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 752. (пол.)
- Maciej Augustyn. Historia Kopalni ropy naftowej w Uhercach Mineralnych/Rocznik Bieszczad 17, 2011. C. 225—290.
- Artur Bata: Bieszczady w ogniu. Rzeszów, 1987.
- Przewodnik Bieszczady.
- Stanislaw Krycinski. Cerkwie w Bieszczadach. Pruszkow: 2005. s. 106 — 107.
- Apokryf Ruski
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ugerci Mineralni pol Uherce Mineralne selo v Polshi u gmini Vilshanicya Liskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Naselennya 1334 osobi 2011 Selo Ugerci Mineralni pol Uherce Mineralne Kostel v suchasnomu seli Koordinati 49 27 pn sh 22 24 sh d 49 450 pn sh 22 400 sh d 49 450 22 400 Koordinati 49 27 pn sh 22 24 sh d 49 450 pn sh 22 400 sh d 49 450 22 400 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Liskij povitGmina VilshanicyaPersha zgadka 1436Naselennya 1334 osobi 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 13Poshtovij indeks 38 623Avtomobilnij kod RLSSIMC 0358440GeoNames 756406OSM r6949742 RUgerci MineralniUgerci Mineralni Polsha Ugerci MineralniUgerci Mineralni Pidkarpatske voyevodstvo Ugerci Mineralni u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Ugerci GeografiyaSelo znahoditsya v Ugerchanskij dolini bilya pasmi gir Zhukiva Znahoditsya 360 m n r m na kordoni dvoh regioniv Beskidiv i Peremishlyanskogo Peredgir ya Niz dolini skladaye ploska rivnina visotoyu 5 m nad Syanom perehodyachi povoli v pologi shili V dolini teche takozh richka Vilshanka pritoka Syanu i chotiri potika Ugerci Mineralni lezhat na peretini dekilkoh shlyahiv dorogi krajovoyi 84 z Liska do Ustrikiv Dolishnih dorogi voyevodskij 895 na Solinu a takozh zaliznici Zagorzh Ustriki Dolishni Korostenko Chiriv Take polozhennya miscevosti daye selu perevagu v spoluchenni z najblizhchimi mistami Ustriki Dolishni Lisko Syanik Krosno Ryashiv i zgodom Krakiv sho dalo rozvitok infrastrukturi sela NazvaNa nazvu sela vplinula chastina pereselenciv z za Karpat z ugorskogo boku yaki kolis oselilis na cih terenah V ukrayinskij movi slovo ugerci pohodit vid nazvi istorichnogo regionu Ugorshina U 1977 1981 rr v hodi kampaniyi likvidaciyi ukrayinskih nazv selo nazivalosya Nova Vyesh pol Nowa Wies IstoriyaOdne z najstarishih poselen v Beskidah Imovirno sho poselennya bulo zasnovane za chasiv Rusi na ruskomu pravi 1436 persha pisemna zgadka pro miscevist vlasnist rodu Kmitiv 1437 zgadka pro pershogo soltisa sela Mikoli Orihovskogo 1491 z cogo roku selo na pravi voloskomu 1520 zgadka pro dorogu yaka peretinala selo i bula odniyeyu z golovnih dorig z zahodu na shid yaka zgaduvalas she v 1345 yak doroga na Rus Vid Syanika na shid doroga jshla livim beregom Syanu v de z neyi vihodila doroga do Lupkivskogo perevalu i Lisko do Ugerciv abo po pravomu berezi Syanu kolo zamku Sob yen i tezh do Ugerciv Vid Ugerciv doroga na shid jshla dolinoyu richki Vilshanka a dali pislya peretinu kordonu z Peremiskoyu zemleyu dolini richki Strivigor v napryamku do Sambora Vidgaluzhennya yiyi po richci Vilshanka zgadano v 1520 yak via publika V dokumenti zaznacheno sho Kmitam dayetsya pravo na styaguvannya mita dlya utrimannya dorogi v nalezhnomu stani tak yak na nij traplyayutsya chiselni bolotisti miscya i ne vsim kupcyam obtyazhenih tovarami i sillyu vdayetsya proyihati po nij Velikim gostincem nazvano tu dorogu v 1689 koli sejmik postanovim styaguvati mito v Ugercyah na yiyi remont 1526 pislya zapisu podatku podimnogo v seli z yavlyayetsya mlin i korchma 1530 Ugerci centr greko katolikiv Z togo chasu vidoma ikona Deisus yaka znahoditsya v Hudozhnomu muzeyi m Lviv 1531 i 1536 dvichi zgaduyetsya sho selo maye voloske pravo Mali 15 i 1 laniv areae valachicae 2 mlini 2 korchmi i 2 paroha 1579 z cogo roku vlasnosti liski v tomu chisli Ugerci v upravlinni Mikolaya Gerburta lvivskogo starosti a z 1580 v jogo vlasnosti Gerburtovi zbuduvali v seli murovanij mayetok Fortalitium V kinci XVI poch XVII st mizhusobici mizh polskimi panami za kolishni volodinnya Kmitiv 1672 ostannij tatarskij nabig pid kerivnictvom Nuradin Sultana v seli zalishilos 5 budinkiv Selo u vlasnosti Bukovskih XVII XVIII st vlasniki sela Malicki 1710 zberigsya opis lyustraciyi greko katolickoyi cerkvi 1754 1757 v seli zbudovano murovanij kostel z okremoyu dzviniceyu Poch XIX st vlasniki sela Skibinski 1807 z opisu cerkvi sho provodiv svyashenik Laureckij vidomo sho vsyatinya Svyato Rizdva Ioanna Hrestitelya v formi Greckij z odnim kupolom v centri pobudovana v plani pryamokutnika z rozmirami 12 7 m V ne zrazkovomu stani Paroh pisav dali v Ugercyah ye velikij derev yanij vivtar yak stolik ale v takomu poganomu stani sho na nogo nebezpechno staviti chashu na nomu ye obrah Rizdva Hristovan i cymborium sanctissimum na vivtyari velikomu tilki 4 pidsvichnika 1816 provedeno vijskovij opis Syanickoyi zemli pislya vijni z Napoleonom I Selo lichilo 575 meshkanciv v 91 budinku 141 rodin 1 paroh 1 shlyahtich 1 uryadnik 58 cholovikiv prigodnih dlya vijskovoyi sluzhbi 1 sadivnik 11 menshe prigodnih i 72 neprigodnih do vijskovoyi sluzhbi 1 timchasovo zvilnenij vid sluzhbi 1 vdovec z ditmi bez opiki 109 hlopchikiv 14 rokiv 22 hlopciv vid 15 do 17 rokiv 259 divchat z nih 111 zamizhnih 175 nezamizhnih i vdov 3 osobi pid chas perepisu ne buli v seli Naselennya malo 8 konej 56 voliv 131 koriv 1834 zbudovana nova derev yana cerkva Rizdva Sv Ioanna Hrestitelya Parafiyalna Ustrickogo dekanatu Kilkist parafiyan 1872 571 1890 631 1918 753 1938 741 1846 nevdale povstannya proti Avstrijskoyi imperiyi v tomu chisli na terenah Beskidiv Z II pol XIX st selo u vlasnosti Anni Svyejkovskoyi Do nazvi sela dodayetsya Mineralni v zv yazku z netrivalim vikoristannyam miscevoyi mineralnoyi vodi v likuvalnih cilyah 1860 pochatok funkciyuvannya shkoli Vlasnik zemli Svyejkovskij podaruvav morg zemli i lis na budivnictvo narodnoyi shkoli Pobudovano budinok z zalom dlya navchannya i pomeshkannyam dlya vchitelya Pershij vchitel Vojceh Potala pislya jogo smerti Ivan Dabroveckij 1866 pochalis poshukovi roboti po dobuvannyu nafti 1870 pershi kopalni nafti 1872 cherez selo prokladena tak zvana galicko ugorska zaliznichna koliya Peremishl Lupkiv 1880 pracyuye 9 naftovih sverdlovin dobuvannya nafti viroslo do 144 ton 1881 naftova kompaniya buduye ochisnij zavod 1883 vprovadzheno novij kanadskij metod dobuvannya nafti 1910 pobudovano pershij murovanij shkilnij budinok 12 15 m z dvoma lekcijnimi zalami i pomeshkannyam dlya vchitelya Do 1920 shkola bula dvoklasova zgodom triklasova a z 1937 shestiklasova V toj chas kerivnikiv shkil priznachali polyakiv i 90 vikladannya bulo na polskij movi do politiki polonizaciyi 10 Miscevij shkilnij kerivnik Francishek Kava 1921 v seli 183 budinkiv i 1043 meshkanciv 483 greko katolikiv 506 rimo katolikiv 44 yudeya i 10 protestantiv V palaci meshkalo 39 osib razom 1082 Sered nih 505 cholovikiv i 577 zhinok 30 ti rr HH st pacifikaciya ukrayinskogo naselennya vprovadzhennya politiki polonizaciyi znushannya nad ukrayinskoyu kulturoyu movoyu i religiyeyu 1933 selo staye centrom gmini v yaku vhodyat takozh sela Berezhnicya Nizhnya Mishkivci Vilshanicya Orelec Rudenka Stefkove Zdvizhen 1936 stvorene Kolo Silskih Gospodarstv yake diye do cogo chasu 1939 1 sichnya v seli bulo 1410 zhiteliv z nih 750 ukrayinciv grekokatolikiv 90 ukrayinciv rimokatolikiv 510 polyakiv za Avstriyi vzhivali ukrayinsku movu 60 yevreyiv 1939 v seli diyali nastupni organizaciyi rusinsko ukrayinski osvitnogo harakteru moskvofilska chitalnya Kachkovskogo gospodarchi kooperativ Nasha pracya Kruzhok silskogo gospodaryuvannya polski osvitnogo harakteru chitalnya oseredok hor gospodarchi Kolko rolnicze Kasa Stefczyka Kolo Gospodyn Wiejskich Przysposobienie Gospodarcze Mlodziezy dobrovilna pozhezhna brigada yaka ob yednuvala vsyu gromadu 1939 boyi z nimcyami 1939 29 veresnya okupaciya radyanskimi vijskami stvoreno kolgosp Rajonnij centr NKVD Zamist soltisa Stanislava Vrashkovskogo golovoyu stav Antin Cherniga Areshtovano i vislano v konctabori 16 rodin podalshu deportaciyu perervav napad Gitlera na SRSR 1941 22 chervnya pislya korotkoyi perervi do sela povernulis nimci V palaci organizovano Liegenschaft Pam yatayuchi garne stavlennya do ukrayinciv z boku Avstrijskoyi vladi do 1918 roku nimciv vitali yak soyuznikiv Kerivnikom shkoli stav Shumilovich a soltusom Dmitro Bindas Polska vchitelka Antonina Gaftek 1944 sutichki polyakiv z UPA 1944 14 veresnya z rajonu Monastircya prosuvalas 237 diviziya 11 korpusu pihoti 4 ukrayinskogo frontu radyanskoyi armiyi Spochatku buli zdobuti Yankivci i Vilshanicya 1944 15 veresnya selo bulo zajnyate 276 Diviziyeyu Pihoti general majora P Byezhki 1945 provodivs perepis naselennya gmini Vilshanicya v seli pri soltisi Francisku Kurci meshkalo 601 doroslih i 467 ditej bilshe polovini ukrayinci do kincya roku nasilno vignano na shid do SRSR 316 ukrayinciv V seli zalishilos 61 rodin razom 226 osib 1945 do gmini Ugerci Mineralni dodali gromadi sil Bobrki i Zabrodi 1947 pid chas operaciyi Visla nasilno viseleno na pivnich Polshi 553 greko katolikiv Svyatinyu Rizdva Sv Ioanna Hrestitelya bulo rozibrano 1953 pislya smerti krivavogo diktatora Stalina uryad Polshi dav dozvil ukrayincyam yakih bulo viseleno pid chas operaciyi Visla povertatis na svoyi pradavni etnichni zemli do mogil svoyih batkiv i didiv skoristalis cim pravom poodinoki lyudi i rodini U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Krosnenskogo voyevodstva Na staromu cerkovnomu cvintari zbereglis 4 mogili sered yakih paroha o Grigoriya Makara i jogo druzhini z 30 h rr HH st Olgi Fukanchik 1907 1956 druzhini o Grigoriya Fukanchika DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vikCholoviki 670 123 463 84Zhinki 664 125 397 142Razom 1334 248 860 226UrodzhenciGelena Vasku 1876 polska perekladachka pismennicya gromadska diyachka PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ugerci Mineralni GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 s 44 119 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Pojecia stosowane w statystyce publicznej Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Procitovano 14 serpnya 2018 LiteraturaUherce 1 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1892 T XII S 752 pol Maciej Augustyn Historia Kopalni ropy naftowej w Uhercach Mineralnych Rocznik Bieszczad 17 2011 C 225 290 Artur Bata Bieszczady w ogniu Rzeszow 1987 Przewodnik Bieszczady Stanislaw Krycinski Cerkwie w Bieszczadach Pruszkow 2005 s 106 107 Apokryf Ruski Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi