Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тіпан-Чен-Віц (ісп. Tipan Chen Uitz) — руїни міста цивілізації мая в окрузі Кайо (Беліз). Назва перекладається як «Фортеця гірського колодязя».
| Тіпан-Чен-Віц | |
|---|---|
| Країна | Беліз |
| Регіон | округ Кайо |
| Історія | |
| Датування | 50 — 950 |
| Періоди | Докласичний і класичний періоди |
| Археологічна культура | мая |
| Дослідження | |
| Відкрито | 2009 |
| Підпорядкування | CBAS |
Історія
Стародавня назва невідома. Перші поселення виникли на початку нашої ери. Городище утворилося десь наприкінці докласичного періоду. На початку класичного періоду навколо нього було утворено самостійну державу. Втім натепер щодо назви царства немає впевненості серед дослідників. За однією з гіпотез воно мало назву Нааххо'чан або розташовувалося в області з такою назвою. У цей період зуміло розширити кордони підкоривши сусідні землі та невеличкі полотії.
Розгалужена мережа доріг-сакбе поєднувала його із меншими сусідніми городищами Йашбе і Кахаль-Віц-На, розташованими у 1,5 і 3 км на захід. На думку археологів, з політичного погляду Йашбе і Кахаль-Віц-На підпорядковувалися Тіпан-Чен-Віцу, тоді як останній був столицею царства, сфера впливу якого простягалася на довколишню область у понад 155 км2. Приблизні межі царства Тіпан визначають на підставі розташування городищ Діп-Валлі (10,4 км на схід), Камалоте і Генґінґ-Рок (12,2 км на північ), Блекмен-Едді (15,4 км на північний захід) та Ловер-Бартон-Крік (11,9 км на захід).
З середини V століття до 562 року перебував у сфері впливу Мутульського царства. Скориставшись послабленням останнього ахави Тіпан-Чен-Віци деякий проводили зважену самостійну політику, маневруючи між більш потужними силами. З VII століття царі Тіпан-Чен-Віца належали до числа васалів Саальського царства, яке в свою чергу належало до сфери впливу Канульської держави. Після послаблення останньої Сааль набув більшої ваги. Водночас Тіпан-Чен-Віц зберіг вірність саальським ахавам.
Після занепаду Саальського царства у 2-й половині IX ст., Тіпан-Чен-Віц здобув самостійність. Разом з тим вимушений був увесь час боротися з загарбниками, що цього часу вдерлися з Центральної Мексики та Табаско. Остаточно місто припинило своє існування близько 950 року.
Ахави
- Тівооль-Чак-Йахм-Хіш (710-ті)
- Ханаахб-Уті’-Чаналь-К'ахк’
Опис
Розташоване на території округу Кайо лише в 17 км на південь від Бельмопана. На сьогодні Тіпан-Чен-Віц є одним із п'яти найбільших городищ стародавніх мая в Белізі.
За своєю архітектурою відповідає стилю Пасьйон, в значній мірі наслідує мотиви Дос-Піласа звідки звичай прикрашання сходів монолітними вапняковими плитами поширився на це городище.
Ритуально-адміністративний центр городища становить 5,2 га. У його межах виявлено 63 головні споруди. Ядро складається зокрема із семи площ, п'яти дворів, щонайменше п'ятьох храмів, стадіону для гри в м'яч у формі літери Т, трьох доріг-сакбе і палацового комплексу, що сягає понад 20 м заввишки. Царі мешкали у великому палацовому комплексі, до якого вели широкі сходи «Споруди A-1». Між 750 і 850 роками над основою сходів звели низьку платформу, облицьовану плитами із щільного кристалічного вапняку. Схожі плити було знайдено і при дослідженні інших споруд у Тіпан-Чен-Віці.
Писемні пам'ятки з Тіпан-Чен-Віца можна чітко поділити на дві групи: тексти на фрагментах кераміки і монументальні написи. Тексти на кераміці збереглися лише в уривках, їх було знайдено у невеликій печері, що розташовується на площі C Тіпана і позначається офіційно як TCU s.08. Усередині печери археологи виявили численні уламки кераміки, обсидіанові леза та інші приношення. Хоча з-поміж знахідок переважає кераміка пізнього або термінального класичного періоду (650—950 роки), трапляються також ранньокласичні (250—550 роки) і навіть докласичні (0-250 роки) зразки. Це означає, що, по-перше, на межі нашої ери у Тіпан-Чен-Віці вже мешкало населення, яке використовувало печеру TCU s.08 як місце для здійснення обрядів, а по-друге, печера не втратила свого сакрального значення упродовж майже тисячі років. Нечисленні фрагменти кераміки з ієрогліфічними текстами фахівці датують середнім і термінальним класичним періодом.
У 2011 році археологи вели розкопки сходів «Споруди A-1» і знайшли перший монумент із Тіпан-Чен-Віца — велику плиту з кристалічного вапняку, що має 1,25 м завдовжки, 0,9 м завширшки і 26 см заввишки. Текст пам'ятки складається із п'яти ієрогліфічних медальйонів, що їх було викарбувано з переднього і правого боків плити. Напис, імовірно, починався із Календарного кола, від якого збереглася лише дата 365-денного сонячного року хааб 13 Муваахн. Монумент 1 із Тіпан-Чен-Віца, імовірно, ще за давніх часів розбили, тому його оригінальний текст зберігся неповністю.
Також було виявлено дві панелі із зображеннями гравців у м'яч. Обидві панелі знайшли розбитими і переміщеними з оригінального контексту ще за часів термінальної класичної доби.
Монумент 2 розбили ще у давнину. Початково він міг являти собою настінну панель або прикрашати сходи. Від ієрогліфічного тексту, на жаль, збереглися лише дрібні та розрізнені уламки, тому про його зміст неможливо сказати нічого певного.
Монумент 3 зберігся майже повністю, хоча його й розбили на два великих шматка. Зображення і напис так само досить чіткі, втрачено лише незначні деталі. Основний текст починається з дати 7 Кімі 14 Сек.
Монумент 4 так само являє собою фрагмент панелі із зображенням гравця в м'яч та ієрогліфічним текстом. Ліву частину монумента досить сильно пошкоджено, але напис, на щастя, зберігся краще.
Історія досліджень
Про його існування було офіційно повідомлено лише в 2009 році. Дослідження у Тіпані стали одним із важливих напрямів роботи археологічного проекту в Центральному Белізі (Central Belize Archaeological Survey — CBAS). Археологічні роботи у Тіпан-Чен-Віці було розпочато в 2010 році, які тривали протягом 2011—2015 років.
Джерела
(англ.)
- Helmke C., Andres C., Morton S. et al. For Love of the Game: The Ballplayer Panels of Tipan Chen Uitz in Light of Late Classic Athletic Hegemony // The PARI Journal. — 2015. — Vol. XVI, No. 2. — P. 1-30
- Andres C., Wrobel G., Morton S. Tipan Chen Uitz («Fortress Mountain Well»): A Major «New» Maya Center in the Cayo District, Belize // Mexicon. — 2010. — Vol. XXXII, Nr. 4. — P. 88-94
- Stuart D., Macleod B., Martin S. et al. Glyphs on Pots: Decoding Classic Maya Ceramics. Sourcebook for the 29th Maya Hieroglyphic Forum / Ed. by D. Stuart. Department of Art and Art History, University of Texas at Austin: Austin, 2005. — P. 160.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tipan Chen Vic isp Tipan Chen Uitz ruyini mista civilizaciyi maya v okruzi Kajo Beliz Nazva perekladayetsya yak Fortecya girskogo kolodyazya Tipan Chen VicKrayinaBelizRegionokrug KajoIstoriyaDatuvannya50 950PeriodiDoklasichnij i klasichnij periodiArheologichna kulturamayaDoslidzhennyaVidkrito2009PidporyadkuvannyaCBASIstoriyaStarodavnya nazva nevidoma Pershi poselennya vinikli na pochatku nashoyi eri Gorodishe utvorilosya des naprikinci doklasichnogo periodu Na pochatku klasichnogo periodu navkolo nogo bulo utvoreno samostijnu derzhavu Vtim nateper shodo nazvi carstva nemaye vpevnenosti sered doslidnikiv Za odniyeyu z gipotez vono malo nazvu Naahho chan abo roztashovuvalosya v oblasti z takoyu nazvoyu U cej period zumilo rozshiriti kordoni pidkorivshi susidni zemli ta nevelichki polotiyi Rozgaluzhena merezha dorig sakbe poyednuvala jogo iz menshimi susidnimi gorodishami Jashbe i Kahal Vic Na roztashovanimi u 1 5 i 3 km na zahid Na dumku arheologiv z politichnogo poglyadu Jashbe i Kahal Vic Na pidporyadkovuvalisya Tipan Chen Vicu todi yak ostannij buv stoliceyu carstva sfera vplivu yakogo prostyagalasya na dovkolishnyu oblast u ponad 155 km2 Priblizni mezhi carstva Tipan viznachayut na pidstavi roztashuvannya gorodish Dip Valli 10 4 km na shid Kamalote i Genging Rok 12 2 km na pivnich Blekmen Eddi 15 4 km na pivnichnij zahid ta Lover Barton Krik 11 9 km na zahid Z seredini V stolittya do 562 roku perebuvav u sferi vplivu Mutulskogo carstva Skoristavshis poslablennyam ostannogo ahavi Tipan Chen Vici deyakij provodili zvazhenu samostijnu politiku manevruyuchi mizh bilsh potuzhnimi silami Z VII stolittya cari Tipan Chen Vica nalezhali do chisla vasaliv Saalskogo carstva yake v svoyu chergu nalezhalo do sferi vplivu Kanulskoyi derzhavi Pislya poslablennya ostannoyi Saal nabuv bilshoyi vagi Vodnochas Tipan Chen Vic zberig virnist saalskim ahavam Pislya zanepadu Saalskogo carstva u 2 j polovini IX st Tipan Chen Vic zdobuv samostijnist Razom z tim vimushenij buv uves chas borotisya z zagarbnikami sho cogo chasu vderlisya z Centralnoyi Meksiki ta Tabasko Ostatochno misto pripinilo svoye isnuvannya blizko 950 roku Ahavi Tivool Chak Jahm Hish 710 ti Hanaahb Uti Chanal K ahk OpisRoztashovane na teritoriyi okrugu Kajo lishe v 17 km na pivden vid Belmopana Na sogodni Tipan Chen Vic ye odnim iz p yati najbilshih gorodish starodavnih maya v Belizi Za svoyeyu arhitekturoyu vidpovidaye stilyu Pasjon v znachnij miri nasliduye motivi Dos Pilasa zvidki zvichaj prikrashannya shodiv monolitnimi vapnyakovimi plitami poshirivsya na ce gorodishe Ritualno administrativnij centr gorodisha stanovit 5 2 ga U jogo mezhah viyavleno 63 golovni sporudi Yadro skladayetsya zokrema iz semi plosh p yati dvoriv shonajmenshe p yatoh hramiv stadionu dlya gri v m yach u formi literi T troh dorig sakbe i palacovogo kompleksu sho syagaye ponad 20 m zavvishki Cari meshkali u velikomu palacovomu kompleksi do yakogo veli shiroki shodi Sporudi A 1 Mizh 750 i 850 rokami nad osnovoyu shodiv zveli nizku platformu oblicovanu plitami iz shilnogo kristalichnogo vapnyaku Shozhi pliti bulo znajdeno i pri doslidzhenni inshih sporud u Tipan Chen Vici Pisemni pam yatki z Tipan Chen Vica mozhna chitko podiliti na dvi grupi teksti na fragmentah keramiki i monumentalni napisi Teksti na keramici zbereglisya lishe v urivkah yih bulo znajdeno u nevelikij pecheri sho roztashovuyetsya na ploshi C Tipana i poznachayetsya oficijno yak TCU s 08 Useredini pecheri arheologi viyavili chislenni ulamki keramiki obsidianovi leza ta inshi prinoshennya Hocha z pomizh znahidok perevazhaye keramika piznogo abo terminalnogo klasichnogo periodu 650 950 roki traplyayutsya takozh rannoklasichni 250 550 roki i navit doklasichni 0 250 roki zrazki Ce oznachaye sho po pershe na mezhi nashoyi eri u Tipan Chen Vici vzhe meshkalo naselennya yake vikoristovuvalo pecheru TCU s 08 yak misce dlya zdijsnennya obryadiv a po druge pechera ne vtratila svogo sakralnogo znachennya uprodovzh majzhe tisyachi rokiv Nechislenni fragmenti keramiki z iyeroglifichnimi tekstami fahivci datuyut serednim i terminalnim klasichnim periodom U 2011 roci arheologi veli rozkopki shodiv Sporudi A 1 i znajshli pershij monument iz Tipan Chen Vica veliku plitu z kristalichnogo vapnyaku sho maye 1 25 m zavdovzhki 0 9 m zavshirshki i 26 sm zavvishki Tekst pam yatki skladayetsya iz p yati iyeroglifichnih medaljoniv sho yih bulo vikarbuvano z perednogo i pravogo bokiv pliti Napis imovirno pochinavsya iz Kalendarnogo kola vid yakogo zbereglasya lishe data 365 dennogo sonyachnogo roku haab 13 Muvaahn Monument 1 iz Tipan Chen Vica imovirno she za davnih chasiv rozbili tomu jogo originalnij tekst zberigsya nepovnistyu Takozh bulo viyavleno dvi paneli iz zobrazhennyami gravciv u m yach Obidvi paneli znajshli rozbitimi i peremishenimi z originalnogo kontekstu she za chasiv terminalnoyi klasichnoyi dobi Monument 2 rozbili she u davninu Pochatkovo vin mig yavlyati soboyu nastinnu panel abo prikrashati shodi Vid iyeroglifichnogo tekstu na zhal zbereglisya lishe dribni ta rozrizneni ulamki tomu pro jogo zmist nemozhlivo skazati nichogo pevnogo Monument 3 zberigsya majzhe povnistyu hocha jogo j rozbili na dva velikih shmatka Zobrazhennya i napis tak samo dosit chitki vtracheno lishe neznachni detali Osnovnij tekst pochinayetsya z dati 7 Kimi 14 Sek Monument 4 tak samo yavlyaye soboyu fragment paneli iz zobrazhennyam gravcya v m yach ta iyeroglifichnim tekstom Livu chastinu monumenta dosit silno poshkodzheno ale napis na shastya zberigsya krashe Istoriya doslidzhenPro jogo isnuvannya bulo oficijno povidomleno lishe v 2009 roci Doslidzhennya u Tipani stali odnim iz vazhlivih napryamiv roboti arheologichnogo proektu v Centralnomu Belizi Central Belize Archaeological Survey CBAS Arheologichni roboti u Tipan Chen Vici bulo rozpochato v 2010 roci yaki trivali protyagom 2011 2015 rokiv Dzherela angl Helmke C Andres C Morton S et al For Love of the Game The Ballplayer Panels of Tipan Chen Uitz in Light of Late Classic Athletic Hegemony The PARI Journal 2015 Vol XVI No 2 P 1 30 Andres C Wrobel G Morton S Tipan Chen Uitz Fortress Mountain Well A Major New Maya Center in the Cayo District Belize Mexicon 2010 Vol XXXII Nr 4 P 88 94 Stuart D Macleod B Martin S et al Glyphs on Pots Decoding Classic Maya Ceramics Sourcebook for the 29th Maya Hieroglyphic Forum Ed by D Stuart Department of Art and Art History University of Texas at Austin Austin 2005 P 160