Ві́ктор Тимофі́йович Ту́ров (біл. Віктар Цімафеевіч Тураў; 25 жовтня 1936 — 31 жовтня 1996) — білоруський кінорежисер і сценарист, , Народний артист Білоруської РСР, Народний артист СРСР.
Віктор Тимофійович Туров | |
---|---|
біл. Віктар Цімафеевіч Тураў | |
Дата народження | 25 жовтня 1936 |
Місце народження | Могильов, Могильовський район, Білоруська РСР (тепер — адміністративний центр Могильовської області і Могильовського району Білорусі ) |
Дата смерті | 31 жовтня 1996 (60 років) |
Місце смерті | Мінськ, Білорусь |
Поховання | Східне кладовище |
Громадянство | СРСР→ Білорусь |
Alma mater | Всесоюзний державний інститут кінематографії |
Професія | кінорежисер, сценарист |
Кар'єра | з 1959 |
Напрям | драма, мелодрама, військовий фільм |
Заклад | Білоруська державна академія мистецтв і Білорусьфільм |
Членство | СК СРСР і Q4430501? |
Нагороди | |
IMDb | ID 0878010 |
Туров Віктор Тимофійович у Вікісховищі |
Життєпис
Народився 25 жовтня 1936 року у місті Могильов Могильовського району Білоруської РСР (тепер — адміністративний центр Могильовської області і Могильовського району Білорусі).
Під час Другої світової війни — батька, Тимофія Турова, розстріляли як партизана, а Віктор, разом із матір'ю, був в'язнем концтабору на Рейні.
Із 1959 року — режисер кіностудії «Білорусьфільм», автор низки документальних фільмів та сюжетів у «Советская Беларусь».
У 1961 році — закінчив режисерський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (майстерня Олександра Довженка та Михайла Чіаурелі).
У 1965 році, на Кінофестивалі республік Прибалтики, Білорусі та Молдови, отримав Диплом II ступеня та Приз режисера за кращий дебют за дипломний фільм «Через цвинтар».
У 1967 році, на Кінофестивалі республік Прибалтики, Білорусі та Молдови, отримав Премію за кращу режисерську роботу (фільм «Я родом з дитинства»).
У 1972 році, на V Всесоюзному фестивалі телефільмів у Ташкенті, отримав Приз газети «Совет Узбекистони» за кращу режисерську роботу (фільм «Життя і смерть дворянина Чертопханова»).
У 1975 році — отримав звання .
У 1977 році, на Всесоюзному кінофестивалі, отримав Спеціальний диплом журі за режисуру (фільм «Недільна ніч»).
У 1979 році — отримав звання Народний артист Білоруської РСР.
У 1980 році, на Всесоюзному кінофестивалі у Душанбе, отримав Приз за найкращий військово-патріотичний фільм (фільм «Точка відліку»).
У 1984 році — отримав Державну премію СРСР за фільм «Люди на болоті».
У 1985 році — отримав Премію Міністерства культури Білорусі імені Юрія Тарича.
У 1986 році — отримав звання Народний артист СРСР.
У 1988 році — отримав Премію міністерства оборони Польщі за фільм «Червоний колір папороті».
У 1993 році, на Міжнародному кінофестивалі слов'янських і православних народів «Золотий Витязь», отримав Приз за режисуру фільму .
Викладав у Академії мистецтв республіки Білорусь.
У 1994 році, з нагоди 100-річчя кінематографії, включений ЮНЕСКО до режисерів, які зняли 100 найбільш значущих фільмів світу (фільм «Через цвинтар»).
У 1996 році отримав Державну премію Білорусі «За внесок у кінематограф». Цього ж року — отримав Медаль Франциска Скорини.
Фільмографія
Режисер:
- 1959 — (документальний)
- 1959 — (документальний)
- 1961 — (новела) (кіноальманах «Рассказы о юности»)
- 1962 — (новела) (кіноальманах «Маленькие мечтатели»)
- 1964 — «Через цвинтар» (дипломна робота)
- 1966 — «Я родом з дитинства»
- 1967 — «Війна під дахами»
- 1969 — «Сини йдуть у бій»
- 1971 — «Життя і смерть дворянина Чертопханова»
- 1973 — «Горя боятися — щастя не бачити»
- 1974 — «Час її синів»
- 1976 — «Недільна ніч»
- 1979 — «Точка відліку»
- 1981 — «Люди на болоті»
- 1982 — «Дихання грози»
- 1984 — «Менший серед братів»
- 1984 — «Близьке та далеке» (8-серійна телеверсія фільмів «Люди на болоті» та «Дихання грози» з додатково відзнятими сценами)
- 1988 — «Червоний колір папороті»
- 1989 — «Висока кров»
- 1993 —
- 1994 —
Сценарист:
- 1973 — «Горя боятися — щастя не бачити»
- 1974 — «Час її синів» (у співавторстві з Арнольдом Каштановим та Алексієм Тулушевим)
- 1981 — «Люди на болоті»
- 1982 — «Дихання грози»
- 1988 — «Червоний колір папороті» (у співавторстві з Єжи Гжимковським)
- 1989 — «Висока кров» (у співавторстві з Іллею Кашафутдіновим та Зигмунтом Маляновичем)
- 1994 — «Шляхтич Завальня, або Білорусь у фантастичних оповіданнях» (у співавторстві з Федором Конєвим)
Джерела
- Віктор Туров на сайті kino-teatr.ru (рос.)
- Віктор Туров на сайті Imdb.com (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vi ktor Timofi jovich Tu rov bil Viktar Cimafeevich Turay 25 zhovtnya 1936 19361025 31 zhovtnya 1996 biloruskij kinorezhiser i scenarist Narodnij artist Biloruskoyi RSR Narodnij artist SRSR Viktor Timofijovich Turovbil Viktar Cimafeevich TurayData narodzhennya 25 zhovtnya 1936 1936 10 25 Misce narodzhennya Mogilov Mogilovskij rajon Biloruska RSR teper administrativnij centr Mogilovskoyi oblasti i Mogilovskogo rajonu Bilorusi Data smerti 31 zhovtnya 1996 1996 10 31 60 rokiv Misce smerti Minsk BilorusPohovannya Shidne kladovisheGromadyanstvo SRSR BilorusAlma mater Vsesoyuznij derzhavnij institut kinematografiyiProfesiya kinorezhiser scenaristKar yera z 1959Napryam drama melodrama vijskovij filmZaklad Biloruska derzhavna akademiya mistectv i BilorusfilmChlenstvo SK SRSR i Q4430501 NagorodiIMDb ID 0878010 Turov Viktor Timofijovich u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 25 zhovtnya 1936 roku u misti Mogilov Mogilovskogo rajonu Biloruskoyi RSR teper administrativnij centr Mogilovskoyi oblasti i Mogilovskogo rajonu Bilorusi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni batka Timofiya Turova rozstrilyali yak partizana a Viktor razom iz matir yu buv v yaznem konctaboru na Rejni Iz 1959 roku rezhiser kinostudiyi Bilorusfilm avtor nizki dokumentalnih filmiv ta syuzhetiv u Sovetskaya Belarus U 1961 roci zakinchiv rezhiserskij fakultet Vsesoyuznogo derzhavnogo institutu kinematografiyi majsternya Oleksandra Dovzhenka ta Mihajla Chiaureli U 1965 roci na Kinofestivali respublik Pribaltiki Bilorusi ta Moldovi otrimav Diplom II stupenya ta Priz rezhisera za krashij debyut za diplomnij film Cherez cvintar U 1967 roci na Kinofestivali respublik Pribaltiki Bilorusi ta Moldovi otrimav Premiyu za krashu rezhisersku robotu film Ya rodom z ditinstva U 1972 roci na V Vsesoyuznomu festivali telefilmiv u Tashkenti otrimav Priz gazeti Sovet Uzbekistoni za krashu rezhisersku robotu film Zhittya i smert dvoryanina Chertophanova U 1975 roci otrimav zvannya U 1977 roci na Vsesoyuznomu kinofestivali otrimav Specialnij diplom zhuri za rezhisuru film Nedilna nich U 1979 roci otrimav zvannya Narodnij artist Biloruskoyi RSR U 1980 roci na Vsesoyuznomu kinofestivali u Dushanbe otrimav Priz za najkrashij vijskovo patriotichnij film film Tochka vidliku U 1984 roci otrimav Derzhavnu premiyu SRSR za film Lyudi na boloti U 1985 roci otrimav Premiyu Ministerstva kulturi Bilorusi imeni Yuriya Taricha U 1986 roci otrimav zvannya Narodnij artist SRSR U 1988 roci otrimav Premiyu ministerstva oboroni Polshi za film Chervonij kolir paporoti U 1993 roci na Mizhnarodnomu kinofestivali slov yanskih i pravoslavnih narodiv Zolotij Vityaz otrimav Priz za rezhisuru filmu Vikladav u Akademiyi mistectv respubliki Bilorus U 1994 roci z nagodi 100 richchya kinematografiyi vklyuchenij YuNESKO do rezhiseriv yaki znyali 100 najbilsh znachushih filmiv svitu film Cherez cvintar U 1996 roci otrimav Derzhavnu premiyu Bilorusi Za vnesok u kinematograf Cogo zh roku otrimav Medal Franciska Skorini Pomer 31 zhovtnya 1996 roku u Minsku FilmografiyaRezhiser 1959 dokumentalnij 1959 dokumentalnij 1961 novela kinoalmanah Rasskazy o yunosti 1962 novela kinoalmanah Malenkie mechtateli 1964 Cherez cvintar diplomna robota 1966 Ya rodom z ditinstva 1967 Vijna pid dahami 1969 Sini jdut u bij 1971 Zhittya i smert dvoryanina Chertophanova 1973 Gorya boyatisya shastya ne bachiti 1974 Chas yiyi siniv 1976 Nedilna nich 1979 Tochka vidliku 1981 Lyudi na boloti 1982 Dihannya grozi 1984 Menshij sered brativ 1984 Blizke ta daleke 8 serijna televersiya filmiv Lyudi na boloti ta Dihannya grozi z dodatkovo vidznyatimi scenami 1988 Chervonij kolir paporoti 1989 Visoka krov 1993 1994 Scenarist 1973 Gorya boyatisya shastya ne bachiti 1974 Chas yiyi siniv u spivavtorstvi z Arnoldom Kashtanovim ta Aleksiyem Tulushevim 1981 Lyudi na boloti 1982 Dihannya grozi 1988 Chervonij kolir paporoti u spivavtorstvi z Yezhi Gzhimkovskim 1989 Visoka krov u spivavtorstvi z Illeyu Kashafutdinovim ta Zigmuntom Malyanovichem 1994 Shlyahtich Zavalnya abo Bilorus u fantastichnih opovidannyah u spivavtorstvi z Fedorom Konyevim DzherelaViktor Turov na sajti kino teatr ru ros Viktor Turov na sajti Imdb com angl