Туристичний район — це територія, яка має певні ознаки привабливості для туриста, забезпечена туристською інфраструктурою і системою організації туризму. Привабливість може бути обумовлена різними чинниками: природними, історико-культурними, соціально-економічними. Основою формування районів є туристські ресурси, що й визначають їх спеціалізацію. Наприклад, природні кліматичні ресурси південного берега Криму сприяли створенню тут приморських курортів (Ялта, Феодосія, Алушта), а культурно-історичні пам'ятки Львова (площа Ринок, Успенська церква, Вірменський собор та ін.) стали базою для формування сучасного популярного напрямку. Розвинена інфраструктура в межах території забезпечує вищий рівень туристичної привабливості, ніж лише наявність ресурсів.
Мироненко Н. С. визначає туристський район як територіальну сукупність економічно взаємозв'язаних підприємств, які спеціалізуються на обслуговуванні туристів, що дозволяє найкращим чином задовольнити їх потреби, використовуючи наявні природні та культурно-історичні комплекси території, а також її економічні умови. Це територіальне утворення, яке спеціалізується на наданні населенню туристських послуг.
Дослідження поняття
Районування є одним із основних завдань географії туризму. Виділення таксономічних одиниць значно полегшує зведення статистичних даних, звітів і відомостей. Крім того, це дозволяє з найбільшою ефективністю використовувати певні території для відпочинку людей, розробляти місцеві програми розвитку галузі з максимальним врахуванням усіх особливостей і потенціалу місцевості.
Уже в першій половині XX ст., коли масовий туризм лише починав становлення, австрійський вчений І. Страднер звернув увагу на проблему туристичного районування. Вчені Дослідницького інституту туризму (Німеччина, 1929 р.) також обґрунтовували необхідність виділення суспільно-географічних структур, підкреслюючи взаємозв'язок туризму з потенціалом окремих територій [9]. В СРСР подібне районування вперше було проведене школою професора В. С. Преображенського в 1973 р. і уточнене в 1980 році. Тоді вся територія СРСР за ступенем туристсько-рекреаційної розвиненості була розділена на 19 районів [1, с. 171]. Значний внесок у розвиток вчення про туристські райони зробили такі вчені, як Н. П. Крачило, А. Ю. Александрова, О. О. Бейдик, Д. В. Ніколаєнко, О. В. Дарінський, Ю. Д. Дмитрієвський, Н. С. Мироненко, І. Т. Твердохлебов, А. М. Сазикін, А. А. Романова, І. В. Зорін, Т. А. Ірисова та інші.
Єдиної схеми туристичного районування на сьогодні не розроблено. Існує значна кількість авторських позицій, різні підходи до визначення поняття «туристського району», критеріїв їх виокремлення та класифікації.
Критерії виділення туристських районів
Серед основних критеріїв виокремлення туристських районів виділяють:
- рівень розвитку спеціалізованої інфраструктури;
- наявність туристських ресурсів;
- характер зв'язків індустрії гостинності й дозвілля з іншими галузями народного господарства;
- питома вага зайнятих у туристському господарстві від загальної кількості працевлаштованих трудових ресурсів;
- потреби населення у відпочинку (сучасні та перспективні) [5, с. 73];
- наявний турпотік (як підтвердження коректності виокремлення району, міра його значимості та привабливості).
На зламі XX—XXI ст. Перший критерій значно втратив своє значення. Сучасний туризм уже не так тісно пов'язаний зі своєю матеріальною базою і може розвиватися на територіях, які не мають спеціального оснащення. Відсутність туристичної інфраструктури іноді має більшу привабливість для людей, яким необхідний тісніший контакт із природою [4, с. 130].
Смаль І. В. зазначає, що районом може стати лише така територія, де туристська діяльність має домінуючий характер і є галуззю спеціалізації в структурі господарського комплексу. Звичайно, рівень розвитку туризму враховується при виокремленні району, але не є головним критерієм поділу. Першочергово до уваги дослідника беруться наявність ресурсів та спеціалізація території.
Класифікація туристських районів
Незважаючи на різноманітність підходів до визначення поняття туристського району, можна виокремити основні ознаки, за якими вони різняться: час виникнення та особливості формування, природні, історико-культурні, соціально-економічні передумови їх виділення, стан галузевої інфраструктури, спеціалізація тощо. На підставі цих ознак і базується класифікація районів.
За спеціалізацією можна виділити такі їх види:
- пізнавальні або екскурсійні;
- рекреаційні або оздоровчі;
- подієві;
- релігійні;
- спортивні;
- ділові;
- сільські.
Польський вчений А. Козма запропонував наступну класифікацію туристських районів:
- райони з домінуючим розвитком туризму, що володіють величезними туристськими ресурсами;
- райони з розвитком туризму на рівні з іншими галузями, що володіють багатими туристськими ресурсами;
- райони із залежним від стану інших галузей розвитком туризму, що володіють туристськими ресурсами [7, с. 218]
Слід зазначити, що виокремлюються також райони широкої і вузької спеціалізації. Перебування, або відпочинок людини в туристському місці широкого профілю виявляється найчастіше випадковим, так як причиною подорожі є не саме місце. Прикладами можуть бути освітні центри, промислові та адміністративні комплекси, а також транспортні системи. На відміну від туристських місць широкого профілю, відвідування районів вузької спеціалізації є самоціллю подорожі. Сюди відносять зони з різними визначними пам'ятками, що в кінцевому підсумку і приваблює подорожуючих даною територією [3, с. 82].
Виділення туристських районів України
М. П. Крачило у межах 2 зон на території України виділяв 5 туристських районів: Кримський, Одеський, Азовський (складають Кримсько-Одесько-Азовський регіон), Дніпровсько-Дністровський, Карпатський.
Пізніше були обґрунтовані й інші варіанти районування країни. У 1997 р. О. О. Бейдиком та Д. О. Ляшенком було запропоновано власне галузеве районування, яке включало 6 районів:
- Карпатський;
- Полісько-Подільський;
- Київсько-Дніпровський;
- Донецько-Дніпровський;
- Причорноморський;
- Кримський.
Їх межі проходять кордонами областей, об'єднуючи всі адміністративно-територіальні одиниці України. Із 6 районів Донецько-Дніпровський — найбільший за площею (об'єднує 6 областей), Кримський — найменший (складається з АР Крим) [1, с. 175].
Джерела
- Бейдик О. О. Рекреаційні ресурси України: Навчальний посібник. — 2-ге видання перероб. Та допов. — К.: Альтерпрес, 2010. — 404 с.
- Бейдик О. О. Словник-довідник з географії туризму, рекреалогії та рекреаційної географії. — К.: «Палитра», 1997. — 130с.
- Кабушкин Н. И. Менеджмент туризма. Учебник. — Мн.: Новое знание, 2002. — 409 с.
- Кіптенко В. К. Менеджмент туризму: підручник / В. К. Кіптенко. — К. : Знання, 2010. — 502 с. : рис., табл.
- Крачило М. П. География туризма. — К.: Вища шк. Головное изд-во, 1987. — 208с.
- Мироненко Н. С., Твердохлебов И. Т. Рекреационная география. М., 1981. С.94.
- Олійник Я. Б., Степаненко А. В. Теоретичні основи туризмології: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. — К.: Ніка-Центр, 2005. — 316 с.
- Смаль І. В. Основи географії рекреації і туризму: навчальний посібник. — Ніжин: Видавництво НДПУ імені Миколи Гоголя, 2004.
- Центр международного туризма
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Turistichnij rajon ce teritoriya yaka maye pevni oznaki privablivosti dlya turista zabezpechena turistskoyu infrastrukturoyu i sistemoyu organizaciyi turizmu Privablivist mozhe buti obumovlena riznimi chinnikami prirodnimi istoriko kulturnimi socialno ekonomichnimi Osnovoyu formuvannya rajoniv ye turistski resursi sho j viznachayut yih specializaciyu Napriklad prirodni klimatichni resursi pivdennogo berega Krimu spriyali stvorennyu tut primorskih kurortiv Yalta Feodosiya Alushta a kulturno istorichni pam yatki Lvova plosha Rinok Uspenska cerkva Virmenskij sobor ta in stali bazoyu dlya formuvannya suchasnogo populyarnogo napryamku Rozvinena infrastruktura v mezhah teritoriyi zabezpechuye vishij riven turistichnoyi privablivosti nizh lishe nayavnist resursiv Mironenko N S viznachaye turistskij rajon yak teritorialnu sukupnist ekonomichno vzayemozv yazanih pidpriyemstv yaki specializuyutsya na obslugovuvanni turistiv sho dozvolyaye najkrashim chinom zadovolniti yih potrebi vikoristovuyuchi nayavni prirodni ta kulturno istorichni kompleksi teritoriyi a takozh yiyi ekonomichni umovi Ce teritorialne utvorennya yake specializuyetsya na nadanni naselennyu turistskih poslug Doslidzhennya ponyattyaRajonuvannya ye odnim iz osnovnih zavdan geografiyi turizmu Vidilennya taksonomichnih odinic znachno polegshuye zvedennya statistichnih danih zvitiv i vidomostej Krim togo ce dozvolyaye z najbilshoyu efektivnistyu vikoristovuvati pevni teritoriyi dlya vidpochinku lyudej rozroblyati miscevi programi rozvitku galuzi z maksimalnim vrahuvannyam usih osoblivostej i potencialu miscevosti Uzhe v pershij polovini XX st koli masovij turizm lishe pochinav stanovlennya avstrijskij vchenij I Stradner zvernuv uvagu na problemu turistichnogo rajonuvannya Vcheni Doslidnickogo institutu turizmu Nimechchina 1929 r takozh obgruntovuvali neobhidnist vidilennya suspilno geografichnih struktur pidkreslyuyuchi vzayemozv yazok turizmu z potencialom okremih teritorij 9 V SRSR podibne rajonuvannya vpershe bulo provedene shkoloyu profesora V S Preobrazhenskogo v 1973 r i utochnene v 1980 roci Todi vsya teritoriya SRSR za stupenem turistsko rekreacijnoyi rozvinenosti bula rozdilena na 19 rajoniv 1 s 171 Znachnij vnesok u rozvitok vchennya pro turistski rajoni zrobili taki vcheni yak N P Krachilo A Yu Aleksandrova O O Bejdik D V Nikolayenko O V Darinskij Yu D Dmitriyevskij N S Mironenko I T Tverdohlebov A M Sazikin A A Romanova I V Zorin T A Irisova ta inshi Yedinoyi shemi turistichnogo rajonuvannya na sogodni ne rozrobleno Isnuye znachna kilkist avtorskih pozicij rizni pidhodi do viznachennya ponyattya turistskogo rajonu kriteriyiv yih viokremlennya ta klasifikaciyi Kriteriyi vidilennya turistskih rajonivSered osnovnih kriteriyiv viokremlennya turistskih rajoniv vidilyayut riven rozvitku specializovanoyi infrastrukturi nayavnist turistskih resursiv harakter zv yazkiv industriyi gostinnosti j dozvillya z inshimi galuzyami narodnogo gospodarstva pitoma vaga zajnyatih u turistskomu gospodarstvi vid zagalnoyi kilkosti pracevlashtovanih trudovih resursiv potrebi naselennya u vidpochinku suchasni ta perspektivni 5 s 73 nayavnij turpotik yak pidtverdzhennya korektnosti viokremlennya rajonu mira jogo znachimosti ta privablivosti Na zlami XX XXI st Pershij kriterij znachno vtrativ svoye znachennya Suchasnij turizm uzhe ne tak tisno pov yazanij zi svoyeyu materialnoyu bazoyu i mozhe rozvivatisya na teritoriyah yaki ne mayut specialnogo osnashennya Vidsutnist turistichnoyi infrastrukturi inodi maye bilshu privablivist dlya lyudej yakim neobhidnij tisnishij kontakt iz prirodoyu 4 s 130 Smal I V zaznachaye sho rajonom mozhe stati lishe taka teritoriya de turistska diyalnist maye dominuyuchij harakter i ye galuzzyu specializaciyi v strukturi gospodarskogo kompleksu Zvichajno riven rozvitku turizmu vrahovuyetsya pri viokremlenni rajonu ale ne ye golovnim kriteriyem podilu Pershochergovo do uvagi doslidnika berutsya nayavnist resursiv ta specializaciya teritoriyi Klasifikaciya turistskih rajonivNezvazhayuchi na riznomanitnist pidhodiv do viznachennya ponyattya turistskogo rajonu mozhna viokremiti osnovni oznaki za yakimi voni riznyatsya chas viniknennya ta osoblivosti formuvannya prirodni istoriko kulturni socialno ekonomichni peredumovi yih vidilennya stan galuzevoyi infrastrukturi specializaciya tosho Na pidstavi cih oznak i bazuyetsya klasifikaciya rajoniv Za specializaciyeyu mozhna vidiliti taki yih vidi piznavalni abo ekskursijni rekreacijni abo ozdorovchi podiyevi religijni sportivni dilovi silski Polskij vchenij A Kozma zaproponuvav nastupnu klasifikaciyu turistskih rajoniv rajoni z dominuyuchim rozvitkom turizmu sho volodiyut velicheznimi turistskimi resursami rajoni z rozvitkom turizmu na rivni z inshimi galuzyami sho volodiyut bagatimi turistskimi resursami rajoni iz zalezhnim vid stanu inshih galuzej rozvitkom turizmu sho volodiyut turistskimi resursami 7 s 218 Slid zaznachiti sho viokremlyuyutsya takozh rajoni shirokoyi i vuzkoyi specializaciyi Perebuvannya abo vidpochinok lyudini v turistskomu misci shirokogo profilyu viyavlyayetsya najchastishe vipadkovim tak yak prichinoyu podorozhi ye ne same misce Prikladami mozhut buti osvitni centri promislovi ta administrativni kompleksi a takozh transportni sistemi Na vidminu vid turistskih misc shirokogo profilyu vidviduvannya rajoniv vuzkoyi specializaciyi ye samocillyu podorozhi Syudi vidnosyat zoni z riznimi viznachnimi pam yatkami sho v kincevomu pidsumku i privablyuye podorozhuyuchih danoyu teritoriyeyu 3 s 82 Vidilennya turistskih rajoniv UkrayiniM P Krachilo u mezhah 2 zon na teritoriyi Ukrayini vidilyav 5 turistskih rajoniv Krimskij Odeskij Azovskij skladayut Krimsko Odesko Azovskij region Dniprovsko Dnistrovskij Karpatskij Piznishe buli obgruntovani j inshi varianti rajonuvannya krayini U 1997 r O O Bejdikom ta D O Lyashenkom bulo zaproponovano vlasne galuzeve rajonuvannya yake vklyuchalo 6 rajoniv Karpatskij Polisko Podilskij Kiyivsko Dniprovskij Donecko Dniprovskij Prichornomorskij Krimskij Yih mezhi prohodyat kordonami oblastej ob yednuyuchi vsi administrativno teritorialni odinici Ukrayini Iz 6 rajoniv Donecko Dniprovskij najbilshij za plosheyu ob yednuye 6 oblastej Krimskij najmenshij skladayetsya z AR Krim 1 s 175 DzherelaBejdik O O Rekreacijni resursi Ukrayini Navchalnij posibnik 2 ge vidannya pererob Ta dopov K Alterpres 2010 404 s Bejdik O O Slovnik dovidnik z geografiyi turizmu rekrealogiyi ta rekreacijnoyi geografiyi K Palitra 1997 130s Kabushkin N I Menedzhment turizma Uchebnik Mn Novoe znanie 2002 409 s Kiptenko V K Menedzhment turizmu pidruchnik V K Kiptenko K Znannya 2010 502 s ris tabl Krachilo M P Geografiya turizma K Visha shk Golovnoe izd vo 1987 208s Mironenko N S Tverdohlebov I T Rekreacionnaya geografiya M 1981 S 94 Olijnik Ya B Stepanenko A V Teoretichni osnovi turizmologiyi Navchalnij posibnik dlya studentiv vishih navchalnih zakladiv K Nika Centr 2005 316 s Smal I V Osnovi geografiyi rekreaciyi i turizmu navchalnij posibnik Nizhin Vidavnictvo NDPU imeni Mikoli Gogolya 2004 Centr mezhdunarodnogo turizma