Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тунель під Дніпром (офіційна назва — Будівництво № 1 НКШС; інші назви: Підруслова залізниця в районі Києва, Сталінське метро, Об'єкт № 1) — два недобудовані залізничні тунелі в Києві: Північний (Оболонь — Вигурівщина) і Південний (Жуків острів — Осокорки). Разом із допоміжними інженерними та іншими спорудами мали стати основою для комплексу підземних залізничних переходів, призначеного передусім для забезпечення безпечної та прихованої переправи військ і вантажів під річищем Дніпра.
| Тунель під Дніпром | |
|---|---|
 Кесон на Оболоні | |
| Огляд | |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Київ |
| Тип | залізничний тунель |
| Статус | не введена в дію |
| Кінцеві станції | Оболонь — Вигурівщина і Жуків острів — Осокорки |
| Кількість станцій | 50°29′56″ пн. ш. 30°31′26″ сх. д. / 50.498945° пн. ш. 30.523786° сх. д.Координати: 50°29′56″ пн. ш. 30°31′26″ сх. д. / 50.498945° пн. ш. 30.523786° сх. д. |
| Технічні дані | |
| Протяжність | південного тунелю — 600 м |
Задум проєкту і початок робіт
Будівництво розпочато 1938 року, на завершальному етапі спорудження КІУР. За проєктом передбачалося продублювати підрусловими переправами два залізничні мости в районі Києва — Петрівський (Подільський) і Дарницький. Передбачалося, що потяги під Дніпром ходитимуть у двох напрямках, а за необхідності між рейками можна було укласти настил в такий спосіб, щоби тунелями могли рухатися автомобілі або танки..
Хід будівництва
Здати об'єкт планувалося 1944 року, будівельно-монтажні роботи тривали до серпня-вересня 1941 року і були перервані німецькими бомбардуваннями та загрозою захоплення Києва гітлерівськими військами.
Було закладено два тунельні переходи під річищем Дніпра: Північний (Оболонь — Вигурівщина) і Південний (Жуків острів — Осокорки). Траси було поділено на «титули» (дільниці) під номерами, весь комплекс робіт здійснювався за умов суворої таємності. На роботах було задіяно інженерно-будівельні частини РСЧА, колектив тресту та ін. організації. Усі перед прийняттям на роботу проходили ретельну перевірку з боку НКВС і мали надати рекомендацію від щонайменше двох членів партії. Загальна кількість задіяних на будівництві досягала 12 тисяч (за іншими даними — до 20 тисяч) осіб. Серед інженерів, які розробляли проєкт, був І. Ю. Баренбойм (начальник дільниці на Жуковому острові).
Проєктна глибина залягання тунелів під Дніпром — 28-32 м. Глибинні роботи велися в умовах стисненого повітря, яке подавалося через систему спеціальних трубопроводів. Перед потраплянням на дільницю й після закінчення зміни робітники мали перебувати в декомпресійній камері (шлюз-барокамері) близько 1,5 години для уникнення кесонної хвороби. Тривалість зміни при тиску в 1 атмосферу становила 6 годин (за іншими даними — 3 години), при 3 атмосферах — 40 хвилин.
Біля основних споруджуваних об'єктів було створено значну інфраструктуру: бетонні заводи, , компресорні та електростанції, житлові бараки, їдальні, різні адміністративні та побутові приміщення. До 2008 року зберігалися залишки душового комбінату для працівників «Будівництва № 1» у селищі Віта-Литовська (на Лютневій вул.; споруджено наприкінці 1930-х рр., після війни до кінця 60-х використовувався як гуртожиток). Такий же будинок душкомбінату зберігся на Оболоні, поряд з кесоном.
Окремі дільниці
Південний перехід
Розпочали споруджувати першим. Планована довжина тунелю — 6,5 км, діаметр — понад 8 м. Тунель збирали з окремих залізобетонних тюбінгів. За проєктом, стратегічна залізниця від станції Жуляни до села Пирогів мала проходити відкрито поверхнею землі, далі колія мала йти під землю й переходити в підрусловий тунель. На лівому березі вихід на поверхню планувався біля села Бортничі, далі в наземному варіанті — до Дарницького вокзалу.
До наших днів збереглися три фрагменти Південного переходу:
- водопропускний тунель завдовжки 40 м на пагорбах біля села Пирогів, від якого в південно-західному напрямку збереглися сліди прокладки полотна,
- на Осокорках, завдовжки близько 90 м
- «титул № 6» на Жуковому острові та острові Водників: відкрита ділянка тунелю завдовжки близько 700 м, та дві підруслові ділянки довжиною понад 200 м.
Північний перехід
На Оболоні в урочищі Наталка (навпроти перехрестя проспекту Володимира Івасюка і вулиці Олександра Архипенка) на поверхні зберігся кесон заввишки 17 м, завдовжки 52 м — конструктивний елемент майбутнього північного тунелю, в який мали встановити прохідницькі щити, занурити його під землю на проєктну глибину, після чого почати від нього будувати тунель у два боки — під Дніпром у напрямку Вигурівщиини, а також у протилежній бік.
Під час планування парку «Наталка» в 1990-х рр. передбачалося включення споруди до його складу як туристичного об'єкта (згодом — як ресторану, із частковою добудовою). Однак ці плани не було реалізовано.
Об'єкт було використано під час зйомок рекламного ролика пива «Туборґ» у середині 2000-х рр.
На сьогодні споруда перебуває в незадовільному технічному і санітарному стані. Громадська організація «Парк Наталка» наполягає на фінансуванні робіт із дослідження й реставрації кесона та на наданні йому статусу пам'ятки науки і техніки.
Доля проєкту після припинення робіт
З наближенням частин Вермахту до Києва у вересні 1941 будівельно-монтажні роботи було терміново згорнуто, прохідницькі щити та деяке інше обладнання поховано в підземних спорудах, решту механізмів залишено на поверхні.
У вересні 1941, під час оборонних боїв за Київ, об'єкти на Жуковому острові зайняли передові загони гітлерівців, використавши їх як свій опорний пункт. У відповідь радянське командування застосувало бронепотяг, який під'їхав з боку станції Жуляни недобудованою залізничною гілкою й знищив німецький опорний пункт гарматним вогнем прямою наводкою.
Після 1943 розглядалася можливість продовження будівництва підруслової залізниці в Києві, навіть було розпочато роботи на окремих дільницях (за свідченням І. Міщенка), однак за кілька років продовження будівництва визнали недоцільним, а Будівництво № 1 НКШС розформоване, а на його основі створено Управління будівництва метрополітену в Києві («Київметробуд»). Частину тюбінгів з «Будівництва № 1», за деякими неперевіреними відомостями, начебто було використано під час спорудження тунелів першої черги Київського метрополітену на перегоні «Вокзальна» — «Університет». Також для потреб залучили значну кількість працівників, які до війни працювали на об'єктах підруслової залізниці, та придатну спеціальну техніку.
Наразі існують сучасні проєкти будівництва тунелю під Дніпром в районі Києва, замість альтернативних проєктів будівництва мостів.
Екстремальний туризм
Залишки тунелів є об'єктами індустріального туризму екстремалів України та інших країн.
Неодноразово там влаштовували так званий "Industrial сплав по Дніпру" з відвідуванням тунелю.
Примітки
- . Архів оригіналу за 4 червня 2016. Процитовано 13 квітня 2016.
- Степанець Кирило, Однопозов Ігор. Втрачені споруди Києва (1992—2015). Побутове обслуговування киян (50-ті — 80-ті). — К., 2015. — С. 121, фото на с. 80.
- . Архів оригіналу за 23 квітня 2016. Процитовано 14 квітня 2016.
- . Архів оригіналу за 18 березня 2009. Процитовано 2 травня 2009.
- . Архів оригіналу за 27 квітня 2016. Процитовано 13 квітня 2016.
Джерела
- Як виглядає у Києві тунель під Дніпром, який ще називали «сталінським метро»// РБК-Україна, 21 липня 2023 року
- Ієвлева В. Пам'ятки індустріального розвитку Києва. — К., 2008. — 248 с.
- Тоннель под Днепром (журнал «Вокруг света») [ 18 березня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- — К. : Пошуково-видавниче агентство «Книга Пам'яті України», 2004. — .
- Дзивалтовский В., Павлик В., Нелина А., Нелин Е. Туннели под Днепром: без грифа «Секретно» [ 3 вересня 2019 у Wayback Machine.] // Товарищество ветеранов Разведки ВМФ : вебсайт. — 2008. — 3 жовтня. (рос.) [[3 вересня 2019 Архівовано] з першоджерела {{{2}}}.]
Посилання
- Почему не достроили объект № 1 под Днепром [ 4 червня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Тунелі під Дніпром. Координати, карта, фотографії на Travvi [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Стройка НКПС № 1 — Сталинское метро [ 28 липня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tunel pid Dniprom oficijna nazva Budivnictvo 1 NKShS inshi nazvi Pidruslova zaliznicya v rajoni Kiyeva Stalinske metro Ob yekt 1 dva nedobudovani zaliznichni tuneli v Kiyevi Pivnichnij Obolon Vigurivshina i Pivdennij Zhukiv ostriv Osokorki Razom iz dopomizhnimi inzhenernimi ta inshimi sporudami mali stati osnovoyu dlya kompleksu pidzemnih zaliznichnih perehodiv priznachenogo peredusim dlya zabezpechennya bezpechnoyi ta prihovanoyi perepravi vijsk i vantazhiv pid richishem Dnipra Tunel pid DnipromKeson na OboloniKeson na OboloniOglyadKrayina UkrayinaRoztashuvannyaKiyivTipzaliznichnij tunelStatusne vvedena v diyuKincevi stanciyiObolon Vigurivshina i Zhukiv ostriv OsokorkiKilkist stancij50 29 56 pn sh 30 31 26 sh d 50 498945 pn sh 30 523786 sh d 50 498945 30 523786 Koordinati 50 29 56 pn sh 30 31 26 sh d 50 498945 pn sh 30 523786 sh d 50 498945 30 523786Tehnichni daniProtyazhnistpivdennogo tunelyu 600 mZadum proyektu i pochatok robitBudivnictvo rozpochato 1938 roku na zavershalnomu etapi sporudzhennya KIUR Za proyektom peredbachalosya produblyuvati pidruslovimi perepravami dva zaliznichni mosti v rajoni Kiyeva Petrivskij Podilskij i Darnickij Peredbachalosya sho potyagi pid Dniprom hoditimut u dvoh napryamkah a za neobhidnosti mizh rejkami mozhna bulo uklasti nastil v takij sposib shobi tunelyami mogli ruhatisya avtomobili abo tanki Hid budivnictvaKeson iz prohidnickim shitom foto 1943 Zdati ob yekt planuvalosya 1944 roku budivelno montazhni roboti trivali do serpnya veresnya 1941 roku i buli perervani nimeckimi bombarduvannyami ta zagrozoyu zahoplennya Kiyeva gitlerivskimi vijskami Bulo zakladeno dva tunelni perehodi pid richishem Dnipra Pivnichnij Obolon Vigurivshina i Pivdennij Zhukiv ostriv Osokorki Trasi bulo podileno na tituli dilnici pid nomerami ves kompleks robit zdijsnyuvavsya za umov suvoroyi tayemnosti Na robotah bulo zadiyano inzhenerno budivelni chastini RSChA kolektiv trestu ta in organizaciyi Usi pered prijnyattyam na robotu prohodili retelnu perevirku z boku NKVS i mali nadati rekomendaciyu vid shonajmenshe dvoh chleniv partiyi Zagalna kilkist zadiyanih na budivnictvi dosyagala 12 tisyach za inshimi danimi do 20 tisyach osib Sered inzheneriv yaki rozroblyali proyekt buv I Yu Barenbojm nachalnik dilnici na Zhukovomu ostrovi Proyektna glibina zalyagannya tuneliv pid Dniprom 28 32 m Glibinni roboti velisya v umovah stisnenogo povitrya yake podavalosya cherez sistemu specialnih truboprovodiv Pered potraplyannyam na dilnicyu j pislya zakinchennya zmini robitniki mali perebuvati v dekompresijnij kameri shlyuz barokameri blizko 1 5 godini dlya uniknennya kesonnoyi hvorobi Trivalist zmini pri tisku v 1 atmosferu stanovila 6 godin za inshimi danimi 3 godini pri 3 atmosferah 40 hvilin Bilya osnovnih sporudzhuvanih ob yektiv bulo stvoreno znachnu infrastrukturu betonni zavodi kompresorni ta elektrostanciyi zhitlovi baraki yidalni rizni administrativni ta pobutovi primishennya Do 2008 roku zberigalisya zalishki dushovogo kombinatu dlya pracivnikiv Budivnictva 1 u selishi Vita Litovska na Lyutnevij vul sporudzheno naprikinci 1930 h rr pislya vijni do kincya 60 h vikoristovuvavsya yak gurtozhitok Takij zhe budinok dushkombinatu zberigsya na Oboloni poryad z kesonom Okremi dilniciPivdennij perehid Vhid u tunel na Zhukovomu ostrovi Rozpochali sporudzhuvati pershim Planovana dovzhina tunelyu 6 5 km diametr ponad 8 m Tunel zbirali z okremih zalizobetonnih tyubingiv Za proyektom strategichna zaliznicya vid stanciyi Zhulyani do sela Pirogiv mala prohoditi vidkrito poverhneyu zemli dali koliya mala jti pid zemlyu j perehoditi v pidruslovij tunel Na livomu berezi vihid na poverhnyu planuvavsya bilya sela Bortnichi dali v nazemnomu varianti do Darnickogo vokzalu Do nashih dniv zbereglisya tri fragmenti Pivdennogo perehodu vodopropusknij tunel zavdovzhki 40 m na pagorbah bilya sela Pirogiv vid yakogo v pivdenno zahidnomu napryamku zbereglisya slidi prokladki polotna na Osokorkah zavdovzhki blizko 90 m titul 6 na Zhukovomu ostrovi ta ostrovi Vodnikiv vidkrita dilyanka tunelyu zavdovzhki blizko 700 m ta dvi pidruslovi dilyanki dovzhinoyu ponad 200 m Pivnichnij perehid Na Oboloni v urochishi Natalka navproti perehrestya prospektu Volodimira Ivasyuka i vulici Oleksandra Arhipenka na poverhni zberigsya keson zavvishki 17 m zavdovzhki 52 m konstruktivnij element majbutnogo pivnichnogo tunelyu v yakij mali vstanoviti prohidnicki shiti zanuriti jogo pid zemlyu na proyektnu glibinu pislya chogo pochati vid nogo buduvati tunel u dva boki pid Dniprom u napryamku Vigurivshiini a takozh u protilezhnij bik Pid chas planuvannya parku Natalka v 1990 h rr peredbachalosya vklyuchennya sporudi do jogo skladu yak turistichnogo ob yekta zgodom yak restoranu iz chastkovoyu dobudovoyu Odnak ci plani ne bulo realizovano Ob yekt bulo vikoristano pid chas zjomok reklamnogo rolika piva Tuborg u seredini 2000 h rr Na sogodni sporuda perebuvaye v nezadovilnomu tehnichnomu i sanitarnomu stani Gromadska organizaciya Park Natalka napolyagaye na finansuvanni robit iz doslidzhennya j restavraciyi kesona ta na nadanni jomu statusu pam yatki nauki i tehniki Dolya proyektu pislya pripinennya robitZ nablizhennyam chastin Vermahtu do Kiyeva u veresni 1941 budivelno montazhni roboti bulo terminovo zgornuto prohidnicki shiti ta deyake inshe obladnannya pohovano v pidzemnih sporudah reshtu mehanizmiv zalisheno na poverhni U veresni 1941 pid chas oboronnih boyiv za Kiyiv ob yekti na Zhukovomu ostrovi zajnyali peredovi zagoni gitlerivciv vikoristavshi yih yak svij opornij punkt U vidpovid radyanske komanduvannya zastosuvalo bronepotyag yakij pid yihav z boku stanciyi Zhulyani nedobudovanoyu zaliznichnoyu gilkoyu j znishiv nimeckij opornij punkt garmatnim vognem pryamoyu navodkoyu Pislya 1943 rozglyadalasya mozhlivist prodovzhennya budivnictva pidruslovoyi zaliznici v Kiyevi navit bulo rozpochato roboti na okremih dilnicyah za svidchennyam I Mishenka odnak za kilka rokiv prodovzhennya budivnictva viznali nedocilnim a Budivnictvo 1 NKShS rozformovane a na jogo osnovi stvoreno Upravlinnya budivnictva metropolitenu v Kiyevi Kiyivmetrobud Chastinu tyubingiv z Budivnictva 1 za deyakimi neperevirenimi vidomostyami nachebto bulo vikoristano pid chas sporudzhennya tuneliv pershoyi chergi Kiyivskogo metropolitenu na peregoni Vokzalna Universitet Takozh dlya potreb zaluchili znachnu kilkist pracivnikiv yaki do vijni pracyuvali na ob yektah pidruslovoyi zaliznici ta pridatnu specialnu tehniku Narazi isnuyut suchasni proyekti budivnictva tunelyu pid Dniprom v rajoni Kiyeva zamist alternativnih proyektiv budivnictva mostiv Ekstremalnij turizmZapliv na bajdarkah v tunel na Zhukivci Zalishki tuneliv ye ob yektami industrialnogo turizmu ekstremaliv Ukrayini ta inshih krayin Neodnorazovo tam vlashtovuvali tak zvanij Industrial splav po Dnipru z vidviduvannyam tunelyu Primitki Arhiv originalu za 4 chervnya 2016 Procitovano 13 kvitnya 2016 Stepanec Kirilo Odnopozov Igor Vtracheni sporudi Kiyeva 1992 2015 Pobutove obslugovuvannya kiyan 50 ti 80 ti K 2015 S 121 foto na s 80 Arhiv originalu za 23 kvitnya 2016 Procitovano 14 kvitnya 2016 Arhiv originalu za 18 bereznya 2009 Procitovano 2 travnya 2009 Arhiv originalu za 27 kvitnya 2016 Procitovano 13 kvitnya 2016 DzherelaYak viglyadaye u Kiyevi tunel pid Dniprom yakij she nazivali stalinskim metro RBK Ukrayina 21 lipnya 2023 roku Iyevleva V Pam yatki industrialnogo rozvitku Kiyeva K 2008 248 s Tonnel pod Dneprom zhurnal Vokrug sveta 18 bereznya 2009 u Wayback Machine ros K Poshukovo vidavniche agentstvo Kniga Pam yati Ukrayini 2004 ISBN 5 88500 141 3 Dzivaltovskij V Pavlik V Nelina A Nelin E Tunneli pod Dneprom bez grifa Sekretno 3 veresnya 2019 u Wayback Machine Tovarishestvo veteranov Razvedki VMF vebsajt 2008 3 zhovtnya ros 3 veresnya 2019 Arhivovano z pershodzherela 2 PosilannyaPochemu ne dostroili obekt 1 pod Dneprom 4 chervnya 2016 u Wayback Machine ros Tuneli pid Dniprom Koordinati karta fotografiyi na Travvi 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Strojka NKPS 1 Stalinskoe metro 28 lipnya 2009 u Wayback Machine ros