«Ту Стань!» — щорічний фестиваль української середньовічної культури. Відбувається на території історико-культурного заповідника «Тустань» (біля с. Урич, Сколівського р-н., Львівської обл.). Фестиваль відтворює культуру та побут українського Середньовіччя.
Ту Стань! | |
---|---|
Жанр | середньовічна історія та культура |
Дати | 2-4 серпня |
Місце проведення | село Урич (Сколівський район, Львівська область) |
Роки існування | з 2006 |
Засновано | Державний історико-культурний заповідник "Тустань" |
Вебсайт | |
Офіційна сторінка Фестивалю |
Про фестиваль
Захід вперше відбувся 2006 року і є найстарішим в Україні історичним фестивалем, що відбувається безперервно. Особливістю заходу є його орієнтованість на визначений період минулого — час існування наскельного міста фортеці Тустань, IX—XVI століття.
Головною відмінністю «Ту Стані!» від інших фестивалів є участь глядачів у всіх елементах дійства, цілісне художнє та режисерське оформлення. Домінантою, центром уваги фестивалю є наскельне місто-фортеця.
Мета фестивалю
Основною метою «Ту Стані!» є відновлення та популяризація української середньовічної культури та наскельного міста-фортеці Тустань.
Завданнями фестивалю є:
- цілісне відтворення середовища (побуту, одягу, зброї, фольклору, ремесел) періоду розквіту фортеці;
- гуртування довкола Тустані мистецького та наукового середовища (музикантів, ремісників, скульпторів, художників, фотографів, театралів, істориків, археологів, архітекторів, етнографів, історичних реконструкторів);
- влаштування туристичної інфраструктури довкола пам'ятки;
- регенерація села шляхом розвитку агротуризму, традиційної кухні, місцевих ремесел, продовження фолькових традицій.
Основні локації
Фестиваль цілісно відтворює усі сторони життя та побуту українського середньовіччя. Його незмінними частинами є: двобої, бугурти, кінний турнір, середньовічні танці, музика (героїчний епос, фольк, середньовічна музика та їх інтерпретації), вогняне дійство, пісні при ватрі, кіноніч. Окремими майданчиками (локаціями), що діють постійно є:
- Середньовічний табір;
- Ярмарок ремісників;
- Середньовічна кухня;
- Театральна галявина;
- Вуличні музики;
- Інтерактивні локації (стрільби з лука і арбалета, метавка, навчання бою та ін.)
Крім того, «Ту Стань!» має свої щорічні унікальні витвори — це нічний штурм фортеці та лазерне дійство.
Захід передбачає атракції для відвідувачів різних вікових категорій та з різними вподобаннями. На фестивалі можна бути як спостерігачем життя середньовічного містечка, так і стати його активним учасником, долучаючись до найрізноманітніших заходів.
Фестиваль у різні роки
2006
Перший фестиваль української середньовічної культури відбувся 8-10 вересня 2006 року. Поєдинки, вогняне дійство, ремесла, ігрища, середньовічні танці, музика та інші атракції були покликані максимально занурити відвідувачів в атмосферу українського середньовіччя. Унікальним витвором першої «Ту Стані!» був нічний штурм фортеці, який став незмінною частиною усіх наступних фестивалів.
2007
Відбувся 8-9 вересня. Особливістю цього фестивалю стали десятиметровий триголовий вогнедишний змій та відтворена реконструкторами катапульта, що використовувалися у штурмі фортеці.
Головна подія на музичній сцені — виступ гурту Кому вниз.
2008
Відбувся 6 вересня. Окрім звичних для фестивалю середньовічного ярмарку, нічного штурму фортеці, ігрових майданчиків, вогняного дійства — з'явилася нова додаткова атракція — кіноніч.
Музичну атмосферу заходу творили видатні українські барди — Едуард Драч, Олександр Смик, Наталка Криничанка, Віктор Цимбалюк та Василь Жданкін.
2009
Відбувся 4-6 вересня. Перший фестиваль, якому була присвоєна визначена тема — «Стань лицарем». Відповідно до цієї теми проводилася рольова гра «Стань лицарем», представлялася легенда про народження лицаря. До фестивалю було відтворено таран, який в подальшому використовували для нічного штурму фортеці.
На музичній сцені виступали: Люди добрі, Дивні, Дуда, Хорея Козацька, Рутенія, Пропала грамота, Нова радість, Коралі (Львів), Kings & Beggars.
2010
Відбувся 4-5 вересня, тема: «Захисти свою фортецю!». Особливістю цього фестивалю була рольова гра-змагання, після успішного проходження якої учасників урочисто посвячували в лицарі. На "Ту Стані! — 20102 було вперше відтворено макет фортеці на скелі. На музичній сцені виступали: Дивні, Містерія, Марвінок, Дикий Гон, Йорий Клоц, Замкова Тінь, Kings & Beggars, Пропала грамота.
2011
Відбувся 5-7 серпня, тема: "Тустанька птаха2. Час проведення фестивалю було перенесено з початку вересня на перші вихідні серпня. Вперше на фестивалі демонструвався лазерний мультик на скелі.
На музичній сцені виступали: Ойкумена, Дивні, Дикий Гон, Пан Купець, Йорий Клоц, Kings & Beggars, Люди добрі, Один в Каное.
2012
Відбувся 3-5 серпня, тема: «Уяви себе». Особливостями заходу стали лялькова вистава «Король Данило та його блазень Олелько», рольова гра «Уяви себе» та вперше присутні за фестивалі скоромохи.
На музичній сцені: Бузиновий яр, Kings & Beggars, Йорий клоц, Дикий гон, Один в каное, Пан пупець, Люди добрі, Дивні.
2013
Відбувся 2-4 серпня, тема «Будуємо фортецю». Особливість фестивалю цього року — відсутність музичної сцени. Натомість на заході було багато вуличних музик, що лише посилило атмосферу перебування в середньовічному містечку.
Вперше на фестивалі відбулася ватра, що стала традиційним заходом. На скелях було відтворено каркас вежі.
2014 Відбувся 1-3 серпня. Як реакція на події в країні захід змінив свій формат з фестивалю на «Зустріч у фортеці». Саме цього року було започатковано три нові локації — Духовну територію, Театральну галявину та Тустанську школу.
2015
Відбувся 31 липня-2 серпня, тема: «Історія наших перемог». Традиційно діяли інтерактивні майданчики, кухня, середньовічний ярмарок, де можна було не лише ознайомитися з технологіями середньовічних ремесел, а й власноруч створити давній виріб. Тустанська школа набрала нових масштабів і перетворилася на Університет.
Музичну атмосферу творили: Йорий Клоц, Перекоти Поле, Гардаріка, Жива, ВАРЙОН та ін.
2016
Відбувся 5-7 серпня, тема: «Щит Європи». До обрання саме такої теми фестивалю підштовхнули події ХІІІ століття, що мали на меті об'єднати Європу у боротьбі проти монгол. Це історичний період, коли українські землі виступили щитом між Європою і Азією.
На фестивалі відбулося відкриття інтерактивної скульптурної групи «Щит Європи», яку відвідувачі самостійно могли «оживляти» і приводити в рух. Вперше на фестивалі відбувся дитячий штурм фортеці та з'явилася камерна сцена. Зазнала деяких змін і концепція фестивалю — рамки історичного періоду, який відтворюється, розширились з IX—XIII ст. до IX—XVIII ст.
2017
Відбувся 4-6 серпня, тема «Як в кіно». Родзинкою фестивалю стала робота кіношколи, учасники якої змогли поринути у «кінокухню», прослухати лекції, взяти участь у майстер-класах та навіть створити свій мініфільм впродовж фестивалю.
Також вперше на фестивалі окрім звичних ремісничих майстер-класів діяло дві школи — гончарства та миловаріння. Музичну програму фестивалю забезпечили гурти Torban, The Doox, Джалапіта, Lemko Bluegrass Band, Lirwak, ЯгОди, Tricky Tales та Musica Radicum.
2018
Відбувся 3-5 серпня, тема «Школа лицарства». На фестивалі вперше запрацювали локації: Бойова школа (тут під керівництвом досвідчених тустанських воїнів відвідувачі фестивалю мали змогу опанувати різні види середньовічної зброї); Популярна наука (локація від Заповідника «Тустань» про роботу з унікальною пам'яткою і громадою, про дослідження, збереження і музей, про бойків і культурний ландшафт, дерев'яну архітектуру і локальну історію села Урич); Дитяча фортеця (у програмі — дитячий штурм фортеці, забави і танці, постановка казки та ін.) На «Ту Стані!-2018» з художників-ремісників формуються окремі Ремісничі Цехи — Цех книги, ювелірів, роботи з текстилем, цехи малярський і гончарний.
Родзинкою фестивалю стала локація Віртуальної Реальності. Тут під керівництвом SoftServe відвідувачі могли здійснити VR-політ над фортецею. На музичній сцені виступали: Lirwak, GG Гуляйгород, ЯгОди, Гуляйгород.
Світлини
Організатори, партнери
Організаторами фестивалю є державний історико-культурний заповідник «Тустань» та Львівська обласна громадська організація «Тустань».
Постійним меценатом заходу є Віталій Дем'янюк та клуб «Коло [ 11 травня 2017 у Wayback Machine.]».
Співорганізатори: , Львівська обласна державна адміністрація [ 15 березня 2017 у Wayback Machine.], Департамент з питань культури, національностей та релігій Львівської ОДА, Департамент внутрішньої політики ЛОДА, Сколівська районна рада [ 3 квітня 2017 у Wayback Machine.], Сколівська РДА [ 3 квітня 2017 у Wayback Machine.], Національний природний парк «Сколівські Бескиди», Підгородецька сільська рада, громада села Урич.
Щорічні учасники: Військово-історична дружина , Клуб «Пантера», Організація української молоді «Спадщина», Кінний клуб «Каретний двір».
Постійні партнери: «», LUFA [ 4 квітня 2017 у Wayback Machine.], «Мистецький простір [ 4 квітня 2017 у Wayback Machine.]», «».
У різні роки фестиваль підтримували: , «Відвідай» [ 4 квітня 2017 у Wayback Machine.], Karpaty travel [ 3 квітня 2017 у Wayback Machine.], Karpaty info [ 10 листопада 2010 у Wayback Machine.], hromadske lviv.ua [ 16 червня 2017 у Wayback Machine.], AFISHALVIV.NET [ 20 березня 2017 у Wayback Machine.], ТРК «Львів» [ 28 серпня 2018 у Wayback Machine.], 032.ua [ 4 квітня 2017 у Wayback Machine.], «Стежками України [ 5 травня 2017 у Wayback Machine.]», FRESHPR [ 13 травня 2017 у Wayback Machine.], «Арт-Вертеп» [ 16 березня 2010 у Wayback Machine.], громадська організація «Резерв Дивізії Галичина», «Штурм [ 4 квітня 2017 у Wayback Machine.]», «Охорона сервіс».
Посилання
- Про фестиваль у різні роки на сайті заповідника «Тустань» [ 21 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Фотогалереї фестивалю (від 2006 року) [ 1 серпня 2013 у Wayback Machine.]
- Відеозвіт «Тустань-2016» [ 8 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Казка про Тустань. Фестиваль «Ту Стань!» — 2013
- Ту Стань! 2012
- Кліп про "Тустань! «Колись давно-прадавно»
Примітки
- Рожко Василь, Кондратович Орест. . Пам‘ятки Тустані в контексті освоєння Карпат у доісторичну добу та в середньовіччі; проблеми їх збереження та використання : матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції, 7-8 квітня 2016 р. Архів оригіналу за 28 березня 2017. Процитовано 28 березня 2017.
- Рожко Василь. . Фортеця: збірник заповідника “Тустань”: на пошану Михайла Рожка. – Львів: Камула, 2009. Архів оригіналу за 28 березня 2017. Процитовано 28 березня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tu Stan shorichnij festival ukrayinskoyi serednovichnoyi kulturi Vidbuvayetsya na teritoriyi istoriko kulturnogo zapovidnika Tustan bilya s Urich Skolivskogo r n Lvivskoyi obl Festival vidtvoryuye kulturu ta pobut ukrayinskogo Serednovichchya Tu Stan Zhanrserednovichna istoriya ta kulturaDati2 4 serpnyaMisce provedennyaselo Urich Skolivskij rajon Lvivska oblast Roki isnuvannyaz 2006ZasnovanoDerzhavnij istoriko kulturnij zapovidnik Tustan VebsajtOficijna storinka FestivalyuPro festivalZahid vpershe vidbuvsya 2006 roku i ye najstarishim v Ukrayini istorichnim festivalem sho vidbuvayetsya bezperervno Osoblivistyu zahodu ye jogo oriyentovanist na viznachenij period minulogo chas isnuvannya naskelnogo mista forteci Tustan IX XVI stolittya Golovnoyu vidminnistyu Tu Stani vid inshih festivaliv ye uchast glyadachiv u vsih elementah dijstva cilisne hudozhnye ta rezhiserske oformlennya Dominantoyu centrom uvagi festivalyu ye naskelne misto fortecya Meta festivalyu Osnovnoyu metoyu Tu Stani ye vidnovlennya ta populyarizaciya ukrayinskoyi serednovichnoyi kulturi ta naskelnogo mista forteci Tustan Zavdannyami festivalyu ye cilisne vidtvorennya seredovisha pobutu odyagu zbroyi folkloru remesel periodu rozkvitu forteci gurtuvannya dovkola Tustani misteckogo ta naukovogo seredovisha muzikantiv remisnikiv skulptoriv hudozhnikiv fotografiv teatraliv istorikiv arheologiv arhitektoriv etnografiv istorichnih rekonstruktoriv vlashtuvannya turistichnoyi infrastrukturi dovkola pam yatki regeneraciya sela shlyahom rozvitku agroturizmu tradicijnoyi kuhni miscevih remesel prodovzhennya folkovih tradicij Osnovni lokaciyiFestival cilisno vidtvoryuye usi storoni zhittya ta pobutu ukrayinskogo serednovichchya Jogo nezminnimi chastinami ye dvoboyi bugurti kinnij turnir serednovichni tanci muzika geroyichnij epos folk serednovichna muzika ta yih interpretaciyi vognyane dijstvo pisni pri vatri kinonich Okremimi majdanchikami lokaciyami sho diyut postijno ye Serednovichnij tabir Yarmarok remisnikiv Serednovichna kuhnya Teatralna galyavina Vulichni muziki Interaktivni lokaciyi strilbi z luka i arbaleta metavka navchannya boyu ta in Krim togo Tu Stan maye svoyi shorichni unikalni vitvori ce nichnij shturm forteci ta lazerne dijstvo Zahid peredbachaye atrakciyi dlya vidviduvachiv riznih vikovih kategorij ta z riznimi vpodobannyami Na festivali mozhna buti yak sposterigachem zhittya serednovichnogo mistechka tak i stati jogo aktivnim uchasnikom doluchayuchis do najriznomanitnishih zahodiv Festival u rizni roki2006 Pershij festival ukrayinskoyi serednovichnoyi kulturi vidbuvsya 8 10 veresnya 2006 roku Poyedinki vognyane dijstvo remesla igrisha serednovichni tanci muzika ta inshi atrakciyi buli poklikani maksimalno zanuriti vidviduvachiv v atmosferu ukrayinskogo serednovichchya Unikalnim vitvorom pershoyi Tu Stani buv nichnij shturm forteci yakij stav nezminnoyu chastinoyu usih nastupnih festivaliv 2007 Vidbuvsya 8 9 veresnya Osoblivistyu cogo festivalyu stali desyatimetrovij trigolovij vognedishnij zmij ta vidtvorena rekonstruktorami katapulta sho vikoristovuvalisya u shturmi forteci Golovna podiya na muzichnij sceni vistup gurtu Komu vniz 2008 Vidbuvsya 6 veresnya Okrim zvichnih dlya festivalyu serednovichnogo yarmarku nichnogo shturmu forteci igrovih majdanchikiv vognyanogo dijstva z yavilasya nova dodatkova atrakciya kinonich Gojdalki Muzichnu atmosferu zahodu tvorili vidatni ukrayinski bardi Eduard Drach Oleksandr Smik Natalka Krinichanka Viktor Cimbalyuk ta Vasil Zhdankin 2009 Vidbuvsya 4 6 veresnya Pershij festival yakomu bula prisvoyena viznachena tema Stan licarem Vidpovidno do ciyeyi temi provodilasya rolova gra Stan licarem predstavlyalasya legenda pro narodzhennya licarya Do festivalyu bulo vidtvoreno taran yakij v podalshomu vikoristovuvali dlya nichnogo shturmu forteci Na muzichnij sceni vistupali Lyudi dobri Divni Duda Horeya Kozacka Ruteniya Propala gramota Nova radist Korali Lviv Kings amp Beggars 2010 Vidbuvsya 4 5 veresnya tema Zahisti svoyu fortecyu Osoblivistyu cogo festivalyu bula rolova gra zmagannya pislya uspishnogo prohodzhennya yakoyi uchasnikiv urochisto posvyachuvali v licari Na Tu Stani 20102 bulo vpershe vidtvoreno maket forteci na skeli Na muzichnij sceni vistupali Divni Misteriya Marvinok Dikij Gon Jorij Kloc Zamkova Tin Kings amp Beggars Propala gramota 2011 Vidbuvsya 5 7 serpnya tema Tustanka ptaha2 Chas provedennya festivalyu bulo pereneseno z pochatku veresnya na pershi vihidni serpnya Vpershe na festivali demonstruvavsya lazernij multik na skeli Na muzichnij sceni vistupali Ojkumena Divni Dikij Gon Pan Kupec Jorij Kloc Kings amp Beggars Lyudi dobri Odin v Kanoe 2012 Derev yana fortecya Vidbuvsya 3 5 serpnya tema Uyavi sebe Osoblivostyami zahodu stali lyalkova vistava Korol Danilo ta jogo blazen Olelko rolova gra Uyavi sebe ta vpershe prisutni za festivali skoromohi Na muzichnij sceni Buzinovij yar Kings amp Beggars Jorij kloc Dikij gon Odin v kanoe Pan pupec Lyudi dobri Divni 2013 Vidbuvsya 2 4 serpnya tema Buduyemo fortecyu Osoblivist festivalyu cogo roku vidsutnist muzichnoyi sceni Natomist na zahodi bulo bagato vulichnih muzik sho lishe posililo atmosferu perebuvannya v serednovichnomu mistechku Vpershe na festivali vidbulasya vatra sho stala tradicijnim zahodom Na skelyah bulo vidtvoreno karkas vezhi 2014 Vidbuvsya 1 3 serpnya Yak reakciya na podiyi v krayini zahid zminiv svij format z festivalyu na Zustrich u forteci Same cogo roku bulo zapochatkovano tri novi lokaciyi Duhovnu teritoriyu Teatralnu galyavinu ta Tustansku shkolu 2015 Vidbuvsya 31 lipnya 2 serpnya tema Istoriya nashih peremog Tradicijno diyali interaktivni majdanchiki kuhnya serednovichnij yarmarok de mozhna bulo ne lishe oznajomitisya z tehnologiyami serednovichnih remesel a j vlasnoruch stvoriti davnij virib Tustanska shkola nabrala novih masshtabiv i peretvorilasya na Universitet Muzichnu atmosferu tvorili Jorij Kloc Perekoti Pole Gardarika Zhiva VARJON ta in 2016 Vidbuvsya 5 7 serpnya tema Shit Yevropi Do obrannya same takoyi temi festivalyu pidshtovhnuli podiyi HIII stolittya sho mali na meti ob yednati Yevropu u borotbi proti mongol Ce istorichnij period koli ukrayinski zemli vistupili shitom mizh Yevropoyu i Aziyeyu Instalyaciya Strili Na festivali vidbulosya vidkrittya interaktivnoyi skulpturnoyi grupi Shit Yevropi yaku vidviduvachi samostijno mogli ozhivlyati i privoditi v ruh Vpershe na festivali vidbuvsya dityachij shturm forteci ta z yavilasya kamerna scena Zaznala deyakih zmin i koncepciya festivalyu ramki istorichnogo periodu yakij vidtvoryuyetsya rozshirilis z IX XIII st do IX XVIII st 2017 Vidbuvsya 4 6 serpnya tema Yak v kino Rodzinkoyu festivalyu stala robota kinoshkoli uchasniki yakoyi zmogli porinuti u kinokuhnyu prosluhati lekciyi vzyati uchast u majster klasah ta navit stvoriti svij minifilm vprodovzh festivalyu Takozh vpershe na festivali okrim zvichnih remisnichih majster klasiv diyalo dvi shkoli goncharstva ta milovarinnya Muzichnu programu festivalyu zabezpechili gurti Torban The Doox Dzhalapita Lemko Bluegrass Band Lirwak YagOdi Tricky Tales ta Musica Radicum 2018 Vidbuvsya 3 5 serpnya tema Shkola licarstva Na festivali vpershe zapracyuvali lokaciyi Bojova shkola tut pid kerivnictvom dosvidchenih tustanskih voyiniv vidviduvachi festivalyu mali zmogu opanuvati rizni vidi serednovichnoyi zbroyi Populyarna nauka lokaciya vid Zapovidnika Tustan pro robotu z unikalnoyu pam yatkoyu i gromadoyu pro doslidzhennya zberezhennya i muzej pro bojkiv i kulturnij landshaft derev yanu arhitekturu i lokalnu istoriyu sela Urich Dityacha fortecya u programi dityachij shturm forteci zabavi i tanci postanovka kazki ta in Na Tu Stani 2018 z hudozhnikiv remisnikiv formuyutsya okremi Remisnichi Cehi Ceh knigi yuveliriv roboti z tekstilem cehi malyarskij i goncharnij Rodzinkoyu festivalyu stala lokaciya Virtualnoyi Realnosti Tut pid kerivnictvom SoftServe vidviduvachi mogli zdijsniti VR polit nad forteceyu Na muzichnij sceni vistupali Lirwak GG Gulyajgorod YagOdi Gulyajgorod SvitliniOrganizatori partneriOrganizatorami festivalyu ye derzhavnij istoriko kulturnij zapovidnik Tustan ta Lvivska oblasna gromadska organizaciya Tustan Postijnim mecenatom zahodu ye Vitalij Dem yanyuk ta klub Kolo 11 travnya 2017 u Wayback Machine Spivorganizatori Lvivska oblasna derzhavna administraciya 15 bereznya 2017 u Wayback Machine Departament z pitan kulturi nacionalnostej ta religij Lvivskoyi ODA Departament vnutrishnoyi politiki LODA Skolivska rajonna rada 3 kvitnya 2017 u Wayback Machine Skolivska RDA 3 kvitnya 2017 u Wayback Machine Nacionalnij prirodnij park Skolivski Beskidi Pidgorodecka silska rada gromada sela Urich Shorichni uchasniki Vijskovo istorichna druzhina Klub Pantera Organizaciya ukrayinskoyi molodi Spadshina Kinnij klub Karetnij dvir Postijni partneri LUFA 4 kvitnya 2017 u Wayback Machine Misteckij prostir 4 kvitnya 2017 u Wayback Machine U rizni roki festival pidtrimuvali Vidvidaj 4 kvitnya 2017 u Wayback Machine Karpaty travel 3 kvitnya 2017 u Wayback Machine Karpaty info 10 listopada 2010 u Wayback Machine hromadske lviv ua 16 chervnya 2017 u Wayback Machine AFISHALVIV NET 20 bereznya 2017 u Wayback Machine TRK Lviv 28 serpnya 2018 u Wayback Machine 032 ua 4 kvitnya 2017 u Wayback Machine Stezhkami Ukrayini 5 travnya 2017 u Wayback Machine FRESHPR 13 travnya 2017 u Wayback Machine Art Vertep 16 bereznya 2010 u Wayback Machine gromadska organizaciya Rezerv Diviziyi Galichina Shturm 4 kvitnya 2017 u Wayback Machine Ohorona servis PosilannyaPro festival u rizni roki na sajti zapovidnika Tustan 21 chervnya 2016 u Wayback Machine Fotogalereyi festivalyu vid 2006 roku 1 serpnya 2013 u Wayback Machine Videozvit Tustan 2016 8 kvitnya 2017 u Wayback Machine Kazka pro Tustan Festival Tu Stan 2013 Tu Stan 2012 Klip pro Tustan Kolis davno pradavno PrimitkiRozhko Vasil Kondratovich Orest Pam yatki Tustani v konteksti osvoyennya Karpat u doistorichnu dobu ta v serednovichchi problemi yih zberezhennya ta vikoristannya materiali III Mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi 7 8 kvitnya 2016 r Arhiv originalu za 28 bereznya 2017 Procitovano 28 bereznya 2017 Rozhko Vasil Fortecya zbirnik zapovidnika Tustan na poshanu Mihajla Rozhka Lviv Kamula 2009 Arhiv originalu za 28 bereznya 2017 Procitovano 28 bereznya 2017