Трьох Ієрархів (лінійний корабель, 1838)

«Трьох Ієрархів» (рос. дореф. «Трехъ Iерарховъ») — 84-гарматний вітрильний лінійний корабель типу «Султан Махмуд» Чорноморського флоту Російської імперії.

«Трьох Ієрархів»

Історія
Російська імперія
Назва:	рос. дореф. «Трехъ Iерарховъ»
Власник:	Чорноморський флот Російської імперії
Будівник:	Миколаївське адміралтейство
Закладений:	19 листопада 1836
Спуск на воду:	28 серпня 1838
Доля:	розібраний на дрова у 1854 році
Статус:	розібраний
Основні характеристики
Клас і тип:	лінійний корабель
Тип:	«Султан Махмуд»
Водотоннажність:	3790 т
Довжина:	60,2 м
Ширина:	16,3 м
Осадка:	7,2 м
Екіпаж:	750 осіб
Озброєння:	84—90 гармат

Опис

Докладніше: Лінійні кораблі типу «Султан Махмуд»

Один із восьми вітрильних 84-гарматних лінійних кораблів типу «Султан Махмуд», що будувалися в Миколаєві з 1836 по 1845 рік. Прототипом серії послужив корабель «Силістрія». Кругла корма цих кораблів підвищувала міцність корпусу, в його наборі використовували металеві деталі, а прядив'яні канати замінили на якір-ланцюги. Водотоннажність корабля становила 3790 тонн, довжина між перпендикулярами — 60,2 метри, ширина — 16,3 метри, осадка — 7,2 метри.

Озброєння корабля в різні роки становило різну кількість гармат. Так, спочатку озброєння «Трьох Ієрархів» складалося з двадцяти шести 36-фунтових довгоствольних гармат і чотирьох 1-пудових єдинорогів на нижній палубі. На верхній палубі розміщувалися тридцять дві 36-фунтові корткоствольні гармати. Ще шість 18-фунтових гармат, двадцять 36-фунтових, дві 24-фунтові, одна 12-фунтова і дві 8-фунтові карронади знаходилися на баці і чвертьпалубі.

Станом на 1853 рік з баку і чвертьпалуби корабля було знято усю зброю, залишивши тільки шість 18-фунтових гармат і двадцять 36-фунтових карронад. Екіпаж корабля складав 750 осіб.

Історія

Закладений у Миколаєві на стапелі Миколаївського адміралтейства 19 листопада 1836 року, головний будівник — генерал-майор корпусу корабельних інженерів . Після спуску на воду 28 серпня 1838 року перейшов до Севастополя і увійшов до складу Чорноморського флоту Російської імперії.

Брав участь у створенні Кавказької укріпленої берегової лінії. 10 і 22 травня 1840 року в складі ескадри віцеадмірала М. П. Лазарєва висаджував десанти для взяття Вельямінівського і Лазаревського фортів, раніше завойованих кавказцями. Під час військової кампанії того ж року брав участь у практичному плаванні ескадри флоту в Чорному морі. У квітні і травні 1841 року під прапором контрадмірала здійснював перевезення військ Кавказької укріпленої берегової лінії з Феодосії до Геленджика.

Із 7 до 10 жовтня того ж року на чолі загону під прапором контрадмірала підтримував вогнем просування військ генерала від Адлера до Навагінського укріплення в Сочі. Загін кораблів рухався на буксирі пароплавів попереду сухопутних військ на відстані близько кілометра від них і артилерійським вогнем придушував осередки опору ворога. Як і під час кампанії попереднього року, крім дій флоту біля кавказького узбережжя брав участь у практичних плаваннях ескадр Чорноморського флоту.

У кампанію 1842 року знову виходив у практичне плавання в Чорне море. Наступного 1843 року, крім участі в практичних плаваннях, у червні перебував у складі ескадри контрадмірала М. М. Станюковича, що перевозила війська 13-ї дивізії з Севастополя до Одеси, а в серпні—вересні — назад до Севастополя. Кампанії 1844 і 1845 років корабель знову провів у Чорному морі в складі практичних ескадр. У 1847 році крім виходу в практичне плавання корабель також брав участь у перекиданні військ 13-ї дивізії з Одеси до Севастополя.

Кампанію 1849 року корабель вкотре провів у практичних плаваннях у Чорному морі. У 1852 році «Трьох Ієрархів» зазнав (тимберування) на верфях Севастополя, а у 1854 році був розібраний на дрова.

Командири

• (1839 — 6 грудня 1849);
• (6 грудня 1849 — 1850);
• (1852—1854 роки).

Примітки

Коментарі

1. Капітальний ремонт дерев'яного судна. Часткова або повна заміна обшивки або накладення поверх неї нового шару дощок.

Джерела

1. Корабль «Трех Иерархов» (рос.). Черноморский флот. оригіналу за 6 квітня 2018. Процитовано 16 березня 2024.
2. Чернышев, А. А. (1997). Российский парусный флот (рос.). Т. 1. Москва: Воениздат. с. 145. ISBN .
3. Tredrea, John; Sozaev, Eduard (2010). Russian Warships in the Age of Sail 1696—1860: Design, Construction, Careers and Fates (англ.). Barnsley: Seaforth. с. 580. ISBN .
4. Широкорад, А. Б. (2007). 200 лет парусного флота России (рос.). Москва: Вече. с. 303. ISBN .
5. Христенко, В. Н. Николаевский хронограф: август (рос.). Литературный Николаев. Процитовано 17 березня 2024.
6. Шинкаренко, Андрей (27 вересня 2012). Николаевское Адмиралтейство (рос.). Николаевский базар. Процитовано 17 березня 2024.
7. Веселаго, Ф. Ф. (1872). Список русских военных судов с 1668 по 1860 год (рос.). Санкт-Петербург: Типография морского министерства. с. 462—463.

Література

• Веселаго Ф. Ф. Список русских военных судов с 1668 по 1860 год. — СПб.: Типография морского министерства, 1872. — 798 с. (рос.)
• Чернышёв А. А. Российский парусный флот. Справочник. — М.: Воениздат, 1997. — Т. 1. — 312 с. — (Корабли и суда Российского флота). — 10 000 экз. — . (рос.)
• Широкорад А. Б. 200 лет парусного флота России / Под ред. А. Б. Васильева. — 2-е изд. — М.: «Вече», 2007. — 448 с. — . (рос.)