Трусов Олег Анатолійович (біл. Алег Анатолевіч Трусаў, нар. 7 серпня 1954, Мстиславль) — білоруський археолог, історик білоруської архітектури і громадський діяч. Кандидат історичних наук (1981). Голова товариства білоруської мови імені Франциска Скорини.
Олег Трусов | |
---|---|
біл. Алег Анатольевіч Трусаў | |
Голова товариства білоруської мови імені Франциска Скорини. | |
Нині на посаді | |
На посаді з | 17 квітня 1999 |
Депутат Верховної Ради ХІІ скликання | |
1990 — 1995 | |
Заступник голови Білоруської соціал-демократичної Грамади | |
Нині на посаді | |
На посаді з | 15 лютого 1998 |
Народився | 7 серпня 1954 (69 років) Мстиславль, Могильовська область, Білорусь |
Відомий як | історик, політик, археолог, журналіст |
Місце роботи | d, d, Товариство білоруської мови імені Франциска Скорини, Білоруський державний університет культури і мистецтв і d |
Країна | СРСР і Білорусь |
Alma mater | Історичний факультет БДУ (1976) |
Політична партія | Партія «Білоруська соціал-демократична Громада» |
Нагороди | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
Олег Трусов народився 7 серпня 1954 року в місті Мстиславль Могильовської області. У 1976 році закінчив історичний факультет Білоруського державного університету. У період з 1976 по 1992 роки працював у Білоруському реставраційному проектному інституті завідувачем відділу комплексних наукових досліджень. У 1981 році захистив кандидатську дисертацію за темою «Монументальне зодчество Білорусі XI—XVII вв. Історико-археологічний аналіз».
З 1996 до березня 1998 року — декан факультету бібліотечно-інформаційних систем Білоруського державного університету культури. Тепер доцент кафедри історії Білорусі та музеєзнавства.
У 1990 році був одним із засновників Білоруського гуманітарного ліцею імені Якуба Коласа.
Суспільно-політична діяльність
Брав участь у проголошенні державного суверенітету і повної незалежності Республіки Білорусь, один з розробників офіційного зображення державного герба Республіки Білорусь «Погоня»
У 1990—1996 роках — депутат Верховної Ради ХІІ скликання. З 1990 по 1995 рік — заступник голови комісії Верховної Ради Республіки Білорусь з освіти, культури та охорони історичної спадщини. Брав участь у голодуванні депутатів опозиції БНФ 11-12 квітня 1995 проти організованого Олександром Лукашенко референдуму про скасування біло-червоно-білого прапора, герба «Погоні» як державних символів, скасування статусу білоруської мови як єдиної державної мови та економічної інтеграції з Росією.
В 1995—1996 роках Трусов тричі балотувався в депутати Верховної Ради XIII скликання, проте не пройшов.
У 1989 році Трусов виступив одним із засновників Товариства білоруської мови. У квітні 1997 року обраний Республіканської Радою першим заступником голови ТБМ. На VI з'їзді ТБМ 17 квітня 1999 обраний головою Товариства білоруської мови імені Франциска Скорини, яким керує і досі.
Входить до складу редколегії газети «Наше слово». Був членом редколегії журналу «Білоруське минуле». Очолює товариство «Білорусь-Іспанія», довгий час був членом Ради Об'єднання білорусів світу «Батьківщина».
Наукова діяльність
Автор понад 150 наукових публікацій, серед яких кілька монографій. Як археолог і історик архітектури займається вивченням монументального зодчества XI—XVIII ст.. Серед його учнів — Кравцевич Олександр.
Розробив методику архітектурно-археологічного вивчення монументальних пам'ятників Білорусі.
Цікаві факти
Олег Трусов є прихильником розробки нового правопису білоруської мови, а також заміни запозичених з російської мови слів на власне білоруську лексику; класичний правопис і наркомівку вважати білоруськими культурними цінностями, тому відноситься нейтрально до вживання обох.
Монографії
- Трусов, О. А. Памятники монументального зодчества Белоруссии XI—XVII вв. Архитектурно-типологический анализ. Мн.: Наука и техника, 1988. — 157 с. —
- Трусаў, А. А. Старонкі мураванай кнігі: Манументальная архітэктура эпохі феадалізму і капіталізму. Мн.: Навука і тэхніка, 1990. — 190 с. — 2000 экз. —
- Трусаў, А. А. Беларускае кафлярства / Беларус.ін-т прабл.культуры. Мн., 1993. — 55 с. — 5000 ас. —
- Трусаў, А. А. Манументальнае дойлідства Беларусі ХІ—XVIII стагодзьдзяў. Гісторыя будаўнічай тэхнікі. Мн., 2001. — 203 с. —
- Алег Трусаў. Невядомая нам краіна: Беларусь у яе этнаграфічных межах. — Мінск : Кнігазбор, 2009. — 152 серія = с. — 500 прим. — .
Примітки
- TUTэйшыя. Алег Трусаў: У грамадстве змянілася стаўленне да беларускай мовы [ 2007-12-23 у Wayback Machine.] // TUT.BY, 19 листопада 2007
Посилання
- Таварыства беларускай мовы імя Францішка Скарыны(біл.)
- Алег Багуцкі. Бяіграфія Алега Трусава на Slounik.org(біл.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Trusov Oleg Anatolijovich bil Aleg Anatolevich Trusay nar 7 serpnya 1954 Mstislavl biloruskij arheolog istorik biloruskoyi arhitekturi i gromadskij diyach Kandidat istorichnih nauk 1981 Golova tovaristva biloruskoyi movi imeni Franciska Skorini Oleg Trusovbil Aleg Anatolevich TrusayOleg TrusovGolova tovaristva biloruskoyi movi imeni Franciska Skorini Nini na posadiNa posadi z17 kvitnya 1999Deputat Verhovnoyi Radi HII sklikannya1990 1995Zastupnik golovi Biloruskoyi social demokratichnoyi GramadiNini na posadiNa posadi z15 lyutogo 1998Narodivsya7 serpnya 1954 1954 08 07 69 rokiv Mstislavl Mogilovska oblast BilorusVidomij yakistorik politik arheolog zhurnalistMisce robotid d Tovaristvo biloruskoyi movi imeni Franciska Skorini Biloruskij derzhavnij universitet kulturi i mistectv i dKrayinaSRSR i BilorusAlma materIstorichnij fakultet BDU 1976 Politichna partiyaPartiya Biloruska social demokratichna Gromada Nagorodi Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Trusov BiografiyaOleg Trusov narodivsya 7 serpnya 1954 roku v misti Mstislavl Mogilovskoyi oblasti U 1976 roci zakinchiv istorichnij fakultet Biloruskogo derzhavnogo universitetu U period z 1976 po 1992 roki pracyuvav u Biloruskomu restavracijnomu proektnomu instituti zaviduvachem viddilu kompleksnih naukovih doslidzhen U 1981 roci zahistiv kandidatsku disertaciyu za temoyu Monumentalne zodchestvo Bilorusi XI XVII vv Istoriko arheologichnij analiz Z 1996 do bereznya 1998 roku dekan fakultetu bibliotechno informacijnih sistem Biloruskogo derzhavnogo universitetu kulturi Teper docent kafedri istoriyi Bilorusi ta muzeyeznavstva U 1990 roci buv odnim iz zasnovnikiv Biloruskogo gumanitarnogo liceyu imeni Yakuba Kolasa Suspilno politichna diyalnistBrav uchast u progoloshenni derzhavnogo suverenitetu i povnoyi nezalezhnosti Respubliki Bilorus odin z rozrobnikiv oficijnogo zobrazhennya derzhavnogo gerba Respubliki Bilorus Pogonya U 1990 1996 rokah deputat Verhovnoyi Radi HII sklikannya Z 1990 po 1995 rik zastupnik golovi komisiyi Verhovnoyi Radi Respubliki Bilorus z osviti kulturi ta ohoroni istorichnoyi spadshini Brav uchast u goloduvanni deputativ opoziciyi BNF 11 12 kvitnya 1995 proti organizovanogo Oleksandrom Lukashenko referendumu pro skasuvannya bilo chervono bilogo prapora gerba Pogoni yak derzhavnih simvoliv skasuvannya statusu biloruskoyi movi yak yedinoyi derzhavnoyi movi ta ekonomichnoyi integraciyi z Rosiyeyu V 1995 1996 rokah Trusov trichi balotuvavsya v deputati Verhovnoyi Radi XIII sklikannya prote ne projshov Tovaristvo biloruskoyi movi U 1989 roci Trusov vistupiv odnim iz zasnovnikiv Tovaristva biloruskoyi movi U kvitni 1997 roku obranij Respublikanskoyi Radoyu pershim zastupnikom golovi TBM Na VI z yizdi TBM 17 kvitnya 1999 obranij golovoyu Tovaristva biloruskoyi movi imeni Franciska Skorini yakim keruye i dosi Vhodit do skladu redkolegiyi gazeti Nashe slovo Buv chlenom redkolegiyi zhurnalu Biloruske minule Ocholyuye tovaristvo Bilorus Ispaniya dovgij chas buv chlenom Radi Ob yednannya bilorusiv svitu Batkivshina Naukova diyalnistAvtor ponad 150 naukovih publikacij sered yakih kilka monografij Yak arheolog i istorik arhitekturi zajmayetsya vivchennyam monumentalnogo zodchestva XI XVIII st Sered jogo uchniv Kravcevich Oleksandr Rozrobiv metodiku arhitekturno arheologichnogo vivchennya monumentalnih pam yatnikiv Bilorusi Cikavi faktiOleg Trusov ye prihilnikom rozrobki novogo pravopisu biloruskoyi movi a takozh zamini zapozichenih z rosijskoyi movi sliv na vlasne bilorusku leksiku klasichnij pravopis i narkomivku vvazhati biloruskimi kulturnimi cinnostyami tomu vidnositsya nejtralno do vzhivannya oboh MonografiyiTrusov O A Pamyatniki monumentalnogo zodchestva Belorussii XI XVII vv Arhitekturno tipologicheskij analiz Mn Nauka i tehnika 1988 157 s ISBN 5 343 00312 5 Trusay A A Staronki muravanaj knigi Manumentalnaya arhitektura epohi feadalizmu i kapitalizmu Mn Navuka i tehnika 1990 190 s 2000 ekz ISBN 5 343 00601 9 Trusay A A Belaruskae kaflyarstva Belarus in t prabl kultury Mn 1993 55 s 5000 as ISBN 5 7815 1102 4 Trusay A A Manumentalnae dojlidstva Belarusi HI XVIII stagodzdzyay Gistoryya budaynichaj tehniki Mn 2001 203 s ISBN 985 6305 29 2 Aleg Trusay Nevyadomaya nam kraina Belarus u yae etnagrafichnyh mezhah Minsk Knigazbor 2009 152 seriya s 500 prim ISBN 978 985 6930 44 0 PrimitkiTUTejshyya Aleg Trusay U gramadstve zmyanilasya staylenne da belaruskaj movy 2007 12 23 u Wayback Machine TUT BY 19 listopada 2007PosilannyaTavarystva belaruskaj movy imya Francishka Skaryny bil Aleg Bagucki Byaigrafiya Alega Trusava na Slounik org bil