Трупіал чорноволий Чорноволий трупіал Техас Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еука

Трупіал чорноволий

Чорноволий трупіал (Техас)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Трупіалові (Icteridae)
Рід:	Трупіал (Icterus)
Вид:	Трупіал чорноволий

Біноміальна назва

Icterus gularis
(Wagler, 1829)

Ареал виду

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Psarocolius gularis

Посилання

Вікісховище:	Icterus gularis
Віківиди:	Icterus gularis
EOL:	45511142
ITIS:	179076
МСОП:	22724108
NCBI:	105515

Трупіа́л чорноволий (Icterus gularis) — вид горобцеподібних птахів родини трупіалових (Icteridae). Мешкає в США, Мексиці і Центральній Америці.

Опис

Чорноволий трупіал (заповідних Бентсен, Техас)

Довжина птаха становить 23-25,5 см, вага 56 г. Виду не притаманний статевий диморфізм. На обличчі чорна "маска", горло, спина, крила і хвіст чорні, решта тіла оранжева або жовтувато-оранжева. На крилах білі смуги. Очі чорні, дзьоб міцний, чорнувато-сірий, лапи темно-сірі. У молодих птахів спина оливкова, горло і нижня частина тіла тьмяно-жовті.

Підвиди

Виділяють три підвиди:

I. g. mentalis Lesson, R, 1831 — південний Техас (нижня течія Ріо-Гранде), східна і південна Мексика (зокрема на півострові Юкатан і на острові Косумель), північний Беліз і центральна Гватемала;
I. g. flavescens Phillips, AR, 1966 — південно-західне узбережжя Мексики (Герреро);
I. g. gularis (Wagler, 1829) — південно-західна Мексика (Оахака), південна Гватемала, Сальвадор, Гондурас і захід Нікарагуа.

Поширення і екологія

Чорноволі трупіали мешкають в Сполучених Штатах Америки, Мексиці, Гватемалі, Белізі, Сальвадорі, Гондурасі і Нікарагуа. Вони живуть в сухих субтропічних і тропічних лісах, рідколіссях і чагарникових заростях, в саванах і галерейних лісах, на висоті до 1000 м над рівнем моря. Зустрічаються поодинці або парами.

Поведінка

Чорноволі трупіали живляться комахами, зокрема кониками і цвіркунами, гусінню, личинками, плодами, нектаром і горіхами. В США і на північному сході Мексики сезон розмноження триває з кінця квітня до початку серпня, в Оахаці з травня по липень, в Сальвадорі з березня по червень. Гніздо має мішечкоподібну форму,робиться з моху, трави, пальмових волокон і кори, встелюється пір'ям підвішується на дереві. В кладці від 4 до 6 яєць, інкубаційний період триває 14 днів. За пташенятами доглядають і самиці, і самці.

Примітки

BirdLife International (2016). Icterus gularis: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 08 серпня 2022
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Scott, Shirley L., ред. (1994). Field Guide to the Birds of North America (вид. 2nd). The National Geographic Society. с. 428–429. ISBN .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Oropendolas, orioles, blackbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 08 серпня 2022.
Altamira Oriole, Life History. All About Birds. Cornell Lab of Ornithology. Процитовано 3 травня 2016.

Джерела

Jaramillo, Alvaro; Burke, Peter (1999). New World Blackbirds. London: Christopher Helm. ISBN .

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[iucn-1] BirdLife International (2016). Icterus gularis: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 08 серпня 2022

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[NGSBirds-3] Scott, Shirley L., ред. (1994). Field Guide to the Birds of North America (вид. 2nd). The National Geographic Society. с. 428–429. ISBN .

[ioc-4] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Oropendolas, orioles, blackbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 08 серпня 2022.

[5] Altamira Oriole, Life History. All About Birds. Cornell Lab of Ornithology. Процитовано 3 травня 2016.