Троїцьке — село, адміністративний центр Троїцького сільського поселення Неклинівського району Ростовської області.
Село Троїцьке | |
---|---|
Країна | Росія |
Суб'єкт Російської Федерації | |
Муніципальний район | Неклиновский район |
Код ЗКАТУ: | 60236868001 |
Код ЗКТМО: | 60636468101 |
Основні дані | |
Статус {{{тип_род}}} | Село |
Поштовий індекс | 346835 |
Телефонний код | +7 86347 |
Географічні координати: | 47°21′19″ пн. ш. 38°53′25″ сх. д. / 47.35527777780577452° пн. ш. 38.89027777780577821° сх. д.Координати: 47°21′19″ пн. ш. 38°53′25″ сх. д. / 47.35527777780577452° пн. ш. 38.89027777780577821° сх. д. |
Мапа | |
Троїцьке | |
|
Населення — 3338 осіб (2010 рік).
Географія
Троїцьке розташовано північніше Таганрогу й південніше Покровського; розташоване на лівому березі Міуса.
Вулиці
|
|
Історія
До 1769 року, на місці села Троїцьке стояла військова залога, що була побудована за указом Єлизавети Петрівни й з 1747 по 1769 рік.
Навесні 1769 року на лівий берег річки за розпорядженням Запорозького Коша прийшли понад 500 душ козацьких сімей. До червня вони займалися рибальством, а потім частина з них стала зводити собі постійне житло — землянки й мазанки. У серпні переселенців додалося (запорізькі козаки, українські казенні селяни), і через місяць на Міусі утворилися три слободи: Перша (Нижня), Друга (Середня) й Третя (Верхня). Згодом вони отримали нові назви церковних свят — в ім'я святителя Миколая, Святої Трійці та Покрови. Тепер ці слободи звуться селами: Миколаївка, Троїцьке, Покровське.
Ці поселення не знали кріпосного права, тому що державними слободами, тоді як на правому березі Міуса, виникали поміщицькі поселення.
У 1788 році на правому березі річки Міус (навпроти Троїцького) підполковником Семеновим було засновано селище, що у 1796 році було продане разом з покріпаченими селянами І. Кошкіну. Селище отримало назву за прізвищем нового власника, нині входить до складу.
До 1859 року у Троїцькому було 492 двори, 3713 мешканців. У 1889 році населення Троїцької волості налічувало 8103 особи.
До 1917 року село інтенсивно розвивалося, були присутні малі промислові підприємства (олійня, млини, ковалі, підприємства по вичинці шкіри, пошиття одягу та інше). Активно йшла торгівля на базарах Таганрогу. Кількість мешканців досягла понад 10 тисяч.
До кінця 19 сторіччя Троїцьке входило до Катеринославської губернії. Потім входило до області Війська Донського. У 1918 році входило до Української держави, Донецько-Криворізької республіки й Півдня Росії. З 1920 до 1925 рік у складі УСРР.
Пам'ятки
Примітки
- Російський перепис 2010 року.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Troyicke selo administrativnij centr Troyickogo silskogo poselennya Neklinivskogo rajonu Rostovskoyi oblasti Selo Troyicke Krayina Rosiya Sub yekt Rosijskoyi Federaciyi Municipalnij rajon Neklinovskij rajon Kod ZKATU 60236868001 Kod ZKTMO 60636468101 Osnovni dani Status tip rod Selo Poshtovij indeks 346835 Telefonnij kod 7 86347 Geografichni koordinati 47 21 19 pn sh 38 53 25 sh d 47 35527777780577452 pn sh 38 89027777780577821 sh d 47 35527777780577452 38 89027777780577821 Koordinati 47 21 19 pn sh 38 53 25 sh d 47 35527777780577452 pn sh 38 89027777780577821 sh d 47 35527777780577452 38 89027777780577821 Mapa Troyicke Naselennya 3338 osib 2010 rik GeografiyaTroyicke roztashovano pivnichnishe Taganrogu j pivdennishe Pokrovskogo roztashovane na livomu berezi Miusa Vulici vul Dzerzhinskogo vul Kavkazka vul Kalinina vul Komsomolska vul Lenina vul Lermontova vul Mlinova vul Mirna vul Montazhna vul Nova vul Zhovtneva vul Pushkina vul Budivelnikiv vul Frunze vul Chapayeva vul Chehova prov Bezimennij prov Girskij prov Zahidnij prov Krinichne prov Malij prov Mezhovij prov Miuskij prov Mostovij prov Gorodnij prov Parkovij prov Stepovij prov Tupij prov Kvitkovij IstoriyaDo 1769 roku na misci sela Troyicke stoyala vijskova zaloga sho bula pobudovana za ukazom Yelizaveti Petrivni j z 1747 po 1769 rik Navesni 1769 roku na livij bereg richki za rozporyadzhennyam Zaporozkogo Kosha prijshli ponad 500 dush kozackih simej Do chervnya voni zajmalisya ribalstvom a potim chastina z nih stala zvoditi sobi postijne zhitlo zemlyanki j mazanki U serpni pereselenciv dodalosya zaporizki kozaki ukrayinski kazenni selyani i cherez misyac na Miusi utvorilisya tri slobodi Persha Nizhnya Druga Serednya j Tretya Verhnya Zgodom voni otrimali novi nazvi cerkovnih svyat v im ya svyatitelya Mikolaya Svyatoyi Trijci ta Pokrovi Teper ci slobodi zvutsya selami Mikolayivka Troyicke Pokrovske Ci poselennya ne znali kriposnogo prava tomu sho derzhavnimi slobodami todi yak na pravomu berezi Miusa vinikali pomishicki poselennya U 1788 roci na pravomu berezi richki Mius navproti Troyickogo pidpolkovnikom Semenovim bulo zasnovano selishe sho u 1796 roci bulo prodane razom z pokripachenimi selyanami I Koshkinu Selishe otrimalo nazvu za prizvishem novogo vlasnika nini vhodit do skladu Do 1859 roku u Troyickomu bulo 492 dvori 3713 meshkanciv U 1889 roci naselennya Troyickoyi volosti nalichuvalo 8103 osobi Do 1917 roku selo intensivno rozvivalosya buli prisutni mali promislovi pidpriyemstva olijnya mlini kovali pidpriyemstva po vichinci shkiri poshittya odyagu ta inshe Aktivno jshla torgivlya na bazarah Taganrogu Kilkist meshkanciv dosyagla ponad 10 tisyach Do kincya 19 storichchya Troyicke vhodilo do Katerinoslavskoyi guberniyi Potim vhodilo do oblasti Vijska Donskogo U 1918 roci vhodilo do Ukrayinskoyi derzhavi Donecko Krivorizkoyi respubliki j Pivdnya Rosiyi Z 1920 do 1925 rik u skladi USRR Pam yatkiCerkva Vozdvizhennya Hresta GospodnogoPrimitkiRosijskij perepis 2010 roku Posilannya