Троїцька це́рква — православний парафіяльний храм у Києві, у Старому місті, збудований у 1731—1732 роках на місці старішої церкви та розібраний через занепалість 1858 року. Знаходилася на території нинішнього скверу перед готелем Hyatt Regency Kyiv поруч із сучасною вулицею Алли Тарасової (колишня назва — Троїцький провулок). На заміну старої церкви у Либідській частині Києва у 1859 році спорудили нову Троїцьку церкву, знесену у 1962 році.
Троїцька церква | |
---|---|
50°27′12″ пн. ш. 30°31′03″ сх. д. / 50.45334600002777847° пн. ш. 30.517606000027779345° сх. д.Координати: 50°27′12″ пн. ш. 30°31′03″ сх. д. / 50.45334600002777847° пн. ш. 30.517606000027779345° сх. д. | |
Тип споруди | церква |
Розташування | Україна, Київ |
Засновник | Київський полк та полковник Роде |
Початок будівництва | 1731 |
Кінець будівництва | 17 грудня 1732 |
Зруйновано | 1858 |
Відбудовано | не відновлювалась |
Троїцька церква (Старе місто) (Київ) | |
Історія
Перша церква на цьому місці була зведена при заселенні міщанами території Старого Міста після 1645 року, за деякими даними — між 1645 і 1651 роками, адже одна з фортифікаційних споруд в тій місцевості — Поперечний вал, зведений у 1673 році — клином огинав церкву. Перша писемна згадка про церкву міститься у заповіті митрополита Гедеона Четвертинського від 21 (31) березня 1690 року. У 1695 році патріарх всеросійський Адріан пожертвував Троїцькій церкві Євангеліє, а 1699 року до храму перенесли з надбрамної церкви Золотих воріт ікону Божої Матері. Також відомо, що 1703 року згідно з імператорською грамотою від 11 (22) лютого провіантмейстер Києва виділив церкві грошове та хлібне напівокладне дарування.
Це була дерев'яна невелика споруда, ймовірно, з мурованою вівтарною частиною. Як занепалу її 1731 року розібрали, щоб на цьому місці збудувати нову. Ініціатором і фундатором будівництва виступив Київський гарнізонний полк на чолі з полковником Роде. Нову церкву освятили 17 грудня 1732 року. До 1764 року Троїцька церква була полковою, церковні старости обиралися з полкових офіцерів. Через відсутність своєї парафії церква не мала стабільного доходу, а найбільші пожертви начинням і грошима робили військовики Київського полку та чиновники, тому Синод призначив Троїцькій церкві ругу — регулярну матеріальну допомогу на утримання причту.
Після переведення Київського полку на нову дислокацію на Печерську, Троїцька церква стала парафіяльною, проте продовжувала отримувати ругу, адже її парафію склали мешканці близько сорока будинків у Верхньому місті, на Козиному болоті (околиці майбутнього Хрещатика), вулиць Софійської та Театральної. Причт церкви складався зі священника, дячка, паламаря та проскурниці. Навколо церкви існував невеликий цвинтар.
19 листопада (1 грудня) 1858 року стару Троїцьку церкву через старість, а також через початок спорудження поруч будівлі Присутственних місць розібрали, натомість у 1859 році збудували нову на Новій Забудові, до якої перенесли все начиння та реліквії Троїцької церкви.
Опис
За свідченням історика Миколи Закревського Троїцька церква була невеликою (близько 5 сажнів завширшки, близько 10 сажнів завдовжки), дерев'яною, однобанною, з вельми бідним зовнішнім декоруванням. Натомість сучасний дослідник Кирило Третяк стверджує, що храм був тридільний, увінчаний двома грушоподібними банями над основним об'ємом і бабинцем та меншою, але подібною за формою, банею над вівтарною частиною.
Іконостас церкви був виготовлений у 1760 році за проєктом російського архітектора Івана Мічуріна, який в ті часи керував спорудженням Андріївської церкви. У 1753 році на погості Троїцької церкви, коло вівтарної стіни поховали померлу дружину Мічуріна (за деякими джерелами — матір).
Близько 1841 року в церкві облаштували теплий бічний вівтар.
Реліквії
Головною святинею церкви була ікона Божої Матері, перенесена 20 (30) жовтня 1699 року з Золотих воріт. Більшість істориків помилково описують цю ікону як образ Казанської Божої Матері, проте за свідченням Закревського, з точки зору іконографії зображення Богородиці на іконі Троїцької церкви було зовсім іншим. Висота ікони становила 69 см, ширина — близько 53 см, зберігалася вона в особливому кіоті у правій частині храму.
Ще однією реліквією Троїцької церкви було Євангеліє, надруковане у Москві у 1677 році та подароване церкві 1695 року патріархом Адріаном. Обкладинка Євангелія була виготовлена з малинового оксамиту та прикрашена срібними пластинками із зображеннями євангелістів, розп'яття, Святої Трійці та рослинного орнаменту. Також у церкві зберігалися срібне розп'яття та синодик із тридцятьма гравюрами на релігійну тему.
Відомі священники
- близько 1781 року — Василь Стоцький, настоятель
- 1843—1848 роки — о. Петро Задерацький, настоятель
- близько 1858 року — Євфимій Ботвиновський
Див. також
Примітки
- Ернст, 1930, с. 332.
- План Печерська, Верхнього міста та Подолу Андрія Меленського (1803).
- Мельник, 2014, с. 68.
- Киев, 1982, с. 563.
- Закревский, 1868, с. 842.
- Похилевич, 1865, с. 84.
- Мельник, 2014, с. 69.
- Указатель, 1853, с. 115.
- Закревский, 1868, с. 843.
- Похилевич, 1865, с. 85.
- Сементовський, 1864.
- Похилевич, 1865, с. 83.
- Захарченко, 1888, с. 91.
- Сементовський, 1864, с. 197.
- Закревский, 1868, с. 107.
- Закревский, 1868, с. 841.
- Третяк, 2004, с. 94.
- Закревский, 1868, с. 845.
- Гирич, 2017, с. 19.
- Петров, 1897, с. 147.
- Закревский, 1868, с. 844.
- Похилевич, 1865, с. 86.
Джерела
- Третяк К. О. Втрачені споруди та пам'ятники Києва: довідник. — К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2004. — 248 с. — 500 прим. — .
- Київ: провідник / За ред. Федора Ернста. — 2-га Друк. — К. : Держтрест «К.-Д.», 1930. — 797 с.
- Гирич І. Б. Околиці історичного Києва. — Либідь, 2017. — 80 с. — (Твій Київ) — .
- Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — 704 с., ил. (рос.)
- Петров Н. И. Историко-топографическіе очерки древняго Кіева. — К. : Типографія Императорскаго Университета св. Владиміра, 1897. (рос. дореф.)
- Сементовський М. М. Кіевъ, его святыня, древности, достопамятности и сведенія, необходимыя для его почитателей и путешественниковъ. — К. : Типографія Сементовскаго, 1864. — 242 с. (рос. дореф.)
- Захарченко М. М. Кіевъ теперь и прежде. — К. : Тип. С. В. Кульженко, 1888. (рос. дореф.)
- Похилевичъ Л. Монастыри и церкви г. Кіева: Прежнее и нынешнее состояніе и средства содержанія причтовъ, а также иноверческие молитвенные дома. — К. : Въ типографіи губернского управленія, 1865. — 134 с. (рос. дореф.)
- Закревский Н. Троицы св. церковь // Описаніе Кіева. — М. : Типографія В. Грачева и комп, 1868. — Т. 2. — 495 с. (рос. дореф.)
- Указатель святынь и священныхъ достопамятностей Кіева. — 2-ге. — К. : Въ Типографіи Кіево-Печерской Лавры, 1853. (рос. дореф.)
- Мельник О. О. Цвинтар Старокиївської церкви в ім'я Живоначальної Трійці // Археологія і давня історія України. — 2014. — Вип. 1 (12). — ISSN 2227-4952.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi cerkvi Cerkva Svyatoyi Trijci Kiyiv Troyicka ce rkva pravoslavnij parafiyalnij hram u Kiyevi u Staromu misti zbudovanij u 1731 1732 rokah na misci starishoyi cerkvi ta rozibranij cherez zanepalist 1858 roku Znahodilasya na teritoriyi ninishnogo skveru pered gotelem Hyatt Regency Kyiv poruch iz suchasnoyu vuliceyu Alli Tarasovoyi kolishnya nazva Troyickij provulok Na zaminu staroyi cerkvi u Libidskij chastini Kiyeva u 1859 roci sporudili novu Troyicku cerkvu znesenu u 1962 roci Troyicka cerkva50 27 12 pn sh 30 31 03 sh d 50 45334600002777847 pn sh 30 517606000027779345 sh d 50 45334600002777847 30 517606000027779345 Koordinati 50 27 12 pn sh 30 31 03 sh d 50 45334600002777847 pn sh 30 517606000027779345 sh d 50 45334600002777847 30 517606000027779345Tip sporudicerkvaRoztashuvannya Ukrayina KiyivZasnovnikKiyivskij polk ta polkovnik RodePochatok budivnictva1731Kinec budivnictva17 grudnya 1732Zrujnovano1858Vidbudovanone vidnovlyuvalasTroyicka cerkva Stare misto Kiyiv IstoriyaPersha cerkva na comu misci bula zvedena pri zaselenni mishanami teritoriyi Starogo Mista pislya 1645 roku za deyakimi danimi mizh 1645 i 1651 rokami adzhe odna z fortifikacijnih sporud v tij miscevosti Poperechnij val zvedenij u 1673 roci klinom oginav cerkvu Persha pisemna zgadka pro cerkvu mistitsya u zapoviti mitropolita Gedeona Chetvertinskogo vid 21 31 bereznya 1690 roku U 1695 roci patriarh vserosijskij Adrian pozhertvuvav Troyickij cerkvi Yevangeliye a 1699 roku do hramu perenesli z nadbramnoyi cerkvi Zolotih vorit ikonu Bozhoyi Materi Takozh vidomo sho 1703 roku zgidno z imperatorskoyu gramotoyu vid 11 22 lyutogo proviantmejster Kiyeva vidiliv cerkvi groshove ta hlibne napivokladne daruvannya Ce bula derev yana nevelika sporuda jmovirno z murovanoyu vivtarnoyu chastinoyu Yak zanepalu yiyi 1731 roku rozibrali shob na comu misci zbuduvati novu Iniciatorom i fundatorom budivnictva vistupiv Kiyivskij garnizonnij polk na choli z polkovnikom Rode Novu cerkvu osvyatili 17 grudnya 1732 roku Do 1764 roku Troyicka cerkva bula polkovoyu cerkovni starosti obiralisya z polkovih oficeriv Cherez vidsutnist svoyeyi parafiyi cerkva ne mala stabilnogo dohodu a najbilshi pozhertvi nachinnyam i groshima robili vijskoviki Kiyivskogo polku ta chinovniki tomu Sinod priznachiv Troyickij cerkvi rugu regulyarnu materialnu dopomogu na utrimannya prichtu Pislya perevedennya Kiyivskogo polku na novu dislokaciyu na Pechersku Troyicka cerkva stala parafiyalnoyu prote prodovzhuvala otrimuvati rugu adzhe yiyi parafiyu sklali meshkanci blizko soroka budinkiv u Verhnomu misti na Kozinomu boloti okolici majbutnogo Hreshatika vulic Sofijskoyi ta Teatralnoyi Pricht cerkvi skladavsya zi svyashennika dyachka palamarya ta proskurnici Navkolo cerkvi isnuvav nevelikij cvintar 19 listopada 1 grudnya 1858 roku staru Troyicku cerkvu cherez starist a takozh cherez pochatok sporudzhennya poruch budivli Prisutstvennih misc rozibrali natomist u 1859 roci zbuduvali novu na Novij Zabudovi do yakoyi perenesli vse nachinnya ta relikviyi Troyickoyi cerkvi OpisZa svidchennyam istorika Mikoli Zakrevskogo Troyicka cerkva bula nevelikoyu blizko 5 sazhniv zavshirshki blizko 10 sazhniv zavdovzhki derev yanoyu odnobannoyu z velmi bidnim zovnishnim dekoruvannyam Natomist suchasnij doslidnik Kirilo Tretyak stverdzhuye sho hram buv tridilnij uvinchanij dvoma grushopodibnimi banyami nad osnovnim ob yemom i babincem ta menshoyu ale podibnoyu za formoyu baneyu nad vivtarnoyu chastinoyu Ikonostas cerkvi buv vigotovlenij u 1760 roci za proyektom rosijskogo arhitektora Ivana Michurina yakij v ti chasi keruvav sporudzhennyam Andriyivskoyi cerkvi U 1753 roci na pogosti Troyickoyi cerkvi kolo vivtarnoyi stini pohovali pomerlu druzhinu Michurina za deyakimi dzherelami matir Blizko 1841 roku v cerkvi oblashtuvali teplij bichnij vivtar Relikviyi Golovnoyu svyatineyu cerkvi bula ikona Bozhoyi Materi perenesena 20 30 zhovtnya 1699 roku z Zolotih vorit Bilshist istorikiv pomilkovo opisuyut cyu ikonu yak obraz Kazanskoyi Bozhoyi Materi prote za svidchennyam Zakrevskogo z tochki zoru ikonografiyi zobrazhennya Bogorodici na ikoni Troyickoyi cerkvi bulo zovsim inshim Visota ikoni stanovila 69 sm shirina blizko 53 sm zberigalasya vona v osoblivomu kioti u pravij chastini hramu She odniyeyu relikviyeyu Troyickoyi cerkvi bulo Yevangeliye nadrukovane u Moskvi u 1677 roci ta podarovane cerkvi 1695 roku patriarhom Adrianom Obkladinka Yevangeliya bula vigotovlena z malinovogo oksamitu ta prikrashena sribnimi plastinkami iz zobrazhennyami yevangelistiv rozp yattya Svyatoyi Trijci ta roslinnogo ornamentu Takozh u cerkvi zberigalisya sribne rozp yattya ta sinodik iz tridcyatma gravyurami na religijnu temu Vidomi svyashennikiblizko 1781 roku Vasil Stockij nastoyatel 1843 1848 roki o Petro Zaderackij nastoyatel blizko 1858 roku Yevfimij BotvinovskijDiv takozhTroyicka cerkva Nova Zabudova PrimitkiErnst 1930 s 332 Plan Pecherska Verhnogo mista ta Podolu Andriya Melenskogo 1803 Melnik 2014 s 68 Kiev 1982 s 563 Zakrevskij 1868 s 842 Pohilevich 1865 s 84 Melnik 2014 s 69 Ukazatel 1853 s 115 Zakrevskij 1868 s 843 Pohilevich 1865 s 85 Sementovskij 1864 Pohilevich 1865 s 83 Zaharchenko 1888 s 91 Sementovskij 1864 s 197 Zakrevskij 1868 s 107 Zakrevskij 1868 s 841 Tretyak 2004 s 94 Zakrevskij 1868 s 845 Girich 2017 s 19 Petrov 1897 s 147 Zakrevskij 1868 s 844 Pohilevich 1865 s 86 DzherelaTretyak K O Vtracheni sporudi ta pam yatniki Kiyeva dovidnik K Vidavnicho poligrafichnij centr Kiyivskij universitet 2004 248 s 500 prim ISBN 966 594 548 3 Kiyiv providnik Za red Fedora Ernsta 2 ga Druk K Derzhtrest K D 1930 797 s Girich I B Okolici istorichnogo Kiyeva Libid 2017 80 s Tvij Kiyiv ISBN 978 966 06 0751 4 Kiev enciklopedicheskij spravochnik pod red A V Kudrickogo K Gl red Ukrainskoj Sovetskoj Enciklopedii 1982 704 s il ros Petrov N I Istoriko topograficheskie ocherki drevnyago Kieva K Tipografiya Imperatorskago Universiteta sv Vladimira 1897 ros doref Sementovskij M M Kiev ego svyatynya drevnosti dostopamyatnosti i svedeniya neobhodimyya dlya ego pochitatelej i puteshestvennikov K Tipografiya Sementovskago 1864 242 s ros doref Zaharchenko M M Kiev teper i prezhde K Tip S V Kulzhenko 1888 ros doref Pohilevich L Monastyri i cerkvi g Kieva Prezhnee i nyneshnee sostoyanie i sredstva soderzhaniya prichtov a takzhe inovercheskie molitvennye doma K V tipografii gubernskogo upravleniya 1865 134 s ros doref Zakrevskij N Troicy sv cerkov Opisanie Kieva M Tipografiya V Gracheva i komp 1868 T 2 495 s ros doref Ukazatel svyatyn i svyashennyh dostopamyatnostej Kieva 2 ge K V Tipografii Kievo Pecherskoj Lavry 1853 ros doref Melnik O O Cvintar Starokiyivskoyi cerkvi v im ya Zhivonachalnoyi Trijci Arheologiya i davnya istoriya Ukrayini 2014 Vip 1 12 ISSN 2227 4952