Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тро́їцька ву́лиця — одна з вулиць Кам'янця-Подільського в його найдавнішій частині — Старому місті. З'єднує Троїцький майдан і майдан Польський ринок.
| Вулиця Троїцька Кам'янець-Подільський | |
|---|---|
 | |
| Місцевість | Старе місто |
| Колишні назви | |
| Конторська вулиця, Троїцький провулок | |
| радянського періоду (українською) | вулиця Володарського |
| радянського періоду (російською) | улица Володарского |
| Транспорт | |
| Автобуси | 21 |
| Маршрутні таксі | 1, 1-А, 1-Б, 1-В, 7 |
| Рух | Двостороній |
| Покриття | Бруківка |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Храми | Храм Пресвятої Тройці василіянського монастиря |
| Державні установи | Кам'янець-Подільська районна державна адміністрація |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 Троїцька вулиця у Вікісховищі | |
Історія назв
Давня назва — вулиця Троїцька (чи святої Трійці). Таку назву вулиці дали розташовані поблизу Троїцька церква та Троїцький монастир.
Наприкінці 19 — на початку 20 століття — Конторська вулиця (від розташованої тут контори фінансиста Євзеля Гінцбурга). Потім — Троїцький провулок.
У радянський час (до 11 вересня 1990 року) — вулиця Володарського (на честь одного з більшовицьких діячів).
Коли 1989 року вулицям Старого міста надумали повернути давні імена, то для вулиці Володарського фахівці спочатку вибрали варіант «Конторська». Але в дискусію включилася Ольга Пламеницька: три давні в'їзди до міста орієнтовано на три давні православні храми — Іоанно-Предтеченський, Миколаївський і Троїцький, тож, відновлюючи назви Іоанно-Предтеченської та Миколаївської вулиць, логічно було би відновити назву і Троїцької вулиці. До аргументів Ольги Анатоліївни прислухалися. Тож 11 вересня 1990 року президія Кам'янець-Подільської міської ради відновила найдавнішу назву вулиці — Троїцька.
Найвідоміші об'єкти
На вулиці розташувалися колишній готель «Бель-в'ю» (тепер низка районних установ), будинок районної державної адміністрації (раніше тут розміщувалися райкоми КПУ і ЛКСМУ).
Троїцька, 2
Тут стоїть колишній готель «Бель-в'ю», збудований 1875 року Дверницькою — вдовою сина генерала. Готель було зведено на місці домоволодіння Ляховецьких, в якому мешкав польський поет Маврицій Гославський (1802–1834), коли в 1812–1816 роках навчався в повітовій школі в Кам'янці-Подільському.
Тепер тут розташовані центральна районна бібліотека, районна музична школа, районний відділ культури та інші районні установи.
1969 року у цьому будинку розмістилася районна дитяча музична школа: її засновано 29 травня, а заняття розпочалися 1 вересня. Першим директором школи був Віктор Пасєка, згодом заступник начальника Хмельницького обласного управління культури, а нині — диригент симфонічного оркестру Хмельницької обласної філармонії.
У 1975–1981 роках школу очолював Микола Мельник, нині — відомий подільський композитор, художній керівник народного самодіяльного хору української народної пісні «Смотрич» при міському Будинкові культури, заслужений працівник культури України.
У 1981–1990 роках директором школи працювала Євгенія Станішевська — згодом директор училища культури (померла 7 лютого 2004 року), після неї директорував Михайло Станько, а з 12 травня 1999 року школу очолює Микола Тихоліз, відомий ще як засновник і керівник районного муніципального оркестру.
Школа дала початкову спеціальну музичну освіту майже 900 хлопчикам і дівчаткам. Випускниця 1976 року Олена Хіміч працює в Осло як солістка естрадно-джазової музики. Випускник 1980 року Андрій Вінцерський грав на ударних у відомому гурті «Брати блюзу», потім у ансамблі супроводу популярного співака Олександра Пономарьова, а нині керує студією звукозапису в одному з міст США. Консерваторії закінчили: випускниця 1985 року Леся Неупокоєва — Харківську, випускниця 1990 року Іванна Яропуд — Львівську, випускник 1994 року Тарас Яропуд — Київську. У Львівській консерваторії навчається випускник 1997 року Олександр Якубов.
У травні 1973 року на будинку встановлено меморіальну дошку про те, що тут від 28 березня до 2 квітня 1944 року перебував штаб 10-го Уральського гвардійського добровольчого танкового корпусу, який визволяв Кам'янець-Подільський від німецьких окупантів.
Троїцька, 4
На цьому місці стояв палац, збудований Каетаном Старжинським — губернським поворирем дворянства в 1803–1807 роках. Згодом у цьому будинку жив поет Станіслав Старжинський (1785–1855), який мав псевдонім Стах із Заміхова.
Пізніше тут жила Удель Двойрес: її син Еммануїл завідував транспортною конторою «Надія» (на місці сучасної загальноосвітної школи № 1), а донька Дора через цю контору у 1901–1903 роках переправляла з-за кордону нелегальну літературу. До цієї справи долучився і кузен Еммануїла та Дори — майбутній біохімік Борис Збарський.
На початку 20 століття, як вказує Олександр Прусевич, будинок належав Кузьменку. Тут розташовувалися головна контора та редакція щоденної газети «Подольский край», яка виходила від 1906 року.
Будинок постраждав під час Німецько-радянської війни. На його місці збудували приміщення райкому КПУ (будинок здали в експлуатацію 7 вересня 1957 року). Тут також працював райком ЛКСМУ (серед перших секретарів райкому ЛКСМУ був і Йосип Вінський). Тепер це будинок районної державної адміністрації.
Посилання
- Громадський транспорт
Література
- Prusiewicz A. Kamieniec Podolski: Szkic historyczny. — K.—Warszawa, 1915. — S. 28.
- Став до ладу будинок райкому партії // Прапор Жовтня. — 1957. — 8 вересня. — С. 4.
- Шкурко Сергій. Вулиця Володарського: Запрошуємо до екскурсії // Прапор Жовтня. — 1972. — 23 лютого. — С. 4.
- Терлецький Андрій. Імені Володарського: Вулиці нашого міста // Прапор Жовтня. — 1981. — 17 жовтня. — С. 4.
- Пламеницька Ольга. Повернути вулицям їх назву: Лист до редакції // Прапор Жовтня. — 1989. — 2 червня. — С. 4.
- Будзей Олег. Троїцька: Ім'я на мапі міста // Подолянин. — 2003. — 8 серпня. — С. 5.
- Кам'янець-Подільський: Туристичний путівник. — Львів, 2003. — С. 177, 178.
- Будзей Олег. Вулицями Кам'янця-Подільського. — Львів, 2005. — С. 80—82.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi vulici z takoyu nazvoyu Troyicka vulicya Tro yicka vu licya odna z vulic Kam yancya Podilskogo v jogo najdavnishij chastini Staromu misti Z yednuye Troyickij majdan i majdan Polskij rinok Vulicya Troyicka Kam yanec PodilskijMiscevistStare mistoKolishni nazviKontorska vulicya Troyickij provulokradyanskogo periodu ukrayinskoyu vulicya Volodarskogoradyanskogo periodu rosijskoyu ulica VolodarskogoTransportAvtobusi21Marshrutni taksi1 1 A 1 B 1 V 7RuhDvostoronijPokrittyaBrukivkaBudivli pam yatki infrastrukturaHramiHram Presvyatoyi Trojci vasiliyanskogo monastiryaDerzhavni ustanoviKam yanec Podilska rajonna derzhavna administraciyaZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMapposhuk u NominatimMapa Troyicka vulicya u VikishovishiIstoriya nazvDavnya nazva vulicya Troyicka chi svyatoyi Trijci Taku nazvu vulici dali roztashovani poblizu Troyicka cerkva ta Troyickij monastir Naprikinci 19 na pochatku 20 stolittya Kontorska vulicya vid roztashovanoyi tut kontori finansista Yevzelya Gincburga Potim Troyickij provulok U radyanskij chas do 11 veresnya 1990 roku vulicya Volodarskogo na chest odnogo z bilshovickih diyachiv Koli 1989 roku vulicyam Starogo mista nadumali povernuti davni imena to dlya vulici Volodarskogo fahivci spochatku vibrali variant Kontorska Ale v diskusiyu vklyuchilasya Olga Plamenicka tri davni v yizdi do mista oriyentovano na tri davni pravoslavni hrami Ioanno Predtechenskij Mikolayivskij i Troyickij tozh vidnovlyuyuchi nazvi Ioanno Predtechenskoyi ta Mikolayivskoyi vulic logichno bulo bi vidnoviti nazvu i Troyickoyi vulici Do argumentiv Olgi Anatoliyivni prisluhalisya Tozh 11 veresnya 1990 roku prezidiya Kam yanec Podilskoyi miskoyi radi vidnovila najdavnishu nazvu vulici Troyicka Najvidomishi ob yektiNa vulici roztashuvalisya kolishnij gotel Bel v yu teper nizka rajonnih ustanov budinok rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi ranishe tut rozmishuvalisya rajkomi KPU i LKSMU Troyicka 2 Tut stoyit kolishnij gotel Bel v yu zbudovanij 1875 roku Dvernickoyu vdovoyu sina generala Gotel bulo zvedeno na misci domovolodinnya Lyahoveckih v yakomu meshkav polskij poet Mavricij Goslavskij 1802 1834 koli v 1812 1816 rokah navchavsya v povitovij shkoli v Kam yanci Podilskomu Teper tut roztashovani centralna rajonna biblioteka rajonna muzichna shkola rajonnij viddil kulturi ta inshi rajonni ustanovi 1969 roku u comu budinku rozmistilasya rajonna dityacha muzichna shkola yiyi zasnovano 29 travnya a zanyattya rozpochalisya 1 veresnya Pershim direktorom shkoli buv Viktor Pasyeka zgodom zastupnik nachalnika Hmelnickogo oblasnogo upravlinnya kulturi a nini dirigent simfonichnogo orkestru Hmelnickoyi oblasnoyi filarmoniyi U 1975 1981 rokah shkolu ocholyuvav Mikola Melnik nini vidomij podilskij kompozitor hudozhnij kerivnik narodnogo samodiyalnogo horu ukrayinskoyi narodnoyi pisni Smotrich pri miskomu Budinkovi kulturi zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini U 1981 1990 rokah direktorom shkoli pracyuvala Yevgeniya Stanishevska zgodom direktor uchilisha kulturi pomerla 7 lyutogo 2004 roku pislya neyi direktoruvav Mihajlo Stanko a z 12 travnya 1999 roku shkolu ocholyuye Mikola Tiholiz vidomij she yak zasnovnik i kerivnik rajonnogo municipalnogo orkestru Shkola dala pochatkovu specialnu muzichnu osvitu majzhe 900 hlopchikam i divchatkam Vipusknicya 1976 roku Olena Himich pracyuye v Oslo yak solistka estradno dzhazovoyi muziki Vipusknik 1980 roku Andrij Vincerskij grav na udarnih u vidomomu gurti Brati blyuzu potim u ansambli suprovodu populyarnogo spivaka Oleksandra Ponomarova a nini keruye studiyeyu zvukozapisu v odnomu z mist SShA Konservatoriyi zakinchili vipusknicya 1985 roku Lesya Neupokoyeva Harkivsku vipusknicya 1990 roku Ivanna Yaropud Lvivsku vipusknik 1994 roku Taras Yaropud Kiyivsku U Lvivskij konservatoriyi navchayetsya vipusknik 1997 roku Oleksandr Yakubov U travni 1973 roku na budinku vstanovleno memorialnu doshku pro te sho tut vid 28 bereznya do 2 kvitnya 1944 roku perebuvav shtab 10 go Uralskogo gvardijskogo dobrovolchogo tankovogo korpusu yakij vizvolyav Kam yanec Podilskij vid nimeckih okupantiv Troyicka 4 Na comu misci stoyav palac zbudovanij Kaetanom Starzhinskim gubernskim povorirem dvoryanstva v 1803 1807 rokah Zgodom u comu budinku zhiv poet Stanislav Starzhinskij 1785 1855 yakij mav psevdonim Stah iz Zamihova Piznishe tut zhila Udel Dvojres yiyi sin Emmanuyil zaviduvav transportnoyu kontoroyu Nadiya na misci suchasnoyi zagalnoosvitnoyi shkoli 1 a donka Dora cherez cyu kontoru u 1901 1903 rokah perepravlyala z za kordonu nelegalnu literaturu Do ciyeyi spravi doluchivsya i kuzen Emmanuyila ta Dori majbutnij biohimik Boris Zbarskij Na pochatku 20 stolittya yak vkazuye Oleksandr Prusevich budinok nalezhav Kuzmenku Tut roztashovuvalisya golovna kontora ta redakciya shodennoyi gazeti Podolskij kraj yaka vihodila vid 1906 roku Budinok postrazhdav pid chas Nimecko radyanskoyi vijni Na jogo misci zbuduvali primishennya rajkomu KPU budinok zdali v ekspluataciyu 7 veresnya 1957 roku Tut takozh pracyuvav rajkom LKSMU sered pershih sekretariv rajkomu LKSMU buv i Josip Vinskij Teper ce budinok rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi PosilannyaGromadskij transportLiteraturaPrusiewicz A Kamieniec Podolski Szkic historyczny K Warszawa 1915 S 28 Stav do ladu budinok rajkomu partiyi Prapor Zhovtnya 1957 8 veresnya S 4 Shkurko Sergij Vulicya Volodarskogo Zaproshuyemo do ekskursiyi Prapor Zhovtnya 1972 23 lyutogo S 4 Terleckij Andrij Imeni Volodarskogo Vulici nashogo mista Prapor Zhovtnya 1981 17 zhovtnya S 4 Plamenicka Olga Povernuti vulicyam yih nazvu List do redakciyi Prapor Zhovtnya 1989 2 chervnya S 4 Budzej Oleg Troyicka Im ya na mapi mista Podolyanin 2003 8 serpnya S 5 Kam yanec Podilskij Turistichnij putivnik Lviv 2003 S 177 178 Budzej Oleg Vulicyami Kam yancya Podilskogo Lviv 2005 S 80 82