Тро́їцьк (рос. Троицк, ерз. Троицк) — село у складі Ковилкінського району Мордовії, Росія. Адміністративний центр Троїцького сільського поселення.
село Троїцьк | |||||
---|---|---|---|---|---|
рос. Троицк ерз. Троицк | |||||
| |||||
Країна | Росія | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Мордовія | ||||
Муніципальний район | Ковилкінський район | ||||
Поселення | Троїцьке | ||||
Код ЗКАТУ: | 89229883001 | ||||
Код ЗКТМО: | 89629483101 | ||||
Основні дані | |||||
Час заснування | 16 століття | ||||
Населення | 1610 осіб (2010) | ||||
Поштовий індекс | 431320 | ||||
Географічні координати: | 54°05′24″ пн. ш. 43°49′28″ сх. д. / 54.09000000002777853° пн. ш. 43.82444444447177290° сх. д.Координати: 54°05′24″ пн. ш. 43°49′28″ сх. д. / 54.09000000002777853° пн. ш. 43.82444444447177290° сх. д. | ||||
Мапа | |||||
Троїцьк Троїцьк | |||||
|
Географія
Село знаходиться при впадінні річки в річку Мокша, за 10 км від райцентру Ковилкіно. Біля Троїцька збереглося 3 селища епохи середньовіччя.
Історія
Троїцьк (Троїцький Острог) засноване в 16 столітті (1570—1580 роках) як фортеця на південно-східному кордоні Московського царства. За легендою засноване було царицею-чорницею Марфою Олексіївною (матір'ю царя Михайла Федоровича), яка часто присилала в Троїцьку соборну церкву щедрі дарунки. Троїцьк було особистим володіння царської сім'ї Романових.
Троїцький острог був опорним пунктом повстанців під час повстання Степана Разіна. В «Грамоті в Троїцький Острог воєводі князю Вязменському» в 1695 році повідомляється: «Темниковського повіту, в Троїцькому Острозі, церква Живоначальної Трійці».
У 1708 році був зарахований до Азовської, в 1732 — до Воронезької губернії. З 1780 по 1798 роки Троїцьк був повітовим центром Пензенської губернії. Троїцький повіт за даними кінця 18 століття складався з 64 населених пунктів, в яких значилося 27 церков з 274 священнослужителями і церковнослужителями (разом з сім'ями). У самому місті було 720 будинків, число жителів досягало 5000 осіб. На початок 20 століття — до 6900 осіб. Негласно з часу заснування Троїцьк вважався містом з фортецею, але офіційно був визнаний таким за підсумками реформи 1780 року. З 1798 року став позаштатним містом спочатку Нижегородської губернії, а з 1801 року — Краснослободського повіту Пензенської губернії. В «Списку насіденних місць Пензенської губернії» (1869), Троїцьк — місто Краснослободського повіту з 704 дворами, 4 церквами, сільським училищем, поштовою станцією, пристанню, ярмарком, базаром.
Надалі значення міста падало: спочатку він був виведений за штат, тобто як і раніше вважався містом, але свого повіту вже не мав, а в радянський час, з 6 червня 1925 року взагалі став селом.
Населення
Населення — 1610 осіб 2010; 1677 у 2002).
Національний склад станом на 2002 рік:
- росіяни — 89 %
Господарство
У Троїцьку є середня школа, дитячий садок при школі, бібліотека, Будинок культури, дільнична лікарня, пекарня, відділення зв'язку, ветеринарний ділянку, магазин, пам'ятник воїнам, загиблим в роки Другої світової війни, церква Різдва Христового (1879 р.).
У XVII—XVIII ст. Троїцьк мав три монастирі: жіночі — «Успенський» та «Троїцький» та чоловічий — «Спасо-Преображенський», а також будувалися та перебудовувалися кілька церков.
Соборна на честь Пресвятої Трійці (Троїцька) церква з'явилася одночасно з міським острогом; спочатку була дерев'яною, потім перебудована у кам'яну (після пожежі 1746 року, коли вигоріло майже все місто). Протягом 40 років собор добудовувався, було сім престолів, але через будівельні прорахунків, будівля дала велику осадку, з'явилася небезпека руйнування.
У 1840-ті було розпочато будівництво нового собору, великого, в стилі класицизму. Він будувався 30 років. На початку 1850-х був освячений головний престол з колишнім найменуванням — Троїцький. До 1879 року вже були освячені дві бокові церкви — на честь Різдва Христового та на честь Різдва Пресвятої Богородиці. Собор відрізнявся величністю і строгістю обрисів. Дзвіниця мала висоту 52 м, і це була найвища споруда в місті. За радянських часів храм був зруйнований. Сьогодні церква Різдва Христового — єдиний діючий храм села.
Джерела
- Аркуш карти N-38-64 Ковылкино. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1984 р. Видання 1986 р. (рос.)
- Шмирев Н. П. Троїцьк. — Саранськ, 1982.(рос.)
- Енциклопедія Мордовія, Т. Н. Кадерова.
Примітки
- Численность и размещение населения Республики Мордовия — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- Словник географічних назв республіки Мордовія Циганкін(рос.)
- Багатолика Мордовія. Село Троїцьк[недоступне посилання з липня 2019](рос.)
- Дані перепису населення Росії 2002 року
- Церква Різдва Христового [ 11 червня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
Посилання
- На Вікімапії
- Пензенскія історіческія чтенія / / «Троіцк' і Троіцкій уѣзд'»(рос.)
- Тройця, шумбрат!(рос.)
- (рос.)
Це незавершена стаття з географії Мордовії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tro yick ros Troick erz Troick selo u skladi Kovilkinskogo rajonu Mordoviyi Rosiya Administrativnij centr Troyickogo silskogo poselennya selo Troyick ros Troick erz Troick Gerb Prapor Krayina Rosiya Sub yekt Rosijskoyi Federaciyi Mordoviya Municipalnij rajon Kovilkinskij rajon Poselennya Troyicke Kod ZKATU 89229883001 Kod ZKTMO 89629483101 Osnovni dani Chas zasnuvannya 16 stolittya Naselennya 1610 osib 2010 Poshtovij indeks 431320 Geografichni koordinati 54 05 24 pn sh 43 49 28 sh d 54 09000000002777853 pn sh 43 82444444447177290 sh d 54 09000000002777853 43 82444444447177290 Koordinati 54 05 24 pn sh 43 49 28 sh d 54 09000000002777853 pn sh 43 82444444447177290 sh d 54 09000000002777853 43 82444444447177290 Mapa Troyick Troyick U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Troyick GeografiyaSelo znahoditsya pri vpadinni richki v richku Moksha za 10 km vid rajcentru Kovilkino Bilya Troyicka zbereglosya 3 selisha epohi serednovichchya IstoriyaTroyick Troyickij Ostrog zasnovane v 16 stolitti 1570 1580 rokah yak fortecya na pivdenno shidnomu kordoni Moskovskogo carstva Za legendoyu zasnovane bulo cariceyu chorniceyu Marfoyu Oleksiyivnoyu matir yu carya Mihajla Fedorovicha yaka chasto prisilala v Troyicku sobornu cerkvu shedri darunki Troyick bulo osobistim volodinnya carskoyi sim yi Romanovih Troyickij ostrog buv opornim punktom povstanciv pid chas povstannya Stepana Razina V Gramoti v Troyickij Ostrog voyevodi knyazyu Vyazmenskomu v 1695 roci povidomlyayetsya Temnikovskogo povitu v Troyickomu Ostrozi cerkva Zhivonachalnoyi Trijci U 1708 roci buv zarahovanij do Azovskoyi v 1732 do Voronezkoyi guberniyi Z 1780 po 1798 roki Troyick buv povitovim centrom Penzenskoyi guberniyi Troyickij povit za danimi kincya 18 stolittya skladavsya z 64 naselenih punktiv v yakih znachilosya 27 cerkov z 274 svyashennosluzhitelyami i cerkovnosluzhitelyami razom z sim yami U samomu misti bulo 720 budinkiv chislo zhiteliv dosyagalo 5000 osib Na pochatok 20 stolittya do 6900 osib Neglasno z chasu zasnuvannya Troyick vvazhavsya mistom z forteceyu ale oficijno buv viznanij takim za pidsumkami reformi 1780 roku Z 1798 roku stav pozashtatnim mistom spochatku Nizhegorodskoyi guberniyi a z 1801 roku Krasnoslobodskogo povitu Penzenskoyi guberniyi V Spisku nasidennih misc Penzenskoyi guberniyi 1869 Troyick misto Krasnoslobodskogo povitu z 704 dvorami 4 cerkvami silskim uchilishem poshtovoyu stanciyeyu pristannyu yarmarkom bazarom Nadali znachennya mista padalo spochatku vin buv vivedenij za shtat tobto yak i ranishe vvazhavsya mistom ale svogo povitu vzhe ne mav a v radyanskij chas z 6 chervnya 1925 roku vzagali stav selom NaselennyaNaselennya 1610 osib 2010 1677 u 2002 Nacionalnij sklad stanom na 2002 rik rosiyani 89 GospodarstvoU Troyicku ye serednya shkola dityachij sadok pri shkoli biblioteka Budinok kulturi dilnichna likarnya pekarnya viddilennya zv yazku veterinarnij dilyanku magazin pam yatnik voyinam zagiblim v roki Drugoyi svitovoyi vijni cerkva Rizdva Hristovogo 1879 r U XVII XVIII st Troyick mav tri monastiri zhinochi Uspenskij ta Troyickij ta cholovichij Spaso Preobrazhenskij a takozh buduvalisya ta perebudovuvalisya kilka cerkov Soborna na chest Presvyatoyi Trijci Troyicka cerkva z yavilasya odnochasno z miskim ostrogom spochatku bula derev yanoyu potim perebudovana u kam yanu pislya pozhezhi 1746 roku koli vigorilo majzhe vse misto Protyagom 40 rokiv sobor dobudovuvavsya bulo sim prestoliv ale cherez budivelni prorahunkiv budivlya dala veliku osadku z yavilasya nebezpeka rujnuvannya U 1840 ti bulo rozpochato budivnictvo novogo soboru velikogo v stili klasicizmu Vin buduvavsya 30 rokiv Na pochatku 1850 h buv osvyachenij golovnij prestol z kolishnim najmenuvannyam Troyickij Do 1879 roku vzhe buli osvyacheni dvi bokovi cerkvi na chest Rizdva Hristovogo ta na chest Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Sobor vidriznyavsya velichnistyu i strogistyu obrisiv Dzvinicya mala visotu 52 m i ce bula najvisha sporuda v misti Za radyanskih chasiv hram buv zrujnovanij Sogodni cerkva Rizdva Hristovogo yedinij diyuchij hram sela DzherelaArkush karti N 38 64 Kovylkino Masshtab 1 100 000 Stan miscevosti na 1984 r Vidannya 1986 r ros Shmirev N P Troyick Saransk 1982 ros Enciklopediya Mordoviya T N Kaderova PrimitkiChislennost i razmeshenie naseleniya Respubliki Mordoviya Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Slovnik geografichnih nazv respubliki Mordoviya Cigankin ros Bagatolika Mordoviya Selo Troyick nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros Dani perepisu naselennya Rosiyi 2002 roku Cerkva Rizdva Hristovogo 11 chervnya 2015 u Wayback Machine ros PosilannyaNa Vikimapiyi Penzenskiya istoricheskiya chteniya Troick i Troickij uѣzd ros Trojcya shumbrat ros ros Ce nezavershena stattya z geografiyi Mordoviyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi