Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Тростяне́ць — село в Україні, у Вороновицькій селищній громаді Вінницького району Вінницької області. Населення становить 1371 особу.
село Тростянець | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Вінницька область |
Район | Вінницький район |
Громада | Вороновицька селищна громада |
Основні дані | |
Засноване | 1652 |
Населення | 1371 |
Площа | 32,06 км² |
Густота населення | 42,76 осіб/км² |
Поштовий індекс | 23332 |
Телефонний код | +380 4355 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°06′13″ пн. ш. 28°36′27″ сх. д. / 49.10361° пн. ш. 28.60750° сх. д.Координати: 49°06′13″ пн. ш. 28°36′27″ сх. д. / 49.10361° пн. ш. 28.60750° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 286 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 23332, Вінницька обл., Тиврівський р-н, с. Тростянець |
Карта | |
Тростянець | |
Тростянець | |
Мапа | |
Тростянець у Вікісховищі |
Неподалік від села знаходиться ботанічна пам'ятка природи місцевого значення Красені буки.
Історія села
Село Тростянець знаходиться на Подільській височині біля однієї з приток р. Південний Буг річки Тростинки на віддалі 15 км від селища Тиврів і 18 км від обласного центру м. Вінниці та 8 км від залізничної станції Вороновиця. Через село проходить дорога обласного підпорядкування Тиврів — Вороновиця.
За адміністративним підпорядкуванням с. Тростянець відноситься до Вороновицької територіальної громади. В ХІХ поч. ХХ ст. Тростянець — це село Вороновицького повіту, потім (з1932р) Вороновицького району, а після ліквідації Вороновицького району в 1958 році село було віднесено до Немирівського, а через рік до Тиврівського району. За козацької доби с. Тростянець входило до Вороновицької сотні Брацлавського, а пізніше Кальницького полку.
В адміністративну одиницю с. Тростянець з 1958 року входить село Латанці. Сьогодні це старостинський округ Вороновицької територіальної громади, в якій проживає 1197 жителів.
Найбільшу чисельність село мало на кінець 60х років ХХ століття. Тоді в селі проживало біля трьох тисяч жителів. В школі навчалось близько 520 дітей.
Сьогодні в селі 650 дворів. Загальна площа села- 65 гектарів.
Назва села Тростянець похолдить від слова «тростина», тобто очерет. Населених пунктів з такою назвою в Україні і Білорусі ми знаємо не менше 18. Серед них три районних центри в Сумській і Вінницькій областях та Могилівській області Білорусі. Вважається, що Тростянцями називали тимчасові поселення, які будувались біля сільськогосподарських угідь, в яких люди жили влітку. Через часті напади воргів люди намагались будувати постійне житло в прихованих місцях: в лісах, подалі від доріг, а в період сільськогосподарських робіт споруджували тимчасові поселення з тростини. По мірі того як напади кримчаків припинились, люди перебирались ближче до поля і селились в тростянцях- в селах з тростини.
Як свідчать історичні розвідки, на території Тростянця люди жили давно. За наслідками археологічної експедиції, проведеної групою археологів на чолі з кандидатом історичних наук Зайцем І. І., встановлено, що в урочищі Даційова (це якраз на в'їзді в село з боку Тиврова) знаходилось поселення трипільської культури. В звітах археологічної експедиції це місце позначене як Тростянець1. Це поселення віднесене до періоду раннього трипілля(IV тис. до н. е.) На іншому кінці села виявлено поселення середньотрипільської доби (ІІІ тис. до н. е.)
За північною околицею села в урочищі Трощина (за переказами місце, де «трощили», «розтрощили» половців) знайдено знахідки ранньослов'янської доби і періоду Київської Русі. Окремі експонати, знайдені в цьому місці, знаходяться в музеї села.
Перша згадка про Тростянець припадає на період війни, що тривала з 1385 по 1395 рік між господарем Поділля Федором Коріатовичем та литовським князем Вітовтом(1393—1430 рр.). Перемігши свого суперника, Вітовт поділив підкорені землі по новому. Родині дворян Дашкевичів дісталась Тиврівська округа як вотчина. З документа того часу читаємо:… «Дашкевич вислужив у Вітовта слідуючі села: Кліщево, Шандарово, Тростянець, Тиврів, Збуново(Дзвониха) Жахнівку». Але грамота на володіння цими землями згоріла у Брацлаві під час нападу татар. Тому онук Германа Дашкевича Федір у 1505 р. звернувся до литовського князя (одночасно польського короля) Олександра Казимировича за підтвердженням права володіння колишньою вотчиною. Князь підтвердив це право. (Летопись великих князей литовских 1385—1450 рр.т.7) Наприкінці 16 століття обширні землі із селами Кліщів, Шендерів, Тростянець, належали православному дворянину Степану Кліщовському. Пізніше ці землі часто переходили з рук в руки. Антоній Йосип Роллє наводить наступні прізвища: Маньковські, Плончевські, Вишневецькі, Зміївські, Андрушевські, Боровські, Мисловські, Чарнецькі, Ледуховські,…(всього 26 прізвищ).
Під час визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького з утворенням козацької держави почалось формування козацьких полків. За накахом Хмельницького Данило Нечай формує Брацлавський полк. Полк мав 22 сотні. У Вороновицьку сотню входив тростянецький курінь.
Відомо, що в урочищі Трощина і урочищі Яма в XVII—XVIII ст. було село під назвою Грабки, жителі якого після пожежі переселилися в с. Латанці. Біля урочища Трощина в лісі можна знайти залишки монастиря, який існував тут в XVII-XVIII століттях. Місця тут так і називаються: Монастирище, ставок Чернечий, Монастирський ліс.
Землі села Тростянець належали багатьом господарям, хоч жоден з них в селі не жив. Тут були так звані економії. На кінець XVIII ст. Тростянець належав одному з потомків магнатів Четвертинських, який програв їх в карти графу Горохольському, той продав їх графу Гейдену. Останнім власником тростянецьких земель був поміщик Ярошинський, який дуже швидко продав частину полів Степанівському цукровому заводу. З цього часу село зажило значно краще. На полях сіяли багато буряків, а це давало роботу і заробіток багатьом людям. Плата була достатньо високою. В цей час в селі було три лавки (магазини), млин (біля Лупінського ставка), пилорама, кузня, цегельний завод (їх, до речі, на території села в різні часи було чотири).
В 1836 році біля сільського кладовища на місці дерев'яної згорілої чотирма роками раніше було збудовано цегельну церкву Архистратига Михаїла.(мал.2.) Церква була освячена 21 листопада 1836 року. Тому цього дня в селі проходить храмове свято. Цеглу для купола і металеві конструкції виготовляли в Брацлавському монастирі, там же виготовили іконостас. Храм був збудований на кошти калнишівського поміщика Дверницького з допомогою селян сіл Тростянець, Калнишівка, Марківка. Вартість церкви становила 30 000 рублів. В ту пору в Тростянці проживало 1083 прихожан в тому числі 545 чоловіків і 538 жінок.
На кошти прихожан і старанням св'яшенника Іоанна Качеровського в с. Латанці в 1896 році збудовано дерев'ну церкву. Як записано в «Трудах Подільського єпархіального історико-статистичного комітету» за 1901 р. в 1862 році в селі відкрито церковно приходську школу, в якій в перший рік навчалось 60 учнів. Навчання проводилось в хаті місцевого священика. В 1894 році біля церкви було збудовано спеціальне приміщення школи, яке використовувалось для освітніх потреб до початку 60-х років ХХ століття.(Мал.3) В 1870 році церковно приходська школа вікрилась в Латанцях. Унаслідок Столипінської аграрної реформи в 1907—1913 рр. біля села утворилось чотири хутори. На хуторах «Сачихи» і «Партачі» проживало по 4 сім'ї, на хторі «Бобрик»-3, на хуторі «Міщенки»-6 сімей. В 1939—1940 рр. всі жителі хуторів були переселені в село.
Влітку 1917 р. група селян, якими керували Кирило Рожок і Опанас Кухарук, підняли бунт проти місцевого поміщика.
Радянську окупацію в селі було встановлено 20 січня 1918 р. Під час визвольних змагань українського народу в 1917—1920 рр. село багато раз переходило з рук в руки.
У 1919 р. в приміщенні школи перебував загін військ Симона Петлюри. Кілька жителів села пішли разом з військом воювати за незалежну Україну. Село певний час було під контролем загону Артема. 4 березня 1919 р. село зайняли частини дивізії Щорса, а вчервні 1920 р.- червонокозача дивізія В.Примакова.
В березні 1919 р. в селі був організований комбід а в червні 1920 р. комітет незаможнх селян, який очолив Г. І. Березовський. В 1920році на базі церковно-приходсьеої школи була створена трудова початкова школа. Першм учителем і завідувачем цієї школи був Ф. В. Осипчук.
Першим головою сільської ради був обраний Березовський Григорій Іванович, а головою ССТ -Кухарук Тимофій Іларіонович.
Колективізація в Тростянці розпочалась наприкінці 1929 року. В лютому 1930 р. був створений колгосп, якому було дано назву « Червоний промінь». Першим головою колгоспу став Пасічник Нектарій Іванович.
В центрі села стоїть хрест, зведений в пам'ять жертв голодомору 1932-33 років. Точно встановити кількість жертв голодомору не можливо, але це не менше 300 чоловік. Встановлено імена- 75. Жителі свідчать, що в селі були випадки людоїдства. Колись багата частина села Долина після 1933 року стала безлюдною. Дуже сильно постраждала Слобода. Щонайменше 6 домівок повністю спорожніло.
На кінець 1932 року сільські активісти вистежили, що в хаті Лебедя Івана йде дим. Нелюди вдерлись в хату. Вигорнули все з печі, глечик з пшоняною кашею викинули в двір. Діти кричали, просили їсти. Мати кинулась збирати кашу з землі. Ударом чобота в обличчя активіст відкинув жінку. Та знепритомніла, їй вибили всі передні зуби. З хати вимели все. Діти голодували і на початку 1933 року мати вивела їх до вінницького базару, показала, де живуть родичі і повернулась в село, бо знала, що будуть її шукати, а знайдуть то повернуть разом з дітьми в село. Коли підвода, що збирала мертвих, під'їхала до хати і запитали де діти мати відповіла: «Закопала». Лише восени 1933 року родичі привели дітей до матері. Було дуже важко, але всім вдалось вижити.
В 20-х 30-х роках ХХ ст. свій розвиток отримала освіта. Станом на вересень 1925 р. більшість учнів шкільного віку були охоплені навчанням в початковій школі, а в 1932 році було проведено набір до 5 класу тростянецької семирічки. Не минули Тростянець сталінські репресії. Після канікул 1937—1938 н.р. із попереднього складу учительського колективу до роботи приступив лише піонервожатий Шкондя І. М.
Силами місцевого колгоспу, сільської громади в 1937 році збудовано двоповерхове приміщення школи. В передвоєнний період директором школи був Максимчук В. П. В школі навчалось 467 учнів, працювало 33 учителі.
Особлива сторінка історії села — це період війни 1941—1945 років. Про початок війни в селі взнали 22 червня 1941 року із гучномовців, що стояли біля контори колгоспу, а вже 28 червня перші призовники пішли до Вороновицького призовного пункту. Призов 1941 року був коротким. Всього за період війни на захист Вітчизни стало 759 односельчан, 244 з них не повернулося. Вже 18 липня 1941 року німці ввійшли в село. В с. Латанцях їх зустрічали хлібом — сіллю, але побачивши, що собою являє так званий «новий порядок», вже в жовтні 1941 року підпалили скирду з соломою. На щастя все скінчилося покаранням кількох підозрілих різками. Виручили місцеві поліцаї, один з яких пізніше виявиться зв'язковим партизанського загону. За період окупації 62 громадян з Тростянця і 42 з Латанець забрано в Німеччину. 25 латанчан в січні 1944 року арештовано, як партизанів. Їх доля невідома досі. В лісах біля села діяв партизанський загін, командиром якого був Посвятенко Юхим Трохимович, зв'язковою цього загону була його дружина-латанчанка. В будинку лісника Педоса Я. Ф. знаходилась база командира партизанського загону Білоруського Петра Мартиновича. В січні 1944 року, розвиваючи наступ в ході Корсунь — Шевченківської битви, радянські війська прорвали оборону німців в районі Іллінців і почали наступ південніше Вінниці.
За кілька кілометрів до Латанець в с. Комарові бої точилися 4 і 5 січня. Німці окопались в лісі, але після того як підійшли радянські танки і їх було відкинуто в напрямку Сокиринець.
Якраз на Різдво війська Червоної Армії ввійшли в Латанці з боку лісу. Німцям вдалось підбити один танк, але вчинити опір вони не змогли і поспішно втекли. Танки пішли далі в сторону Яришівки, а піхота та артилерія залишились ночувати в селі.
Вранці селяни побачили, що поле, яке знаходилось біля села, було вкрито німецькими солдатами. Підняли тривогу. Німців зустріли на краю села. Вдарили гармати від сушарки і магазину. Німці залягли. В цей час налетіла німецька авіація. Біля пів години літаки бомбили своїх, але коли вони полетіли німці посунули в село. Їх було дуже багато, тому радянським солдатам довелося відступати. Прикривала відступ батарея гармат і катюш, що стояли біля сушарки. Вони відійшли останніми.
Селян зігнали до церкви. Тут же розстріляли 12 чоловік, зокрема трьох дітей. 25 чоловіків відібрали і погнали в сторону Вінниці. Ніхто з них не повернувся. Селян заставили зібрати вбитих. 57 радянських бійців поховано в Латанцях. Німецька армія втратила в цьому бою не менше 300 солдатів.
Коли селяни збирали тіла вбитих, вони виявили 3-х поранених бійців. Ризикуючи своїм життям їх переховували до 14 березня 1944 року, коли в село ввійшла радянська армія.
Почалась відбудова. Першою з руїн піднялась школа. Довелось очистити приміщення від гною(під час окупації тут була конюшня), замінити перекриття, дах, підлогу. Все це було зроблено вручну і в жовтні 1944 року діти сіли за парти, а в вересні 1945 року відбувся перший післявоєнний випуск семирічки. З 1951 року школа стала середньою. За 60 років з школи випущено 1532 учні 124 з них обрали учительську професію. 177 учителів навчали дітей в Тростянці протягом цього періоду.
Ставало на ноги господарство. Без техніки було оброблено всі поля, зібрано урожай. За високі показники в розвитку сільського господарства в 1946 році ланковим буряківничих ланок Кравчук К. О. та Заверусі А. І. було присвоєно звання Герой Соціалістичної Праці.
26 листопада 1958 року було об'єднано колгоспи сіл Латанці і Тростянець і утворено колгосп «Шляхом Леніна», а село Латанці включене в с. Тростянець. З цього часу протягом 47 років сільськогосподарське підприємство очолював Герой Соціалістичної Праці В. Г. Біліченко. Особливо успішними для колгоспу були 70-ті роки ХХ ст. Цей час позначений високими врожаями, збільшенням доходів господарства і, як наслідок, розвитком села. За цей час в селі побудовано тваринницький комплекс на 1000 голів ВРХ, гараж, тракторний стан, приміщення контори колгоспу, готель і т.ін. За кошти колгоспу в селі збудовано приміщення дитячого садочка, добудову до школи з їдальнею, актовою та спортивною залами, будинок культури. За високі успіхи в сільськогоподарському виробництві в 70-х 80-х роках 12 колгоспників нагороджено орденом Леніна, 32 орденом Трудового Червоного Прапора, та іншими орденами та медалями. Колгосп «Шляхом Леніна» отримав орден Трудового Червоного прапора.
- Братська могила
- Пам'ятник воїнам-односельчанам
Відомі люди
- Андрійчук Кесар Омелянович (1907—1958) — український поет.
- Кравчук Катерина Олексіївна (1911—1994) — Герой Соціалістичної Праці.
- Сегеда Юрій Васильович (1977) — український поет і прозаїк.
- Віктор Вікторович Біліченко – завідувач кафедри автомобілів та транспортного менеджменту Вінницького національного технічного університету, доктор технічних наук, професор, академік транспортної академії України, заслужений діяч науки і техніки України.
Література
- Trościaniec (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 505. (пол.)
- Тростяне́ць // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.574
Посилання
- Погода в селі Тростянець
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti zhovten 2018 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2018 Trostyane c selo v Ukrayini u Voronovickij selishnij gromadi Vinnickogo rajonu Vinnickoyi oblasti Naselennya stanovit 1371 osobu selo TrostyanecKrayina UkrayinaOblast Vinnicka oblastRajon Vinnickij rajonGromada Voronovicka selishna gromadaOsnovni daniZasnovane 1652Naselennya 1371Plosha 32 06 km Gustota naselennya 42 76 osib km Poshtovij indeks 23332Telefonnij kod 380 4355Geografichni daniGeografichni koordinati 49 06 13 pn sh 28 36 27 sh d 49 10361 pn sh 28 60750 sh d 49 10361 28 60750 Koordinati 49 06 13 pn sh 28 36 27 sh d 49 10361 pn sh 28 60750 sh d 49 10361 28 60750Serednya visota nad rivnem morya 286 mMisceva vladaAdresa radi 23332 Vinnicka obl Tivrivskij r n s TrostyanecKartaTrostyanecTrostyanecMapa Trostyanec u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Trostyanec V indeksi Geografichnogo slovnika Korolivstva Polskogo ta inshih slov yanskih krayin ye rozdil pid nazvoyu Latanci Nepodalik vid sela znahoditsya botanichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Kraseni buki Istoriya selaSelo Trostyanec znahoditsya na Podilskij visochini bilya odniyeyi z pritok r Pivdennij Bug richki Trostinki na viddali 15 km vid selisha Tivriv i 18 km vid oblasnogo centru m Vinnici ta 8 km vid zaliznichnoyi stanciyi Voronovicya Cherez selo prohodit doroga oblasnogo pidporyadkuvannya Tivriv Voronovicya Za administrativnim pidporyadkuvannyam s Trostyanec vidnositsya do Voronovickoyi teritorialnoyi gromadi V HIH poch HH st Trostyanec ce selo Voronovickogo povitu potim z1932r Voronovickogo rajonu a pislya likvidaciyi Voronovickogo rajonu v 1958 roci selo bulo vidneseno do Nemirivskogo a cherez rik do Tivrivskogo rajonu Za kozackoyi dobi s Trostyanec vhodilo do Voronovickoyi sotni Braclavskogo a piznishe Kalnickogo polku V administrativnu odinicyu s Trostyanec z 1958 roku vhodit selo Latanci Sogodni ce starostinskij okrug Voronovickoyi teritorialnoyi gromadi v yakij prozhivaye 1197 zhiteliv Najbilshu chiselnist selo malo na kinec 60h rokiv HH stolittya Todi v seli prozhivalo bilya troh tisyach zhiteliv V shkoli navchalos blizko 520 ditej Sogodni v seli 650 dvoriv Zagalna plosha sela 65 gektariv Nazva sela Trostyanec poholdit vid slova trostina tobto ocheret Naselenih punktiv z takoyu nazvoyu v Ukrayini i Bilorusi mi znayemo ne menshe 18 Sered nih tri rajonnih centri v Sumskij i Vinnickij oblastyah ta Mogilivskij oblasti Bilorusi Vvazhayetsya sho Trostyancyami nazivali timchasovi poselennya yaki buduvalis bilya silskogospodarskih ugid v yakih lyudi zhili vlitku Cherez chasti napadi vorgiv lyudi namagalis buduvati postijne zhitlo v prihovanih miscyah v lisah podali vid dorig a v period silskogospodarskih robit sporudzhuvali timchasovi poselennya z trostini Po miri togo yak napadi krimchakiv pripinilis lyudi perebiralis blizhche do polya i selilis v trostyancyah v selah z trostini Yak svidchat istorichni rozvidki na teritoriyi Trostyancya lyudi zhili davno Za naslidkami arheologichnoyi ekspediciyi provedenoyi grupoyu arheologiv na choli z kandidatom istorichnih nauk Zajcem I I vstanovleno sho v urochishi Dacijova ce yakraz na v yizdi v selo z boku Tivrova znahodilos poselennya tripilskoyi kulturi V zvitah arheologichnoyi ekspediciyi ce misce poznachene yak Trostyanec1 Ce poselennya vidnesene do periodu rannogo tripillya IV tis do n e Na inshomu kinci sela viyavleno poselennya serednotripilskoyi dobi III tis do n e Za pivnichnoyu okoliceyu sela v urochishi Troshina za perekazami misce de troshili roztroshili polovciv znajdeno znahidki rannoslov yanskoyi dobi i periodu Kiyivskoyi Rusi Okremi eksponati znajdeni v comu misci znahodyatsya v muzeyi sela Persha zgadka pro Trostyanec pripadaye na period vijni sho trivala z 1385 po 1395 rik mizh gospodarem Podillya Fedorom Koriatovichem ta litovskim knyazem Vitovtom 1393 1430 rr Peremigshi svogo supernika Vitovt podiliv pidkoreni zemli po novomu Rodini dvoryan Dashkevichiv distalas Tivrivska okruga yak votchina Z dokumenta togo chasu chitayemo Dashkevich visluzhiv u Vitovta sliduyuchi sela Klishevo Shandarovo Trostyanec Tivriv Zbunovo Dzvoniha Zhahnivku Ale gramota na volodinnya cimi zemlyami zgorila u Braclavi pid chas napadu tatar Tomu onuk Germana Dashkevicha Fedir u 1505 r zvernuvsya do litovskogo knyazya odnochasno polskogo korolya Oleksandra Kazimirovicha za pidtverdzhennyam prava volodinnya kolishnoyu votchinoyu Knyaz pidtverdiv ce pravo Letopis velikih knyazej litovskih 1385 1450 rr t 7 Naprikinci 16 stolittya obshirni zemli iz selami Klishiv Shenderiv Trostyanec nalezhali pravoslavnomu dvoryaninu Stepanu Klishovskomu Piznishe ci zemli chasto perehodili z ruk v ruki Antonij Josip Rollye navodit nastupni prizvisha Mankovski Plonchevski Vishnevecki Zmiyivski Andrushevski Borovski Mislovski Charnecki Leduhovski vsogo 26 prizvish Pid chas vizvolnoyi vijni pid provodom Bogdana Hmelnickogo z utvorennyam kozackoyi derzhavi pochalos formuvannya kozackih polkiv Za nakahom Hmelnickogo Danilo Nechaj formuye Braclavskij polk Polk mav 22 sotni U Voronovicku sotnyu vhodiv trostyaneckij kurin Vidomo sho v urochishi Troshina i urochishi Yama v XVII XVIII st bulo selo pid nazvoyu Grabki zhiteli yakogo pislya pozhezhi pereselilisya v s Latanci Bilya urochisha Troshina v lisi mozhna znajti zalishki monastirya yakij isnuvav tut v XVII XVIII stolittyah Miscya tut tak i nazivayutsya Monastirishe stavok Chernechij Monastirskij lis Zemli sela Trostyanec nalezhali bagatom gospodaryam hoch zhoden z nih v seli ne zhiv Tut buli tak zvani ekonomiyi Na kinec XVIII st Trostyanec nalezhav odnomu z potomkiv magnativ Chetvertinskih yakij prograv yih v karti grafu Goroholskomu toj prodav yih grafu Gejdenu Ostannim vlasnikom trostyaneckih zemel buv pomishik Yaroshinskij yakij duzhe shvidko prodav chastinu poliv Stepanivskomu cukrovomu zavodu Z cogo chasu selo zazhilo znachno krashe Na polyah siyali bagato buryakiv a ce davalo robotu i zarobitok bagatom lyudyam Plata bula dostatno visokoyu V cej chas v seli bulo tri lavki magazini mlin bilya Lupinskogo stavka pilorama kuznya cegelnij zavod yih do rechi na teritoriyi sela v rizni chasi bulo chotiri V 1836 roci bilya silskogo kladovisha na misci derev yanoyi zgoriloyi chotirma rokami ranishe bulo zbudovano cegelnu cerkvu Arhistratiga Mihayila mal 2 Cerkva bula osvyachena 21 listopada 1836 roku Tomu cogo dnya v seli prohodit hramove svyato Ceglu dlya kupola i metalevi konstrukciyi vigotovlyali v Braclavskomu monastiri tam zhe vigotovili ikonostas Hram buv zbudovanij na koshti kalnishivskogo pomishika Dvernickogo z dopomogoyu selyan sil Trostyanec Kalnishivka Markivka Vartist cerkvi stanovila 30 000 rubliv V tu poru v Trostyanci prozhivalo 1083 prihozhan v tomu chisli 545 cholovikiv i 538 zhinok Na koshti prihozhan i starannyam sv yashennika Ioanna Kacherovskogo v s Latanci v 1896 roci zbudovano derev nu cerkvu Yak zapisano v Trudah Podilskogo yeparhialnogo istoriko statistichnogo komitetu za 1901 r v 1862 roci v seli vidkrito cerkovno prihodsku shkolu v yakij v pershij rik navchalos 60 uchniv Navchannya provodilos v hati miscevogo svyashenika V 1894 roci bilya cerkvi bulo zbudovano specialne primishennya shkoli yake vikoristovuvalos dlya osvitnih potreb do pochatku 60 h rokiv HH stolittya Mal 3 V 1870 roci cerkovno prihodska shkola vikrilas v Latancyah Unaslidok Stolipinskoyi agrarnoyi reformi v 1907 1913 rr bilya sela utvorilos chotiri hutori Na hutorah Sachihi i Partachi prozhivalo po 4 sim yi na htori Bobrik 3 na hutori Mishenki 6 simej V 1939 1940 rr vsi zhiteli hutoriv buli pereseleni v selo Vlitku 1917 r grupa selyan yakimi keruvali Kirilo Rozhok i Opanas Kuharuk pidnyali bunt proti miscevogo pomishika Radyansku okupaciyu v seli bulo vstanovleno 20 sichnya 1918 r Pid chas vizvolnih zmagan ukrayinskogo narodu v 1917 1920 rr selo bagato raz perehodilo z ruk v ruki U 1919 r v primishenni shkoli perebuvav zagin vijsk Simona Petlyuri Kilka zhiteliv sela pishli razom z vijskom voyuvati za nezalezhnu Ukrayinu Selo pevnij chas bulo pid kontrolem zagonu Artema 4 bereznya 1919 r selo zajnyali chastini diviziyi Shorsa a vchervni 1920 r chervonokozacha diviziya V Primakova V berezni 1919 r v seli buv organizovanij kombid a v chervni 1920 r komitet nezamozhnh selyan yakij ocholiv G I Berezovskij V 1920roci na bazi cerkovno prihodseoyi shkoli bula stvorena trudova pochatkova shkola Pershm uchitelem i zaviduvachem ciyeyi shkoli buv F V Osipchuk Pershim golovoyu silskoyi radi buv obranij Berezovskij Grigorij Ivanovich a golovoyu SST Kuharuk Timofij Ilarionovich Kolektivizaciya v Trostyanci rozpochalas naprikinci 1929 roku V lyutomu 1930 r buv stvorenij kolgosp yakomu bulo dano nazvu Chervonij promin Pershim golovoyu kolgospu stav Pasichnik Nektarij Ivanovich V centri sela stoyit hrest zvedenij v pam yat zhertv golodomoru 1932 33 rokiv Tochno vstanoviti kilkist zhertv golodomoru ne mozhlivo ale ce ne menshe 300 cholovik Vstanovleno imena 75 Zhiteli svidchat sho v seli buli vipadki lyudoyidstva Kolis bagata chastina sela Dolina pislya 1933 roku stala bezlyudnoyu Duzhe silno postrazhdala Sloboda Shonajmenshe 6 domivok povnistyu sporozhnilo Na kinec 1932 roku silski aktivisti vistezhili sho v hati Lebedya Ivana jde dim Nelyudi vderlis v hatu Vigornuli vse z pechi glechik z pshonyanoyu kasheyu vikinuli v dvir Diti krichali prosili yisti Mati kinulas zbirati kashu z zemli Udarom chobota v oblichchya aktivist vidkinuv zhinku Ta znepritomnila yij vibili vsi peredni zubi Z hati vimeli vse Diti goloduvali i na pochatku 1933 roku mati vivela yih do vinnickogo bazaru pokazala de zhivut rodichi i povernulas v selo bo znala sho budut yiyi shukati a znajdut to povernut razom z ditmi v selo Koli pidvoda sho zbirala mertvih pid yihala do hati i zapitali de diti mati vidpovila Zakopala Lishe voseni 1933 roku rodichi priveli ditej do materi Bulo duzhe vazhko ale vsim vdalos vizhiti V 20 h 30 h rokah HH st svij rozvitok otrimala osvita Stanom na veresen 1925 r bilshist uchniv shkilnogo viku buli ohopleni navchannyam v pochatkovij shkoli a v 1932 roci bulo provedeno nabir do 5 klasu trostyaneckoyi semirichki Ne minuli Trostyanec stalinski represiyi Pislya kanikul 1937 1938 n r iz poperednogo skladu uchitelskogo kolektivu do roboti pristupiv lishe pionervozhatij Shkondya I M Silami miscevogo kolgospu silskoyi gromadi v 1937 roci zbudovano dvopoverhove primishennya shkoli V peredvoyennij period direktorom shkoli buv Maksimchuk V P V shkoli navchalos 467 uchniv pracyuvalo 33 uchiteli Osobliva storinka istoriyi sela ce period vijni 1941 1945 rokiv Pro pochatok vijni v seli vznali 22 chervnya 1941 roku iz guchnomovciv sho stoyali bilya kontori kolgospu a vzhe 28 chervnya pershi prizovniki pishli do Voronovickogo prizovnogo punktu Prizov 1941 roku buv korotkim Vsogo za period vijni na zahist Vitchizni stalo 759 odnoselchan 244 z nih ne povernulosya Vzhe 18 lipnya 1941 roku nimci vvijshli v selo V s Latancyah yih zustrichali hlibom sillyu ale pobachivshi sho soboyu yavlyaye tak zvanij novij poryadok vzhe v zhovtni 1941 roku pidpalili skirdu z solomoyu Na shastya vse skinchilosya pokarannyam kilkoh pidozrilih rizkami Viruchili miscevi policayi odin z yakih piznishe viyavitsya zv yazkovim partizanskogo zagonu Za period okupaciyi 62 gromadyan z Trostyancya i 42 z Latanec zabrano v Nimechchinu 25 latanchan v sichni 1944 roku areshtovano yak partizaniv Yih dolya nevidoma dosi V lisah bilya sela diyav partizanskij zagin komandirom yakogo buv Posvyatenko Yuhim Trohimovich zv yazkovoyu cogo zagonu bula jogo druzhina latanchanka V budinku lisnika Pedosa Ya F znahodilas baza komandira partizanskogo zagonu Biloruskogo Petra Martinovicha V sichni 1944 roku rozvivayuchi nastup v hodi Korsun Shevchenkivskoyi bitvi radyanski vijska prorvali oboronu nimciv v rajoni Illinciv i pochali nastup pivdennishe Vinnici Za kilka kilometriv do Latanec v s Komarovi boyi tochilisya 4 i 5 sichnya Nimci okopalis v lisi ale pislya togo yak pidijshli radyanski tanki i yih bulo vidkinuto v napryamku Sokirinec Yakraz na Rizdvo vijska Chervonoyi Armiyi vvijshli v Latanci z boku lisu Nimcyam vdalos pidbiti odin tank ale vchiniti opir voni ne zmogli i pospishno vtekli Tanki pishli dali v storonu Yarishivki a pihota ta artileriya zalishilis nochuvati v seli Vranci selyani pobachili sho pole yake znahodilos bilya sela bulo vkrito nimeckimi soldatami Pidnyali trivogu Nimciv zustrili na krayu sela Vdarili garmati vid susharki i magazinu Nimci zalyagli V cej chas naletila nimecka aviaciya Bilya piv godini litaki bombili svoyih ale koli voni poletili nimci posunuli v selo Yih bulo duzhe bagato tomu radyanskim soldatam dovelosya vidstupati Prikrivala vidstup batareya garmat i katyush sho stoyali bilya susharki Voni vidijshli ostannimi Selyan zignali do cerkvi Tut zhe rozstrilyali 12 cholovik zokrema troh ditej 25 cholovikiv vidibrali i pognali v storonu Vinnici Nihto z nih ne povernuvsya Selyan zastavili zibrati vbitih 57 radyanskih bijciv pohovano v Latancyah Nimecka armiya vtratila v comu boyu ne menshe 300 soldativ Koli selyani zbirali tila vbitih voni viyavili 3 h poranenih bijciv Rizikuyuchi svoyim zhittyam yih perehovuvali do 14 bereznya 1944 roku koli v selo vvijshla radyanska armiya Pochalas vidbudova Pershoyu z ruyin pidnyalas shkola Dovelos ochistiti primishennya vid gnoyu pid chas okupaciyi tut bula konyushnya zaminiti perekrittya dah pidlogu Vse ce bulo zrobleno vruchnu i v zhovtni 1944 roku diti sili za parti a v veresni 1945 roku vidbuvsya pershij pislyavoyennij vipusk semirichki Z 1951 roku shkola stala serednoyu Za 60 rokiv z shkoli vipusheno 1532 uchni 124 z nih obrali uchitelsku profesiyu 177 uchiteliv navchali ditej v Trostyanci protyagom cogo periodu Stavalo na nogi gospodarstvo Bez tehniki bulo obrobleno vsi polya zibrano urozhaj Za visoki pokazniki v rozvitku silskogo gospodarstva v 1946 roci lankovim buryakivnichih lanok Kravchuk K O ta Zaverusi A I bulo prisvoyeno zvannya Geroj Socialistichnoyi Praci 26 listopada 1958 roku bulo ob yednano kolgospi sil Latanci i Trostyanec i utvoreno kolgosp Shlyahom Lenina a selo Latanci vklyuchene v s Trostyanec Z cogo chasu protyagom 47 rokiv silskogospodarske pidpriyemstvo ocholyuvav Geroj Socialistichnoyi Praci V G Bilichenko Osoblivo uspishnimi dlya kolgospu buli 70 ti roki HH st Cej chas poznachenij visokimi vrozhayami zbilshennyam dohodiv gospodarstva i yak naslidok rozvitkom sela Za cej chas v seli pobudovano tvarinnickij kompleks na 1000 goliv VRH garazh traktornij stan primishennya kontori kolgospu gotel i t in Za koshti kolgospu v seli zbudovano primishennya dityachogo sadochka dobudovu do shkoli z yidalneyu aktovoyu ta sportivnoyu zalami budinok kulturi Za visoki uspihi v silskogopodarskomu virobnictvi v 70 h 80 h rokah 12 kolgospnikiv nagorodzheno ordenom Lenina 32 ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora ta inshimi ordenami ta medalyami Kolgosp Shlyahom Lenina otrimav orden Trudovogo Chervonogo prapora Bratska mogila Pam yatnik voyinam odnoselchanamVidomi lyudiAndrijchuk Kesar Omelyanovich 1907 1958 ukrayinskij poet Kravchuk Katerina Oleksiyivna 1911 1994 Geroj Socialistichnoyi Praci Segeda Yurij Vasilovich 1977 ukrayinskij poet i prozayik Viktor Viktorovich Bilichenko zaviduvach kafedri avtomobiliv ta transportnogo menedzhmentu Vinnickogo nacionalnogo tehnichnogo universitetu doktor tehnichnih nauk profesor akademik transportnoyi akademiyi Ukrayini zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini LiteraturaTroscianiec 2 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1892 T XII S 505 pol Trostyane c Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 574PosilannyaPogoda v seli Trostyanec